Монгольське завоювання спричинило жорстоке гноблення китайського народу. Наслідком цього стало прагнення китайців до визволення. Вибухнуло могутнє повстання, під час якого головні сили монголів було розбито. Останній монгольський хан, який правив Китаєм, із залишками військ утік до Монголії. На китайський трон зійшла династія Мін - Блискуча (1368-1644).

2. Досягнення китайської культури. Середньовічний Китай був центром оригінальної і високорозвиненої культури.

Китайці перші винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування, однак винахід залишився невідомим поза межами Китаю.

Винайдення компаса дозволило китайцям здійснювати на своїх великих кораблях далекі плавання Тихим та Індійським океанами. Астрономи добре знали причини сонячних і місячних затемнень і вміли їх передбачати.

Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володіли мистецтвом гарного письма - каліграфією. Чимало з них належало до членів імператорської Академії мистецтв, започаткованої в X ст.

Золотою добою китайської поезії називають епоху Тан, коли небаченого розквіту досягла література. Новим явищем стало створення роману, насамперед історичного.

У Середньовічному Китаї було багато зроблено для розвитку архітектури. Великі міста мали вигляд справжніх фортець, де існували торгові, житлові, палацові та храмові квартали. Будинки зводили з каменю, дерева, мармуру, вони мали дахи з вигнутими догори кутами. Такі споруди набували урочистого й водночас витонченого вигляду, а незвичайна покрівля добре захищала від дощу та яскравого світла. Дахи імператорських палаців і храмів зазвичай оббивали золотими листами.

У культурному й політичному житті Китаю велику роль відігравали буддійські монастирі. Спочатку (за індійськими зразками) їх вирубували в товщі скель і прикрашали статуями Будди, які часом досягали 15 м заввишки і начебто зросталися із самою скелею. Згодом стали будувати дерев’яні буддійські храми й високі багатоярусні башти - пагоди, де зберігали релігійні реліквії.

Навчання дітей. XIII ст.

Китайські поети. XIV ст.

Головне місце серед усіх видів мистецтва посідав живопис. Китайські художники з надзвичайною точністю зображували сценки палацового життя і міського побуту, історичні події й дитячі ігри. Найбільше ж вони любили пейзажі - картини природи, красі якої вони вклонялися. Пейзажі виконували не з натури, а з пам’яті так, начебто дивилися на них з висоти пташиного польоту.

У середньовіччі китайські художники малювали свої твори на шовковому або паперовому полотні. Важливу роль відігравали декоративні ремесла. Високою майстерністю і смаком вирізнялися порцелянові вироби, різьблення по слоновій кістці й вишивка по шовку.

Культура Середньовічного Китаю мала величезний вплив на сусідні країни, стала безцінним внеском у загальну скарбницю людських досягнень.

3. Середньовічна Японія. Своєрідність Японії зумовило її географічне положення - вона розташована на кількох великих і десятках малих островів на Далекому Сході. Тому Японію називають Країною Вранішнього Сонця. Ці острови населяли різні за етнічною належністю племена. Серед них поступово виокремилося плем’я ямато, яке завоювало та об’єднало інші племена. Це привело до утворення в кінці V ст. першої держави.

Правителі Японії взяли за зразок для свого правління досвід Китаю. За прикладом Китаю вони стали називати себе імператорами. Китайський вплив на Японію значно посилився починаючи із VI ст., зокрема звідти до японців прийшов буддизм. Ця релігія існувала паралельно із синтоїзмом, традиційною японською релігією, яка обожнювала імператора.

Основу японського суспільства в ранньому середньовіччі складали селяни-общинники, головним заняттям яких було землеробство. Вони платили ренту - оброк до державної казни. Поступово селяни потрапили в економічну залежність від місцевих феодалів і стали сплачувати повинності їм замість державної казни. Отже, у Японії посилилася влада місцевої знаті, а влада імператора послабилася.

Важливою верствою суспільства були самураї - дрібні землевласники-воїни, які перебували на службі у представників знатних родів. Поступово вони ставали професійними вояками, з них складалися загони, які захищали свого пана в нескінченних міжусобних війнах. Цим вони нагадують європейських лицарів. Реальну владу отримали впливові аристократичні роди, які боролися за повний контроль над державою.

Наприкінці XII ст. розгорнулася жорстка боротьба між двома сильними родами. У цій боротьбі перемогу здобув рід Мінамото, голова якого отримав титул сьогуна - військового правителя. Склалася така система, за якої імператор не мав реальної влади. Натомість справжніми очільниками країни були сьогуни, які видавали накази та навіть провадили релігійні обряди.

Мінамото-но Йорітомо, перший сьогун. XII ст. Розпис по шовку

Імператори здебільшого опікувалися питаннями культури. При дворах імператорів розвивалося мистецтво та література.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

• 1. Чому відродження Піднебесної імперії супроводжувалося грандіозним будівництвом? Що засвідчували споруди і яке значення вони мали?
• 2. У чому полягала своєрідність релігійного життя Китаю?
• 3. Що дало змогу монголам завоювати Китай? Чому китайці повстали проти монгольських завойовників?
• 4. Батьківщиною яких важливих винаходів, наукових і технічних досягнень став Китай?
• 5. Якими своєрідними рисами вирізнявся китайський живопис?
• 6. Хто мав реальну владу у Країні Вранішнього Сонця?

Удосконалюємо вміння

• 1. Попрацюйте з додатковими джерелами та на контурній карті позначте території Середньовічного Китаю та Середньовічної Японії.
• 2. У зошитах на стрічці часу позначте китайські династії періоду середньовіччя.

ДІЄМО ТВОРЧО

1. Робота у групах. Розгляньте фотоілюстрації, прочитайте підписи під ними. З допомогою старших родичів чи знайомих скористайтеся інтернет-мережею, енциклопедією або іншими додатковими джерелами та знайдіть інформацію про середньовічну пам’ятку Індії (1 група) та Китаю (2 група). Підготуйте уявну екскурсію середньовічною будовою.

Печерні храми Еллори. Індія. VI-IX ст.

Різьблені слони у храмі Кайлаш

Храм Кайлаш - центральна споруда комплексу печерних храмів в Еллорі

Заборонене місто - найбільший палацовий комплекс у світі. Китай. XV ст.

Вхід до Забороненого міста

Журавель, черепаха, леви, які прикрашають Заборонене місто

2. Колективний проект. Об’єднайтеся у дві команди та складіть по сім-вісім запитань за темою «Що запозичили європейські народи в індійців і китайців?». Візьміть участь у вікторині. Переможцем стає команда, яка дасть більше правильних відповідей.