Відкриття європейців
- 26-03-2022, 15:32
- 575
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)
§ 1. Відкриття європейців
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
якими були причини й передумови Великих географічних відкриттів; про подорожі та географічні відкриття португальських мореплавців; як відбувалася перша навколосвітня подорож; про особливості цивілізацій доколумбової Америки.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які уявлення про світ панували за часів Середньовіччя? 2. Якими були життя та культура народів Індії наприкінці XV ст.? 3. Що ви знаєте про морський похід вікінгів до Америки?
1. ПРИЧИНИ Й ПЕРЕДУМОВИ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ. Епохою Великих географічних відкриттів в історії людства називають період, під час якого європейці відкрили нові землі й морські шляхи до Африки, Америки, Азії та Океанії. Вони шукали нові торговельні шляхи до країн Сходу для отримання товарів, які мали великий попит у Європі.
Більшість дослідників визначають хронологічні межі Великих географічних відкриттів як час від середини XV до середини XVI ст. Розглянемо, на які основні причини Великих географічних відкриттів вони звертають увагу. Наприкінці Середніх віків торгівля між країнами Європи та Сходу набула постійного характеру. Прянощі, ювелірні вироби, тканини та інші східні товари стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок завоювань Османської імперії. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабські й венеціанські купці), що призводило до подорожчання товарів.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що Великі географічні відкриття розпочалися тоді, коли для цього склалися відповідні умови?
Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Купці й моряки західноєвропейських країн усе частіше замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії в обхід арабів і турків.
До пошуків морського шляху в Індію європейців підштовхувала й інша причина: потреба в золоті та сріблі, яких не вистачало в Західній Європі.
Сучасні історики виділяють такі основні передумови Великих географічних відкриттів:
- Утворення в Європі великих централізованих держав, які мали необхідні кошти для забезпечення мандрівок за океан. Насамперед це Іспанія, а також Англія, Франція і Португалія.
- Підтримка католицької церкви, що ставилася до підкорення нових земель як до своєрідного хрестового походу проти язичників із метою навернення їх до християнської віри.
- Виникнення в результаті успішного завершення Реконкісти великої кількості дрібного іспанського й португальського дворянства, яке поєднувало військовий досвід із прагненням наживи й релігійним фанатизмом.
- Поява нових типів морських кораблів — трищоглової каравели.
- Створення нових і вдосконалення наявних навігаційних приладів і карт — морського компаса, астролябії, портолана (морської компасної карти).
Великі географічні відкриття — умовний термін для позначення історичного процесу, що розпочався в середині XV ст. і був пов’язаний із розширенням впливу західноєвропейської цивілізації на світ.
Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що географічні відкриття португальців мали важливе значення для розвитку мореплавства? Поясніть свою думку.
Першими серед європейських держав нові шляхи до країн Сходу почали шукати Португалія та Іспанія.
2. ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ПОРТУГАЛЬЦІВ. Сприятливе географічне положення, оволодіння арабською географією та математикою, морською справою сприяли перетворенню Португалії в XV ст. на морську державу. Перші дослідницькі морські експедиції португальців були пов’язані з діяльністю принца Енріке Мореплавця, який і організував їх уздовж західного узбережжя Африки.
Португальці намагалися знайти шлях до берегів Індії, пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обігнувши її з півдня. Одночасно починаючи із 40-х рр. XV ст. вони регулярно споряджали експедиції до Західної Африки та привозили прянощі, слонову кістку, золото, невільників. На карті Африки з’явилися назви «Перцевий Берег», «Берег Слонової Кістки», «Золотий Берег», «Невільничий Берег». Із нових земель до скарбниці Португалії надходили величезні прибутки.
У 1488 р. мореплавець Бартоломеу Діаш, рухаючись уздовж західного узбережжя Африки, зміг досягти її південного краю, обігнути його й вийти до Індійського океану. Проте далі він не наважився пливти через загрозу бунту моряків. Крайню південну точку Африки назвали спочатку «Мисом штормів», а пізніше — мисом Доброї Надії, сподіваючись, що наступні мореплавці зможуть дістатися берегів Індії.
