§ 22. Китай у другій половині XIX - на початку XX ст.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Спираючись на знання, отримані з курсу всесвітньої історії за 8-й клас, поясніть, чому і яким чином Китай перетворився на «закриту» країну.

1. Китай під владою маньчжурів. З 1644 р. в Китаї правила маньчжурська династія Цін. На знак покірності Ціни примусили всіх чоловіків поголити голову спереду, а волосся, що залишилося на потилиці, заплітати в косу, як це було заведено в маньчжурів. У наступні десятиріччя маньчжури здійснювали всю повноту влади в Китаї, хоча в основному зберегли китайські закони, звичаї, порядки. Імператор (у Китаї його називали богдихан) вважався «сином неба», найвпливовіші посади займали маньчжури, вони ж були найбагатшими феодалами.

У XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами».

Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощо.

2. Опіумні війни. Прогресивному розвитку Китаю заважала закритість у відносинах з іншими державами. Проте, незважаючи на заборону, англійці контрабандно ввозили до Китаю свої товари, і головним з них був наркотик - опіум, який постачали з Індії. Китайці охоче купували його, приносячи тим самим величезні прибутки англійським торговцям.

На початку 40-х років XIX ст. китайська влада заборонила ввезення опіуму до єдиного відкритого порту країни Гуанчжоу (який іноземці називали Кантон), а ті партії товару, що вже були ввезені, вилучила і знищила. Це викликало величезне обурення англійських торговців, які змусили уряд Великої Британії оголосити Китаю війну. Протягом 1840— 1842 рр. тривала перша «опіумна» війна. Вона закінчилася поразкою Китаю, який зобов’язали сплатити англійцям контрибуцію і відкрити п’ять портів для безмитної торгівлі. Англійці також отримали в оренду острів Сянган (Гонконг).

У наступні роки Китай змушений був укласти такі ж нерівноправні договори із США та Францією. Остання разом з Великою Британією розпочала в Китаї другу «опіумну» війну, у ході якої було захоплено Пекін і отримано нові значні поступки від уряду Цінів. У Китаї навіть дозволили відкриту торгівлю опіумом. Почалося перетворення Китаю на залежну від капіталістичних держав країну.

«Опіумна» війна Китаю з великими державами

Прокоментуйте зображене на ілюстрації. Наскільки відрізнялися можливості воюючих сторін?

ПОМІРКУЙТЕ!

Чому саме Велика Британія найактивніше прагнула зламати ізоляцію Китаю і якими методами вона цього досягла?

3. Рух тайпів. У середині XIX ст. у Китаї загострилася соціальна напруга. Ремісники та перші китайські підприємці не витримували конкуренції і розорювалися від потоку дешевих фабричних товарів, що ринули до Китаю за договорами про безмитну торгівлю. Селяни потерпали від збільшення податків, які уряд увів, бажаючи перекласти виплату контрибуції на плечі народу. Мільйони людей ставали жебраками. Закабаления Китаю іноземними державами прискорило початок селянської війни.

У 1850 р. у Південному Китаї розпочалося повстання селян, яке мало релігійне забарвлення. Керівник та ідеолог повстання Хун Сюцюань ще на початку 40-х років XIX ст. розробив релігійне вчення, у якому пропагував ідею рівності. Хоча християнські місіонери не визнали цього вчення і не охрестили Хун Сюцюаня, сам себе він назвав молодшим братом Ісуса Христа.

До створеного Хун Сюцюаньом у 1850 р. Товариства поклоніння богу масово почали вступати селяни. А коли в провінції Гуансі розпочався голод, Хун Сюцюань закликав своїх прибічників продавати майно і разом із сім’ями вступати до повстанських загонів. На цей заклик відгукнулося більше 10 тис. селян, і їхня кількість дуже швидко зростала.

У грудні 1850 р. повстанці одержали першу велику перемогу над урядовими військами, а в січні 1851 р. проголосили про початок загального повстання з метою скинення маньчжурської династії та створення «тайпін тяньго» - Небесної держави великого благоденства. З того часу їх почали називати тайпінами. Столицею тайпінів стало м. Нанкін.

Хун Сюцюань

У тайпінському русі, крім селян, брали участь міська біднота, ремісники, гірники тощо. До них навіть приєдналися дрібні поміщики, незадоволені правлінням маньчжурів. Тайпіни відрізали коси, що символізували покірність, і надівали на голови червоні пов’язки. Поступово рух набрав широкого розмаху селянської війни, спрямованої проти феодального гніту і влади маньчжурів. Він охопив значні території Південно-Східного, Східного та навіть Північного Китаю.

На своїй території тайпіни створили державу, де проголосили ідею рівності. Захопивши якесь місто, вони вбивали маньчжурських чиновників, конфісковували майно багатіїв, прилюдно спалювали дорогі меблі та товкли в ступках перли. Проте реальна політика тайпінів відрізнялася від їхньої програми.

Тайпінська держава була монархією, інших форм державного устрою повсталі не знали. Хун Сюцюань став імператором, а інші керівники руху отримали князівські титули. Незважаючи на проголошені ідеї рівності, вони оточили себе розкішшю і слугами, як маньчжурські феодали. Невдовзі виникли криваві чвари за першість при особі імператора. Ці суперечки ослабили найбільше надбання тайпінів - боєздатну і слухняну армію.

ПОМІРКУЙТЕ!

Чому, незважаючи на ідеологію рівності, тайпінські вожді жили, як маньчжурські феодали?

Ватажки тайпінів наївно сподівалися на допомогу західних «братів- християн» у боротьбі з маньчжурськими «дияволами». Велика Британія, Франція і США, домігшись поступок від уряду богдихана, допомогли йому придушити повстання тайпінів. Інтервенти піддали захоплені тайпінами міста артилерійському обстрілу і відкинули загони повстанців від Шанхая. У 1864 р. маньчжурські війська, підтримані іноземцями, захопили Нанкін і вчинили там страхітливу різанину.

4. Економічне проникнення в Китай західних держав. Повстання Іхетуань. Після придушення селянської війни західні держави посилили свій тиск на Китай. Вони почали ділити країну на зони впливу. Зона впливу британців охоплювала середню течію річки Янцзи (10 провінцій), а французів - південні райони, прилеглі до Індокитаю, який в останній третині XIX ст. перетворюється на французьку колонію.

Росія також не відставала у процесі економічного проникнення в Китай. Російський уряд отримав концесію на будівництво Східно-Китайської залізниці, що мала поєднати Владивосток із Сибірською магістраллю через китайську Маньчжурію.

Наприкінці XIX ст. Німеччина теж включилася в боротьбу за вплив на Китай і отримала в «оренду» на 99 років півострів Шандунь з портом Циндао. Японія посилила свої позиції в південно-східній провінції Фуцзянь. Таким чином майже всі великі держави отримали зони впливу в Китаї. Вони безсоромно використовували багатства Китаю, експлуатували народ, який дедалі більше бідував. У відповідь відбувались повстання, бунти, терористичні акти.

Великі держави ділять Китай

Учасники повстання іхетуанів

Як ви розумієте карикатуру, де кілька іноземних держав ріжуть Китай на шматки? Що вам відомо про рух іхетуанів? З якою метою і проти кого його було створено? Чому? Свою думку аргументуйте.

Прикладом такої стихійної боротьби мас було повстання під проводом таємного товариства Іхетуань, що в перекладі означає «загони справедливості й миру». Повстання розпочалося наприкінці 1899 р. у провінції Шандунь. Спроба німецьких військ придушити повстання не вдалася, тож воно поширилося на сусідні провінції, а навесні 1900 р. охопило й Пекінську провінцію. Головною метою повсталих було скинення маньчжурів, які допустили проникнення іноземців у Китай.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

З брошури китайської прогресивної організації «Об’єднаної ліги», 1906 р.

Скажіть, панове, який тепер у нас уряд? Китайський? Маньчжурський? Ні, він уже став урядом - слугою всіх держав. Він обіруч підніс іноземцям як дарунок владу над фінансами, владу над залізницями, право використовувати наших людей...

Скажіть, яка із справ, здійснених останнім часом... урядом, здійснена не за вказівкою німців? Ми ясно й виразно говоримо: «Геть іноземців!». А монархія розглядає нас не як ворогів іноземців, а як ворогів існуючої монархії і має намір стратити як бунтівників, що намислили зраду.

ПОМІРКУЙТЕ!

Яку мету ставила перед собою «Об’єднана ліга» в 1906 р.?

Правлячі кола злякалися розмаху боротьби і пішли на маневр, розраховуючи підкорити антиіноземний рух. У червні 1900 р. імператриця Ци Сі оголосила війну іноземцям. Тоді іхетуані підтримали уряд. Повстанці стали просуватися до найбільших міст Північного Китаю, знищуючи іноземні представництва, підприємства, концесії. Вони бачили в європейцях «заморських дияволів» і надавали особливого значення мистецтву кулачного бою, тому іноземці назвали повстання - «боксерським». У серпні 1900 р. розпочалася широка іноземна інтервенція, у якій взяли участь війська 8 держав - Англії, США, Росії, Японії, Франції, Італії, Німеччини й Австро-Угорщини.

Інтервенти грабували національні цінності країни, була навіть знищена безцінна палацова бібліотека. Після придушення повстання Китай був змушений протягом багатьох років виплачувати контрибуцію державам, що брали участь в інтервенції.

5. Початок революційної діяльності Сунь Ятсена. На початку XX ст. у Китаї активізувався інший напрям у національно-визвольному русі, пов’язаний з діяльністю революційного демократа Сунь Ятсена. Він народився в заможній родині в селі неподалік від Кантона, закінчив у Гонконгу медичний інститут і почав займатися медичною практикою в Аоминеві (Макао). Однак незабаром він усвідомив, що існуючий режим маньчжурської династії завдає китайському народу лише страждань. Сунь Ятсен створив на Гавайських островах з китайських емігрантів свою першу революційну організацію «Союз відродження Китаю».

Улітку 1905 р. в Токіо, де мешкало багато китайських емігрантів, майбутній лідер національно-визвольного руху Сунь Ятсен об’єднав кілька революційних організацій, зокрема й «Союз відродження Китаю», в «Об’єднану революційну лігу Китаю» (Тунминхой). У програмі «Об’єднаної ліги» Сунь Ятсен сформулював так звані «три народні принципи»: націоналізм, народовладдя, народний добробут.

«Націоналізм» розшифровувався як вимога скинення чужоземної, маньчжурської династії й відновлення суто китайського правління; «народовладдя» розглядалося як ліквідація монархічного ладу й установлення республіки; «народний добробут» передбачав зрівняння прав на землю, тобто проведення поступової націоналізації землі й установлення прогресивного податку на землю.

Таким чином, програма «трьох народних принципів» визначала мету китайської революції, хоча не всі члени «Об’єднаної ліги» повністю їх підтримували. Зокрема, буржуазно-поміщицькі кола виступали проти принципу «народного добробуту». У 1907 р. «Об’єднана ліга» організувала низку повстань у Китаї, які закінчилися поразкою. Сунь Ятсен змушений був емігрувати до США.

Сунь Ятсен

6. Сіньхайська революція 1911-1912 рр. Повстання, що почастішали, спонукали ліберальне крило китайської буржуазії зажадати від уряду введення конституції, щоб призупинити наростаючу загрозу революції. Імператриця Ци Сі пішла на поступки вимогам лібералів, пообіцяла встановити конституційне правління й розпочала проведення нагальних реформ.

В економічній сфері було проведено фінансову реформу, створювались національні банки, було уніфіковано грошовий обіг. Великі зміни відбулися в галузі освіти. До 1908 р. число учнів у китайських школах перевищило 1 млн чоловік. У країні утворилося чимало ліберально-буржуазних партій і організацій. Проте після майже одночасної смерті імператриці Ци Сі в листопаді 1908 р. і колишнього імператора Гуансюя процес реформ був припинений. Провал реформ штовхнув лібералів у табір назріваючої революції, яка почалася в Ухані (загальна назва трьох міст - Учан, Ханькоу, Ханьян). 10 жовтня 1911 р. в Учані поліція натрапила на слід революційної організації. Розпочалися арешти, і, щоб запобігти розгрому, члени організації виступили зі зброєю в руках. До повсталих приєднався гарнізон Учана, згодом студенти та робітники- металісти. Найближчими днями влада цинського уряду була повалена в Ханькоу і Ханьяні, в листопаді - у Шанхаї. 2 грудня повсталі захопили Нанкін - південну столицю Китаю. Практично Південь країни відокремився від Півночі.

На батьківщину з еміграції повернувся Сунь Ятсен. 29 грудня делегати провінцій, які зібралися в Нанкіні на конференцію, проголосили утворення Китайської республіки. Сунь Ятсена обрали її тимчасовим президентом. 1 січня 1912 р. він склав присягу.

У Північному Китаї до влади прийшов Юань Шикай. Спочатку правляча династія запропонувала йому стати головнокомандуючим військовими силами, а потім - прем’єр-міністром. Фактично він перетворився на повновладного диктатора краю. 12 лютого Юань Шикай змушує регента від імені 6-річного імператора Пу І підписати акт про зречення престолу.

Наступного дня Сунь Ятсен оголосив про відставку на користь Юань Шикая. Нанкінські національні збори обрали його президентом. У березні була прийнята тимчасова конституція Китайської республіки, підготовлена ще Сунь Ятсеном. У ній закріплювалися буржуазно-демократичні свободи. Це було великим кроком на шляху до цивілізованого суспільства. Китай пережив бурхливий рік, що за місячним календарем називався «сінхай». Тому революцію в Китаї назвали Сінхайською.

Перевірте себе

1. Схарактеризуйте Цінську монархію в Китаї. Чому політика самоізоляції не могла відвернути проникнення іноземців до Китаю?

2. Проаналізуйте ідеологію тайпінів. Чому, на вашу думку, вони вважали європейців-християн своїми «братами»?

3. Які причини призвели до перетворення Китаю на напівколонію великих держав?

4. Чому повстання іхетуанів у Європі назвали «боксерським»?

5. Яких головних результатів досягла Сіньхайська революція і чи співпали вони з програмою Сунь Ятсена?

Виконайте завдання

1. Використовуючи карту, визначте зони впливу європейських держав у Китаї.

2. У зошитах заповніть таблицю «три принципи» Сунь Ятсена. Висловіть свою думку стосовно реалістичності цієї програми дій.

3. Покажіть на карті місця, де розпочалась Сіньхайська революція.

Творчо попрацюйте

Використовуючи додаткові джерела, зробіть історичний портрет Сунь Ятсена.

ДАТИ І ПОДІЇ

1850-1864 рр. - тайпінський рух.

1899-1900 рр. - повстання Іхетуань.

1905 р. - створення «Об’єднаної революційної ліги Китаю».

1911-1912 рр. - буржуазна революція в Китаї.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно