Войти
Закрыть

Повсякденне життя населення Західної Європи

8 Клас

НАСЕЛЕННЯ. Упродовж XVI — першої половини XVII ст. кількість населення Європи постійно зростала. У XVI ст. цей показник збільшився з 85 млн до 98 млн осіб. До кінця XVII ст. кількість населення Європи становила понад 128 млн осіб, а до кінця XVIII ст. — понад 195 млн осіб. Причинами цього явища стали зростання народжуваності, покращення умов життя, зміни в раціоні харчування європейців. Середня тривалість життя складала 30—35 років, але деякі люди досягали похилого віку. Чоловіки зазвичай жили довше за жінок. Як і раніше, високою залишалася смертність дітей: лише половина з них доживала до десяти років. Це було пов’язано з відсутністю медичної допомоги, нехтуванням правилами гігієни. Лікарень у сучасному розумінні у той час не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і старих. Погані санітарні умови в містах робили їх осередками поширення хвороб. Під час спалаху чуми в 1629—1631 рр., що охопила майже все Середземномор’я, померло більше половини місцевого населення. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу. Населення Європи помирало не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, війн. Особливо відчутними були втрати, пов’язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення війн. Багато людей загинуло під час релігійних війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни (про них ви дізнаєтеся в наступних параграфах). За приблизними оцінками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб....

Матеріальний світ і суспільство

8 Клас

ДОБА ВИНАХОДІВ І ВДОСКОНАЛЕНЬ. Великі географічні відкриття сприяли зростанню попиту на різні вироби, необхідні для освоєння нових земель. Люди почали шукати можливість збільшити обсяг виробництва товарів. У XVI ст. в Європі активізувався технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Одним із головних напрямів технічного прогресу в Європі стало вдосконалення джерел енергії та двигунів. Безумовно, головний «двигун» давніх часів — м’язова сила людини — залишався, проте було покращено інші механізми. Так, було вдосконалено колесо, що надавало руху водяному млину. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому в другій половині XVII ст. на млинах почали виробляти 37 кг борошна за годину (у XII ст. виробляли 17 кг). У першій половині XVI ст. в Нідерландах навчилися застосовувати в промисловості вітряки як джерело енергії. За їхньою допомогою працювали шліфувальні пристрої, бури, пилки, помпи, преси тощо. Велике значення мало вдосконалення конструкції та техніки виготовлення гвинта — важливого елемента будь-якого приладу, що передає енергію. Спочатку гвинти робили вручну, вирізаючи їх із дерева або металу. Згодом Жак Бессон винайшов токарний верстат для нарізання циліндричних і конічних гвинтів (1568 р.). Також навчилися відливати гвинти з бронзи та латуні. З’явилася можливість і вдосконалити виробничі процеси в інших галузях. У Нюрнберзі (сучасна Німеччина) близько 1550 р. вперше почали використовувати друкарський гвинтовий прес....

Колонізація Нового Світу. Наслідки та значення Великих географічних відкриттів

8 Клас

КОНКІСТАДОРИ В НОВОМУ СВІТІ. У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім охочим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота й інших цінних ресурсів. Дві третини знайденого вони мали віддати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська влада вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася небезпечної сили, якою були численні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині після завершення Реконкісти, і забезпечувала собі нове джерело прибутків. Так розпочалася Конкіста (ісп. conquista — завоювання) Нового Світу, яка за змістом була іспанською колонізацією Америки. Її учасників — конкістадорів, за різними оцінками, налічувалося 5—10 тис. осіб. Маючи перевагу в озброєнні, конкістадори досить швидко розгромили індіанців та підкорили їхні держави. На початок ХVІІ ст. до Америки переїхало близько 200 тис. осіб, серед яких конкістадори становили незначну частину. Більшість підкорених іспанцями земель звільнилася від їхньої влади та здобула незалежність на початку ХІХ ст. Чи є доцільним термін «Конкіста» для характеристики подій, що відбувалися на початку XVI ст. в Новому Світі? Чому? У 1508 р. конкістадор Хуан Понсе де Леон заснував на острові Пуерто-Рико перше європейське поселення в Новому Світі, а через п’ять років захопив півострів, який назвав Флорида («Квітуча земля»). У 1517—1518 рр. іспанські конкістадори розпочали завоювання держави майя — найдавнішої із цивілізацій доколумбової Америки....

Відкриття європейців

8 Клас

ПРИЧИНИ Й ПЕРЕДУМОВИ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ. Епохою Великих географічних відкриттів в історії людства називають період, під час якого європейці відкрили нові землі й морські шляхи до Африки, Америки, Азії та Океанії. Вони шукали нові торговельні шляхи до країн Сходу для отримання товарів, які мали великий попит у Європі. Більшість дослідників визначають хронологічні межі Великих географічних відкриттів як час від середини XV до середини XVI ст. Розглянемо, на які основні причини Великих географічних відкриттів вони звертають увагу. Наприкінці Середніх віків торгівля між країнами Європи та Сходу набула постійного характеру. Прянощі, ювелірні вироби, тканини та інші східні товари стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок завоювань Османської імперії. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабські й венеціанські купці), що призводило до подорожчання товарів. Чи погоджуєтесь ви з тим, що Великі географічні відкриття розпочалися тоді, коли для цього склалися відповідні умови? Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Купці й моряки західноєвропейських країн усе частіше замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії в обхід арабів і турків....

Повторення. Вступ 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)

8 Клас

ПОНЯТТЯ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОГО ЧАСУ. Цього року ви продовжите вивчати події всесвітньої історії та історії України. У попередніх класах ви познайомилися з історією Стародавнього світу та Середніх віків. У 8 класі ви розпочнете розгляд історії Нового часу, або Модерної доби (часу, періоду), що вивчає події кінця XV — початку XX ст. Цього року на вас чекають події її першої частини — Раннього Нового часу, або Ранньомодерної доби (часу, періоду), які відбувалися з кінця XV до кінця XVIII ст. Чи можна вважати Ранній Новий час новим кроком у розвитку людства? Визначальними явищами цього періоду всесвітньої історії вважають протестантську Реформацію, європейські релігійні війни, Великі географічні відкриття та початок європейської колонізації, виникнення в країнах сильних централізованих урядів, формування національних держав, що є попередниками сучасних держав, епоху Просвітництва й досягнення першого етапу промислової революції. Ознакою нового періоду всесвітньої історії став початок занепаду традиційних цивілізацій Сходу та формування культурного й політичного панування Західного світу. Західноєвропейські дослідники назвали це явище Великою дивергенцією (від латин. — розбіжність). Про зміст названих подій і явищ ви дізнаєтеся, вивчаючи відповідні теми....

Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)

8 Клас

Перш ніж розпочати роботу з підручником, необхідно ознайомитися з його змістом і структурою. Матеріал об’єднано в шість розділів, кожен із яких містить кілька параграфів, що, у свою чергу, поділяються на пункти. Ви вже знаєте, що історія, як і будь-яка інша наука, має власну термінологію, і її необхідно розуміти. Підручник містить дати основних подій, визначення понять і термінів, інформацію про видатних історичних осіб тощо. Деякі слова й дати виділені жирним шрифтом. Це означає, що на них необхідно звернути особливу увагу. Працюючи на уроках і вдома, обов’язково перевіряйте себе, щоб переконатися, чи правильно ви запам’ятали основні події, персоналії, нові поняття й терміни. Параграф розпочинається стислим викладом основних навчальних завдань і запитаннями на повторення. Це допоможе вам пригадати вже відомий матеріал і підготуватися до сприйняття нового. Важливу роль для розуміння навчального матеріалу відіграють наведені в підручнику історичні джерела, карти, ілюстрації, таблиці та схеми. Працюючи з параграфом, необхідно прочитати підібрані до нього історичні джерела та відповісти на запитання. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які розкривають зміст зображеного. Робота з історичною картою сприятиме формуванню уявлень про те, де відбувалися події та які зміни вони спричинили. Схеми й таблиці унаочнюють зв’язки між складовими певного історичного явища, пояснюють його особливості тощо. На полях розміщені запитання до тексту параграфа або ілюстацій, які сприятимуть кращому розумінню матеріалу....

