§7 ФРАНЦІЯ (1815—1847 РР.)

1. Якими були причини й етапи, основні результати й наслідки Великої французької революції? Охарактеризуйте їх.

2. У чому полягає загальноісторичне значення Великої французької революції?

3. Який політичний устрій утвердився у Франції в роки Першої реставрації Бурбонів?

4. Чому плани Наполеона відновити свою владу під час «100 днів» не мали успіху?

5. Якими міжнародними угодами було врегульовано життя Європи після наполеонівських війн?

1. Економічний розвиток. Промисловий переворот

Економічний розвиток Франції у першій половині ХІХ ст. характеризувався розгортанням промислового перевороту. Він у першу чергу охопив легку промисловість. Інтенсивно розвивались бавовняна, шовкопрядна галузі (з виробництва шовку Франція посіла перше місце у світі). Центром текстильної промисловості став Ельзас. Значні зміни відбулися і в розвитку важкої промисловості. Активно розвивалися нові галузі: хімічна, гумова, фарбова, виробництво сірників; розпочалася розбудова мережі залізниць. За темпами економічного зростання Франція посіла друге місце у Європі, поступаючись лише Великій Британії. Економіка мала такі особливості. нерівномірність розвитку галузей і регіонів; переважання мануфактурного й ремісничого виробництва над фабричним, особливо з виготовлення предметів розкоші, галантереї, дорогих меблів (за якими Франція тримала першість); панування лихварського капіталу (на відміну від британської, у французькій економіці основну роль відігравала фінансова буржуазія, якій вигідніше було позичати гроші, ніж вкладати та розвивати власну промисловість); поява рантьє; менша кількість винаходів порівняно з британською інженерією; феодальні пережитки у сільському господарстві.

Провідне місце у французькій економіці зберігало сільське господарство. Збільшувалися площі, на яких вирощували картоплю, виноград. І хоча на півночі країни активно створювалися великі фермерські господарства, у сільському господарстві все ще переважали невеликі селянські господарства. Повільно йшло технічне переоснащення галузі. Невпинний процес парцеляції (подрібнення наділів) негативно впливав на життєвий рівень селян, знижуючи прибутковість їх господарств.

Розвиток промисловості супроводжувало зростання чисельності робітників, умови життя і праці яких були надзвичайно важкими, зарплатня низькою, права законодавчо незахищені, що стало причинами найбільших робітничих виступів у 1831 та 1834 рр. у Ліоні, Марселі, Греноблі. Хоча вони були придушені за допомогою військ, проте посприяли розвитку республіканського руху й зміцненню опозиції в країні.

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Економічний розвиток Франції — це парадокс. Вона мала усе необхідне для капіталістичного розвитку: закони... мистецтво і винахідництво її підприємців не мали рівних собі у Європі... держава володіла значними фінансовими резервами, Париж був центром міжнародного фінансового світу, ...французькі підприємці фінансували будівництво залізниць майже по всій Європі. І все-таки фактично економічний розвиток Франції відбувався в уповільненому темпі порівняно з рештою країн...» (Е. Хобсбаум. «Століття революції. Європа 1789—1848»).

Чому, на Ваш погляд, склався такий парадокс у розвитку Франції?

2. Режим Реставрації у Франції

Після другого зречення та заслання Наполеона у 1814 р. на о. Св. Єлени до Франції знову повернулися Бурбони. У країні встановилася конституційна монархія. Розпочалась епоха Другої реставрації. У ній виділяють період ліберального правління Людовіка XVIII (1815—1824), який характеризується розгулом ультрароялістського терору; прийняттям спеціальних законів, які передбачали виконання вироків упродовж 24 годин; прийняттям низки прогресивних рішень (відмінено репресивні закони, приведено законодавство у відповідність до Хартії 1814 р., збільшено кількість виборців, проведено військову реформу, скасовано цензурні обмеження), та період політичної реакції за правління Карла X (1824—1830), який відзначений новою хвилею ультрароялістського терору; звільненням наполеонівських генералів; прийняттям законів «про святотатство» (католицизм проголошувався державною релігією), «про мільярд для емігрантів» (виплачувались компенсації постраждалим від революції); посиленням цензури, встановленням церковного нагляду за освітою, літературою; розпуском Національної гвардії; оприлюдненням 4 ордонансів (25 липня 1830 р.), які скасували свободу преси; розпуском Палати депутатів; підвищенням виборчого цензу для виборів до палати депутатів.

