Суспільне та культурне життя давніх китайців (відповіді)

Основним заняттям китайців було землеробство. Сіяли пшеницю, ячмінь, проте найбільше вирощували росу, який і досі є для китайців найважливішим продуй кпи харчування. Важливою галуззю господарства було тваринництво. Розводили китайці велику рогату худобу, яку використовували як тяглову силу, також свиней, овець. Займалися вони й городництвом та садівництвом. З городини вирощували часник, цибулю, черемшу, бамбук, гарбузи, ріпу тощо, а із садових культур - груші, сливи, суничне дерево, абрикоси, апельсини, каштани, хурму, персики.

Також займалися виготовленним шовку, ткацтвом, виплавкою металів.

У 5-3 ст. до н. е., а в різних царствах виникали свої світоглядні. Багато прихильників мало конфуціанство - учення, яке зародилося ще перед створенням імперії. Засновник цього вчення - Конфуцій (китайською Кун Цзи) (551—479 рр. до н. е.). Він належав до збіднілого знатного роду, тривалий час був жерцем, а потім відкрив власну школу. Водночас Конфуцій подорожував країною. Його шанували як великого мудреця, хоча він не придумав нічого нового, а лише зібрав і записав давні перекази. Згодом Конфуція стали вважати богом. Своє вчення він виклав у формі бесід з учнями, які було зібрано в книжці «Бесіди та судження». Згідно з ученням Конфуція верховним божеством є Небо. Імператор вважався Сином Неба, тому влада над іншими людьми дана йому богом. Порядок, установлений Небом, Конфуцій уважав вічним, закликав шанувати традиції в сім’ї та державі, понад усе цінував виховання людини.

Будівлі були зазвичай дво- або триповерховими, з баштами. Вони мали багатоярусні черепичні дахи. Стіни багатих будинків оздоблювали різьбленням, картинами на шовку, опорні балки вкривали лаком. Проте житло навіть заможних китайців було вмебльоване якнайпростіше. Китайські архітектори прагнули зберегти в житлових будівлях відкритість небесному просторові.

Китайські міста були багатолюдними (у кожному з них мешкало кілька сотень тисяч городян), тому й будувалися багатоповерхові будинки).