Словник понять і термінів 8 клас Гісем, Мартинюк

8 Клас

Абсолютизм — форма державного правління, за якої монарху належить необмежена верховна влада. У Московській державі абсолютизм існував у формі самодержавства. Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою. Аграрна революція (переворот) — зміни в сільському господарстві, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Унаслідок аграрної революції в сільському господарстві відбувається перехід від натурального до товарного виробництва; дрібні селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у великих землевласників; запроваджується наймана праця. Англіканська церква — церква, яка виникла в Англії в XVI ст. внаслідок Реформації. Головою англіканської церкви був король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфісковувалися та переходили у власність короля. Буддизм — одна з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством). Основні положення буддизму: життя — це страждання; щоб уникнути страждань, треба відмовитися від усіх бажань і досягти повного заспокоєння — нірвани. Буржуазія — початкова назва городян на противагу вищим станам феодального суспільства (дворянство і духовенство). У період становлення капіталізму перетворилася на панівну соціальну верству. Володіла основними засобами виробництва, експлуатувала найману робочу силу....

Індія та Персія в XVI—XVIIІ ст.

8 Клас

Держава Великих Моголів. На початку XVI ст. Індійський султанат, створений у XIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — підкорити непокірних князів супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше цим відзначився султан Ібрахім Лоді. Васали об’єдналися проти нього й запросили на допомогу Захіраддіна Мухаммада Бабура (1494—1530 рр.) — правителя Кабула. Бабур, який був нащадком Чингісхана і Тимура, правив Ферганою. Після невдач у міжусобних війнах і поневірянь наприкінці XV ст. йому поталанило захопити Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором. Знаними у світі стали його мемуари «Бабур-наме», де він описав не лише свої походи й завоювання, а й флору та фауну Індії. Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві біля Паніпата (1526 р.) розгромив війська делійського султана. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану (держави, що існувала в XIV—XV ст. після розпаду Монгольської імперії на частині сучасних Казахстану та Киргизстану), тому його і всіх тих, хто був із ним, називали моголами. Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на державу, створену батьком. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Джалалуддін Акбар (1556—1605 рр.)....

Китай та Японія в XVI—XVIIІ ст.

8 Клас

Особливості розвитку країн Сходу. Цивілізації Сходу. У періоді, що розглядається, вчені вирізняють три основні цивілізації Сходу: близькосхідно-мусульманську, індійсько-південноазіатську та китайсько-далекосхідну (використовуються й інші назви). Вони багато в чому відрізняються, але мають і спільні риси, і це дає змогу стверджувати, що вони причетні до східної моделі розвитку суспільства. Усім їм притаманний феномен влади державної бюрократії як над безпосередньо підпорядкованими їй сільськими громадами, так і над приватними власниками (торговці, лихварі, ремісники). Державну структуру очолює правитель, влада якого дана йому від Бога та освячена релігією. Цей феномен визначав майже всі особливості цивілізацій Сходу. Така держава не мала внутрішніх суперечностей, що зумовлювало її стабільність. Єдиною противагою держави-власниці могла стати лише приватна власність, але вона повністю належала державі. Проникнення європейців на Схід після Великих географічних відкриттів і початок формування колоніальних імперій стали зовнішнім вторгненням приватної власності, яка руйнувала традиційні відносини. Проте в період, який ми розглядаємо, європейці ще тільки шукали шляхи до проникнення на Схід, до його багатств. У всіх державах Сходу система господарювання була організована за такою схемою. Кожен, хто обробляв землю, мав гарантоване право та обов’язок працювати на ній та використовувати для ведення господарства всі необхідні ресурси: воду, пасовища, ліс тощо. Водночас право володіти й розпоряджатися землею та її ресурсами було в руках відірваного від виробництва апарату влади. Визнаючи владу державного апарату, виробники (громада селян) сплачували в різній формі (відробіток, частина врожаю) надлишковий продукт. Цей своєрідний податок потім розподілявся для утримання владних структур. Отже, той, хто володів владою в державі, мав доступ до розподілу вироблених продуктів. Отримавши владу, він ставав їх власником. Тому ми говоримо, що особливістю східної цивілізації була наявність влади-власності....

Навігація