Афінська та Спартанська держави (відповіді)

Оцініть себе
1. Визначте місце розташування Афінського та Спартанського полісів.
Територія Афінського поліса займала весь півострів Аттика в Центральній Греції. Самі Афіни розташовано в центрі родючої рівнини за 5 км від моря.
На півострові Пелопоннес в області Лаконіка дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. е. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).
2. Витлумачте поняття: драконівські закони, демократія, остракізм, боргове рабство, ареопаг, архонти, спартіати, олігархія.
Близько 621 р. до н. е. було ухвалено надзвичайно суворі закони(драконівські закони). Автором цих законів був архонт Драконт.
Демократія - устрій, за якого влада в державі належить народу (від грецьких слів demos - народ і kratos - сила, панування, влада).
Остракізм - голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.
Боргове рабство виникає, коли людина зобов'язана працювати на іншу людину, щоб відпрацювати борг.
Вищі урядові посади обіймали аристократи. Найвища влада належала ареопагу.
Архонт - державний чиновник.
Спартіати - повноправні громадяни Давньої Спарти.
У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. Таку організацію влади називають олігархією, що означає «влада небагатьох».
3. У чому суть реформ Солона та Клісфена? Які вони мали результати?
Спочатку Солон скасував усі боргові зобов'язання та заборонив боргове рабство. Селяни, що потрапили в рабство за борги, ставали вільними. Поверталися коштом держави на батьківщину навіть ті греки, яких за борги було продано за межі країни. Зміни в житті селян сприяли зміцненню та розвиткові їхніх господарств. Та найбільше важило те, що ці зміни підносили дух громадян, адже відтепер і найзлиденнішого селянина не можна було перетворити на раба. Наступним кроком Солона був поділ усього вільного населення Аттики за майновою ознакою на 4 групи: П'ятсотмірників - найбагатших людей, що мали врожай не менше ніж 500 медимнів.
Вершників, які мали врожай не менше ніж 300 медимнів.
Зевгітів з урожаєм 200 медимнів.
Фетів - усіх, хто мав менше як 200 медимнів.
Зазнало змін управління державою. Найвищим органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком старше ніж 20 років. На народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. На державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп. Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кращої роботи зборів було створено Раду чотирьохсот. Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах.
Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу Клісфену. Цю реформу було проведено в 507 р. до н. е. Країну поділили на 10 областей, кожна - з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).
Замість Ради чотирьохсот було впроваджено Раду п'ятисот, яка складалася з представників кожної області. Було створено нові урядові органи - колегії: одна з них відала податками, а друга - збройними силами (колегія стратегів). До них на один рік обирали по 10 громадян.
Для боротьби з тиранією та задля збереження демократії Клісфен запровадив остракізм - голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.
За правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави на демократичних засадах.
4. Які особливості суспільного життя Спарти?
Давньогрецькі історики та письменники віддають славу творця спартанських законів легендарному мудрецю Лікургові. За законами Лікурга спартанський поліс очолювала рада старійшин із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів віком понад 30 років, які командували армією. Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. Рішення старійшин затверджували на народних зборах. Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. Таку організацію влади називають олігархією, що означає «влада небагатьох».скачать dle 11.0фильмы бесплатно