Виникнення й зміцнення Московської держави. Монгольська навала на Русь

§27. Виникнення й зміцнення Московської держави. Монгольська навала на Русь

Північно-Східна Русь розташовувалася на давніх, добре обжитих землях. Тут не існувало постійної загрози половецьких набігів, тому що степ був далеко, за дрімучими лісами. Нормани могли дістатися сюди тільки через систему волоків, що перебувала під постійним контролем. Через володіння князів Північно-Східної Русі Волгою проходив торговельний шлях до Каспійського моря в багаті країни Сходу. На цій землі виникла слов’янська держава, що відіграла винятково важливу роль у долі народів Східної Європи.

1. Північно-Східна Русь в XI—XIII ст.

Ми пам’ятаємо, що з’їзд давньоруських князів у Любечі в 1097 р. остаточно закріпив феодальну роздробленість Київської держави. Серед князівств північно-східних земель Русі виділялося найбільше і найвпливовіше Володимиро-Суздальське князівство, що славилося містами Ростов, Суздаль, Володимир, Галич, Ярославль та ін. Княжив тут шостий син Володимира Мономаха князь Юрій Долгорукий (1113—1149). Таке прізвисько він отримав за невтомне бажання збільшити свої володіння, захоплюючи нові землі. Сини Юрія ДолгорукогоАндрій Боголюбський (1157—1174) і Всеволод Велике Гніздо (1176—1212) продовжили справу батька.

Перша літописна згадка про Москву

Юрій Долгорукий наполегливо зміцнював прикордонні міста князівства — Юр'єв-Польський, Дмитров, Звенигород, Переяславль та ін. Серед них була й Москва, що згадується в літописі під 1147 р. як феодальне володіння боярина Кучки. літопис розповідає, що тут відбулися переговори Юрія Долгорукого з його братом сіверським князем Святославом. «Братня зустріч» супроводжувалася бенкетом і полюванням. На згадку про неї в Юрія Долгорукого залишився подарунок — пардус (гепард). Москва сподобалася князеві Юрію, і в 1156 р. тут побудували нові дерев'яні укріплення.

Андрій Боголюбський наполегливо зміцнював одноосібну князівську владу. Князь переніс столицю із Суздаля, де були сильні позиції бояр, у відносно нове місто Володимир. Князівську резиденцію розмістив у білокам’яному палаці, зведеному в селі Боголюбові. Він розігнав дружину свого батька й, побоюючись змови, заборонив боярам брати участь у князівських полюваннях. У 1169 р. Андрій Боголюбський у союзі з іншими князями Північно-Східної Русі захопив Київ і влаштував криваву розправу над його жителями, але правити тут не став, залишившись у Володимирі. Андрій Боголюбський вивіз із Вишгорода чудотворну ікону Божої Матері і помістив її в спеціально побудованому храмі Різдва Богородиці. Невдоволені всевладдям князя бояри організували змову і вбили його.

Рис. 1. Князівська резиденція в селі Боголюбове. Реконструкція

Рис. 2. Храм Покрова на річці Нерлі в селі Боголюбове — один із шедеврів давньоруського зодчества

Володимиро-Суздальське князівство досягло свого розквіту й могутності в роки правління багатодітного Всеволода Велике Гніздо.

Володимиро-Суздальське князівство перетворилося на сильну й процвітаючу середньовічну державу, що стало основою формування руського народу.

Однак розквіт князівства тривав недовго. На кордонах Північно-Східної Русі з’явився грізний і невідомий ворог — монголи, які в давньоруських джерелах згадуються як татари за назвою одного з монгольських племен.

2. Монгольські завоювання.

На просторах азіатських степів жили кочові племена монголів. Після кровопролитної міжусобної війни монголів об’єднав талановитий і жорстокий вождь Темуджин. На з’їзді монгольської знаті в 1206 р. його обрали великим ханом із новим ім’ям — Чингізхан (1206—1227). У найкоротший термін Чингізхан і його полководці підкорили Північний Китай, Середню Азію, Закавказзя. На Північному Кавказі монголи перебили аланів, а потім розправилися з половцями. У 1223 р. завойовники вийшли до південних кордонів Русі.

Головну силу монголів становила кіннота. Вершники мали шкіряний або залізний обладунок, шолом, криву шаблю, бойову сокиру, аркан, спис і два луки — для стріляння легкими й важкими стрілами. Невисокі, витривалі й невибагливі монгольські коні теж були захищені обладунками. Кожен воїн мав трьох коней. Таке військо було добре пристосоване до далеких завойовницьких походів і тривалих війн.

ОРГАНІЗАЦІЯ МОНГОЛЬСЬКОГО ВІЙСЬКА

Основу монгольської армії складав десяток воїнів, які були між собою родичами. Відносини між командирами десятків, сотень, тисяч і простих воїнів базувалися на беззаперечному підпорядкуванні.

Добра організація війська, що ґрунтувалася на родинних зв’язках, залізна дисципліна й значний військовий досвід робили монголів грізним супротивником для будь-якої армії світу.

Після смерті Чингізхана завоювання продовжили його сини й онуки. У 1237 р. онук Чингізхана Батий (або Бату-хан) (1227— 1255) привів кілька туменів монгольського війська до кордонів Русі.

Князі Північно-Східної Русі не змогли подолати феодальні суперечки й об’єднати зусилля в боротьбі проти спільного ворога. Незважаючи на мужній опір князівських дружин, простих жителів міст і сіл, у 1237— 1238 рр. монголи завоювали й підкорили Північно-Східну Русь. У 1239— 1240 рр. монголи розорили значну частину Південно-Західної Русі.

Із розповіді жителя міста Володимира про навалу монголів

Навів Бог на нас народ немилостивий, народ лютий, народ, що не щадить краси молодих, немічності старців, юності дітей... Зруйновані божественні церкви, опоганений священний посуд, спаплюжені святині. Кров батьків і братів наших рясно напоїла землю, зникла мужність князів і воєвод наших. Села поросли бур'яном, скорилася велич наша, загинула краса наша.

Результати археологічних досліджень свідчать, що із 74 міст, які існували на Русі у XII—XIII ст., 49 були зруйновані Батиєвою навалою, причому 14 міст знелюдніли й зникли з лиця землі.

Монгольська навала завдала неймовірних страждань народам завойованих країн.

У 1240—1242 рр. війська Батия вогнем і мечем пройшли землями Польщі, Чехії, Угорщини, Хорватії та Болгарії. Подальші завоювання зупинив відчайдушний опір європейських народів. Батий повернувся в степи й заснував на Волзі свою Орду, що згодом перестала підкорятися великому ханові в далекій Монголії.

Нову державу літописці назвали Золотою Ордою. До її складу входили безкраї степи Північного Причорномор’я, Поволжя, територія сучасного Казахстану й значна частина Середньої Азії. Руські князі сплачували ханам важку й принизливу данину («вихід»). У ставці хана князі отримували ярлик — дозвіл на князювання.

Золотоординське ярмо загальмувало природний історичний розвиток слов'янських народів Східної Європи.

Рис. 3. Східна Європа в IX—XIII ст. Монгольська навала

? Випишіть у зошит назви країн Східної Європи, землями яких «пройшли» монголи у XIII ст.

Рис. 4. Узяття Рязані військами Батия. Дерев'яні стіни давньоруських міст не могли витримати удари облогових машин монголів

Рис. 5. Хан Батий

Рис. 6. Монгольський вершник

3. Об'єднання руських земель навколо Москви.

У першій половині XIV ст. починається відродження Русі навколо Московського князівства, що несподівано стало центром політичного й економічного життя країни. «І чому належало Москві царством бути? І хто знав, що Москва державою стане?» — дивувався літописець XVII ст. Спробуємо разом пошукати відповіді на ці запитання.

Країна Московія — давній центр орного землеробства й розвиненого ремесла — розташовувалася на перехресті торговельних шляхів, осторонь від постійних набігів ординських військ. Московські князі вміло використовували сильні й слабкі сторони своїх супротивників, проводили мудру внутрішню політику, спираючись на підтримку православної церкви, для якої не шкодували земель й інших дарунків.

Більшість істориків вважає, що основи майбутньої могутності Москви заклав талановитий політик, рішучий і нещадний правитель князь Іван Калита (1325—1340). Його прізвисько означає «гаманець для грошей». За роки його правління розміри Московського князівства значно збільшилися, наповнилася скарбниця, припинилися набіги ординців, послабився вплив інших руських князівств.

Рис. 7. Московський Кремль у часи Івана Калити. Реконструкція

Нове піднесення Москви пов’язують із діяльністю князя Дмитрія Івановича (1359—1389), який увійшов в історію під ім’ям Дмитрій Донськой. Молодий князь спочатку побудував у 1367 р. у Москві Кремль — першу кам’яну фортецю на Русі. Її тричі намагався захопити литовський князь Ольгерд, але так і не зміг здолати неприступні стіни. Скориставшись міжусобними війнами в Золотій Орді, князь Дмитрій підкорив Тверське й Володимирське князівства. Урешті-решт Дмитрій відмовився сплачувати данину Орді й двічі розбивав монгольські загони, що приходили на Русь. Нове вторгнення стало неминучим.

4. Куликовська битва.

Новий похід на руські землі очолив темник Мамай, що на той час був правителем Золотої Орди. Мамай рушив на Русь армією, що прирівнювалася до полчищ Батия. Монгольське військо підтримали загони союзників і найманої піхоти з генуезьких колоній у Криму. До них мали приєднатися війська великого князя литовського Ягайла. Мамай не сумнівався у власній перемозі й розраховував на багату здобич.

На допомогу князеві Дмитрію поспішили загони дружинників і міського ополчення з усіх руських земель. Він не став очікувати вторгнення на кордоні й рушив військо назустріч ворогові, щоб не допустити об’єднання монголів і литовців.

8 вересня 1380 р. на Куликовому полі біля місця злиття річок Непрядви й Дону відбулася одна з найбільших битв Середньовіччя. На думку вчених, на полі бою зійшлися понад 100 тис. воїнів.

Руське військо зайняло зручні позиції для битви. Монголи не змогли застосувати свій улюблений прийом — сильний удар із флангу. Мамаю довелося бити «в лоб». Атака монгольської кінноти страшної сили порушила стрій руського війська, але в критичний момент у бій вступив засідковий полк, який очолював воєвода Дмитрій Боброк-Волинець. Позиції монголів похитнулися, почався відступ, що перетворився на втечу. Руська кіннота переслідувала супротивника багато кілометрів.

Рис. 8. Іван III

Рис. 9. Двобій Пересвєта й Челубея. Художник М. Авілов

Рис. 10. Печатка Івана III

На полі Куликовому

За давньою традицією перед боєм зійшлися в кінному двобої два богатирі — чернець Пересвєт і монгольський мурза (князь) Челубей. Взаємний удар списами був такої сили, що обидва вершники загинули на місці, а це віщувало тривалу й кровопролитну битву. однак мертвий чернець дивом утримався в сідлі, і його кінь повернувся у стрій. Більшість вважала, що Пересвєт переміг.

Перед початком бою князь Дмитрій зняв свій золочений обладунок, надяг звичайну кольчугу і став у перші ряди війська, що прийняли на себе головний удар монголів. Після бою пораненого князя ледве знайшли серед мертвих тіл. На Куликовому полі загинули 12 руських князів і майже 500 знатних бояр, втрати простих воїнів обчислювалися багатьма тисячами.

? Поясніть дії князя Дмитрія на полі бою.

Перемога руських воїнів була повною й остаточною. Довідавшись про результат бою, литовський князь повернув свої війська назад. Проте величезні втрати підірвали сили Московського князівства. Через два роки, у 1382 р., хан Тохтамиш захопив і спалив Москву.

Куликовська битва зміцнила авторитет і вплив Москви, що очолила боротьбу народу за звільнення від ярма Золотої орди.

5. Велике князівство Московське у XV ст.

Подальший розвиток Московії був перерваний виснажливою феодальною війною початку XV ст. Тільки Івану III Васильовичу (1462—1505) вдалося завершити феодальні суперечки та створити єдину й велику державу, що перетворилася на гідного суперника Литви, Польщі, Золотої Орди й Туреччини. Практично всі руські землі визнали верховенство московського князя. У документах Іван III називав себе «великим князем, государем усієї Русі». Боярська дума була дорадчим органом і складалася з бояр, особисто відданих Іванові III. Найважливіші державні рішення приймалися з волі великого князя: «Государ указав і бояри присудили...» Владу князя закріплював збірник законів «Судебник» (1497 р.).

За Івана III були закладені основи руського самодержавства.

Дещо про Івана III

Німецький імператор запропонував Івану III прийняти з його рук корону короля й укласти шлюб між племінником імператора й дочкою князя. Московський князь рішуче відхилив обидві пропозиції. Гордий правитель заявив, що він є государем на своїй землі завдяки прабатькам і Богові і що руському государеві не личить брати в зяті племінника; він погодиться віддати дочку тільки за сина імператора.

Іван III одружився з візантійською принцесою Софією Палеолог і зробив гербом Росії двоголового візантійського орла. Під час урочистих виходів Іван III тримав у руках скіпетр і державу (кулю, що символізує Землю). На голову князь надягав «шапку Мономаха». За легендою, цей багатий головний убір, прикрашений золотом і коштовним камінням, потрапив на Русь із Візантії ще у XII ст.

? Із якою метою князь об'єднав давній герб Московського князівства, що зображує Святого Юрія (Георгія Переможця), із чорним двоголовим орлом Візантійської імперії?

Іван III перестав сплачувати «вихід» (данину) ординцям, і в 1480 р. хан Ахмат зібрав велике військо з метою покарати московитів за непокору. Над руськими землями нависла загроза нового монгольського вторгнення, здатного знищити зміцнілу державу. Руська рать вийшла назустріч ворогові й зайняла зручну позицію біля бродів на річці Угрі. Кілька разів монголи атакували бойові порядки русичів, але невдовзі з великими втратами відступали. Нарешті Ахмат забрав своє військо й назавжди повернувся у Степ.

«Стояння на Угрі» завершилося перемогою руських військ і знищенням монгольського ярма.

6. Розквіт культури Московського князівства.

У XIV—XV ст. руські землі переживали піднесення культурного життя. Зокрема, успішно розвивалася література, набули поширення різні літературні жанри: «житія», «сказання», «слова», «ходіння». Наприклад, велику літературну й історичну цінність має твір «Ходіння за три моря» тверського купця Афанасія Нікітіна про його подорож на Кавказ, в Індію, Персію та Крим (1468—1474 рр.).

Рис. 11. Московський Кремль за часів Івана III

? Порівняйте з рис. 7 на с. 175. Як змінився вигляд Москви порівняно з початком XIV ст.?

Рис. 12. «Стояння на Угрі». Мініатюра XVI ст.

«Слово про хміль»

Пияцтво князям і боярам землю спустошує, а людей достойних і вільних та майстрів у рабство кидає... Пияцтво брата із братом сварить, а чоловіка відлучає від дружини. Від пияцтва ноги в нього болять, а руки тремтять, очі марніють.

? Якою є головна ідея «Слова про хміль»?

У цей час творили геніальні художники — виходець із Візантії Феофан Грек й Андрій Рубльов, фрески яких прикрашали кращі храми Московської держави. Всесвітнє визнання здобула ікона Андрія Рубльова «Трійця», пронизана ідеєю віри в майбутнє руського народу.

Іван III прагнув оточити себе визначними здобутками архітектури. У Московському Кремлі розгорнулося будівництво оборонних споруд, князівських палат і храмів. Поряд із руськими зодчими тут працювали італійські архітектори П’єтро Соларі (Нікольська й Фроловська вежі), Антоніо Фрязін (Тайницька вежа), Марко Фрязін (Грановита палата). Уродженець Болоньї Арістотель Фіораванті керував будівництвом Успенського собору. Кремль перетворився на міцну фортецю і духовний центр Московії.

Досягнення Московської держави відповідали кращим зразкам західноєвропейської середньовічної культури.

Запитання й завдання

1. Із якими подіями в історії' пов'язана поява Москви на карті Північно-Східної Русі? 2. Визначте переваги в організації монгольського війська. 3. Назвіть основну причину успіхів монгольських завоювань у Східній Європі. 4. Які географічні й історичні особливості привели до посилення Москви на початку XIV ст.? 5. У чому полягають причини поразки війська Мамая в Куликовській битві? 6. Які зміни в житті Московської держави відбулися в роки правління Івана III? Як змінилося становище князя в руському суспільстві цього часу? 7. Використовуючи текст параграфа, сформулюйте в зошиті визначення термінів і понять: Боярська дума, «Судебник», тумен, ярлик, «вихід», Золота Орда, «стояння на Угрі». 8. Назвіть факти, які свідчать, що в культурному й політичному житті Московської держави зберігалися зв'язки з європейськими країнами.

Рис. 13. Андрій Рубльов. Ікона «Трійця»

Рис. 14. Успенський собор у Кремлі — головний храм руського православ'я, найдавніша кам'яна споруда в сучасній Москві

З опису Москви, складеного венеціанцем Амвросієм Контаріні (XV ст.)

Москва є столицею великого князя. Вона оточена великими лісами, що вкривають майже весь простір Русі, і буяє всякого роду хлібом... Наприкінці жовтня річка, що протікає посеред Москви, вкривається міцною кригою, на якій купці ставлять крамниці свої з різними товарами. На такий ринок щодня протягом усієї зими привозять хліб, м'ясо, свиней, дрова, сіно й інші потрібні припаси. На річці влаштовують також кінні перегони й інші забави, але нерідко в цих розвагах ламають собі шиї. Москвичі, як чоловіки, так і жінки, загалом гарні із себе. До Москви взимку з'їжджаються безліч купців із Німеччини й Польщі для придбання різного хутра, наприклад соболів, вовків, горностаїв, білок і іноді рисей. У Москві пробув я від 25 вересня до 21 січня й не можу поскаржитися на негостинність її жителів.

? 1. Які особливості в організації торгівлі в Москві здивували жителя Венеції? 2. Які товари пропонували московські ринки для місцевих покупців і заморських гостей?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно