Римська республіка 5 - середини 3 ст. до н. е. (відповіді)

509-265 = 244 року з минуло від установлені в Римі республіки.

Вигнавши останнього царя римляни проголосили, що відтепер управління Римом стає «суспільною справою». Так, у 509 р. до н. е. в Римі було утворено республіку. Найвищим органом управління республіки були народні збори, у яких приймали рішення про найважливіші справи держави, наприклад: обрання на керівні посади ухвалення законів.

Після створення республіки всі виборні посад. З них обирали двох консулів терміном на один р. Консул - найвища державна посада в Римі. Під час воєн один з консулів перебував у Римі, інший - керував військом. Консули скликали народні збори й засідання сенату. Короткий термін їхнього перебування на посаді, а також одночасне правління двох осіб мало запобігти тиранії. 

Римська республіка складалася з провінцій - областей (округів). Тріумф - урочистий в’їзд і хода Римом полководця та армії. Менш урочистий спосіб пошанування - овація.

Прагнення плебеїв мати ті самі права, що їх мали патриції, зумовило багатовікову боротьбу між ними. Для тиску на патриціїв плебеї скористалися тим, що на них трималася армія: одного разу вони зібрали свій домашній скарб і разом із сім’ями залишили місто. Оскільки Рим у цей час воював, такий відхід був небезпечним для всіх його мешканців. Патриції вирішили поступитися. Насамперед плебеї отримали право обирати двох представників для захисту своїх інтересів. Цих представників називали народними трибунами. Трибун мав право вето (заборони), яке він міг накласти на будь-який закон або розпорядження представника влади. Особу трибуна вважали недоторканною, він не мав права виїздити за межі Рима більш ніж на 24 години. У 5 ст. до н. е. було ухвалено писані закони. їх складали представники плебеїв і патриціїв. Через те що записали ці закони на таблицях-дошках, їх стали називати Законами 12 таблиць. Поступово плебеї домоглися нових поступок. У 4 ст. до н. е. закон заборонив за борги перетворювати римського громадянина на раба. Так остаточно завершено формування Римської республіки.

Рим шукав приводу, щоб розпочати війну проти Карфагена. Незабаром він знайшовся. Захищаючи сицилійське місто Мессану від карфагенян, римляни в 264 р. до н. е. послали на острів свої війська. Так почалася Перша пунічна війна. Війну називають Пунічною 

тому, що римляни називали карфагенян пуніицями. Перші успіхи римлян були пов’язані з діями армії на Сицилії. Вони не тільки зняли облогу з Мессани, а й примусили правителя Сиракуз - союзника Карфагена підкоритися Риму.

У 241 р. до н. е. Перша пунічна війна завершилася перемогою Риму.