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Під час Великої французької революції емігрував. У 1800 р. написав Наполеону листа, у якому закликав його повернути Франції короля. За відмову від престолу Наполеон йому запропонував пенсію у розмірі у 2 млн франків, але король відмовився. Відрізнявся від інших роялістів-монархістів розумінням, що повернення Франції у дореволюційні часи неможливе.

ЛЮДОВІК XVIII (1755—1824)

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Вирізнявся вродою, гострим розумом та вмінням вести розмову. Його сходження на трон було сприйнято з ентузіазмом, проте швидко він втратив прихильність суспільства. Намагаючись підкреслити божественність своєї влади, провів свою коронацію у Реймському соборі, церемонія шокувала французів. Безглуздо виглядали й давні звичаї, коли король обходив ряди хворих і, торкаючись їх, промовляв: «Король торкнувся тебе, Бог тебе зцілить».

КАРЛ Х (граф д’Артуа) (1757—1836)

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Під час Реставрації (1815-1830) ніч реакції накрила всіх, хто виказував опозиційні судження, і в цій темряві навряд чи можна було відрізнити бонапартистів від республіканців, поміркованих — від радикалів» (Е. Хобсбаум. «Століття революції. Європа 1789—1848»).

У чому полягає справедливість такої оцінки?

Отже, Друга реставрація у Франції, забезпечивши встановлення конституційної монархії та утвердивши основні завоювання буржуазії у роки Великої французької революції та Першої імперії, не змогла вирішити основні протиріччя соціально-політичного та економічного розвитку Франції. Непослідовна політика монархів епохи Реставрації ще більше поглибила соціально-економічні та суспільно-політичні суперечності й створила передумови для нової революції.

3. Липнева революція 1830 р.

У відповідь на оприлюднення 26 липня 1830 р. ордонансів королем Карлом X, які фактично означали державний переворот, молодий історик А. Тьєр закликав у ліберальній газеті «La National» до опору королівській владі.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

З ордонансу Карла Х про обмеження свободи преси. 1. Свобода періодичної преси скасовується. 2. Розпорядження статей 1, 2 і 9 розділу першого закону від 21 жовтня 1814 р. залишаються в силі (закон 21 жовтня 1814 р. запроваджував обов’язкову попередню цензуру для всіх видів друкованих творів). 3. ... Цей дозвіл поновлюється через кожні три місяці. Він може бути скасований...

Із Маніфесту Тьєра від 30 липня 1830 р. Карл Х уже не може повернутись до Парижа; він винуватець того, що було пролито народну кров. Установлення республіки є смертельним для нас, бо воно б розкололо суспільство і породило б конфлікт із Європою. Герцог Орлеанський є вірним справі революції! Герцог Орлеанський — король-громадянин! Він чекає нашого волевиявлення! Оголосимо ж його, і він затвердить ту хартію, якої ми бажаємо!

1. Яким чином ордонанс обмежував демократичні завоювання французів?

2. Які положення ордонансу Карла Х обмежували свободу преси у Франції?

3. Чому, на Вашу думку, А. Тьєр виступав не проти монархії як форми державного правління у Франції, а проти правління короля Карла Х?

4. Чому А. Тьєр вважав кандидатуру Орлеанського найприйнятнішою?

27—29 липня 1830 р. — ці «три славетні дні» — увійшли в історію Франції як Липнева революція 1830 р., коли влада у столиці перейшла до Тимчасового уряду на чолі з банкіром Ж. Лаффітом, що заявив: «Віднині правити Францією будемо ми, банкіри».

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Із самого ранку все населення Парижа було у русі. Озброєні громадяни зайняли ратушу, вивісили на ній триколірний прапор і вдарили на сполох. Усі були готові до бою: весь порох і свинець, що виявили в купців, було захоплено... регулярний бій відбувався в усіх районах Парижа. Основним місцем нападу і захисту була міська ратуша...» (Очевидець Липневого повстання).

Що свідчить про масштаби повстання та рішучість парижан?

Ежен Делакруа. Свобода, що веде народ

Які емоції парижан митець відобразив у картині?

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«У 1830 р. у Франції взагалі б не було ніякої революції, якби не бажання Карла Х зробити свій режим авторитарнішим. Підтримуваний крайніми правими політиками, він накликав біду, коли в серпні 1829 р. попросив графа де Поліньяка стати прем’єр-міністром. ...Результатом королівського «перевороту» стало відкрите протистояння. «На одній стороні — двір, — писала паризька газета, - на іншій - нація» (Е. Бріггс, П. Клевін. «Європа Нового і Новітнього часу. З 1789 року і до наших часів»).

