§ 16. США в другій половині XIX — на початку XX ст.

• Якими були причини й результати Громадянської війни в США?

• Назвіть здобутки й невдачі в здійсненні реконструкції Півдня.

• Що таке «доктрина Монро»?

1. Економічне піднесення США після Громадянської війни

У США в другій половині XIX ст. малопотужне виробництво й конкуренція між дрібними сімейними підприємствами поступилися місцем масштабному виробництву. Воно зосереджувалося в руках небагатьох сімей, об’єднувало регіональні ринки в спільний американський ринок, «зшитий» розгалуженою мережею залізниць. Настало століття «великого бізнесу», що, з одного боку, підносило Америку на вершину світової могутності, а з іншого — занурило її в соціальні конфлікти між роботодавцями й найманими працівниками. Промовистими є назви таких конфліктів — «рік насилля», «великий переворот», «жахливий рік».

До кінця 1890-х років США замінили Велику Британію в ролі домінуючої індустріальної держави у світі. Американські підприємства виробляли конкурентоспроможні товари, які були дешевші, краще розкуповувалися, ніж не гірші за якістю, однак дорожчі товари з інших країн.

На початку XX ст. США остаточно перехопили у Великої Британії естафету світового лідерства. Напередодні Першої світової війни загальний обсяг промислового виробництва США перевищував обсяги виробництва Франції, Німеччини й Великої Британії разом узятих. Вчасно переорієнтувавшись з виробництва бавовняних суконь на сталеві локомотиви, американці виробляли товари з меншою собівартістю. У цьому була економічна перевага Америки, що сприяло збільшенню американських капіталовкладень за кордоном, зростанню прибутків американських фірм, економічному піднесенню, ослабленню соціального напруження й міжкласових конфліктів.

Щорічний приріст промислової продукції на початок XX ст.

Завдяки широкому використанню капіталу з Європи, застосуванню наукових відкриттів і запровадженню новітніх технологій США вийшли на перше місце у світі за випуском продукції й обсягом виробництва.

Однією з причин стрімкого економічного піднесення США була територіальна віддаленість від Європи з її нескінченними війнами й руйнуваннями. Завдяки цьому майже не витрачалися ресурси на озброєння. Регулярної сухопутної армії США не мали взагалі.

Сприятливими для розвитку чинниками були м’які кліматичні умови, а також потужний потік емігрантів: з 1870 по 1914 р. до США прибуло майже 30 млн переселенців з інших, насамперед європейських країн, зокрема й з України. Масово українські емігранти почали селитися в США з другої третини XIX ст.

Високі темпи розвитку були характерні насамперед для нових галузей - електротехніки, авіаційної промисловості, автомобілебудування, залізничного транспорту. На початку XX ст. залізниці з’єднали всі штати. Було збудовано чотири трансконтинентальні магістралі, які залучили в економічний обіг продукцію західних штатів. Довжина американської залізниці становила майже половину довжини залізниць у світі. Зарубіжні капіталовкладення в американську залізницю досягай майже третини її вартості. Залізниця, яка потіснила всі інші види транспорту, стала важливим чинником зростання економіки. Завдяки залізниці знижувалися витрати виробництва, зростала продуктивність праці, розвивалися міста, зміцнювалися позиції американського сільського господарства на світовому ринку. Здешевлення американських товарів посилювало їхню конкурентоспроможність. На початку XX ст. на США припадала понад третина світового експорту промислових товарів.

• На основі статистичних даних зробіть висновок про темпи розвитку США наприкінці XIX — на початку XX ст.

Частка США у світовому промисловому виробництві

Унаслідок криз останньої третини XIX ст. та світової економічної кризи 1900-1903 рр. у США виникли монополістичні об’єднання в промисловості та банківській справі. Найпоширеніша форма монополій у США — трести, які виробляли 3/4 усієї промислової продукції країни. На початку XX ст. у країні вже функціонувало 800 трестів, які об’єднували понад 5 тис. підприємств. Засновник першого тресту Дж. Рокфеллер установив контроль над нафтоперегінними підприємствами, торгівлею, згодом — над видобутком нафти. Його трест «Стандард ойл» став одним із найбільших у світі. Ще одна велика монополія, «Сталевий трест» Дж. Моргана, об’єднала копальні, шахти, металургійні заводи й залізниці. Станом на 1904 р. понад чотириста трестів контролювали майже три чверті всього промислового виробництва США. З метою заощадження коштів на заробітній платі в Америці широко застосовувалася дитяча праця, адже дітям платили набагато менше.

2. Зміни в повсякденному житті американців

Економічне зростання країни позитивно позначалося на житті пересічних американців. На полицях крамниць з’явилися електричні плити й вентилятори, швацькі й пральні машини, пилососи. Генрі Форд збільшив випуск автомобілів з бензиновим двигуном; із заснуванням на початку XX ст. компанії «Форд мотор» настала ера автомобілів. Масово використовувалися телефони, радіоприймачі. Каталоги товарів широкого вжитку за популярністю поступалися лише Біблії. У США бурхливо зростали міста. У великих містах з’явилися перші висотні будинки (хмарочоси); електричне освітлення вночі. У кінотеатрах почали демонструвати кінофільми.

Значно покращилася освіта. Зокрема, було відкрито першу школу для дівчат-афроамериканок; стало нормою тестування. На ринку праці з’явилися сотні вакансій для тих, хто вміє набирати текст на друкарській машинці. Досягнення в галузі технологій вплинули й на моду: з’явилися головні убори з пилозахисними окулярами для керування автомобілем, жінки почали вдягати коротші спідниці, щоб було зручно сідати в авто, а пізніше — у тролейбус.

3. Антитрестівське законодавство

Повна свобода господарської діяльності корпорацій обернулася жорстким тиском потужних трестів на інші підприємства й навіть на громадян з метою повного підпорядкування ринку, збільшення цін на послуги та продукцію.

• Розгляньте карикатуру й охарактеризуйте шлях, яким треба було пройти підприємцям, котрі наважувалися протистояти великим монополіям.

Карикатура «Створення власного бізнесу». 1896 р.

(Написи на цеглинах (знизу вгору): «утрачені надії», «зіпсований характер», «загублене щастя», «зіпсована репутація», «утрачена гідність», «зганьблене ім’я», «зруйновані життя». Напис на пакунку в чоловіка, що піднімається драбиною, «ліцензія»).

• Чому на карикатурі, на Вашу думку, художник зобразив монополію у вигляді спрута?

Карикатура на нафтову монополію. 1904 р.

Класичним прикладом антимонопольного законодавства було антитрестівське законодавство США. Першим таким актом став закон Шермана (1890), який отримав назву за прізвищем його автора й був спрямований переважно проти монополізації торгівлі та комерційної діяльності. Це був перший федеральний закон, що стосувався всіх галузей господарства. Монополізація в законі розглядалася як негативне явище, яке потрібно усунути.

«...Будь-який договір, угода у формі тресту чи будь-якій іншій формі або змова з метою обмеження комерції чи торгівлі між штатами або з іноземною державою оголошуються незаконними».

Зі статті 1 закону Шермана

Законом Шермана вводилася відповідальність фірм за дії, спрямовані на монополізацію торгівлі. Як покарання, передбачалися штрафи, відшкодування збитків, тюремне ув’язнення й навіть розформування фірми-порушниці. Характерна особливість закону Шермана — націленість на боротьбу з уже існуючими монополіями. Його недоліки — нечіткість основних визначень, відсутність постійного контрольного органу й запобіжних антимонопольних заходів.

Завершальним кроком на цьому шляху стало прийняття ще двох антимонопольних законів, які розвивали й уточнювали норми закону Шермана.

4. Режим сегрегації в південних штатах

Ані Громадянська війна, ані реконструкція Півдня, ані законодавче скасування рабства не ліквідували дискримінацію афроамериканців та інших «кольорових» в американському суспільстві. Починаючи з 1890 р. в США були прийняті так звані закони Джима Кроу, які легалізували режим сегрегації та дискримінації в південних штатах. Закони, названі на честь комічного персонажа, який став символом бідно вдягненого неписьменного афроамериканця, були реакцією колишніх рабовласницьких штатів на ліберальну політику центрального уряду Сполучених Штатів щодо емансипації афроамериканців. Спочатку в штаті Луїзіана був прийнятий закон, що забороняв спільний проїзд білих і афроамериканців у потягах, а впродовж чверті століття в усіх інших південних штатах були введені закони про сегрегацію за кольором шкіри.

Антимонопольно законодавство — законодавство, спрямоване проти змови трестів задля розподілу ринку, установлення монопольних цін, ізоляції конкурентів.

Дискримінація — обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою чи національною належністю, політичними чи релігійними переконаннями, статтю тощо.

Сегрегація — роздільне проживання в країні «кольорового» і «білого» населення.

Символи сегрегації на вулицях американських міст на початку XX ст. (Написи: «Для кольорових»)

Одним з яскравих прикладів законодавчих актів Джима Кроу був виборчий закон штату Алабама, за яким для темношкірих американців було уведено тест на грамотність як умова участі в голосуванні. Вони мали цитувати напам’ять Конституцію США та Декларацію незалежності. Як наслідок, на виборах 1900 р. зі 181,5 тис. афро-американського населення штату проголосувати змогли лише 3 тис.

Ті, хто не міг голосувати, не мали права бути присяжними в суді, не могли впливати на законодавчі органи штатів. Державні школи для дітей афроамериканців систематично недофінансовувалися порівняно зі школами для білих дітей.

Воєнізовані расистські організації білих американців (наприклад, Ку-клукс-клан, створений у середині 1860-х років у штаті Теннессі як реакція на поразку в Громадянській війні) використовували залякування, насильство й убивства, щоб завадити афроамериканцям користуватися правами, наданими їм конституцією та іншими законами. Куклукскланівці влаштовували над афроамериканцями та білими, які їм співчували, суди Лінча, знищували власність, калічили й убивали людей. Сегрегація була однією з драматичних і непривабливих сторінок історії США.

5. «Справедливий курс» Т. Рузвельта

Після вбивства в 1901 р. президента В. Мак-Кінлі його місце в Білому домі зайняв віце-президент США, 43-річний Теодор Рузвельт, який став символом американця у світі й захисника американських інтересів. Він захоплювався фізичними вправами, у минулому займався боксом; був гострим на язик і використовував цей хист у політичній боротьбі.

Емансипація — звільнення від залежності, зрівняння в правах.

Суд Лінча (лінчування) — самосуд, жорстокі тілесні покарання, тортури чи вбивство людини без проведення слідства та винесення вироку офіційним судом.

Теодор Рузвельт (1858-1919) — президент США від Республіканської партії (1901-1909). Випускник Гарвардського університету. Обіймав посади шефа поліції Нью-Йорка, заступника військово-морського міністра, губернатора штату Нью-Йорк. Учасник іспано-американської війни 1898 р. Противник нейтралітету США у важливих міжнародних справах. Лауреат Нобелівської премії миру (1906) за посередництво в укладенні в 1905 р. російсько-японського миру в м. Портсмуті (США).

За Т. Рузвельта держава активно втручалася в економічне життя. Президент проголосив програму «Справедливий курс» і розпочав судові процеси проти ряду монополій («Стандард ойл», м’ясний трест та ін.), звинувативши їх у нечесній конкуренції. Викриття в пресі антисанітарних умов на бойнях і заводах м’ясного тресту в Чикаго сприяли прийняттю закону про контроль уряду за якістю й санітарними умовами виробництва та продажу продуктів харчування та ліків.

За потреби Т. Рузвельт діяв доволі жорстко. Зокрема, він пообіцяв направити на шахти війська, якщо власники шахт відмовляться зробити поступки шахтарям, які вони пообіцяли після страйку. Цієї погрози виявилося достатньо, щоб забезпечити підвищення заробітної плати й скорочення робочого дня для вуглекопів.

Державне регулювання економіки позитивно позначилося на стабільності господарства й було підтримане виборцями.

У 1904 р. Т. Рузвельта вдруге обрали президентом США. Великою його заслугою у внутрішній політиці було збереження природних ресурсів, зокрема виділення величезних територій під заповідники, великомасштабне зрошення земель.

Президент також підтримав заходи, спрямовані на обмеження імміграції до США. Хоча в країні ще не було конституційно обмежено термін перебування на посаді президента країни, Т. Рузвельт вирішив не порушувати традицію, за якою нормою вважалися два терміни президентства. У 1909 р. він склав із себе повноваження президента.

Державне регулювання економіки — активне втручання держави в економічні відносини з метою забезпечення розвитку господарства, стабільності грошової одиниці, обмеження непередбачуваних наслідків стихійного розвитку ринку.

6. «Нова демократія» В. Вілсона

Наступним після Т. Рузвельта президентом США став Вільям Тафт (1909-1912), також республіканець. Він виявився менш прогресивним і менш популярним. Відверта підтримка В. Тафтом великого капіталу призвела до кризи всередині правлячої Республіканської партії. Від неї відокремилися радикальні групи реформаторів, які створили Національну прогресивну партію.

До цієї партії невдовзі вступив Т. Рузвельт. У 1912 р. він змагався за президентство з кандидатом від Демократичної партії В. Вілсоном, однак програв вибори. Вудро Вілсон став першим президентом США від Демократичної партії з часів Громадянської війни.

Вудро Томас Вілсон (1856-1924) — президент США від Демократичної партії (1913-1920). Закінчив Прінстонський університет, захистив докторську дисертацію з історії. Викладав історію, політичну економію, право. У 1910 р. став губернатором штату Нью-Джерсі, де заслужив репутацію людини, яка перетворила один із найкорумпованіших штатів країни на найорганізованіший. За вдачею був суворим і відлюдькуватим; прагнув забезпечити дотримання моральних принципів у політиці.

Передвиборча програма В. Вілсона називалася «Нова демократія-». Він уважав, що США вступили в найбільш відповідальний з часів Громадянської війни період свого розвитку. Зокрема, В. Вілсон був переконаний, що історія — це «ера реформ, а не революцій». Керувався принципом «держава існує для суспільства, а не суспільство для держави». У внутрішній політиці обстоював максимальну рівність можливостей усіх громадян США.

Слабким місцем у внутрішній політиці адміністрації В. Вілсона стало небажання вирішити питання про надання виборчих прав жінкам, незважаючи на те, що на виробництві було зайнято майже 10 млн американок. У 1869 р. в США були створені дві організації, які сповідували ідеї фемінізму. Згодом вони об’єднались у «Національну американську асоціацію за жіноче виборче право».

«Метою "нової демократії” було вивільнення енергії промислового й аграрного капіталізму та водночас спрямування цієї енергії значною мірою за кордон, що було визначено Вілсоном, як "завоювання світових ринків”. Заморська економічна експансія — основне призначення "нової демократії”, покликаної гарантувати процвітання США».

Дж. Бройсебл, американський історик (Bell S. Righteonus Conquest Woodrow Wilson and the Evolution of the New Diplomacy. — Port Washington (New York), 1972. — P. 41)

Фемінізм — жіночий рух за визначення, установлення й досягнення рівних політичних, економічних, культурних і соціальних прав для жінок.

7. Експансіонізм

На початку XX ст. США включились у світову політику. Особливого значення для США набув тихоокеанський напрям, що виявилося в зовнішній політиці на Далекому Сході, де Сполучені Штати схилялися до підтримки Японії в російсько-японському суперництві. При цьому США прагнули, щоб міць Росії та Японії врівноважували одна одну.

В останній третині XIX ст. у світі відбувалися важливі зміни, найдраматичнішою з яких у міжнародних справах стало ослаблення британського домінування. До 1890-х років США стали найпотужнішою у світі індустріальною країною.

Сполучені Штати обрали гнучку міжнародну політику, яка полягала в збереженні політичного суверенітету зарубіжних країн, у яких були зацікавлені США, за умови їхньої економічної залежності від Америки.

Так Америка поводилася щодо Китаю — країни політично нестабільної, але економічно привабливої, що проявилось у політиці «відкритих дверей» у Китаї. Сполучені Штати прагнули відкрити ринок Китаю для проникнення американських товарів, підтримуючи політичну незалежність і територіальну цілісність країни. Європа та Японія мусили змиритися з політикою «відкритих дверей» і грати за американськими правилами.

У Латинській Америці США використовували політичну доктрину панамериканізму, за основу якої взято ідею спільності історичної долі, економіки та культури США й інших країн Американського континенту. По суті, Сполучені Штати змусили ослаблену Англію погодитися з тим, що США витіснили й замінили її в Латинській Америці.

У Тихоокеанському регіоні США не хотіли допустити посилення німецького проникнення на Філіппінах і японського - на Гавайях. У Карибському морі Сполучені Штати встановили контроль над островами на морських шляхах з Європи та США до зони майбутнього Панамського каналу: Пуерто-Рико, Віргінські острови, Куба.

У 1898 р. США завдали поразки Іспанії в ході короткочасної війни. Відмовившись від колоніальних прав на Кубу, пообіцяли острову незалежність, щоправда тільки тоді, коли буде досягнуто «заспокоєння». Сполучені Штати вважали себе вільними у визначенні того, яким саме має бути «заспокоєння» і коли його буде досягнуто. США залишили за собою право втручатися в події на Кубі щоразу, коли вони вважатимуть це необхідним. Вони перетворили Карибський басейн на «американське озеро»; стали наймогутнішою державою в північній частині Тихого океану, замкнутою імперією, яка охоплювала територію від Перл-Харбора до Манільської затоки.

Отже, наприкінці XIX — на початку XX ст. США стали наступником британської корони в пануванні у світі. Пройде ще півстоліття та дві світові війни, перш ніж Сполучені Штати дійсно стануть світовим банкіром, поліцейським і проповідником. Витоки цього нового статусу США крилися саме в подіях останньої третини XIX ст. Сполучені Штати Америки були готові до того, щоб зробити XX ст. «американським століттям».

1890 р. — антитрестівський закон Шермана.

1898 р. — іспано-американська війна за Кубу.

1901-1906 рр. — президентство Т. Рузвельта.

1913 р. — В. Вілсон став першим президентом від Демократичної партії.

1. Покажіть на історичній карті атласу територію США на початку XX ст.

2. Які чинники допомогли Сполученим Штатам Америки перехопити у Великої Британії естафету світового лідерства?

3. Як позначилося економічне зростання США на повсякденному житті американців?

4. Поясніть значення історичних понять «антимонопольно законодавство», «емансипація», «фемінізм».

5. За допомогою схеми (с. 146) охарактеризуйте напрями внутрішньої політики адміністрації президента Т. Рузвельта.

6. За допомогою схеми (с. 148) і висловлювання Дж. Бройсебла (с. 147) сформулюйте основні ознаки «нової демократії» В. Вілсона.

7. Наскільки, на Вашу думку, Т. Рузвельт і В. Вілсон були ефективними президентами? Аргументуйте Вашу точку зору.

8. Поясніть, як Ви розумієте зміст історичного поняття «державне регулювання економіки».

9. Використовуючи історичну карту атласу, охарактеризуйте напрями й форми американського експансіонізму наприкінці XIX — на початку XX ст.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно