Войти
Закрыть

Термінологічний словник 9 клас Осмоловський, Ладиченко

9 Клас

Аболіціонізм - громадський рух, що домагається скасування певного закону. У США напередодні громадянської війни - рух за негайне скасування рабства • Автономія - самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією) • Аграрна країна - країна з переважаючим сільськогосподарським виробництвом і сільським населенням Аграрні реформи - державні заходи щодо зміни форм земельної власності • Акція - цінний папір, що дає його власнику право отримувати частку прибутку акціонерного товариства та брати участь в його управлінні • Анексія — захоплення, насильницьке приєднання території, що належить іншій державі чи народу • Асиміляція - процес, протягом якого окремі, переважно нечисленні, народи внаслідок тривалого спілкування з іншими народами, серед яких вони живуть, засвоюють їхню культуру й мову і поступово зливаються з ними. Асиміляція іноді має насильницький, примусовий характер • Буржуа - у первісному значенні - власник, привілейований громадянин міста, «шанована людина», згодом — володар власності на засоби виробництва, капіталу, який займається промисловою, торговельною й фінансовою діяльністю • Буржуазія - суспільний клас власників певного майна. Частіше — власники капіталу, що отримують доходи в результаті промислової, торговельної, фінансової та іншої підприємницької діяльності...
0 Переглянути

Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття

9 Клас

«Довге» XIX ст. - це умовна назва певного періоду історії, який розпочався Французькою революцією кінця XVIII ст. і завершився початком XX ст. Для нього характерні певні особливості, що відділяють цей період світової історії від усіх інших епох. Зокрема, в XIX ст. в провідних державах світу відбулося становлення індустріального суспільства, завдяки чому змінився їхній соціально-економічний устрій: прискорився процес урбанізації, збільшилася кількість найманих робітників, що працювали на промислових підприємствах, та буржуазії. Процес формування індустріального суспільства тривав понад півтора століття. Його ствердження супроводжувалося ліквідацією феодально- абсолютистських установ, знищенням станової нерівності і спадкових привілеїв дворянства, проголошенням громадянського рівноправ’я і поступовим обмеженням соціальної нерівності. Проте ключову роль у його розвитку відігравали економічні чинники - випереджальне зростання промисловості, впровадження у виробництво нових технічних засобів і джерел енергії. Саме ці процеси зумовили докорінні зрушення в соціальній структурі суспільства і справили вирішальний вплив на еволюцію громадсько- політичного життя. Формування основних економічних ознак індустріального суспільства у провідних європейських країнах і США завершується в основному на початку XX ст. Підґрунтя структурних зрушень у господарстві та якісних змін у формах виробництва було закладено в ході здійснення промислового перевороту і наступної індустріалізації економіки....
0 Переглянути

Наукові та літературно-мистецькі надбання людства

9 Клас

Розвиток науки і техніки. У першій половині XIX ст. всі держави світу залишалися ще сільськогосподарськими країнами. Проте поступово в передових державах індустріальне суспільство замінювало аграрне. Робота машин, нові швидкі засоби пересування стали повсякденною реальністю для населення Європи і США. Прийшла доба чавуну, вугілля, великої фабрично-заводської промисловості. Техніка змінювала і побут людей. У 1843 р. було винайдено друкарську, а в 1846 р. - швейну машинки. У будівництві стали запроваджуватися нові матеріали: бетон, метал, скло. Європейські винахідники значно оновили й військову техніку. У Європі вже в 30-40-х роках XIX ст. стали застосовувати нарізну зброю, а в США споруджено підприємство Є. Кольта, де пізніше було сконструйовано перший револьвер. З кінця XIX ст. у розвинутих країнах світу починається «доба сталі, електрики, рідкого палива». Електроенергія використовувалася у виробництві, поступово витісняючи енергію, що давали парові двигуни. Згодом її почали застосовувати в технологічних процесах промисловості, на транспорті та у зв’язку. У 1863 р. в Лондоні було побудовано першу лінію метро (яке згодом з’явилось у Нью-Йорку, Відні, Парижі), у 1881 р. в Німеччині відкрилася перша трамвайна лінія, а в Швейцарії було пущено перший пасажирський електропотяг. Використання енергії рідкого палива і винайдення двигунів внутрішнього згоряння сприяли виникненню автомобільного і повітряного транспорту. Перший автомобіль було сконструйовано німецькими інженерами Г. Даймлеромі К. Бенцом. А в 1903 р. американські винахідники і авіаконструктори брати Райт здійснили перший політ на сконструйованому ними літаку....
0 Переглянути

Міжнародні відносини в останній третині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Наслідки франко-німецької війни. Утворення Троїстого союзу. Франко-російський військовий альянс. Франко-німецька війна та її наслідки внесли глибокі зміни в систему міжнародних відносин. По-перше, протиріччя між Францією і Німеччиною не тільки не були подолані, а, навпаки, ще більше загострилися. Кожна стаття Франкфуртського миру 1871 р. таїла небезпеку нової війни, породжуючи реваншистські настрої у Франції та прагнення Німеччини позбутися цієї небезпеки, остаточно розгромивши західного сусіда. З другого боку, наслідки війни і франко-німецькі протиріччя справили досить помітний вплив на взаємовідносини інших європейських держав. Посилюючи зовнішньополітичну експансію, Німеччина враховувала, що в разі її конфлікту з будь-якою європейською державою Франція неодмінно скористається нагодою для реваншу, і тому хотіла залишити її в міжнародній ізоляції. Франція ж, ослаблена після війни, прагнула виграти час для відновлення військового потенціалу й активно шукала союзників на континенті. Використовуючи ідею монархічної солідарності в збереженні порядку в Європі, у 1873 р. Бісмарку вдалося створити Союз трьох імператорів - Німеччини, Австро-Угорщини і Росії. Угода мала консультативний характер, але роль Німеччини в міжнародних відносинах відразу ж зросла. Проте Союз не був та й не міг бути міцним. Надто суттєвими були протиріччя між його учасниками. І хоча у 1881 р. угоду було поновлено, причому вже у формі договору про нейтралітет, у підсумку вона виявилася нежиттєздатною. На Берлінському конгресі Німеччина не підтримала домагань Росії на Балканах. У свою чергу Росія відмовлялася дотримуватися нейтралітету у випадку війни Німеччини й Франції. Це тричі (у 1875, 1885 і 1887 рр.) утримувало Бісмарка від нового нападу на Францію. До того ж після взаємного підвищення мита на ввезення товарів наприкінці 70-х років між Німеччиною і Росією почалася справжня митна війна....
0 Переглянути

Османська імперія та Іран у кінці XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Спроби модернізації Османської імперії. У другій половині XIX ст. Османська імперія переживала занепад, викликаний поразками у війнах з європейськими країнами, проникненням іноземного капіталу, який поступово став контролювати найважливіші галузі економіки держави: залізниці, копальні, комунальні підприємства, банки тощо. Переважання на турецькому ринку іноземних товарів, зокрема тканин, що ввозились без мита, підривало власне виробництво. Це, як і інші нерозв’язані питання розвитку країни, викликало незадоволення молодої турецької буржуазії, яка почала тиснути на владу з метою прийняття конституції. Новий султан Абдул-Хамід II, який прийшов до влади у 1876 р., пообіцяв ввести конституцію. Її було прийнято в кінці того ж року. Конституція передбачала скликання двопалатного парламенту. Депутати нижньої палати обиралася на основі високого майнового цензу, а членів сенату султан призначав пожиттєво. Усі жителі держави, навіть християнське населення Балкан, оголошувалися османами і вважалися рівними перед законом. Конституція зберігала за султаном майже всю повноту влади....
0 Переглянути

Китай у другій половині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Китай під владою маньчжурів. З 1644 р. в Китаї правила маньчжурська династія Цін. На знак покірності Ціни примусили всіх чоловіків поголити голову спереду, а волосся, що залишилося на потилиці, заплітати в косу, як це було заведено в маньчжурів. У наступні десятиріччя маньчжури здійснювали всю повноту влади в Китаї, хоча в основному зберегли китайські закони, звичаї, порядки. Імператор (у Китаї його називали богдихан) вважався «сином неба», найвпливовіші посади займали маньчжури, вони ж були найбагатшими феодалами. У XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами». Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощо. 2. Опіумні війни. Прогресивному розвитку Китаю заважала закритість у відносинах з іншими державами. Проте, незважаючи на заборону, англійці контрабандно ввозили до Китаю свої товари, і головним з них був наркотик - опіум, який постачали з Індії. Китайці охоче купували його, приносячи тим самим величезні прибутки англійським торговцям....
0 Переглянути

Японія в другій половині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

«Доба Мейдзі» в Японії. Протягом декількох століть Японія була «закритою» країною. Це означало, що японський народ практично не мав контактів з іноземцями, за винятком відвідання голландцями порту Нагасакі один раз на рік. Ізоляція консервувала феодальні відносини в японському суспільстві і заважала розвитку капіталізму. У країні панував режим, встановлений родом Токугава, який обмежив до мінімуму роль імператора. Незважаючи на заборону, в Японії все-таки складалися паростки ринкових відносин. Першість в економічному розвитку мали південно- західні князівства. Князі прибережних районів почали встановлювати контрабандні зв’язки з європейськими торговцями. Зростала кількість японців, які знали голландську мову та цікавились європейською культурою. Згодом японська влада звернулася до голландців з проханням надати моделі машин, зразки книжок та газет, поінформувати про новітні досягнення науки і техніки. Провідні європейські держави, які в середині XIX ст. вже проводили активну колоніальну політику, особливо Велика Британія, цікавилися Японією. Проте більш привабливими для них були країни з численним населенням, містким внутрішнім ринком, багатими природними ресурсами, такі як Індія та Китай. Розташована на багатьох островах, бідна на сировину, з порівняно нечисленним населенням, Японія не була «ласим шматком» для європейців. Колоніальні шляхи проходили повз неї....
0 Переглянути

Австро-Угорщина - дуалістична монархія. Нові незалежні держави актуалізація на Балканах

9 Клас

Дуалістична монархія. Втративши після поразки у війні з Пруссією становище великої держави, переживаючи нове піднесення національно-визвольної боротьби пригноблених народів, Австрія змушена була піти на компроміс з найбільш розвинутою нацією імперії - угорцями. У результаті унітарну державу було перетворено на дуалістичну (двоєдину) монархію - Австро-Угорщину, що складалася формально з двох незалежних частин - Австрійської імперії та Угорського королівства під владою одного монарха. 8 червня 1867 р. Франц Йосиф Габсбург коронувався як угорський король, залишаючи одночасно і титул імператора Австрії. Кожна з двох частин Австро-Угорської імперії мала власний двопалатний парламент, зберігала адміністративну самостійність, а загальні питання виносились на засідання імперського парламенту. І Австрія, і Угорщина мали власні уряди, за винятком трьох спільних міністерств - військового, закордонних справ і фінансів. Конституція 1867 р. зберігала в Австро-Угорщині напівабсолютистську форму правління і становий порядок формування верхніх палат парламентів (австрійського рейхсрату і угорського сейму). Виконуючи функції голови держави, імператор, водночас, контролював усю повноту виконавчої влади і зберігав за собою право видавати укази, що мали силу законів....
0 Переглянути

Російська імперія у другій половині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Початок модернізації Російської імперії. На середину XIX ст. у Росії загострилася криза віджилих феодально-кріпосницьких відносин, яку наочно засвідчила поразка Росії у Кримській війні. Військово-технологічна відсталість російської армії відбивала загальне відставання імперії від передових країн Європи. Нагальні потреби модернізації країни диктували необхідність докорінних перетворень у всіх сферах суспільного життя. В умовах занепаду кріпосницької системи і зростання виступів селян новий імператор Олександр II, розуміючи необхідність перетворень, у промові перед московськими дворянами заявив: «Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж очікувати того часу, коли воно само собою почне скасовуватися знизу». Розпочалася докорінна перебудова суспільного життя, «доба великих реформ». 19 лютого 1861 р. було підписано Маніфест про ліквідацію кріпацтва. Селяни стали особисто вільними, здобули право розпоряджатися своїм майном, займатися торгівлею, підприємництвом і переходити в інші стани. Положення про звільнення зобов’язувало поміщиків надати селянам землю, а селян - прийняти цю землю. Але колишні кріпаки наділялись землею не за ринковою ціною, а мали сплатити за неї вартість суми капіталізованого щорічного оброку. Кращі й родючіші землі поміщики намагалися залишити в себе і тому домоглися встановлення максимального розміру наділу, який селяни могли в них викупити. І як результат, поміщики залишили в себе майже п’яту частину землі, якою раніше в їхніх маєтках користувалися кріпаки. Реформа 1861 р. стала важливим етапом в історії Росії, звільнивши шлях для швидкого розвитку капіталізму та створивши у країні ринок робочої сили. Разом з тим, реформа мала половинчастий характер. Здобувши свободу, селяни залишились безправним, неповноцінним станом. У країні збереглося селянське малоземелля, що стало причиною нового загострення протиріч між селянами і поміщиками....
0 Переглянути

США в останній третині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Кінець XIX - початок XX ст. характеризувалися небувалим зростанням американської економіки. У 1871—1913 рр. національний дохід США збільшився в 5 разів, а національне багатство країни - у 7. Особливо швидкими темпами зростало промислове виробництво: за цей період воно збільшилося в 9 разів. У 1913 р. США виробляли понад третину світової промислової продукції, залишивши далеко позаду інші індустріальні країни. Перемога промислової Півночі у громадянській війні, ліквідація рабовласницьких латифундій і прийнятий 1862 р. гомстед-акт відкрили шлях для ринкового освоєння південних штатів і земель Заходу. У США було створено такі сприятливі умови для підприємництва, яких не знала жодна західноєвропейська країна. Важливу роль в індустріалізації відіграв потік емігрантів. Лише за останні 30 років XIX ст. до США прибуло 14 млн переселенців, в основному з Італії і східноєвропейських країн. Здебільшого це були сміливі, енергійні люди, серед яких було чимало кваліфікованих робітників. Нестачу робочої сили підприємці прагнули компенсувати механізацією виробництва і не шкодували коштів на наукові дослідження. За кількістю винаходів, розробкою нових видів техніки і технологій США посідали перше місце у світі. Заводи і фабрики країни оснащувалися найсучаснішим устаткуванням. Економічне зростання забезпечувалося також сприятливою економічною політикою держави. Промисловість США було добре захищено від конкуренції імпортних товарів високими ввізними митами. Для американської економіки була вигідна та обставина, що країна була віддалена від своїх європейських конкурентів та межувала зі слаборозвиненими латиноамериканськими державами....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 241 242 243 244 245 246 247 248 249 ... 317
Назад

Навігація