Османська держава: через загарбання до імперії
- 21-04-2022, 19:31
- 483
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Подаляк, Лукач 2020
§ 24. Османська держава: через загарбання до імперії
- Який термін об’єднує історичні та географічні поняття: Мекка, Медина, мечеть, Коран, мінарет, хадж?
1. Утворення Османської держави. Наприкінці XIII ст. в північно-західній частині Малої Азії, на землях колишнього Сельджуцького султанату, виникла нова войовнича держава. Її засновник - вождь Осман об’єднав під своєю владою декілька племен, які згодом стали називати турками-османами, або просто османами. Ці завойовники не просто вчиняли грабіжницькі набіги, а й прагнули встановити на загарбаних територіях власне панування. Водночас вони й самі здебільшого відмовлялися від кочового способу життя й переходили до осілості.
Син Османа Орхан з 12 років брав участь у військових походах батька, а ставши правителем, захопив великі території в Малій Азії - до Мармурового й Чорного морів. Легка кіннота турків була дуже рухливою. Це давало змогу османським полководцям легко й швидко перекидати в потрібне місце великі військові сили й перемагати в битвах.
Для зміцнення військової могутності османів Орхан, який уже мав титул султана, здійснив низку важливих законодавчих перетворень.
Документ
XVII ст. Літопис Хусейна «Дивні події» про військово-законодавчу діяльність Орхана
За Орхана слава османської династії піднеслася. Одного разу візир (перший міністр) Алаеддін сказав султану Орхану: «Хвала Всевишньому, прапор перемоги і султанату піднято. Відтепер за правилами султанів належить скласти декілька законів. Насамперед треба почати карбувати монету від Вашого імені».
Друге міркування Алаеддіна. У всіх самостійних володіннях Руму [візантійські території в Малій Азії] та в їхнього війська є особливий одяг і відмітні знаки. Султан Орхан прийняв цю пораду і видав наказ, щоб його воїни вдягали білі ковпаки.
Третє міркування Алаеддіна. Унаслідок ворожнечі між мусульманами і немусульманами необхідно обов’язково збільшити військо для ведення численних війн проти невірних на великому просторі.
Султан Орхан прийняв цю пораду і віддав наказ про створення нового війська.
Алаеддін вибрав деяку кількість близьких до змужніння хлопчиків із слов’ян, розподілив їх поміж турками, щоб вони навчалися турецької мови й рабського служіння. Через декілька років цих хлопчиків відібрали в турків і цьому новому загону дали назву «нове військо» [«єні чері» - яничари]. У походах і при султанах вони стали найнадійнішими слугами династії Османів.
- Чому візир дав султану поради насамперед щодо реорганізації війська?
Яничари - постійне піше військо, яке утримувалося за рахунок держави. З дитинства яничари досконало опановували військову справу і виховувалися у сліпій відданості ісламу. їм заборонялося одружуватися і мати сім’ю, усе їхнє життя підпорядковувалося суворій дисципліні. Відбірні фанатичні воїни, яничари становили особисту гвардію турецьких султанів.
Подумайте!
Чому яничарів набирали саме із слов’янських хлопчиків?
Яничар. XV ст.
Османські султани виявилися талановитими полководцями. Основою їхнього війська була численна кіннота, причому кожний вершник мав при собі двох коней (одного для себе, другого для здобичі). Османи створили найкращу в тогочасній Європі артилерію.
Підкоривши більшу частину Малої Азії, турецька держава із середини XIV ст. розпочала завоювання Балкан. Упродовж 30 років османи захопили значну частину півострова, оволоділи Адріанополем і зробили його столицею своєї держави.
Вирішальна битва із сербами відбулася в 1389 р. на Косовому полі. Хоча слов’яни билися запекло й самовіддано, турки здобули повну перемогу. На Косовому полі з обох боків загинуло безліч воїнів, у полон потрапив сербський князь Лазар. Сербська держава перетворилася на турецьку провінцію.
Дізнайтесь!
Дізнайтеся з додаткових джерел, хто такий Мілош Обілім і яку роль він відіграв під час битви на Косовому полі. Як ви можете оцінити його вчинок?