Улітку 1497 р. близько 170 членів команди на чолі з португальцем Васко да Гамою на чотирьох кораблях вирушили з Лісабона. Пропливши вздовж західного узбережжя Африки та обминувши мис Доброї Надії, В. да Гама дістався Мозамбіку. Після короткої зупинки мореплавці рушили далі.
20 травня 1498 р. португальські кораблі увійшли до індійського порту Калікут. Наприкінці року, домовившись про торгівлю з місцевим правителем, В. да Гама вирушив додому. Через два роки після початку експедиції він і 55 вцілілих членів команди повернулися до Португалії. Це була перша європейська експедиція, яка потрапила до Індії східним морським шляхом.
Установивши контроль над східним шляхом до Індії, португальці намагалися знайти й західний шлях до неї. У 1500 р. ескадра під керівництвом Педру Кабрала відкрила Бразилію та оголосила її власністю Португалії.
3. ПЛАВАННЯ Х. КОЛУМБА ДО АМЕРИКИ. Першим дістатися Індії західним шляхом спробував генуезький мореплавець (тобто італієць) Христофор Колумб, що перебував на службі в іспанських монархів.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Значення експедиції В. да Гами полягало в тому, що вона відкрила морський шлях до Індії вздовж західного узбережжя Африки, у результаті чого арабські й венеціанські купці втратили своє виняткове право (монополію) на торгівлю прянощами, які вони привозили з країн Сходу. Торгівлю прянощами оголосили монополією португальського короля. Купці отримували за цей товар 800% прибутку. Для збереження високих цін король дозволяв завозити до Європи лише п’ять-шість кораблів прянощів на рік. Водночас відкриття В. да Гами заклало початок становленню Португальської колоніальної імперії. Великих територій португальці зазвичай не захоплювали, а створювали на узбережжі численні, добре укріплені факторії.
Колоніальна імперія — держава, яка захопила певні території та приєднала їх до свого складу як колонії.
Колонія — залежна територія, що перебуває під владою іншої держави (метрополії).
Факторія — торговельна контора або поселення, організоване купцями в іншій державі або колонії. Факторіями називали також торговельні поселення у віддалених регіонах власної країни.
Васко да Гама. Художник Антоніу Мануель да Фонсека. 1838 р.
Чим була важливою для тогочасних європейців подорож Х. Колумба? Поясніть свою думку.
Весільний портрет Фернандо та Ізабелі. Невідомий художник. XV ст.
Х. Колумб захопився поглядами італійця Паоло Тосканеллі, який вважав Землю кулею, а західний шлях із Європи до країн Сходу — найкоротшим. П. Тосканеллі склав карту світу, на якій Азію позначив на західному узбережжі Атлантичного океану. За його обчисленнями, шлях до Китаю та Індії через Атлантику був набагато коротшим, ніж навколо Африки. Проте П. Тосканеллі помилився у визначенні розмірів Землі та, відповідно, відстані від Європи до Азії. Згодом казали, що це була велика помилка, завдяки якій сталося велике відкриття.
Карта й розрахунки П. Тосканеллі переконали Х. Колумба в можливості допливти до Індії, рухаючись на захід через Атлантичний океан.
Х. Колумб запропонував свій проект королю Фернандо і королеві Ізабелі. Вони схвалили його, адже успішне завершення експедиції мало принести чимало прибутків Іспанії завдяки позбавленню Португалії виняткового права на торговельні шляхи до «Індії» (Східної та Південної Азії) через Західну Африку.
3 серпня 1492 р. експедиція Х. Колумба у складі трьох каравел — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» та команди з 90 осіб вийшла в море. Подорож тривала понад два місяці. Нарешті моряки побачили землю. Невеликий острів отримав назву Сан-Сальвадор, тобто острів Святого Спасителя. Його проголосили володінням Іспанії, а на березі встановили іспанський прапор. Саме цей день, 12 жовтня 1492 р., вважається датою відкриття Америки. Хоча до кінця життя Х. Колумб так і не дізнався, що завдяки його експедиції було відкрито нову частину світу.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із листа П. Тосканеллі до Фернандо Мартінеса, придворного короля Португалії Афонсу V (1474 р.)
...Хоча я добре знаю, що існування такого шляху може бути доведено на підставі кулеподібної форми Землі, тим не менш, щоб зробити це питання більш ясним і полегшити сприйняття, я наважився зобразити шлях на морській карті. Тому відправляю його величності накреслену мною власноручно карту, де зображені ваші береги та острови, звідки ви маєте розпочати плавання безперервно на захід, і місця, до яких ви припливете, і наскільки далеко вам слід триматися від полюса або від екватора, і який простір або скільки миль ви маєте пропливти, щоб досягти тих місць, де багато різноманітних прянощів і коштовного каміння. Не дивуйтеся, що я називаю Заходом країни, де зростають прянощі, тоді як їх зазвичай називають Сходом, тому що люди, які пливуть постійно на захід, досягають цих країн плаванням на іншому боці земної кулі.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, у чому полягала ідея П. Тосканеллі знайти західний шлях до Індії.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із листа Х. Колумба до іспанського короля Фернандо та королеви Ізабелі (18 жовтня 1498 р.)
Звідси можна... відправляти всіх рабів, яких можна буде продати, і барвникове дерево. Якщо відомості, що я маю, правильні, то... можна продати 4000 рабів. У Кастилії, Португалії, Арагоні, Італії, Сицилії... дуже великий попит на рабів, і я вважаю, що вони надходять у недостатній кількості з Гвінеї. А раби із цих земель, якщо їх привезуть [у згадані країни], коштуватимуть утричі дешевше за гвінейські. А платня за перевезення [рабів] надходитиме з перших грошей, отриманих від продажу рабів. І нехай навіть помирають раби в дорозі — адже не всім їм загрожує така доля.
Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. Які факти наводить автор листа? 2. У чому він прагне переконати правителів Іспанії? 3. Яку оцінку можна дати ставленню Х. Колумба до корінного населення відкритих ним земель?
Висадка Х. Колумба в Америці 12 жовтня 1492 р. Художник Джон Вандерлін. 1847 р.
Що, на вашу думку, хотів сказати художник про зображену подію?
Х. Колумб також відкрив острови Куба та Гаїті (останній спочатку назвали Еспаньйола) та повернувся до Іспанії. Тут він тріумфально повідомив про відкриті на заході землі, які вважав Індією, але золота майже не привіз. Королівський двір був розчарований. Як віцекороль нових земель Х. Колумб здійснив ще три подорожі, під час яких відкрив Малі Антильські острови, острови Пуерто-Рико, Ямайка, Тринідад тощо, дослідив узбережжя Центральної Америки. Він вважав ці землі Західною Індією, або Вест-Індією. Назву Америка материк отримав за ім’ям італійського мандрівника Амеріго Веспуччі, який, дослідивши ці землі, заявив, що це не Азія, а «Новий Світ». Із 1507 р. їх позначали на картах як «Землі Амеріго», а із часом просто «Америка» (за латинською версією імені Веспуччі).
Відкриття Х. Колумба призвели до загострення суперництва між Іспанією та Португалією за право володіти новими землями. Для врегулювання суперечок за посередництва Папи Римського Александра VI ці держави уклали в місті Тордесільяс у 1494 р. угоду. За нею від полюса до полюса приблизно за 30-градусним меридіаном, на захід від островів Зеленого Мису, встановлювалася межа. Усі відкриті землі та морський простір на захід від неї ставали іспанськими, а на схід — португальськими.
Проте це розмежування здійснили лише в Західній півкулі. Чергове протистояння суперників сталося на Молуккських островах (спочатку їх назвали «Островами Прянощів»). Тоді в 1529 р. в місті Сарагоса підписали ще одну угоду про поділ нових земель у Східній півкулі за 17-градусним меридіаном на схід від Молуккських островів.
Христофор Колумб. Художник Себастьяно дель Пйомбо. 1519 р.
Які риси характеру персонажів відобразили автори портретів, наведених на с. 9—11? Поясніть свою думку.
Тордесільяська угода — договір між Іспанією та Португалією про розподіл територій у 1494 р.
4. ВІДКРИТТЯ ТИХОГО ОКЕАНУ. ПЕРША НАВКОЛОСВІТНЯ ПОДОРОЖ Ф. МАГЕЛЛАНА. У 1513 р. іспанська команда на чолі з Васко Нуньєсом де Бальбоа вперше перетнула Панамський перешийок, шукаючи легендарну «країну золота» — Ельдорадо. Перед мандрівниками відкрився Тихий океан. Проте вони не знали його справжніх розмірів і спочатку назвали океан Південним морем. Після цього відкриття в іспанців знову виникло бажання відшукати заповітний західний шлях до Індії.
Яке значення для вивчення Землі мала подорож Ф. Магеллана? Поясніть свою думку.
Знайшов західний шлях до Індії та здійснив першу в історії навколосвітню подорож португалець Фернан Магеллан (Фернану Магельяс). У 1519 р. його експедиція з п’яти кораблів вийшла в море та взяла курс на захід. Подорож виявилася дуже важкою. Мандрівники потерпали від нестачі їжі та питної води. Багато з них померло від хвороб. Нарешті Ф. Магеллан дістався південного краю Америки та знайшов протоку (тепер вона називається Магеллановою), яка з’єднувала два океани. Під час плавання стояла чудова погода, і мандрівники назвали океан Тихим.
Навесні 1521 р. експедиція досягла островів біля східного узбережжя Азії, які згодом назвали Філіппінськими. На цих островах у сутичці з місцевими племенами Ф. Магеллан загинув. Два кораблі, які залишилися під командуванням Хуана Себастьяна Елькано, дісталися Молуккських островів і, захопивши вантаж прянощів, рушили додому.
У 1522 р. мореплавці повернулися до Іспанії. Із п’яти кораблів уцілів лише один із символічною назвою «Вікторія» («Перемога»), із 253 учасників експедиції на ньому залишилося 18 осіб.
Завдяки першій навколосвітній подорожі іспанці отримали знання про світ та океани, що допомогло їм у подальших дослідженнях і колонізації Філіппінських островів. Люди остаточно переконалися в тому, що Земля має форму кулі. Західний шлях не замінив східний шлях навколо Африки, але наступні іспанські експедиції користувалися інформацією Ф. Магеллана під час переходів від узбережжя Мексики до Філіппін.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Фернан Магеллан. Невідомий художник XVII ст. Галерея Уффіці у Флоренції (Італія)
Більшу частину життя Фернан Магеллан провів у морських експедиціях, перебуваючи на службі в португальського короля. Декілька разів він здійснював мандрівки до Молуккських островів і, мабуть, уже тоді почав замислюватися над тим, що шлях з Америки до островів може бути коротшим.
Коли португальський король відправив 35-річного мореплавця у відставку із жебрацькою пенсією, той запропонував свої послуги молодому королю Іспанії Карлосу І. Ф. Магеллан мав намір досягти Молуккських островів із заходу: адже якщо вони лежать ближче до Америки, ніж до Індії, то за Тордесільяською угодою володіти ними має Іспанія. Ф. Магеллан був переконаний, що знайде новий прохід з Атлантичного океану до Тихого.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Зі щоденника Антоніо Пігафетти, супутника Ф. Магеллана, про подорож у 1519—1522 рр.
1) У середу 28 листопада 1520 р. ми вибралися із цієї протоки та увійшли у велике море, яке назвали «Тихим». Упродовж наступних трьох місяців і 20 днів ми зовсім не мали свіжої їжі... [За цей час] ми подолали 4 тис. ліг (1 ліга — близько 5 км. Відстань явно перебільшена — Авт.) цим Тихим морем, яке ми тому так назвали, що жодного разу не відчули найменшої бурі.
2) Магеллан був наділений усіма чеснотами. Він завжди виявляв непохитну стійкість до найбільших лих. На морі він добровільно пішов на більші обмеження, ніж його екіпаж. Він краще за всіх знався на морських картах, досконало володів мистецтвом рухати корабель, і це він довів своєю мандрівкою стародавнім світом, на що ніхто інший до нього не наважувався.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, яку інформацію про першу навколосвітню подорож Ф. Магеллана можна отримати за історичним джерелом.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Зі щоденника учасника експедиції доби Великих географічних відкриттів
...Упродовж трьох місяців і 20 днів ми зовсім не мали свіжої їжі. Сухарі, які ми їли, були не хлібом, а пилюкою, перемішаною з хробаками, запаскудженою мишами, а тому невимовно смердючою. Вода, яку ми пили, була протухлою й також смерділа. Щоб не вмерти з голоду, ми жували шкіру, якою було вкрито снасті. Ця шкіра під впливом води, вітру та сонця так затверділа, що її треба було вимочувати в морській воді протягом чотирьох-п’яти днів. Після цього ми пекли її на вугіллі та їли... Щурів продавали по пів дуката за штуку, але навіть за таку ціну їх неможливо було дістати. Нас уразила хвороба, за якої ясна розпухали настільки, що закривали зуби як верхньої, так і нижньої щелеп; люди, що хворіли на неї, не могли нічого їсти. Дев’ятнадцятеро з нас померли. За три місяці й 20 днів ми подолали 4 тис. ліг цим Тихим морем...
