Войти
Закрыть

Франки: від держави Хлодвіка до імперії Карла Великого

7 Клас

Франкська держава. Хлодвіг. Майже всі ці германські королівства загинули під ударами завойовників. Виключенням стало Франкське королівство, яке із часом перетворилося на імперію та проіснувало понад 400 р. У 486 р. в битві біля міста Суассон франки розгромили військо римського намісника, управителя частини Галлії. Очолював переможців 19-річний Хлодвіг із знатного роду Меровея. На завойованих землях він заснував королівство і дав початок династії Меровінгів. Хлодвіг першим з германських конунгів зрікся язичництва і прийняв християнство за римським зразком. Приклад правителя наслідували спочатку його воїни, а потім й інші франки. Цим мудрим кроком Хлодвіг забезпечив собі підтримку римської церкви. Поступово франки та римляни, яких уже не розділяла віра, почали зливатися в єдиний народ. VI ст. Франкський історик єпископ Григорій Турський про хрещення Хлодвіга Королева постійно вмовляла Хлодвіга визнати істинного Бога і відмовитися від язичницьких ідолів. Але ніщо не могло схилити його до цієї віри, доки під час війни з алеманами він мусив визнати те, що раніше охоче відкидав. А відбулося це так: коли обидва війська зійшлися в запеклій битві, війську Хлодвіга загрожувало повне винищення. Побачивши це, Хлодвіг підвів очі вгору та із слізьми на очах вимовив: «О Ісусе Христе, Тебе... з покорою благаю виявити славу могутності Твоєї. Якщо Ти даруєш мені перемогу над ворогами, і я випробую силу Твою... увірую в Тебе і хрещуся в ім’я Твоє. Бо я кликав своїх богів на допомогу, але переконався, що вони не допомогли мені. Тебе тепер кличу». І як тільки вимовив він ці слова, алемани повернули назад і побігли....
0 Переглянути

Народження середньовічної Європи

7 Клас

Велике переселення народів. На північ від Альп проживали численні варварські племена германців, кельтів, слов’ян. їхні мови належать до однієї, індоєвропейської, мовної сім’ї. Мабуть, далекі предки цих народів мешкали по сусідству. Стародавньою батьківщиною германців були південне і північне узбережжя й острови Балтійського моря, Скандинавський та Ютландський півострови. Глобальне похолодання змусило германців поступово переселятися в тепліші краї. На початку нашої ери вони вже займали простір між річками Рейн, Одер і Дунай. Землі, придатної для землеробства, тут було небагато. Переважали прекрасні пасовиська. Тому головним заняттям германців стало скотарство, а основним багатством - бики, воли й корови. Непогано знали германці й землеробство. Вони користувалися ралом і плугом, вирощували ячмінь, просо, пшеницю, льон. Досить активно германські племена займалися торгівлею, зокрема з римлянами. Мешкали вони в невеликих селах або хуторах. Римський історик Корнелій Тацит (бл. 55-120) повідомляє, що вони «оселяються на відстані один від одного, де кому сподобається ручай, галявина або гай». Для житла будували довгі та високі дерев’яні хати, розраховані на велику сім’ю з 20-30 осіб. У негоду там тримали й худобу. Вищим органом влади в германців були народні збори. У них брали участь усі повнолітні вільні чоловіки, за винятком тих, хто боягузтвом зганьбив себе в битві. Народні збори розглядали питання війни та миру, судили злочинців, обирали із числа найзнатніших одноплемінників старійшин і вождів. Племінні вожді, або конунги, очолювали військо та представляли інтереси племені в міжнародних справах. Рада старійшин вирішувала поточні, насамперед судові, справи. Германці не знали писемності, тому свої звичаї і закони передавали наступним поколінням усно - від батька до сина. У IV-VII ст. по Європі одна за одною прокотилися могутні хвилі варварських нашесть. Десятки германських, слов’янських, сарматських та інших племен знялися з місць, де вони жили сотні років, і вирушили на завоювання нових земель. До масового пересування їх змусило:...
0 Переглянути

Вступ у добу Середньовіччя 7 клас Подаляк, Лукач

7 Клас

Спадщина Стародавнього світу. Епоха Стародавнього світу, що продовжувалася кілька тисячоліть, є найдавнішою в історії людства. Пригадайте, вивчаючи її, ви поринали в прадавні часи первісного суспільства, коли з’явилася людина в повному сенсі цього слова. Первісні люди оволодівали землеробством та скотарством, ремеслом і торгівлею, вдосконалюючи знаряддя праці та створюючи нові. Саме тоді почали складатися організовані людські колективи, виникла культура. Із часом у долинах річок постали перші держави та сформувалися давні високоорганізовані суспільства - цивілізації Месопотамії, Єгипту, Індії та Китаю. Пізніше найрозвинутішими частинами тогочасного світу стали античні Греція та Рим. Їхню історію часто називають «золотим віком» людства. Давні греки, що не знали деспотичної східної влади царів, подарували світові демократію, філософію та видатне мистецтво. Назвіть імена найвідоміших давньогрецьких філософів. Спадкоємцями еллінів стали мешканці «міста на семи пагорбах» - Рима. Віддаючи шану грецькій культурі та полісному устрою, стародавні римляни породили власну неповторну цивілізацію. Вони оволоділи величезними територіями, створили блискучу Римську імперію, яку населили різні народи. Проте ще задовго до своєї загибелі Римська імперія вступила в смугу занепаду. З III ст. різко погіршився стан економіки: скорочувалися посівні площі, падала врожайність, завмирали торгівля й ремесла....
0 Переглянути

Основні терміни і поняття 7 клас Д’ячков

7 Клас

Абат — настоятель монастиря (абатства). Анафема — відлучення від церкви, поєднане з прокляттям. Аскетизм — придушення бажань, відмова від розкоші й навіть більшості зручностей, обмеження в їжі й сні, заподіяння собі фізичних страждань із метою співучасті в муках Христа для спокути гріхів; Аскет — людина аскетичної поведінки. Булла — папський указ, що є обов’язковим для віруючих. Бюргер — повноправний громадянин. Бюрократія — система влади, що здійснюється через чиновників, які призначаються урядом. Ваганти — мандрівні студенти й клірики; у їхньому середовищі виникла своєрідна латиномовна література. Васал — особа, що одержала від сеньйора феод у володіння за несення служби. Відлучення — виключення з релігійної общини або із церкви в цілому. Вікінги — у Скандинавії учасники морських торговельних і завойовницьких походів. Вітраж — орнаментальне або сюжетне зображення з кольорового скла, що зазвичай розміщується у вікнах. Герцог — 1) у Ранньому Середньовіччі — військовий вождь племені; 2) пізніше — титул великого феодального власника. Гільдія — об’єднання купців. Готика, готичний стиль — архітектурний стиль XII—XVI ст., переважно церковний....
0 Переглянути

Середні віки в історії людства

7 Клас

Велике переселення народів, що протягом 300 років вирувало на просторах Азії та Європи, призвело до загибелі Західної Римської імперії, а також давніх держав Індії та Китаю. Якісно новий стан державного, суспільного й культурного життя європейських й азіатських цивілізацій утвердився на тисячу років та увійшов в історію під назвою «Середні віки». Підсумкам епохи Середньовіччя присвячений цей параграф. 1. Поділ світу середньовічними цивілізаціями. У Середні віки світ невпізнанно змінився. У Європі, Азії й Африці виникло кілька не схожих одна на одну цивілізацій. Вони охопили своїм впливом більшість народів, що згадуються в писемних джерелах. Спираючись на досягнення античних і варварських народів, у Європі поступово затвердилася християнська цивілізація, країни й держави якої охоплювали землі від Піренеїв до Уралу й Скандинавії. Зберігаючи давні традиції й пристосовуючись до нових умов, розвивалися могутні та своєрідні цивілізації Китаю й Індії. Найбільш молодою і активною виявилася арабо-мусульманська цивілізація. У результаті арабських завоювань VII—IX ст. іслам затвердив свій вплив на землях Північної Африки, Близького Сходу, Середньої та Передньої Азії....
0 Переглянути

Країни й народи Індії в Середні віки

7 Клас

Індія — дивовижна країна, що подарувала людству буддизм — одну з основних світових релігій, високе мистецтво й літературу, унікальне зодчество й велику кількість філософських вчень. У Середні віки країна пережила нескінченні навали завойовників, але зберегла свою самобутність і збагатила світову цивілізацію визначними досягненнями в політичному, економічному й культурному житті. Варто повторити: §7. 1. Особливості індійського Середньовіччя. Початком середньовічної історії Індії зазвичай вважають падіння давньої імперії Гуптів (IV—VI ст.). На місці цієї великої держави виникло багато незалежних князівств. Середньовічна історія Індії охоплює понад тисячу років, і її розділяють на три великі періоди. У сьомому класі ми познайомимося з першими двома періодами історії цієї країни. Виділимо кілька важливих особливостей, які відрізняють Середньовічну Індію від історії інших країн Європи й Азії. Із погляду фізичної географії Індія — це величезний субконтинент у Південній Азії, до складу якого входять країни з досить значними відмінностями клімату й географічного положення. У Середні віки в Індії виділяють три великі країни: долина Інду, долина Гангу й власне півострів Індостан. Для Індії характерний жаркий клімат із трьома чітко вираженими порами року (сезон дощів, суха відносно прохолодна зима й сезон посухи). Китайський монах-пілігрим Сюань Цзан про Індію VII ст....
0 Переглянути

«Піднебесна імперія» у Середні віки

7 Клас

Стосовно історії та культури китайської цивілізації часто використовують епітет «великий»: «Великий Шовковий шлях», «Велика Китайська стіна», «Великий канал», «Велика гребля». Другою характерною рисою Китаю вважають його «загадковість» і «незбагненність» для європейця. Напевно, так відбувається тому, що європейська цивілізація в період Стародавнього світу й Середньовіччя не вплинула на Китай. Народи цієї країни завжди розвивалися самостійно і створили власну неповторну цивілізацію. Наприклад, свою країну китайці називали «Піднебесною імперією» або «Серединною державою», лічбу часу вели не століттями, а за правлінням імператорських династій. Про середньовічні династії й досягнення китайського народу розповідатиметься в цьому параграфі. Після Великого переселення народів і навали кочівників у Китаї затвердилася династія Тан (618—906). Роздроблені китайські князівства об’єдналися в єдину державу й вигнали завойовників. Настав час розквіту китайської середньовічної цивілізації. Середньовічні китайські історики назвали цей період часом «радісного Китаю». Чи дійсно це так? Наймогутнішим імператором династії Тан був Тай Цзун (627—649). Після кровопролитної війни він знищив своїх суперників й установив одноосібну владу. Перші імператори династії Тан суворо придушували народні повстання й бунти, але при цьому страчували також розкрадачів скарбниці та хабарників. Щоб не допустити в країні голоду, були відкриті державні комори із запасами. Селянам роздали незайняті землі. Люди, що відбували трудову повинність на будівництві палаців і фортець, повернулися до селянської праці. Час династії Тан називають «золотим віком» китайської культури....
0 Переглянути

Утворення Османської імперії

7 Клас

У XIV—XV ст. у Південно-Східній Європі відбувалися події, які привели до серйозних наслідків в історії цивілізацій Заходу й Сходу. На зміну православній Візантійській імперії, що занепадала, прийшла Османська імперія — деспотична мусульманська держава, володіння якої розкинулися на трьох частинах світу. Наприкінці Середньовіччя турки-османи відіграли визначну роль в історії європейських й азіатських народів. Варто повторити: §5, 6, 7. 1. Виникнення держави турків-османів. Як розповідає легенда, у XIII ст. 400 кибиток турків-османів, витіснених монголами із Середньої Азії, осіли в західній частині півострова Мала Азія на кордоні з Візантією, розшматованою Четвертим хрестовим походом. Спочатку виникло невелике турецьке князівство (бейлик) на чолі з беєм Османом I (1258—1324). Так був покладений початок османської історії. Прикриваючись прапором джихаду, турки-османи постійно здійснювали грабіжницькі набіги на землі роздробленої Візантії. Влітку 1302 р. Осман I здобув першу велику перемогу над імператорським військом у відкритому бою. Цю подію вважають початком політичної історії турецької держави. Незабаром правитель турецької держави Орхан I (1326—1359) проголосив себе султаном. Цей титул підвищував його авторитет у внутрішній і зовнішній політиці. Султан мав величезну владу, був світським і духовним правителем країни, заступником, виконавцем і тлумачем Корану: «Султан — тінь Бога на Землі»....
0 Переглянути

Новгородська боярська республіка

7 Клас

Історія Новгорода — це історія одного з найбільших міст Середньовічної Європи і безкрайньої країни, що розкинулася від Балтики до Північного Льодовитого океану й Уралу. Новгород розташовувався на перехресті важливих торговельних шляхів. Протягом тривалого часу він був для руських земель своєрідним «вікном у Європу». Тут зародилися й були знищені початки демократичного устрою середньовічної держави. Особливостям історії Новгорода й присвячений цей параграф. Варто повторити: §19. 1. Новгородські землі. Суворі природні умови Північно-Західної Русі — холодний і вологий клімат, ліси, болота, бідні ґрунти — не сприяли розвитку тут землеробства. Хліб доводилося завозити з південних руських князівств. Водночас Новгородська земля славилася різними промислами. Місцеві жителі здавна успішно полювали на хутрового й морського звіра, займалися рибальством і бортництвом. Скотарство й городництво забезпечували необхідними продуктами харчування й сировиною. Найвищим вимогам того часу відповідало міське ремесло. Тут працювали ковалі й зброярі, гончарі й шевці, ювеліри й склодуви. Багаторічні археологічні дослідження свідчать, що «нове місто» на берегах річки Волхов виникло в середині IX ст. у результаті об’єднання трьох окремих поселень, що пояснює особливості міського устрою. Місто складалося із двох частин: Софійська сторона з головним міським храмом Святої Софії і Торговельна сторона, де розміщувався міський ринок. Сторони ділилися на кінці, а ті, у свою чергу, — на вулиці....
0 Переглянути

Виникнення й зміцнення Московської держави. Монгольська навала на Русь

7 Клас

Північно-Східна Русь розташовувалася на давніх, добре обжитих землях. Тут не існувало постійної загрози половецьких набігів, тому що степ був далеко, за дрімучими лісами. Нормани могли дістатися сюди тільки через систему волоків, що перебувала під постійним контролем. Через володіння князів Північно-Східної Русі Волгою проходив торговельний шлях до Каспійського моря в багаті країни Сходу. На цій землі виникла слов’янська держава, що відіграла винятково важливу роль у долі народів Східної Європи. 1. Північно-Східна Русь в XI—XIII ст. Ми пам’ятаємо, що з’їзд давньоруських князів у Любечі в 1097 р. остаточно закріпив феодальну роздробленість Київської держави. Серед князівств північно-східних земель Русі виділялося найбільше і найвпливовіше Володимиро-Суздальське князівство, що славилося містами Ростов, Суздаль, Володимир, Галич, Ярославль та ін. Княжив тут шостий син Володимира Мономаха князь Юрій Долгорукий (1113—1149). Таке прізвисько він отримав за невтомне бажання збільшити свої володіння, захоплюючи нові землі. Сини Юрія ДолгорукогоАндрій Боголюбський (1157—1174) і Всеволод Велике Гніздо (1176—1212) продовжили справу батька. Перша літописна згадка про Москву Юрій Долгорукий наполегливо зміцнював прикордонні міста князівства — Юр'єв-Польський, Дмитров, Звенигород, Переяславль та ін. Серед них була й Москва, що згадується в літописі під 1147 р. як феодальне володіння боярина Кучки. літопис розповідає, що тут відбулися переговори Юрія Долгорукого з його братом сіверським князем Святославом. «Братня зустріч» супроводжувалася бенкетом і полюванням. На згадку про неї в Юрія Долгорукого залишився подарунок — пардус (гепард). Москва сподобалася князеві Юрію, і в 1156 р. тут побудували нові дерев'яні укріплення....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 170 171 172 173 174 175 176 177 178 ... 317
Назад

Навігація