Що відкрила світу культура Стародавнього Єгипту (відповіді)

Єгиптяни одними з перших навчилися позначати звуки і слова певними знаками-малюнками. Щоб написати «сонце», малювали невеличке коло з крапкою посередині. Воду зображували трьома хвилястими лініями. Ці знаки-малюнки називають ієрогліфами. Письмо єгиптян налічувало близько 750 знаків ієрогліфів. Ієрогліфи прикрашали стіни храмів і гробниць, саркофаги фараонів, розповідаючи про діяння царів і богів. Писали в Єгипті на папірусі. Аби виготовити папірус потрібної довжини, окремі аркуші склеювали. Для зберігання рукопис згортали в рулон - сувій. Саме такий вигляд мали єгипетські книжки.

У повсякденному житті єгиптян постійно виникала потреба проводити підрахунки. Для цього вони використовували чотири арифметичні дії. Для чисел у них існували спеціальні позначення. Під час будівництва храмів, палаців, пірамід, вимірювання земельних ділянок: та інших робіт єгиптянам доводилося обчислювати довжину і ширину, площу та об’єм. Так виникла геометрія (від давньогрецьких слів «гео» - Земля, і «метрос» - вимірюю). 

Єгиптяни могли визначати площу трикутника, кола, об’єм піраміди, циліндра, поверхню кулі й розв’язувати інші складні задачі. Мірами довжини у Стародавньому Єгипті були «лікоть», «долоня», «палець» і «ступня».

Стародавні єгиптяни мали знання і навички і з астрономії - науки, що вивчає небесні тіла. Вони вміли відрізняти планети та зорі, складати карту зоряного неба, де сузір’я зображувались як фігури людей, тварин, фантастичних істот.

У Стародавньому Єгипті були винайдені сонячний і водяний годинники. 

Єгиптяни вірили в божественне походження свого письма, яке налічувало близько 750 знаків-ієрогліфів. Ієрогліфи прикрашали стіни храмів і гробниць, саркофаги фараонів, розповідаючи про діяння царів і богів.

Відомо, що давні єгиптяни винахід письма приписували богові Тоту. Давнє Царство було епохою створення єдиної єгипетської держави, підвладній божественним фараонам. Сильна централізована влада базувалася на ідеї божественної сутності фараона. Давні єгиптяни все своє життя організовували навколо божественної постаті царя. Саме з нею співвідносили свої діяння і помисли, у ньому бачили джерело благодіянь і лих.

Отже, єгиптяни визнавали божественність своїх фараонів. Фараон, його наявність - це ознака держави. Для єгиптян фараон - це Бог. Вони вірили, що письмо створив сам Бог.

Знання передавалися від старшого покоління до молодшого в заснованих здебільшого при храмах спеціальних школах. Там здобували освіту хлопчики, а часом і дівчата. Навчання починалося з п’ятирічного віку і тривало 12 років.

З розвитком освіти і науки в суспільстві формувався прошарок людей розумової праці - інтелігенція. Це були вчителі, юристи, лікарі, інженери тощо. 

Розвиток наукових знань був обумовлений також господарськими потребами, системами вирахування податків, визначенням земельних площ, розрахунками для іригаційних та будівельних робіт. В суспільстві появились архітектори, вчені - агрономи, фінансисти.

Розвиток освіти сприяє й розвитку літератури і мистецтва. Високого художнього рівня досяг живопис, скульптура та монументальна архітектура у Єгипті. В наші дні зачаровують глядачів статуя писаря Каї, скульптурні портрети цариці Хатшепсут, натхнений красою образ Нефертіті, прекрасні алеї сфінксів, храми. Малюнки в гробницях єгипетських царів свідчать, що в Єгипті були поширені музика, співи. Вони існували в побуті, виконувались при богослужінні. Єгиптянам були відомі такі музичні інструменти струнні (арфа, лютня), ударні (ситр, барабан), духові (флейта, труба). Фараони та вищі сановники оточували себе співаками, танцюристами та музикантами. Існували навіть групи бродячих акторів. Отже, в суспільстві формувались соціальні групи діячів культури.