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання: 1. Про яку подорож ідеться в наведеному уривку? Поясніть, як ви це визначили. 2. Яке враження про перебіг подорожі можна отримати за джерелом? 3. Продовжте щоденник новими записами про подальші події.
Яке формулювання ви вважаєте більш відповідним для характеристики пов’язаної з ним події: «відкриття Америки» чи «зустріч двох цивілізацій» (європейської та цивілізацій доколумбової Америки)? Чому?
5. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ. У 1992 р., коли весь світ святкував 500-річчя навколосвітньої подорожі Х. Колумба, уперше замість звичних слів «відкриття Америки» цю подію назвали «зустріччю двох цивілізацій» (європейської та цивілізацій доколумбової Америки).
Х. Колумб відкрив шлях до земель, на яких люди жили ще 25—30 тис. років тому. У суднових журналах експедиції 1492 р. залишилися свідчення про першу зустріч мандрівників з індіанцями: «Вони приносили клубки бавовняної пряжі, папуг, дротики та інші речі, які довелося б довго описувати, і все віддавали за будь-який предмет, що їм пропонували. Я був дуже уважним до них і наполегливо дізнавався, чи мають ці люди золото.». Ці слова Х. Колумба не віщували місцевому населенню Америки нічого доброго.
Цивілізації доколумбової Америки — цивілізації, які існували на материках Північна і Південна Америка й зникли після появи там європейських колонізаторів.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
Із доповіді Хуана Поло де Ондегардо «Про походження інків і те, як вони збільшили свої завоювання» (1572 р.)
...[На підкорених землях] інки ставали їхніми правителями та примушували місцевих жителів, які до цього жили окремо, об’єднуватися у громади з чиновником над кожним десятком, іншим — над кожною сотнею, іншим — над кожною тисячею, іншим — над кожними десятьма тисячами, а [Верховний] Інка — правитель над усіма. Йому звітували щорічно, записуючи народження і смерті, як у людей, так і в отарах худоби, [відомості] про врожай із полів та інші подробиці до найменших дрібниць.
...Кожен помітний предмет був зроблений об’єктом поклоніння, наприклад джерела, фонтани, струмки, камені, долини, вершини гір... Кожен із них мав своїх людей, обов’язком яких було здійснювати жертвопринесення і яких навчали, як приймати жертвопринесення та які саме предмети мають жертвувати.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, яку інформацію про інків можна отримати за історичним джерелом.
Піраміда Сонця — найбільша споруда доколумбового міста Теотіуакан (Мексика). Сучасний вигляд
Для більшості європейських відкривачів нових земель на першому місці було власне збагачення.
При цьому вони навіть не уявляли, що культури народів доколумбової Америки налічували декілька тисячоліть і мали досить високий рівень розвитку. Приблизно 4 тис. років тому тут виникло землеробство. Індіанці вирощували невідомі в Європі культури — кукурудзу, картоплю, какао, томати, соняшник та інші. Проте вони не вміли виплавляти залізо, не користувалися такими відомими у Старому Світі досягненнями, як колесо, плуг, вогнепальна зброя. Знаряддя праці та зброю вони виготовляли з каменю, дерева тощо.
У Південній і Центральній Америці існувало кілька цивілізацій. Найрозвиненіші були в майя (півострів Юкатан і Гватемала), ацтеків (Мексиканське нагір’я), інків (Анди та Болівійське нагір’я). У цих народів уже були держави, багато гарних міст, що з’єднувалися мережею брукованих доріг. Вулиці міст прикрашали кам’яні храми та палаци правителів. Через річки зводилися мости, існувала навіть пошта. Народи доколумбових цивілізацій поклонялися різним богам, що супроводжувалося людськими жертвопринесеннями.
Цивілізація майя мала систему ієрогліфічного письма, глибокі знання з астрономії та математики. Вони розробили календар, яким користувалися й інші народи Центральної Америки.
Ацтеки створили імперію, яка нагадувала класичні деспотії Стародавнього Сходу. Високого рівня розвитку досягла медицина. Ацтекські лікарі описали властивості понад 250 лікарських рослин. Більшість із них невідома сучасній науці.
Найбільшою за площею розселення та кількістю населення вважається імперія інків. У цій державі існували писані закони. Інки вміли виплавляти мідь, із якої, зокрема, робили монети у вигляді сокирок. У містах існували водогони. Інки були єдиною цивілізацією доколумбової Америки, що, крім міді, золота, срібла, платини та сплавів із них, уміла виготовляти бронзу.
Мачу-Пікчу («стара вершина») — доколумбове місто інків, розташоване в Андах (Перу). Сучасний вигляд
Яку інформацію про рівень розвитку доколумбових цивілізацій Америки можна отримати за ілюстраціями?
ЧИ ПОГОДЖУЄТЕСЬ ВИ З ТИМ, ЩО... ЧОМУ?
- Пошуки нових шляхів до країн Сходу й зростання потреб у золоті та сріблі стали головними причинами Великих географічних відкриттів.
- Після великих географічних відкриттів португальці першими створили колоніальну імперію, населення якої на початку XVI ст. становило близько 1 млн осіб.
- Загострення боротьби між Португалією та Іспанією за нові землі спричинило перший в історії поділ територій у світі.
- Завдяки подорожі Ф. Магеллана було вперше доведено, що Земля є кулею, та отримано загальні відомості про її розміри.
- У доколумбовій Америці існували досить розвинені цивілізації, подальшому розвитку яких перешкодили європейські завоювання.
- Найрозвиненішими цивілізаціями Південної і Центральної Америки були майя, ацтеки та інки.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
Середина XV — середина XVI ст. — Великі географічні відкриття.
1492 р. — відкриття Америки Х. Колумбом.
1498 р. — досягнення Індії морським шляхом європейською експедицією на чолі з В. да Гамою.
1519—1522 рр. — перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Відгадайте героя/героїню».
Правила гри. Учитель/учителька записує на картці прізвище історичного діяча/діячки та кладе її до конверта. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, десяти) відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні», «частково». Гру можна проводити в парах, малих групах або з усім класом.
2. Сукупність яких причин і передумов зробила можливими Великі географічні відкриття? Які з них, на вашу думку, є найважливішими? Чому? 3. Яким був внесок португальських мореплавців у Великі географічні відкриття? 4. Укажіть значення першого плавання Х. Колумба для просторового розширення впливу європейської цивілізації на світ. 5. Яку роль у подіях епохи Великих географічних відкриттів відіграла мандрівка експедиції Ф. Магеллана? 6. Назвіть факти, які свідчать про досить високий рівень розвитку цивілізацій народів доколумбової Америки.
7. Простежте за картою атласу напрямки морських експедицій європейців кінця XV — першої половини XVI ст. і визначте їхні результати. 8. Доповніть синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6) відомостями про Великі географічні відкриття, подорожі Х. Колумба, В. да Гами і Ф. Магеллана. У подальшій роботі з таблицею до неї необхідно додавати дати, розміщені в рубриці «Працюємо з хронологією». 9. Складіть таблицю «Географічні відкриття кінця XV — першої половини XVI ст.».
10. Розв’яжіть пізнавальну задачу. Поясніть, як ви розумієте судження, що відкриття Америки Х. Колумбом стало великим відкриттям, здійсненим через велику помилку. Тут і далі для розв’язання пізнавальних задач скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 230). 11. Колективне обговорення. Якими, на вашу думку, були моральні цінності, що спонукали мореплавців до участі в експедиціях до нових земель? Поясніть свою думку. 12. Уявіть, що ви взяли участь у морській експедиції епохи Великих географічних відкриттів. Напишіть есе про перебіг своєї подорожі. Скористайтеся відповідним планом-схемою в додатках до підручника (с. 229).
Коментарі (0)