§9. ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ

1. Економічне зростання

У першій половині XIX ст. Німеччина продовжувала залишатись політично роздрібненою країною. Найбільшими державними утвореннями на її території були Австрія та Пруссія.

Документи та матеріали

«Німеччина занадто тісна для Австрії та Пруссії, - писав Бісмарк. - Тому в недалекому майбутньому нам доведеться відстоювати наше право на існування, і не від нас залежить запобігання конфліктові; перебіг подій у Німеччині не припускає іншого виходу».

Прокоментуйте вислів Бісмарка.

Протягом 1850-х років економіка Німеччини продовжувала свій розвиток у напрямі індустріалізації. Особливо швидкими темпами промисловий переворот відбувався в Баварії, Тюрингії, на заході Пруссії та в північно-західних королівствах і герцогствах. Фабрична індустрія ставала панівною в усіх галузях промисловості Німеччини. За період 1848-1857 рр. виробництво чавуну збільшилося у 3,5 раза, видобуток кам’яного вугілля - у 2,5, залізної руди - майже у 3 рази. Якщо в 1848 р. вивіз вовни до Великої Британії, Франції та інших країн становив одну з основних статей німецького експорту, то в 1859 р. її ледве вистачало для своїх фабрик. У 1850-х роках у німецьких державах протяжність залізниць зросла вдвічі. На початку 1860-х років Німеччина посідає третє місце у світі за обсягом промислового виробництва (після Великої Британії та Франції).

Проте подальшому розвиткові країни на шляху до індустріального суспільства перешкоджала політична роздрібненість. На початку 1860-х років важливим для німецького суспільства стало питання про те, як здійснити об’єднання.

Чому політична роздрібненість була перешкодою на шляху індустріального розвитку німецького суспільства?

2. Пруссія і процес об’єднання Німеччини

«Залізом і кров’ю»

Утілення цієї ідеї пов’язано з діяльністю політика сильної волі, великого прагматизму та енергії - Отто фон Бісмарка. 1862 р. за призначенням короля Вільгельма І він стає міністром-президентом Пруссії.

Персоналії

ОТТО ФОН БІСМАРК (1815-1898)

Юрист за освітою. У юнацькі роки мав славу дуелянта (переможець 27 дуелей). До історії увійшов як «велика людина XIX ст.». Про себе, жартуючи, казав: «Сам Бог підштовхнув мене стати дипломатом, і я навіть народився 1 квітня - у день жартів та розіграшів».

Виступаючи після призначення на посаду міністра-президента, Бісмарк зауважив, що створені Віденським конгресом кордони Пруссії є неприйнятними для неї. Він підкреслив: «Не промовами та постановами більшості вирішуються великі справи сучасності - це було помилкою в 1848 і 1849 рр., - а залізом і кров’ю».

Поясніть, у чому Бісмарк убачав основні помилки революційних подій 1848-1849 рр.

Найважливішим завданням Бісмарк вважав об’єднання Німеччини під зверхністю Пруссії. Здійснюючи плани об’єднання країни, він використовував засоби дипломатії та військову силу. Упродовж 1862-1864 рр. Бісмарк провів реорганізацію прусської армії, наголошуючи, що для Німеччини головне не конституційні порядки, а посилення армії. Основним противником Пруссії в питанні об’єднання Німеччини була Австрія. Спроби останньої порозумітися з Бісмарком успіху не мали. Він не прийняв австрійський план об’єднання країни і став реалізовувати власний.

За ініціативи Бісмарка Вільгельм І відхилив план Франца-Йосифа І щодо створення в Німецькому союзі директорії монархів найбільших німецьких держав і парламенту з дорадчим правом із представників місцевих ландтагів (виборні представницькі органи). На противагу пропозиції Австрії Бісмарк запропонував проект створення загальнонімецького парламенту на засадах загального виборчого права. Оскільки населення Пруссії вчетверо переважало населення інших земель, то в результаті виборів Пруссія отримала б першість у Північнонімецькому союзі.

Чому Бісмарк не погодився з австрійським планом об’єднавчого процесу?

Данія

Об’єднавчий процес розпочався війною з Данією. 1863 р. король Данії поширив на герцогства Шлезвіг і Гольштейн дію датської конституції. У відповідь на ці кроки в Німеччині поширився рух за визволення герцогств від датської залежності. 1864 р. Австрія та Пруссія виступили разом проти Данії і за чотири місяці розгромили її армію. За умовами миру, що підписала Данія, Шлезвіг і Гольштейн перейшли під спільне управління Пруссії та Австрії. Наступним завданням Бісмарка було розгромити Австрію та покласти край її впливу в Німеччині.

Навесні 1866 р. прусський міністр вимагав від Австрії згоди на реформу Німецького союзу. Не отримавши бажаної відповіді, Пруссія направила війська в Гольштейн і внесла до союзного парламенту проект нової Конституції, що передбачала введення загального виборчого права і виключення із Союзу Австрії. Але парламент підтримав Австрійську імперію. Тоді 14 червня 1866 р. Пруссія вийшла з Німецького союзу, а наступного дня розпочалася австрійсько-прусська війна.

Австро-прусська війна

З перших днів війни перевага була на боці Пруссії. У генеральній битві під Садовою (Чехія), що відбулася 3 липня 1866 р., австрійська армія зазнала катастрофічної поразки. У цій битві прусські війська втратили 10 тис. убитими та пораненими. Втрати австрійців були вдвічі більшими. При цьому Пруссія захопила 20 тис. полонених і 160 гармат.

Розгромивши австрійську армію в липні 1866 р. у битві під Садовою, прусський король виношував плани походу на Відень і висунув тяжкі умови миру. Бісмарк виступив проти таких планів, наполягаючи лише на тому, щоб Австрія вийшла з Німецького союзу і дала згоду на утворення Північнонімецького союзу на чолі з Пруссією. Якщо Австрія погодиться на такі умови, то «потрібно командувати "кругом марш” і повертатися додому».

23 серпня 1866 р. у Празі між Пруссією та Австрією було підписано мирну угоду, за якою Німецький союз розпускався, Австрія відмовлялася від домагань на гегемонію в Німеччині. Пруссія приєднала до себе Шлезвіг, Гольштейн, Ганновер, Кургессен, Нассау, Франкфурт-на-Майні.

Схарактеризуйте умови Празької мирної угоди, підписаної між Пруссією та Австрією.

Північнонімецький союз

Наприкінці серпня 1866 р. 22 німецькі держави підписали з Пруссією угоду про створення Північнонімецького союзу. На чолі Союзу стояв президент (на цю посаду завжди призначався прусський король). Північнонімецький союз мав свою Конституцію (1867), свій парламент (обраний на засадах загального виборчого права) і Союзну раду, яка формувалася з міністрів і представників держав. Як і передбачав Бісмарк, більшість депутатських місць належала депутатам Пруссії. Це закріпило гегемонію останньої в Союзі. Під чорно-білим прапором Гогенцоллернів, який знизу прикрасила червона смуга, була об’єднана Північна Німеччина.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1. Схарактеризуйте Північнонімецький союз як державне утворення.

2. Визначте, які з названих територій були приєднані до Пруссії протягом 1864-1866 рр.: Шлезвіг; Ельзас; Гольштейн; Лотарингія; Ганновер; м. Франкфурт-на-Майні; Кургессен; Нассау

3. Як ви вважаєте, чи можна назвати Бісмарка і Наполеона І однодумцями?

4. Якщо спочатку європейці побоювалися, що Франція «запалить вогнище війни», то дуже скоро вони почали боятися Німецької імперії Як ви вважаєте, чому?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно