Войти
Закрыть

Середньовічне суспільство Індії

7 Клас

Поєднайте різні джерела знань. На основі карти (с. 210) і тексту охарактеризуйте вплив природних умов на спосіб життя населення Індії в епоху Середньовіччя. Поставте до тексту 2-3 запитання про різні сфери життя населення. Запропонуйте своїм однокласникам на них відповісти. Для жителів середньовічної Європи Індія була казковою країною. Багатства, які так захоплювали європейців, створювалися природою і працею мільйонів селян та ремісників. Працьовиті селяни збирали по 2-3 врожаї рису на рік. Крім зернових, культивували цукрову тростину, бавовну, прянощі та багато різних фруктів. Чимало з цих культур запозичили з Індії сусідні народи. Славилась Індія й кокосовою пальмою. У своїх господарствах скотарі розводили корів, буйволів, верблюдів, кіз, коней та ін. Індійцям удалося приручити навіть слонів. Вправні ремісники виготовляли вироби із заліза, золота, інших дорогоцінних металів. У середньовічній Індії зберігалася традиційна структура суспільства....
0 Переглянути

Життя в Підебесній імперії

7 Клас

На початку VII ст. в Китаї утвердилася династія Тан, яка правила країною майже 300 років. Єдину державу очолював імператор з необмеженою владою, який вважався «сином Неба», тому країну називали «Піднебесною». Згодом різні династії правили країною. У XIII-XIV ст. Китай також зазнав монгольської навали. Лише після відновлення незалежності, за династії Мін, почалося піднесення держави. У китайському суспільстві існувала жорстка ієрархія. Нижче імператора перебували його найближчі родичі, ще нижче — чиновники. На відміну від Західної Європи, у Китаї родова знать до управління країною прямого доступу не мала. Дорогу до влади в Піднебесній відкривала, насамперед, освіченість. Чиновників призначали тільки з тих, хто склав непрості іспити, де на одне місце було понад сто претендентів. До іспитів допускалися всі вільні люди, однак переважна більшість тих, хто успішно витримував іспит, походила все-таки зі впливових і заможних сімей. Водночас система іспитів давала можливість залучати на службу й талановитих простих людей....
0 Переглянути

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда II

7 Клас

За допомогою документа, вміщеного на наступній сторінці, дайте відповіді на запитання. Як виховували яничар? Чому вони ставали надійною охороною султана? Як ви думаєте, чому в українській мові назва «яничари» вживалася переносно на означення зрадників, що вірно й завзято служили чужій владі карателів і поневолювачів? ІЗ ПОПУЛЯРНОГО ТВОРУ «ПРИГОДИ» ЧЕСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА-ГУМАНІСТА ВАЦЛАВА БРАТИСЛАВА З МИТРОВИЦЬ (XVI ст.) Яничар набирають із дітей тих християнських народів, які живуть під турецькою владою... Найкращих беруть на службу до турецького султана, решту розбирають паші (високі урядовці) та інші турецькі начальники... Коли їм минає 20 років... — усіх їх доправляють до Стамбула. Тут найміцніших і суворих записують у молодші яничари і віддають під командування старших. Під їхнім наглядом молоді вчаться стріляти, рубати шаблями, кидати списи, перескакувати канави, лазити на стіни й виконувати всяку роботу, яку їм дасть старший... У бою чи під час штурму (фортеці) вони йдуть попереду, намагаючись проявити себе, ...з усіх турецьких солдат вони найбезжалісніші до християн....
0 Переглянути

Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій

7 Клас

Спираючись на текст і документ, визначте головну передумову виникнення слов’янської писемності в IX ст. Виникнення старослов’янської мови та слов’янської писемності тісно пов’язано з історичними умовами життя слов’ян у IX ст. У період становлення слов’янських держав необхідна була релігія, яка б підтримувала цей процес, забезпечувала повноправний вихід нових країн на міжнародну арену. Великоморавський князь Ростислав, прагнучи зберегти самостійність від посягань Німеччини, направив посольство до візантійського імператора з проханням відрядити вчителів, які просвітили б слов’ян у справах віри. ПАННОНСЬКЕ5 ЖИТІЄ КИРИЛА І МЕФОДІЯ ПРО ЗАПРОШЕННЯ КНЯЗЯ РОСТИСЛАВА У 862 році до Константинополя приїхали посли від моравського князя Ростислава з таким проханням: «Ми не розуміємо ні грецьку, ні латину... У нас немає писемності, і ми не розуміємо сенсу написаного. Народ наш сповідує християнську віру, але в нас нема вчителів, які могли б навчити нас читати... пояснити нам віру нашою рідною мовою»....
0 Переглянути

Землі Північно-Східної Русі в XI-XV ст.

7 Клас

Знайдіть на карті (с. 126) Новгород. Як географічне положення міста впливало на його розвиток? Доберіть щонайменше три аргументи на доказ того, що Новгород справедливо називали Великим. Відомим політичним, економічним і культурним центром Північно-Східної Русі був Новгород. У IX-XII ст. його історична доля була міцно пов’язана з Києвом. У Новгороді княжив Рюрик, який започаткував першу київську династію Рюриковичів, тут проходив торговельний шлях «із варяг у греки», у цьому місті правили великі київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Новгород став центром князівства, землі якого простягалися на північ і схід від нього аж до Північного Льодовитого океану та Уралу. Місто вело жваву торгівлю. Торговельні шляхи пролягали по річці Волхов, Ладозькому озеру, а далі — по Неві, Балтійському морю до Швеції, Німеччини, Англії та інших європейських країн. На європейські ринки новгородці вивозили мед, віск, хутро, льон, коштовне й напівкоштовне каміння. Свічки, зроблені з новгородського воску, освітлювали європейські будинки та собори, а шуби й шапки, пошиті з руського хутра, зігрівали європейську знать. Додому купці поверталися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою та зброєю....
0 Переглянути

Держави Центральної та Східної Європи в X-XV ст.

7 Клас

Установіть, за які справи Казимир III отримав прозвання «Великий» і «Король холопів». На основі карти «Священна Римська імперія, Польща, Угорщина» (с. 126), визначте, як географічне положення Польщі впливало на її розвиток, назвіть українські міста, приєднані до цієї держави. У X ст. постала нова європейська держава — Польща. У XIII ст. країна переживала важкі часи. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу від Балтійського моря, а її землями пройшла монгольська навала. Наприкінці XIII-XIV ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міста, багато з яких входили до Ганзейського союзу та були більше зацікавлені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни. Лише за Казимира III (1333-1370) відбулося піднесення Польщі. Молодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами, тому обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угорщиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши Галичину, Белжщину і Холмщину. Казимир увів єдині закони та єдину монету. Об’єднуючи окремі князівства та називаючи їх воєводствами, він не став докорінно міняти в них порядки й залишив місцеве самоуправління. Водночас король жорстоко розправлявся із свавільними панами, незалежно від звань і чинів....
0 Переглянути

Архітектура і мистецтво

7 Клас

Більшість романських храмів будувались у неспокійний час загарбницьких і громадянських війн. Якщо була потреба, храми ставали фортецею для захисту від ворогів. У романському стилі, що є найстародавнішим і найглибшим, у середньовічній Європі переважає напівкругле склепіння, підтримуване грецькою колоною. Хай яким би різьбленням та скульптурою була прикрашена оболонка собору, завжди під нею знаходиш римську базиліку. На цій незмінній основі кількість дзвіниць, шпилів змінюється безліч разів, відповідно до фантазії століття, народу, мистецтва. Статуї, вітражі, розети, арабески, різьблені прикраси, барельєфи... Звідси дивовижна зовнішня різноманітність цих будов... Стародавня сім’я похмурих, таємничих, приземкуватих храмів, наче придавлених круглим і широким склепінням, була пройнята військовим духом: могутні у своїй суворості й масивності стіни з вузькими вікнами, величезні вежі. Головні елементи будівлі — міцні круглі арки, важкі колони та стовпи, що підтримують дах. Словник архітектурних термінів Базиліка — громадська споруда в Давньому Римі — прямокутна будівля, поділена колонами або стовпами зазвичай на три (інколи на п’ять) поздовжні частини — нефи, орієнтовані із заходу на схід....
0 Переглянути

Раннє Відродження і гуманізм

7 Клас

Використовуючи текст і схеми, назвіть основні чинники, що сприяли появі Відродження, і поясніть на прикладах кожний із них. Протягом майже всього Середньовіччя панувало уявлення про людину як пасивного виконавця Божої волі. Однак у XIV ст. такі погляди вже суперечили швидкому розвитку середньовічного суспільства. У пошуках нових ідей мислителі насамперед звернулися до античності. Захопившись творами Стародавніх Греції та Риму, вчені розшукували в монастирських бібліотеках праці стародавніх авторів, переписували й вивчали їх, розкопували античні статуї, відновлювали античні традиції. В античних творах вони побачили розвинуту, сильну людину, здатну змінювати світ на краще. Ці ідеї, суголосні часу, були відроджені й поширені. Водночас досліджувалася й духовна спадщина інших народів. На цьому підґрунті в XIV ст. у містах Північної та Центральної Італії починається період, названий Відродженням, або французькою — Ренесансом. Античність (від латинського — «давній») — цивілізація Давньої Греції та Давнього Риму. Відродження — епоха в історії Європи (XIV-XVI ст.), для якої характерні інтерес до людини та її внутрішнього світу, повернення до античних цінностей, світський (нецерковний) зміст культури. Період XIV-XV ст. називають Раннім Відродженням....
0 Переглянути

Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

7 Клас

Працюючи над першим пунктом тексту, складіть словничок «Середньовічні школи та університети», використовуючи слова, набрані курсивом і жирним шрифтом. У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство. При монастирях і храмах відкривали перші школи, головним предметом у яких було письмо. Зошитів тоді ще не було, й учні вчилися писати загостреною паличкою на покритих воском дощечках. У V-Xст. освічених людей в Європі було мало, і навіть не всі королі вміли читати й писати. В ХІ-ХІІ ст. з’явилися школи для всіх бажаючих, незалежно від їхньої національності й походження, де викладали «сім вільних мистецтв». Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише вільні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислення, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом усього Середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався з двох частин — тривіума6 і квадривіума....
0 Переглянути

Вплив церкви на середньовічне суспільство

7 Клас

Християнська церква європейського Середньовіччя впливала на всі сфери життя суспільства: брала участь в управлінні державами, допомагала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людьми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи. Усі уявлення середньовічної людини були сформовані під впливом церкви. Християнська релігія давала віруючим, особливо гнобленим, особисту розраду, адже майнова, соціальна нерівність в їхніх уявленнях перетворювалась на рівність у гріхах і стражданні. Християнство об’єднувало народи та країни Європи навіть тоді, коли вони воювали між собою. Проте всередині самої церкви єдності не було. В XI ст. стався вже відомий вам розкол християнства. Конфлікт між римською та візантійською церковними гілками загострювався вже кілька століть. Пояснювалося це відмінностями у тлумаченні християнського вчення, в обрядах і церковній організації, а також суперництвом за найвищу владу між папою римським та патріархом константинопольським. Отже, у 1054 р. церква остаточно розділилася на римо-католицьку та православну. Розкол вплинув на спосіб життя, традиції й культуру різних країн. У Східній Європі серед слов’янських народів католицизм прийняли поляки й чехи, а серед неслов’янських — угри. Київська держава, Сербія та Болгарія прийняли візантійську форму християнства — православ’я. Відносини між Римом і Константинополем іноді поліпшувалися, але перебороти розкол так і не вдалося. Щоправда, і в середині католицької церкві не завжди панувала єдність. Через суперечки між кардиналами наприкінці XIV — на початку XV ст. її водночас очолювали два і навіть три папи. Цей період відомий в історії як «велика схизма» католицької церкви....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 158 159 160 161 162 163 164 165 166 ... 317
Назад

Навігація