Яку помилку, на думку істориків, допустив Карл Х?

4. Липнева монархія

Політичний устрій Франції періоду Липневої монархії визначала «Хартія 1830 р.», яка проголосила принцип народного суверенітету, дещо обмежила владу короля, розширила права Палати депутатів та політичні права громадян. У роки Липневої монархії було проведено такі важливі реформи: запроваджувалась виборність муніципальних радників; створено Національну гвардію (комплектувалась усіма бажаючими громадянами, що сплачували податки і могли власним коштом придбати обмундирування), вводилась виборність офіцерів національними гвардійцями (лише вище командування призначалось королем); знижувався майновий ценз для кандидатів у Палату депутатів, розширено коло громадян із правом голосу; прийнято закон про виборність членів рад округів та департаментів, яким, поряд із цензовими виборцями, могли бути обрані так звані «таланти» (тобто лікарі, нотаріуси, адвокати); ліквідовано обмеження щодо свободи слова.

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Його родина примкнула до Великої французької революції. Член Якобінського клубу. Емігрував через підозру у змові проти Республіки. Відновлений у правах після реставрації Бурбонів. Серед парижан користувався популярністю тим, що виходив на прогулянку під руку з дружиною та дітьми, ходив поряд із пересічними парижанами. «Він рідко відвідував обідню, не їздив на полювання і ніколи не з’являвся в опері. Його парасолька під пахвою надовго стала однією із запорук його успіху» (В. Гюго).

ЛУЇ-ФІЛІП Орлеанський (1773—1850)

ОЧИМА СУЧАСНИКА

«Липнева монархія була дуже схожою до акціонерної компанії з експлуатації французького національного багатства; її дивіденди розподілялися між міністрами, палатами, 240 тисячами виборців та їх підлабузниками. Луї-Філіп був директором цієї компанії...» (К. Маркс. «Класова боротьба у Франції 1848—1850 рр.»)

«Усі отримують користь зі своїх грошей і спекулюють хто як може. Ви думаєте, мій ангеле, що нами править Луї-Філіп? Він знає не гірше від нас, грішних, що вище Хартії стоїть свята, шанована, солідна, люб’язна, милостива, прекрасна, благородна, завжди юна, всемогутня монета у п’ять франків!» (О. Бальзак. «Кузина Бетта»).

1. Чому К. Маркс називає Липневу монархію «акціонерною компанією»?

2. Про панування яких цінностей у суспільстві зі сарказмом говорить автор?

Від самого початку існування Липневої монархії у країні сформувалися різні за ідеологією типи опозиції.

ПОГЛЯД УЧЕНОГО

«Липнева монархія не влаштовувала не тільки низи, а й аристократію... Постійні змови, активна пропагандистська кампанія додавали нестабільності у французьке суспільство... Усі ці катаклізми мали б підказати правлячій еліті, що потрібно вносити корективи в політичний курс. Однак уряд Луї-Філіпа пішов шляхом репресій проти внутрішньополітичних опонентів» (А.С. Маникін. «Нова і Новітня історія країн Західної Європи і Америки»).

Які протиріччя у житті французького суспільства вбачає історик?

Отже, режим Липневої монархії поступово втрачав авторитет у французькому суспільстві. Посилюються опозиційні настрої серед буржуазії. Наростає невдоволення робітників. Популярності набувають ідеї відновлення республіки та вимоги соціальних реформ. Франція знову опинилась напередодні революції.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Як економічні процеси у Франції впливали на її суспільно-політичне життя?

2. Визначте основні риси суспільно-політичного життя Франції у 1815-1847 рр.

3. Чому Луї-Філіп Орлеанський намагався притримуватися образу пересічного француза?

4. Чому проти режиму Липневої монархії вибудувалася настільки політично строката опозиція?

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Рантьє — особи, головним джерелом прибутку яких є відсотки від наданих у кредит грошей або прибутки від володіння цінними паперами.

Реставрація — період між падінням Першої імперії Наполеона (1814 р.) і Липневою революцією (1830 р.), коли до влади повертається династія Бурбонів.

ОСНОВНІ ДАТИ

1815—1830 рр. — Друга реставрація Бурбонів у Франції.

25 липня 1830 р. — 4 ордонанси (укази) Карла Х.

27—29 липня 1830 р. — «три славетні дні» Липневої революції у Франції.

1830—1848 рр. — Липнева монархія у Франції.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно