Войти
Закрыть

Словник термінів та понять

8 Клас

Бароко (італ. - вигадливий, дивний) - стиль, що переважав у мистецтві Європи з кінця XVI - середини XVIII ст., характерними ознаками якого є особлива пишність і велич, підкреслена декоративність і насиченість. Великі географічні відкриття - найбільші відкриття європейських мореплавців та землепрохідців XV - середини XVII ст. Великі Моголи - династія правителів Могольської держави (Індія), заснованої в 1526 р. полководцем Бабуром. Відродження (Ренесанс) - епоха в історії європейської культури XIV-XVI ст., що ознаменувала собою прихід Нового часу. Високе Відродження - період в історії мистецтва Італії кінця XV - першої третини XVI ст., позначений небувалим злетом живопису, архітектури, літератури. Найяскравіші представники - Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті. Джентрі - не титуловане середнє й дрібне дворянство в Англії в XVI-XVII ст., яке стало провідником капіталізму. «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел» - універсальне довідкове видання, пам’ятка французької культури XVIII ст., створена найвідомішими просвітниками (енциклопедистами). Земський собор - вищий станово-представницький орган у Московському царстві. Зустріч цивілізацій - знайомство європейців з населенням відкритих у ході Великих географічних відкриттів земель. Індульгенція - спеціальна грамота, придбання якої дарувало часткове або повне відпущення гріхів. Каліграфія - мистецтво гарного письма. Кальвінізм - напрям протестантизму, заснований Ж. Кальвіном, за яким визнавалося лише Священне Писання. Капіталізм - суспільний устрій, побудований на приватній власності, найманій праці та ринковій економіці....

«Закриті» країни далекого сходу

8 Клас

Китай в епоху Мін. На початку XVI ст. у Китаї проживала найбільша в тогочасному світі кількість населення - понад 100 млн чоловік. Влада перебувала в руках династії Мін (1368-1644), за правління якої спостерігалося укріплення китайської економіки. У сільському господарстві значно розширилися посівні площі, покращилася техніка землеробства, діяла налагоджена система штучного зрошення. У численних містах процвітали торгівля й ремесла, працювали великі мануфактури. Багатолюдні міста вражали іноземців величезними розмірами та надзвичайною архітектурою. Далеко за межі Китаю розходилися високоякісні бавовняні й шовкові тканини, папір, вироби з порцеляни, скла і металів. Постійний попит на зовнішніх ринках існував також на «китайський напій» - чай. Із давніх-давен у Китай проникали різні релігії, у тому числі християнство та іслам. Але панівною стало конфуціанство, назване так за ім’ям його засновника Конфуція (Кун-фу-цзи - мудрець Кун), який жив у VI—V ст. до н. е. Основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність, справедливість, вірність обов’язку, відданість. Його необхідними умовами є шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. Крім того, велика роль відводиться навчанню, тому що воно вдосконалює людину. Подумайте! Чим конфуціанство відрізняється від відомих вам світових релігій? Конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. Кожний з них мусив знати своє місце в суспільстві і не виходити за встановлені межі. Навіть вигляд одягу - вишиті на вбранні квіти чи тварини, вид головного убору чи пояса - мав підкреслювати становище людини. Звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки і навіть користуватися дорогим посудом. Покора імператору була беззаперечною....

Індія та Персія у новий час

8 Клас

Утворення Могольської держави. На початку XVI ст. Індія, де проживало близько 100 млн осіб, залишалась однією з найбільших країн світу. Безліч народів і племен, мов і звичаїв надавали їй неповторної своєрідності. Велику силу мала традиція. Як і сотні років тому, зберігалися непереборні кордони між індійськими кастами. Незмінним залишався і замкнений характер сільської общини: усім необхідним її члени забезпечували себе самі. Водночас у політичному житті Індії відбулися важливі зміни. Країна розпалася на окремі держави, правителі яких постійно ворогували між собою. Усобиці розорювали господарство, виснажували сили народу і полегшували вторгнення загарбників. У 1526 р. Північну Індію підкорив полководець Бабур. Він був праправнуком завойовника Тимура і далеким нащадком Чингісхана, тому його і всіх, хто прийшов з ним, стали називати моголами (перекручене «монгол»). Так виникла держава Моголів, влада яких зберігалася в Індії понад два століття, поки країну не завоювали англійці. Бабур правив усього три роки, був дуже освіченою людиною, обдарованим поетом і тонким поціновувачем мистецтва. Правитель залишив після себе автобіографію «Бабур-наме», написану простою і зрозумілою мовою. Цей твір є одним з найцінніших джерел про тогочасні події і світогляд людей....

