Середньовіччя як період розвитку людства (відповіді)
- 19-01-2023, 16:09
- 386
ГДЗ 7 Клас , ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун, Малієнко 2020
§2. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ПЕРІОД РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
1. Назвіть хронологічні межі Середньовіччя.
V–XV ст.
2. Коли та у якому значенні почали використовувати термін «Середні віки»?
Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому — «середні»? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до історії її виникнення. Цю назву започаткували італійські мислителі наприкінці епохи Середньовіччя. Палкі прихильники античності, вони створили культуру Відродження, а період V–ХV ст. вважали «темним», часом варварства, війн і руйнування храмів. Тож епоху між античністю та Відродженням і назвали «Середніми віками». Так була закладена негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких людей поняття «Середньовіччя» є синонімом жорстокості й занепаду культури. Проте це вкрай несправедливо, адже війни та лихоліття притаманні кожному історичному періоду. Проте саме в цю епоху в Європі поширилося християнство, а на Аравійському півострові виникла нова світова релігія — іслам. У Середні віки постала більшість європейських держав, відкривалися школи й університети, зводилися величні собори, відбувалися великі наукові відкриття, розвивалися давні цивілізації Індії та Китаю.
3. На які періоди поділяється історія Середніх віків?
Перший період — Раннє Середньовіччя (кінець V — кінець ІХ ст.) — перехід від античності й варварства до нових суспільних відносин і держав, час Великого переселення слов’ян, становлення на теренах сучасної України племiнних князiвств та союзiв.
Другий період — Зріле (Високе) Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.) — період розвитку середньовічного суспільства, Русі-України, час підйому ремесел, торгівлі, розбудови країн і міст, загального господарського піднесення.
Третій період — Пізнє Середньовіччя (ХІV–ХV ст.) — доба зміцнення європейських держав, розвитку на землях Русі-України удiльних князiвств, час відкриттів і винаходів. Цей період ще називають «осінню Середньовіччя».
4. Якими джерелами послуговуються історики, вивчаючи епоху Середньовіччя?
На відміну від історії Стародавнього світу, історію Середніх віків вивчено набагато краще. У багатьох музеях світу й до сьогодні зберігаються речові пам’ятки Середньовіччя: знаряддя праці, зброя, монети, меблі, посуд та багато інших елементів побуту середньовічних людей.
Проте речових історичних джерел недостатньо, аби розповісти все про життя людей. На допомогу вченим приходять численні писемні історичні пам’ятки: документи, хроніки, де, як правило, викладено події від моменту створення світу й до часів, коли жив і відтворював життя хроніст.
Багато цікавого про життя людей того часу можуть розповісти зображувальні джерела, насамперед твори мистецтва: малюнки у книжках, візерунки на килимах, картини, статуї та вітражі в соборах тощо.
Для вивчення історії Середньовіччя дуже цінними є усні пам’ятки, зокрема: старовинні народні перекази (наприклад, ірландські та скандинавські саги), народні пісні, балади, казки.
Відлуння середньовічної доби знаходимо в етнографічних пам’ятках і народних святах, численних обрядах, дитячих забавах, бачимо в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.
1. Назвіть хронологічні межі Середньовіччя.
V–XV ст.
2. Коли та у якому значенні почали використовувати термін «Середні віки»?
Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому — «середні»? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до історії її виникнення. Цю назву започаткували італійські мислителі наприкінці епохи Середньовіччя. Палкі прихильники античності, вони створили культуру Відродження, а період V–ХV ст. вважали «темним», часом варварства, війн і руйнування храмів. Тож епоху між античністю та Відродженням і назвали «Середніми віками». Так була закладена негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких людей поняття «Середньовіччя» є синонімом жорстокості й занепаду культури. Проте це вкрай несправедливо, адже війни та лихоліття притаманні кожному історичному періоду. Проте саме в цю епоху в Європі поширилося християнство, а на Аравійському півострові виникла нова світова релігія — іслам. У Середні віки постала більшість європейських держав, відкривалися школи й університети, зводилися величні собори, відбувалися великі наукові відкриття, розвивалися давні цивілізації Індії та Китаю.
3. На які періоди поділяється історія Середніх віків?
Перший період — Раннє Середньовіччя (кінець V — кінець ІХ ст.) — перехід від античності й варварства до нових суспільних відносин і держав, час Великого переселення слов’ян, становлення на теренах сучасної України племiнних князiвств та союзiв.
Другий період — Зріле (Високе) Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.) — період розвитку середньовічного суспільства, Русі-України, час підйому ремесел, торгівлі, розбудови країн і міст, загального господарського піднесення.
Третій період — Пізнє Середньовіччя (ХІV–ХV ст.) — доба зміцнення європейських держав, розвитку на землях Русі-України удiльних князiвств, час відкриттів і винаходів. Цей період ще називають «осінню Середньовіччя».
4. Якими джерелами послуговуються історики, вивчаючи епоху Середньовіччя?
На відміну від історії Стародавнього світу, історію Середніх віків вивчено набагато краще. У багатьох музеях світу й до сьогодні зберігаються речові пам’ятки Середньовіччя: знаряддя праці, зброя, монети, меблі, посуд та багато інших елементів побуту середньовічних людей.
Проте речових історичних джерел недостатньо, аби розповісти все про життя людей. На допомогу вченим приходять численні писемні історичні пам’ятки: документи, хроніки, де, як правило, викладено події від моменту створення світу й до часів, коли жив і відтворював життя хроніст.
Багато цікавого про життя людей того часу можуть розповісти зображувальні джерела, насамперед твори мистецтва: малюнки у книжках, візерунки на килимах, картини, статуї та вітражі в соборах тощо.
Для вивчення історії Середньовіччя дуже цінними є усні пам’ятки, зокрема: старовинні народні перекази (наприклад, ірландські та скандинавські саги), народні пісні, балади, казки.
Відлуння середньовічної доби знаходимо в етнографічних пам’ятках і народних святах, численних обрядах, дитячих забавах, бачимо в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.
Даний матеріал відноситься до підручника "ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун, Малієнко 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Коментарі (0)