Середньовічний Китай та Японія (відповіді)

Запитання та завдання
2.  Які зміни в  господарському житті Китаю відбулися за династії Тан?
Помітні зрушення відбувалися в господарстві та повсякденному житті Китаю. Поширилося вирощування та споживання рису й  чаю, які швидко стали традиційними продуктами харчування китайського населення. Почалося виготовлення цукру із  цукрової тростини. Застосовувалася вдосконалена сільськогосподарська техніка: селяни користувалися 11  типами плугів, а  також підливним колесом із глечиками, якому надавала руху робоча худоба. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з  порцеляни.
3. До яких наслідків призвело монгольське панування в  Китаї? Чи були серед наслідків позитивні?
Монгольське панування супроводжувалося значними людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації. Проте завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай закріпився у  світовій торгівлі, що сприяло його економічному піднесенню. Цікаві згадки про Китай часів монгольського панування залишив венеціанський мандрівник Марко Поло.
Завоювавши Китай, монголи залишили китайську систему устрою суспільства від імператора до найменшого чиновника. Найвищі посади в  державі посіли монголи. Крім того, монголи запозичили китайську мову, писемність, культуру тощо. Незважаючи на це, монголи вважали себе вищими за китайців і  поводилися як загарбники, посилюючи податковий гніт.
4. Завдяки чому було повалено монгольську династію Юань?
У  1279  р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію — Юань (засновником династії був онук Чингізхана Хубілай).
Їхня політика викликала загальне обурення. Від середини XIV  ст. в  Китаї спалахували повстання (повстання «червоних пов’язок»), неодноразово виникали спроби палацових переворотів. Зрештою в  1368  р. одного з  керівників селянського повстання ченця Чжу Юаньчжана проголосили імператором. Він започаткував нову династію Мін, яка правила Китаєм до 1644  р. Столицею династії спершу було місто Нанкін, а  згодом її перенесли до міста Даду, яке згодом дістало нову офіційну назву Пекін.
5. Охарактеризуйте період правління династії Мін.
Нова династія відновила традиційну китайську систему управління. Було встановлено прийнятні ставки податків. Держава перебрала на себе роботи з  відновлення системи іригації (зрошування). Значна увага приділялася розвитку ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла, тобто тим виробам, що призначалися на продаж в інші країни. Почалася відбудова й  перебудова китайських міст.
Щоб засвідчити свою велич, імператори династії Мін проводили активну зовнішню політику. Вони розширили кордони держави до Тибету та Індокитаю.
Організовувалися воєнні експедиції в Океанію. Найбільше експедицій (сім) до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії та навіть до берегів Африки очолив адмірал Чжен Хе в  1403—1433  рр.
За часів династії Мін китайці активно переселялися до Індокитаю та Індонезії, де створили цілі китайські поселення.
6. Якими були особливості розвитку культури Китаю в  Середні віки?
Китайська цивілізація створила своєрідну й  багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур різних народів.
Однією з  основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців, японців. Необхідність складати іспити для отримання чиновницької посади сприяла відкриттю початкових і вищих шкіл та училищ, збільшенню кількості освічених людей. Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володіли мистецтвом письма  — каліграфією.
Китайці першими винайшли папір і  налагодили найпростіший спосіб книгодрукування. Текст вирізьблювали на дерев’яних дошках, заливали спеціальною фарбою, а потім відтискували на папері. На початку VIII  ст. в  Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», яка проіснувала до ХХ  ст. Працювали великі бібліотеки.
Китайцям належить винайдення компаса й  пороху. У VIII ст. в країні відкрилася Академія наук, у XV ст. були створені багатотомні енциклопедії з  історії, географії, медицини, мистецтва тощо.
Архітектори Китаю виробили своєрідний стиль, відмітною ознакою якого були дахи із загнутими догори краями. Однією з  найвидатніших пам’яток середньовічного Китаю є  «Заборонене місто»  — комплекс споруд особистої резиденції імператора, що були збудовані в  1406—1420  рр.
Оригінальним було образотворче мистецтво середньовічного Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які змотувалися в  сувої.скачать dle 11.0фильмы бесплатно