Практичне заняття - 4

8 Клас

Об’єднайтеся в пари. Пригадайте (повторіть в підручнику відповідні розділи) структуру державного устрою країн, де склалася абсолютна монархія (на прикладі Франції); парламентська (Англія після «Славної революції»); політика освіченого абсолютизму (Австрія за Марії Терезії та Йосифа ІІ) та США. У зошитах зробіть відповідні схеми (всього 4), обговоріть їх із сусідом, а потім проведіть у класі дискусію про переваги та недоліки кожного з них. Зверніть увагу на особливості кожної країни. Варіант 2. Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст. Прочитайте текст цього параграфа, розгляньте ілюстрації, дайте відповіді на запитання, а потім влаштуйте ділову гру. Виберіть журі (приблизно 3 особи), об’єднайтеся у три групи. Уявіть, що перша група опинилася в лондонській, друга - у віденській, третя - у паризькій кав’ярні початку XVIII ст. Як відвідувач розкажіть про її оформлення та меню, «пийте чай, каву», «читайте газети», ведіть розмови на теми, які цікавили жителів зазначених міст: про освіту й виховання дітей, про медицину, транспорт, покупки, подарунки тощо. Журі має записати цікаві знахідки та помилки кожної з груп і разом з учителем оцінює роботу всіх учнів. Ідеї Просвітництва досить швидко проникли в тогочасне суспільство. Під їхнім знаком відбувалися зміни в освіті і традиціях сімейного виховання. Помітно потеплішали стосунки всередині сім’ї, у тому числі й ставлення до дітей. Батьки почали приділяти більше уваги вихованню дітей і розвитку їхніх розумових здібностей. Дбаючи про добробут своїх нащадків, вони прагнули дати дітям гарну освіту. Розширення мережі шкіл, у тому числі й для бідних, сприяло зростанню числа освічених людей. Дівчатка здебільшого вчилися грамоти та ведення хатнього господарства у своїх матерів, але чимало з них уже відвідували школи. У заможних сім’ях досить звичним було запрошення для доньок домашніх учителів. Дедалі голосніше лунали голоси тих, хто намагався переконати батьків і вчителів у шкідливості тілесних покарань. Дж. Локк стверджував: «З дітей, яких часто б’ють, рідко виходять хороші люди»....

Північна Америка: народження нової держави

8 Клас

Англійські колонії. Відкриття Америки та її скарби не залишили європейців байдужими. Потік переселенців у Новий Світ постійно зростав, досягнувши в 1790 р. 3,9 млн чоловік. Ці люди покидали батьківщину з різних причин. Одні прагнули розбагатіти, інші рятувалися від релігійних переслідувань, дехто втікав від правосуддя. Історики вважають, що Америка стала своєрідним котлом, у якому в єдине ціле переплавилися звичаї, мораль і світогляд різних народів. Із такого сплаву народилася нова оригінальна культура. Вона ґрунтувалася на європейській, але увібрала в себе традиції багатьох цивілізацій і тому набула своєрідного характеру. Усі ці процеси отримали назву «американське диво». Його результат - народження на теренах Північної Америки нового народу і нової держави. Подумайте! Які риси характеру повинні були мати перші переселенці до Нового Світу? У Новому Світі англійців приваблювало незайняте іспанцями Атлантичне узбережжя Північної Америки. Його головним багатством були не дорогоцінні метали, а родючі землі, заселені численними індіанськими племенами. Ще в XVI ст. перші англійські колоністи спробували оселитися тут, однак не змогли вижити в суворих умовах. Початком справжньої колонізації став травень 1607 р., коли 120 англійців заснували перше постійне поселення - форт Джеймстаун. Його було названо на честь короля Якова (Джеймса) I Стюарта, і він став центром першої англійської колонії в Америці - Віргінії. У 1620 р. північніше Віргінії пришвартувався маленький корабель «Мейфлауер» («Травнева квітка»). Він доставив групу нових поселенців - англійських пуритан. 12 років тому вони втекли від релігійних переслідувань у Голландію і тепер сподівалися, що в Новому Світі зможуть вільно сповідувати свою релігію і знову відчути себе англійцями. До 1700 р. більша частина Атлантичного узбережжя США була вже освоєна колоністами. На цій великій території виникли перші 13 штатів, її почали називати Новою Англією....