Завоювання турками-османами Балкан. Мініатюра. XIV ст.
Під впливом османських завоювань Західна Європа нарешті усвідомила серйозність турецької загрози. У 1396 р. Папа організував проти османів хрестовий похід, але в битві під Нікополем (на Дунаї) турки вщент розгромили 60-тисячне військо хрестоносців. Переможець, султан Баязид І, якого за швидкість дій прозвали Блискавкою, узявся до завоювання Константинополя. Побудувавши флот, султан узяв візантійську столицю в облогу. Проте несподівано падіння Константинополя було відкладено на 50 років: на володіння султана в Малій Азії обрушилися полчища завойовника Тимура.
Син дрібного князька, Тимур, якого через каліцтво називали ще Тамерланом (з перс. - кульгавий), завоював місто Самарканд і проголосив себе верховним правителем - еміром. Тимур не вмів читати, але знав напам’ять біографії всіх великих полководців і розповідями про них розпалював бойовий дух своїх воїнів. «Увесь світ не вартий того, щоб мати двох царів!» - любив повторювати Тимур.
Подумайте!
Як ви розумієте вислів Тимура?
Поступово завойовник підкорив усю Середню Азію, Сирію, Персію, розгромив Золоту Орду, здійснив похід в Індію.
У 1402 р. біля міста Анкари Тимур розгромив непереможне доти турецьке військо. Султан Баязид потрапив у полон і невдовзі помер. Здійснивши спустошувальні набіги на османські володіння, Тимур повернувся в Середню Азію. Знесилена Османська держава заліковувала рани.
Усипальня Тимура в м. Самарканд. Сучасний вигляд
Подумайте!
Хто насамперед страждав від постійних завойовницьких війн?
2. Правління Мехмеда II. Наступні півстоліття після навали Тимура османи накопичували сили для досягнення своєї головної мети - завоювання Константинополя. Перш ніж узяти місто в облогу, султан Мехмед II (1451-1481) здобув контроль над Босфором. Для цього правитель побудував на європейському боці укріплену фортецю. Відтепер усі кораблі мусили отримувати від Туреччини дозвіл на проходження протокою.
Документ
XVI ст. Османський історик Саад ед Дин про взяття Константинополя
Наприкінці першого дня облоги, тільки-но встановили гармати, султан наказав потужно обстріляти стіни, не кажучи вже про безперервний град стріл і каміння, яке кидали метальні машини і яке подібно до дощу засипало місто.
Обложені, своєю чергою, давали безперервні залпи з мушкетів і заряджених кам’яними ядрами гармат, які завдавали великих страждань багатьом мусульманам.
Доводилося шукати засоби для атаки з моря. Це було важко, адже гавань так міцно захищав ланцюг, що через нього не могло пройти жодне судно.
Тоді султанові спало на думку перетягти галери суходолом і напасти на місто з боку моря, піддавши його гарматному обстрілу. Візантійці були впевнені, що це єдине місце, через яке мусульмани не зможуть на них напасти. Коли галери вдалося переправити, з них спорудили міст, і він став шляхом для нападу з боку гавані. Місто було захоплено.
- Як турки захопили Константинополь?
Пригадайте!
Хто з київських князів використовував тактику перетягування кораблів суходолом і як це робили?
Навесні 1453 р. Константинополь опинився в руках Мехмеда. Султан увійшов до собору Святої Софії і помолився. Християнська церква стала мечеттю Айя-Софія. Мехмед II перейменував завойоване місто на Істанбул (Стамбул), переніс сюди свою столицю і перебудував її. Тепер баню храму Святої Софії увінчував турецький півмісяць, а над Босфором майорів зелений прапор пророка Мухаммада.
Після падіння Візантії утворилася Османська імперія. Вона об’єднала європейську й азіатську Туреччину. Відтоді султан Мехмед почав уживати титул Володар двох земель і двох морів (Середземного та Чорного). Розгром Візантії перетворив Османську імперію на одну з наймогутніших держав середньовічного світу.
Мехмед II Завойовник. XV ст.
Мехмеда II недарма йменували Фатих (Завойовник). За нього османи підкорили дві імперії - Візантійську та Трапезундську, завоювали шість князівств і королівств, зокрема Сербію, Боснію, Албанію. Войовничий султан витіснив із Чорного моря основних торгових суперників Туреччини - венеціанців і генуезців, а також захопив генуезькі колонії у Криму. Кафа (нині - Феодосія) стала головним містом під час турецького володарювання на Кримському півострові. У гирлі Дону турки заснували фортецю Азов, яка впродовж трьох століть слугувала їм базою для наступу на Росію і Кавказ.
3. Культура Османської імперії. Мехмед II також удосконалив структуру державного управління. Він створив центральний уряд - Порту і видав звід основних законів - «Канун-наме», в основу якого поклав роздуми і вислови з Корану. «Канун-наме» установлював головні державні посади й винагороду за них, правила користування землею, державні свята. У зводі законів містилися також правила поведінки.
Грізний і безжальний завойовник, Мехмед II був освіченою людиною. Султан знав шість мов, цікавився науками та мистецтвом, запрошував до себе освічених європейців. При своєму дворі Мехмед II охоче приймав гуманістів і вчених. Османський правитель приділяв велику увагу навчанню та вихованню молоді. За його наказом вісім християнських церков у Стамбулі було перетворено на школи-медресе. У них 600 учнів вивчали граматику, логіку, астрономію, право, основи ісламу.
У місті побудували чимало зручних готелів і громадських лазень. Доброї слави зажили стамбульські лікарня і аптека. Тут приймали хворих, які не могли викликати лікаря додому або придбати ліки. Один з тогочасних істориків мав усі підстави стверджувати: «Султан Мехмед створив Стамбул».
За звичаєм в османських містах завжди існували окремі квартали для мусульман, християн та іудеїв. Проте чоловіки-мусульмани могли одружуватися з християнками. Жінки в такому шлюбі навіть мали право зберігати свою віру. Щоправда, їхні діти ставали тільки мусульманами. Султанський закон забороняв немусульманам носити однакове з мусульманами вбрання, купувати невільників та їздити верхи на конях. Але цих правил не надто дотримувалися. Багаті єврейські, грецькі та вірменські купці вдягалися і поводилися так само, як і мусульмани.
За правління Мехмеда Османська імперія не тільки стала провідною країною мусульманського Сходу, а й кинула виклик християнському Заходу. Європейські монархи були змушені ставитися до Османської держави як до впливової сили на міжнародній арені.
Фортеця, побудована за наказом Мехмеда II. Стамбул. Сучасний вигляд
ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ
- 1. У чому полягала особливість османського війська?
- 2. Що сприяло успіху османів на Балканах?
- 3. Як завойовницькі походи Тимура вплинули на османську державу?
- 4. Як відбулося перетворення візантійського Константинополя на турецький Стамбул?
- 5. На якій підставі султан називав себе Володарем двох земель і двох морів?
- 6. У якій формі в Османській імперії існувала релігійна терпимість?
Удосконалюємо вміння
- 1. Попрацюйте з додатковими джерелами та на контурній карті позначте кордони Османської держави в різні періоди. Зафарбуйте різними кольорами території, які завоювали турки. Позначте місця найважливіших битв.
- 2. Використовуючи матеріал підручника та малюнки на с. 151, 152, напишіть розповідь про завоювання турками-османами Балкан.
ДІЄМО ТВОРЧО
Використовуючи матеріали підручника та додаткові джерела, складіть історичний портрет Мехмеда II. Висловте власні враження від постаті цього правителя.
Запам’ятовуємо дати
1389 р. - битва на Косовому полі
Дізнаємося з інтернет-мережі
Знайдіть в інтернет-мережі за пошуком «Страшна доля Яна Гуса. Одна історія» відеоматеріал та перегляньте його. Що нового ви дізналися, а що вже було вам відомо? Письмово зробіть висновок про роль Яна Гуса як реформатора католицької церкви. Поясніть, як ви розумієте його останні слова.
Коментарі (0)