Войти
Закрыть

Візантійська імперія

7 Клас

Східна Римська імперія (Візантія) остаточно відокремилася від Західної у 395 р. До її складу входили: Балканський півострів, Мала Азія, острови Егейського моря, Сирія, Палестина, Єгипет, Кіренаїка, великі міста Північного Причорномор'я. На її території жили різні народи: греки, вірмени, сирійці, фракійці, євреї та ін. Себе візантійці називали римлянами (грецькою — ромеями), імперію — Ромейською. Константинополь був великим центром торгівлі та ремесел. Він був розташований на березі протоки Босфор, де перетиналися два важливі торговельні шляхи: сухопутний — із Європи в Азію, і морський — із Середземного моря в Чорне. На відміну від Західної Римської імперії, у Візантії збереглася сильна імператорська влада. Імператор (василевс), розпоряджаючись багатою скарбницею, утримував сильну армію. Варто запам'ятати! Василевс (або басилевс) — правитель. Так називали монарха у Стародавній Греції; таким самим був титул візантійських імператорів. Від цього слова походить назва типу архітектурних пам'яток «базиліка», а також ім'я Василь. Водночас у Візантії швидше занепали рабовласницькі відносини. Рабам надавали знаряддя праці й невеликі земельні ділянки. Почастішали випадки звільнення рабів....

Карл Великий. Імперія франків

7 Клас

Меровінги щедро роздавали своїм дружинникам, чиновникам і церкві великі наділи землі. У результаті влада Меровінгів значно ослабла, оскільки силу в державі отримали найбагатші землевласники. Поступово влада в королівстві перейшла до майордомів — старших управителів королівським двором, які були також і великими землевласниками. «Королю, — як зазначав хроніст, — залишилося задовольнятися лише титулом». У 741 р. майордомом став Піпін Короткий (741-768 рр.), прозваний так через маленький зріст. У 751 р. Піпін відправив у монастир останнього Меровінга і став королем франків, заснувавши династію Каролінгів. Після смерті Піпіна Короткого влада перейшла до його сина Карла Великого (768-814 рр.). Письменники і хроністи прославляли його бойові подвиги, справедливість і мудрість. Від імені Карла Великого походить назва династії франкських правителів — Каролінгів і титул «король». Варто запам'ятати! Король — титул монарха в деяких країнах, що освячувався владою Папи Римського. За однією з версій, походить від імені Карла Великого. Карл більшу частину життя присвятив війнам з метою підкорити сусідні землі — із 46 років свого правління 44 він провів у воєнних походах, особисто очолював більшість із них. Наприкінці правління Карла Великого Франкське королівство займало велику частину колишньої Західної Римської імперії....

Велике переселення народів та утворення «варварських королівств»

7 Клас

У IV ст. розпочалося масштабне переміщення різних племен, що ввійшло в історію як Велике переселення народів (IV—VII ст.). Воно мало кілька причин: різке похолодання на півночі Європи, що змушувало людей шукати нові пасовища для худоби; посилення майнової і соціальної нерівності; зростання ролі вождів і знаті, їхнє прагнення до захоплення нових земель і воєнної здобичі. Войовничих переселенців — варварів (так римляни називали усіх не римлян: германців, слов'ян, гунів та інших народів) — вабили багаті землі та впорядковані міста Римської імперії. Вони переселялися сюди зі своїми родинами, домашнім майном, худобою. Такі переселення людей називають міграцією. Варто запам'ятати! Міграція (лат. migratio, від migro — переходжу, переселяюся) — зміна постійного місця проживання людей, їхнє переміщення до іншого географічного регіону, до іншої країни. Діємо: практичні завдання Спосіб життя й суспільна організація варварських племен істотно відрізнялися від устрою життя римлян. Опрацюйте історичний документ на с. 16 і визначте, як було влаштовано управління племенами давніх германців....

Середньовіччя як епоха розвитку людства

7 Клас

Історичну епоху, що настала після найдавніших часів і тривала із середини V ст. до кінця XV ст., називають Середньовіччям. Відлік цієї епохи розпочинається з падіння Західної Римської імперії в 476 р. Саме поняття «Середньовіччя» «подарували» світові італійські поети й філософи. Вони вигадали його лише тоді, коли ця епоха вже завершувалася і розпочалася Нова доба, нова історія (про неї ви дізнаєтеся в наступному класі). Варто запам'ятати! Середньовіччя — період всесвітньої історії, що тривав із середини V ст. до кінця XV ст. Італійці вважали, що в історії людства між «світлими часами» і Новою добою тривали «похмурі століття». «Світлими часами» назвали розквіт Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, коли високого рівня розвитку досягли освіта, наука та мистецтво. Розвиток людства, не гірший ніж за Античності, продовжився в Нову добу. А століття, які відмежовують Стародавній світ і Нову епоху, відзначилися, на думку мислителів, виявами дикунства, забобонів і жахів та призвели до загального занепаду Європи. Так виник образ «похмурого Середньовіччя». Згодом люди почали відзначати і переваги середніх віків порівняно з тим часом, у якому вони жили. Дехто навіть вважав, що епоха Середньовіччя була чи не найкращою в історії. Адже тоді, мовляв, повітря не було забруднене викидами із фабричних труб, людей не знищували смертоносною зброєю, створеною на основі новітніх технічних досягнень. Люди почали ідеалізувати середні віки, уявляючи, що тоді нібито справді панували шляхетність, мужність, цінувалася гідність. Ці часи сприймалися як доба рицарства, поетично зображеного в романах....

Цивілізаційна спадщина Стародавнього cвіту

7 Клас

У шостому класі ви ознайомилися з історією Стародавнього світу. Це найдавніший відрізок історії людства: від появи людини на Землі і первісного суспільства до стародавніх цивілізацій Єгипту, Індії, Китаю, Греції, Риму. Стародавній світ дав людству пам'ятки архітектури й скульптури, живопису та поезії, що досі надихають людей. Діємо: практичні завдання Пригадайте час розвитку стародавніх цивілізацій, які створили ці пам'ятки. Розташуйте зображення на уявній хронологічній шкалі. Історія Стародавнього світу — найдовший період в історії людства. Саме в цей період з'явилися мистецтво й релігія, людина почала займатися землеробством, скотарством, ремеслом і торгівлею, зародилися перші держави. Стародавній світ дав людству папір і календар, скло, унікальні пам'ятки архітектури й скульптури, живопису, поезії. Театр та Олімпійські ігри — складова життя не тільки Стародавньої Греції, а й сучасних людей. Історія багато чого навчила людей. У людства зародилися нові ідеї щодо устрою нашого світу, про закони природи й про те, яким має бути щасливе суспільство. Героїчні сторінки минулого і сьогодні надихають народи в їхній боротьбі за волю і справедливість, багата культурна спадщина є основою для національного й культурного відродження....

Словник термінів 7 клас Подаляк, Лукач 2020

7 Клас

Абат - настоятель (голова) чоловічого католицького монастиря (абатства) Альбігойські війни - хрестові походи (1209-1229), спрямовані Папою Римським проти альбігойців Альбігойці (катари) - учасники єретичного руху в Південній Франції ХІІ-ХІІІ ст. Заперечували положення християнської церкви про троїчність Бога, не визнавали католицьких обрядів і влади Папи. Вважали земне життя творінням диявола Аристократично-купецька республіка - форма правління у середньовічному Новгороді, за якої виборні органи влади існували водночас із княжою владою Баскак - ханський намісник на Русі Булла - папський указ, який обов’язково мали виконувати всі віряни Вальденси (від імені ліонського купця Петра Вальдо) - прибічники єресі, що виникла наприкінці XII ст. на півдні Франції. Виступали проти власності, давали обітницю бідності, вважали католицьку церкву злом Варвари - назва, яку стародавні греки й римляни давали народам і племенам, які не належали до греко-римської цивілізації Варварські королівства - перші середньовічні держави Європи, створені варварськими племенами на тлі розпаду Західної Римської імперії Варна - термін, який позначає чотири основні стани індійського суспільства...

Значення середньовіччя в історії людства

7 Клас

Упродовж навчального року ви відкривали для себе яскраві сторінки історії середньовіччя - доби, що тривала понад тисячу років. Вона увібрала в себе Велике переселення і змішування народів, звичаї сільського життя і бурхливий розквіт міст. Це був час мирної праці та кривавих війн, великих святих і вогнищ інквізиції, видатних винаходів і переслідування вільнодумців. Варварські нашестя знищили античний світ, його господарство та культура поринули в безодню занепаду. Проте коріння європейської цивілізації збереглося й змогло пройти шлях до нового піднесення. За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії, постала нова цивілізація. Саме в добу середньовіччя виникли народи й країни, які існують і сьогодні. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся теж тоді. На зміну язичництву прийшло християнство - сила, яка об’єднала Європу. Виник і перетворився на світову релігію іслам. Проте на відміну від християнства, він не став єдиною вірою Сходу, а існував поряд з буддизмом, індуїзмом та іншими релігіями. Тому східні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж європейські....

Піднебесна імперія та Японія

7 Клас

Держава та суспільство в Середньовічному Китаї. З давніх-давен китайський імператор вважався посередником між Небом (верховним божеством) та Землею. Тому він мав титул Сина Неба, а його країну називали Піднебесною імперією. Вступ Китаю в добу Середньовіччя ознаменувався розпадом єдиної імперії на декілька держав, що ворогували між собою і стали легкою здобиччю для сусідів-кочівників. Лише наприкінці VI ст. країну вдалося знову об’єднати. Відбудова Великої китайської стіни мала продемонструвати міць імператорської влади. Ведення велетенських будівництв і невдалі війни потребували величезних витрат. Становище в країні так ускладнилося, що відбулася зміна влади. На імператорський трон зійшла династія Тан (618-907). У спадок нові правителі отримали господарчу розруху. Аби виправити ситуацію, імператори роздали в користування біднякам занедбані землі. Наполегливою працею селяни поступово перетворили пустирі на родючі ниви й різко збільшили врожаї. Відповідно прибутки до державної скарбниці теж зросли. Успішно розвивалася морська й караванна торгівля. Важливу роль відігравав Великий шовковий шлях, який з’єднував Китай з країнами Середньої Азії та Середземномор’я. Для утвердження свого головування на Великому шовковому шляху танські імператори проводили активну зовнішню політику. Китай підкорив значні території та розширив свої кордони від Тихого океану до Аральського моря і від пустелі Гобі до берегів Гангу. Але спроби китайських військ просунутися в Середню Азію зупинили війська Арабського халіфату....

Індія: країна скарбів і мудрості

7 Клас

Від політичної роздробленості до Делійського султанату. Територія Індії простягалася від снігових вершин Гімалаїв долинами багатоводних річок Інду та Гангу, включала непролазні хащі, джунглі й закінчувалася на піщаному узбережжі Індійського океану. Оточена водою, горами та безплідними пустелями країна здавалася важкодоступним замкненим світом. І лише на північному заході, серед гірських ущелин, пролягав природний шлях до Індії. Саме цим шляхом у країну тисячоліттями рухалися купецькі каравани, мирні переселенці та іноземні загарбники. У VI ст. під ударами чергових завойовників могутня імперія Гуптів припинила своє ієнування. Територія країни розпалася на декілька держав, кожна з яких складалася з невеликих князівств на чолі з правителями - раджами, між якими теж не вщухала ворожнеча. Починаючи з XI ст. Індія постійно зазнавала руйнівних набігів мусульманських завойовників. Правитель тюркської Газнійської держави Махмуд Газневі 17 разів розорював країну та нескінченними караванами вивозив незліченні багатства. Загарбники невпинно просувалися у глиб Індії і в 1206 р. створили на півночі країни міцну мусульманську державу зі столицею в Делі - Делійський султанат. Поступово під владу султанів потрапляли нові індійські землі....

Османська держава: через загарбання до імперії

7 Клас

Утворення Османської держави. Наприкінці XIII ст. в північно-західній частині Малої Азії, на землях колишнього Сельджуцького султанату, виникла нова войовнича держава. Її засновник - вождь Осман об’єднав під своєю владою декілька племен, які згодом стали називати турками-османами, або просто османами. Ці завойовники не просто вчиняли грабіжницькі набіги, а й прагнули встановити на загарбаних територіях власне панування. Водночас вони й самі здебільшого відмовлялися від кочового способу життя й переходили до осілості. Син Османа Орхан з 12 років брав участь у військових походах батька, а ставши правителем, захопив великі території в Малій Азії - до Мармурового й Чорного морів. Легка кіннота турків була дуже рухливою. Це давало змогу османським полководцям легко й швидко перекидати в потрібне місце великі військові сили й перемагати в битвах. Для зміцнення військової могутності османів Орхан, який уже мав титул султана, здійснив низку важливих законодавчих перетворень. Документ XVII ст. Літопис Хусейна «Дивні події» про військово-законодавчу діяльність Орхана За Орхана слава османської династії піднеслася. Одного разу візир (перший міністр) Алаеддін сказав султану Орхану: «Хвала Всевишньому, прапор перемоги і султанату піднято. Відтепер за правилами султанів належить скласти декілька законів. Насамперед треба почати карбувати монету від Вашого імені»....

Навігація