Європейські конфлікти та війни XVIII ст.

8 Клас

Суперництво між державами. Характерною ознакою міжнародних відносин XVIII ст. став пошук рівноваги та балансу сил. На зміну визначальному для долі Європи суперництву Бурбонів та Габсбургів приходить діалог «великих держав» - Франції, Англії, Пруссії, Австрії та Росії. При цьому монарх залишався втіленням своєї держави, тому часто династичні конфлікти перетворювалися на загальноєвропейські війни. Відтепер боротьба йшла не лише за європейські території, але й за величезні володіння в Новому Світі. Поряд з Тридцятилітньою війною переламною для долі Європи стала війна за іспанську спадщину (1701—1714). У 1700 р., не залишивши прямих спадкоємців, помер король Іспанії Карл II. Він заповів свій трон онуку короля Франції Людовіка XIV, за умови, що іспанська і французька корони ніколи не з’єднаються в одних руках. Проте Людовік не збирався дотримуватися цього застереження. Тільки-но його онука було оголошено в Іспанії королем Філіппом V, Людовік заявив: «Піренеїв більше не існує!». Адже в Іспанії і Франції тепер правила одна династія - Бурбони, власники велетенських володінь в Європі, Азії та Америці. Надмірне посилення Франції викликало супротив антифранцузької коаліції у складі Австрії, Пруссії, Англії, Нідерландів та інших держав. Загальноєвропейська війна супроводжувалася важкими поразками Франції, яка не мала сильних союзників. Мир, підписаний у Версалі після закінчення війни, не випадково вважали «рятівним». За його умовами іспанський престол зберігався за Філіппом V, але йому довелося відмовитися від прав на французьку корону. Австрія отримала територію сучасної Бельгії та володіння в Італії; Англія - важливу фортецю Гібралтар і декілька заокеанських колоній. Переважанню Франції в Європі було покладено край....

Освічений Абсолютизм

8 Клас

«Союз філософів і государів». У другій половині XVIII ст. абсолютизм з його необмеженою монархічною владою занепадав у Європі. Англійська революція показала, що королівську корону можна отримати вже не «милістю Божою», а милістю парламенту. Аби уникнути цього, государі Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших країн почали проводити політику, спрямовану на зміцнення панування дворян в умовах становлення капіталізму. На погляди цих монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами і перетворює суспільство на нових, розумних засадах. Вони пішли на здійснення поміркованих реформ, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції. Нова державна політика отримала назву освіченого абсолютизму. У різних країнах політика освіченого абсолютизму мала багато спільного. Правлячі монархи активніше проводили політику меркантилізму. Вони піклувалися про стан освіти, науки і мистецтва, робили перші спроби обмежити станові привілеї і полегшити становище селян. Активнішу позицію (особливо в католицьких країнах) зайняли короновані реформатори щодо церкви, поступово підпорядковуючи її державі. Було скорочено кількість монастирів і проведено часткову секуляризацію церковних земель. Правителі виганяли єзуїтів і присвоювали величезні багатства їхнього ордену. Поступово в суспільстві утверджувалася віротерпимість. Вона стала основою релігійної політики освічених монархів. Із судової практики викорінювався жахливий пережиток Середньовіччя - тортури, припинялося «полювання на відьом»....

Промисловий переворот та сяйво просвітництва

8 Клас

Промисловий переворот. Упродовж XVI-ХVIII ст. в Англії внаслідок обгороджувань практично зникли селяни-землевласники і майже вся земля опинилась у руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих робітників - учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії був здійснений аграрний переворот. Він підготував ґрунт для промислового перевороту - винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. При цьому мануфактури поступалися місцем фабрикам з майже повністю механізованою працею. Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві. Подумайте! Із чого виробляють ситець? Ще із XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин став красивий і дешевий індійський ситець. Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію вони зможуть, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. Першим кроком на шляху до цієї мети став винахід рухливого човника. Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дав змогу помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало його використав - пристосував до «Дженні» водяне колесо. Більше того, у 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику. Через кілька років на ній вже працювали сотні машин і робітників. Невдовзі по всій Північній Англії, де безліч стрімких гірських річок забезпечували безперебійний рух водяних коліс, височіли 4-5-поверхові цегляні фабрики....

Епоха Петра Великого

8 Клас

Стрілецькі бунти. Перші спроби внести зміни в організацію державної влади в Московії відбулися в другій половині XVII ст. Цар отримав титул «самодержець», припинилося скликання Земських соборів. У Московському царстві почався перехід від станово-представницької монархії - самодержавства з Боярською думою - до чиновницько-дворянської монархії - абсолютизму. Після недовгого правління Федора Олексійовича (1676-1682) трон мав перейти до його брата Івана. Однак 15-річний царевич виявився хворобливим, і бояри вирішили оголосити царем сина Олексія Михайловича та його другої дружини Наталії Наришкіної Петра - здорового, міцного і тямущого 10-річного хлопчика. У боротьбу за владу вступила розумна й енергійна царівна Софія, яка прагнула правити замість слабоумного брата Івана. Вона використала повстання незадоволених своїми начальниками стрільців. На їхню вимогу царями нарекли Івана і Петра, а регентшею до досягнення їх повноліття стала Софія. У роки правління Софії (1682-1689) Петро разом з матір’ю жив у підмосковних царських садибах. Царевич рано виявив схильність до військової справи і майже весь час проводив у військових іграх. Спеціально для них із двох навколишніх сіл - Преображенського та Семенівського - зібрали хлопчиків у «потішні» полки. Згодом вони перетворилися на однойменні перші гвардійські полки, які становили значну силу....

Московське царство: лихоліття тиранства і смути

8 Клас

Правління Івана IV Грозного. Трон свого батька, Василія III, Іван IV (1533-1584) успадкував трирічною дитиною. Через п’ять років хлопчик втратив матір - Олену Глинську, яка виконувала при малолітньому синові обов’язки регента. Юному государю довелося зростати в небезпечній атмосфері змов, заколотів та вбивств. Навколо трону постійно точилася жорстока боротьба між різними аристократичними кланами, які стрімко змінювали один одного біля керма влади. У 1547 р. Іван IV перший у російській історії прийняв титул «царя». Проте ще півроку він залишався іграшкою в руках бояр, аж поки після страшенної пожежі не вибухнуло повстання в Москві. Поповзли чутки, начебто столицю підпалили родичі царя - Глинські. Повсталі вчинили над ними розправу: з останнім правлячим угрупованням було покінчено. До влади прийшов новий уряд - Вибрана рада, вузьке коло наближених до царя людей. Енергійно й рішуче вони навели спокій в оточенні Івана IV і взялися до здійснення важливих державних реформ. Було створено систему приказів - органів центрального управління на кшталт сучасних міністерств. Кожний з приказів відповідав за певну галузь: Посольський - за дипломатичну службу, Розрядний - за військові справи, Чолобитний - за контроль над усіма іншими приказами і т. д. У 1549 р. було скликано перший Земський собор - станово-представницький орган на зразок західноєвропейських парламентів, але без участі посланців міст. Він мав дорадчий характер і, не обмежуючи влади царя, слугував надійною опорою його політики. За рішенням Собору 1550 р. побачив світ новий Судебник. Уперше в Московській державі він оголосив єдиним джерелом права закон і встановив однаковий порядок суду по всій території царства. Новий Судебник став також черговим кроком у закріпаченні селянства. Подумайте! Які представницькі органи влади, що існували в той час в інших країнах, нагадує Земський собор?...

Навігація