§ 25-26. Наукові та літературно-мистецькі надбання людства

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Які галузі науки були найбільш розвинуті у XVIII - на початку XIX ст.?

1. Розвиток науки і техніки. У першій половині XIX ст. всі держави світу залишалися ще сільськогосподарськими країнами. Проте поступово в передових державах індустріальне суспільство замінювало аграрне. Робота машин, нові швидкі засоби пересування стали повсякденною реальністю для населення Європи і США. Прийшла доба чавуну, вугілля, великої фабрично-заводської промисловості.

Автомобіль з бензиновим двигуном

Техніка змінювала і побут людей. У 1843 р. було винайдено друкарську, а в 1846 р. - швейну машинки. У будівництві стали запроваджуватися нові матеріали: бетон, метал, скло.

Європейські винахідники значно оновили й військову техніку. У Європі вже в 30-40-х роках XIX ст. стали застосовувати нарізну зброю, а в США споруджено підприємство Є. Кольта, де пізніше було сконструйовано перший револьвер.

З кінця XIX ст. у розвинутих країнах світу починається «доба сталі, електрики, рідкого палива». Електроенергія використовувалася у виробництві, поступово витісняючи енергію, що давали парові двигуни. Згодом її почали застосовувати в технологічних процесах промисловості, на транспорті та у зв’язку. У 1863 р. в Лондоні було побудовано першу лінію метро (яке згодом з’явилось у Нью-Йорку, Відні, Парижі), у 1881 р. в Німеччині відкрилася перша трамвайна лінія, а в Швейцарії було пущено перший пасажирський електропотяг.

Використання енергії рідкого палива і винайдення двигунів внутрішнього згоряння сприяли виникненню автомобільного і повітряного транспорту. Перший автомобіль було сконструйовано німецькими інженерами Г. Даймлеромі К. Бенцом. А в 1903 р. американські винахідники і авіаконструктори брати Райт здійснили перший політ на сконструйованому ними літаку.

Промисловість стала виробляти штучні барвники, добрива, у виробництві й військовій справі використовувалися вибухові речовини. Зрушення відбувались і в будівництві: широко стали застосовуватися залізобетонні конструкції і сталеві перекриття. Це дозволило будувати висотні споруди (у тому числі знамениті американські хмарочоси), великі мости і прокладати довгі тунелі.

Символом нової конструкторської думки й архітектури стала Ейфелева башта, побудована для Всесвітньої виставки до століття Французької революції. Зроблена з 15 тис. металічних деталей, вагою у 7 тис. тонн, вона стала справжнім дивом і символом французької столиці.

Завдяки винаходам Томаса Едісона на виробництві та в побуті стали широко використовуватися електричні лампочки, а дослідження Генріхом Герцем явища електромагнітних хвиль дало можливість винайти радіо. Наприкінці XIX ст. з’явився і телефонний зв’язок. Телефонний апарат було винайдено в 1866 р. американцем А. Беллом, а вже через рік у США, а згодом і в Європі було побудовано перші телефонні станції.

Ейфелева вежа (сучасний вигляд)

Оригінал фонографа Едісона. 1878 р.

Марія Склодовська Кюрі - перший в історії двократний лауреат Нобелівської премії (у галузі фізики в 1903 р., у галузі хімії - у 1911 р.).

Кінець XIX ст. — це час видатних відкриттів у науці, що змінювали наукову картину світу, впливали на розвиток техніки і технологій, перетворювали життя людей. Провідна роль належала вченим Англії, Франції, Німеччини та Росії. У 1897 р. англійський фізик Джозеф Томсон відкрив першу елементарну частинку - електрон. Вивчення французькими фізиками Антуаном Беккерелем, П’ером і Марією Кюрі ефекту радіоактивності дозволило зробити висновок, що окремі елементи довільно випромінюють енергію. Це поставило під сумнів старе розуміння закону збереження енергії, а невдовзі німецький фізик М. Планк встановив, що енергія виділяється не суцільним потоком, а окремими пучками — квантами.

У 1911 р. англійський фізик Е. Резерфорд висунув нову, планетарну теорію побудови атома, доповнену згодом датським фізиком Н. Бором. Ідеї Планка і Бора започаткували новий розділ сучасної фізики - квантову механіку. Квантова механіка і розроблена в 1905 р. німецьким фізиком Альбертом Ейнштейном теорія відносності докорінно змінили традиційну фізику. Уже сучасники називали новітні відкриття у фізиці переворотом і революцією в науці.

Перша публічна операція під наркозом у 1846 р.

Дізнайтеся з додаткових джерел, хто перший у світі у хірургії використав наркоз.

Е. Резерфорд

А. Ейнштейн

М. Планк

Нові дані про побудову матерії сприяли появі фізичної хімії, електрохімії, біохімії і хімічної фармакології.

У 1855 р. французький бактеріолог Луї Пастер уперше ввів сироватку від сказу молодій людині і врятував їй життя. Він винайшов засіб знищення мікробів у рідинах і продуктах, названий пастеризацією. Продовжуючи його досліди, співробітники Пастерівського інституту в Парижі розробили щеплення проти сибірської виразки і сказу, а німецький бактеріолог Р. Кох та його учні винайшли ліки проти збудників туберкульозу та дифтерії. У 1895 р. після відкриття невидимих променів В. Рентгена було започатковано рентгенологію.

Міжнародне визнання в цей час здобули також праці українських та російських учених І. Сеченова, І. Павлова, І. Мечникова, Д. Менделєєва, К. Тимірязєва і В. Вернадського. Так, І. Павлов, вивчивши вплив вищої нервової діяльності на перебіг фізіологічних процесів, розробив теорію умовних рефлексів. Великий російський учений Д. Менделєєв у 1869 р. відкрив періодичний закон хімічних елементів. Було встановлено, що порядковий номер елемента в періодичній системі має не тільки хімічний, а й фізичний сенс.

Д. Менделєєв

В. Вернадський

І. Павлов

ПОМІРКУЙТЕ!

Які з наукових та технічних досягнень кінця XIX ст., на ваш погляд, дійсно здійснили революцію у виробництві та житті людей?

2. Література і мистецтво. На початку XIX ст. в Європі на зміну класицизму і сентименталізму приходить романтизм. Він породжений буревієм Великої французької революції та наполеонівськими війнами. Герой романтизму - пристрасна людина, яка прагне перебудувати життя, зруйнувати старе і побудувати нове. Романтичний герой завжди діяв у надзвичайних обставинах, де треба було виявити духовну міць. Він - гордий герой-одинак, не схожий на інших, неповторна особистість.

Романтичні герої-одинаки оспівувалися багатьма поетами, зокрема англійцем Р. Шеллі, класиками російської поезії О. Пушкіним, М. Лєрмонтовим. В основі романтизму - зіткнення особистості, що прагнула свободи, з буденною реальністю, існуючими суспільними порядками. Заклик «Боротьба із долею» став девізом Третьої (Героїчної) симфонії видатного композитора Людвіга ван Бетховена.

У Німеччині ж твори видатних романтиків - Г. Гейне, Ф. Шиллера, Й. Гете - називали поезією бурі і натиску. Романтизм цінував неповторність природи, унікальність людини, винятковість подій, що відбувалися.

Митці романтизму вважали, що зло вічне і вічною є боротьба з ним. Так, іспанський художник Ф. Гойя і французький О. Дам’є нещадно критикували сучасне суспільство. Гойя затаврував на своїх полотнах самовпевнених аристократів, служителів церкви, а Дом’є зображував пихаті обличчя буржуазії, що домагалися багатства і влади.

Людвіг ван Бетховен

М. Лермонтов

Розгляньте карикатурну картину О. Дамьє. Що, на вашу думку, хотів сказати художник?

Брати Грімм.

Які твори, записані братами, ви знаєте? Які є досі популярні у світі?

Нерідко, осмислюючи сучасність, романтики прагнули порівнювати її з минулим, знайти в ньому втрачені ідеали та моральні устої. Англійський письменник В. Скотт оспівував середньовічну Англію і Шотландію, американець Ф. Купер - свободу і гордість індіанців під час освоєння Америки європейцями.

Заперечуючи класицизм з його орієнтацією на грецькі й римські зразки, представники романтизму більше тяжіли до народних традицій. У XIX ст. посилився інтерес до народних звичаїв, фольклору, зокрема казок. Знаменитими на весь світ стали німецькі казкарі брати Якоб і Вільгельм Грімм. Видана в 1812 р. збірка «Дитячі й родинні казки» мала надзвичайну популярність у всій Європі.

Композитори-романтики Л. ван Бетховен, Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Шопен, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка створювали музику емоційну й виразну. У ній відчувалися народні мотиви, звучали казкові мелодії. У цей час з’являється і жанр «героїчної опери» («Фіделіо» Бетховена).

У 20-30-х роках XIX ст. набирає силу реалізм - мистецтво, у центрі якого - суд автора над суспільними порядками. Мистецтво реалізму — це вивчення суспільних явищ і процесів, людської психології, зображення побуту і життя пересічних людей. Змінюється і сам предмет мистецтва - людина. У її духовному житті не залишається жодної шпаринки, яка б не була вивчена письменниками, художниками, музикантами. Явища особистого і суспільного життя людини зображувалися у всій складності і багатоманітності.

Реалізм зосереджувався на критиці життя. Це було серйозне мистецтво, що втратило ілюзії романтизму. Воно не лише відтворювало дійсність, а й виносило їй вирок митця. Так, англійський письменник Ч. Діккенс писав: «Я буду боротися з жорстокістю і пригнобленням, з ворогами всіх Божих створінь, доки буду здатен мислити і мати можливість висловлювати свої думки».

ПОМІРКУЙТЕ!

Прокоментуйте слова письменника. Чи погоджуєтесь ви з ним? Чому? Свою думку аргументуйте.

А. Стендаль

А французький письменник Стендаль (Анрі де Бейль) сформулював головні принципи реалізму: правдивість та історичність зображення життя, об’єктивна соціальна значущість твору; типовість характерів і обставин.

Гостра критична спрямованість реалізму висувала на перший план сатиру і комедію.

Недарма видатний французький письменник О. де Бальзак свої твори так і назвав - «Людська комедія».

Видатними представниками реалізму в літературі були Стендаль, Ч. Діккенс, Г. Флобер, О. Бальзак, Л. Толстой, М. Некрасов, М. Салтиков-Щедрін, Г. де Мопассан; у живопису - О. Дам’є, Г. Курбе. Представники реалізму шукали шляхи духовного розвитку людини. Намагалися пояснити людську суть. Відстоювали гуманістичні ідеали та стверджували особистість як вищу цінність.

Наприкінці XIX ст. реалізм переростає в натуралізм, що намагався ввести в літературу засновані на експерименті методи наукового дослідження, документальності, максимальної точності опису. Французький письменник Е. Золя досліджував психологічні й соціальні риси сучасників. Італійські композитори, зокрема Дж. Пуччіні, прагнули показати життя таким, яким воно є, без прикрас, обирали героями простих людей - селян і бідних городян.

Новаторським напрямком у розвитку мистецтва став модернізм, зокрема одна з його гілок, що виникла наприкінці XIX ст., - символізм, де головне не зовнішня видимість, а внутрішня сутність речей. У літературі, живопису, музиці представники символізму не надавали значення сюжету й опису. Внутрішню сутність передавали за допомогою відтінків кольору, через рух ліній. Основою їхньої художньої творчості був образ - символ - багатозначний вираз прихованого внутрішнього змісту творів. Твори символістів насичені кольорами, запахами, таємним змістом. Великої виразності в передачі внутрішнього світу людини досягали письменник О. Уайльд, поети А. Рембо і Ш. Бодлер, композитор К. Дебюссі.

Вранішній сніданок на полюванні. Картина Г. Курбе

Опишіть зображене на картині.

ПОМІРКУЙТЕ!

Що сприяло виникненню символізму саме наприкінці XIX ст.?

У цей самий час у мистецтві виникає новий напрямок - імпресіонізм, що походив від французького слова «враження». Представники імпресіонізму в живописі - Е. Мане, П. Ренуар, Е. Дега, у музиці - М. Равель намагалися зобразити світ у його змінності і рухливості, передати найменші миттєвості життя. У картинах імпресіоністів багато світла і повітря, їхні пейзажі прозорі, зовсім відсутні темні тони. Вони передавали відчуття яскравого сонячного світла. А матеріальні тіла немовби розчинялись у вібрації світла і повітря. Художники втілювали в життя один із принципів імпресіонізму: «Художник має зображувати те, що він бачить». Імпресіонізм виявився також у музиці і літературі.

На початку XX ст. в Німеччині виникає новий художній напрям - експресіонізм, що став реакцією на гострі протиріччя епохи, відбив суспільне розчарування, став виразом протесту проти деформованого життя. Експресіонізм був проникнутий почуттям безвихідності, стверджував, що світ ворожий особистості, а єдиний зв’язок людини зі світом - це жах. У дусі експресіонізму писали Б. Брехт, Генріх і Томас Манни, австрійський письменник Ф. Кафка.

Ще одним напрямком модернізму став абстракціонізм - кольорова фантазія, миттєве відтворення настрою художника, відмова від реалістичного зображення. Гаслом абстракціоністів стали слова Поля Сезанна: «Трактуйте природу за допомогою циліндра, кулі, конуса». В абстракціонізмі простежувались два напрямки — кольоровий (психологічний) і геометричний (інтелектуальний). Згодом П. Пікассо засновує у живописі кубізм, що розкладав зображувані об’єкти на прості геометричні форми.

Родина. Картина Е. Мане

Балетний клас. Картина Е. Дега

Томас Манн

3. Культура народів Азії та Африки. У країнах Азії та Африки з давніх часів існувала багатоманітна та самобутня культура. Проте залежне становище, у яке потрапили ці країни, що стали колоніями чи напівколоніями, не сприяло жвавому розвитку літератури та мистецтва. Наприклад, у Китаї в XIX ст. протягом багатьох років ішла активна боротьба за реформування літературної мови, якою писалися поетичні та прозові твори. Застаріла мова була абсолютно незрозумілою широким масам населення. Передові діячі культури наполегливо прагнули узгодити літературну мову з розмовною, зробити літературні твори більш доступними для широкого загалу, однак уряд не зважав на необхідність реформ і не проводив їх.

В Індії, народи якої розмовляли багатьма мовами, національна культура в XIX ст. набула найбільшого розвитку в Бенгалії. Бенгальська література в кінці XIX ст. отримала велике визнання на батьківщині і стала відома в усьому світі завдяки визначному поету й письменнику Рабіндранату Тагору. Перший вірш Тагора було надруковано, коли йому виповнилось лише 13 років. У подальшому з’явилися його численні вірші, поеми, розповіді, романи, у яких він порушив важливі соціальні проблеми індійського народу. У 1913 р. Рабіндранат Тагор став лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури.

Його небіж Обоніндронат Тагор, відомий художник, разом зі своїми товаришами звернувся до національної техніки живопису аквареллю, на противагу європейському живопису олією, і досяг у цьому неабияких успіхів. Твори, переважно присвячені релігійно-міфологічній та історичній тематиці, були популярні в різних куточках Індії.

В Японії, яка була єдиною азійською країною, що не потрапила під колоніальну залежність, у добу «Мейдзі» відбувалися реформи, які позитивно вплинули на розвиток національної культури. Японська молодь отримала можливість навчатися в європейських та американських університетах. З досягненнями європейської культури почали знайомитися широкі верстви населення Японії. Проте ставлення до європеїзації в суспільстві було неоднозначним: одні, зокрема відомий публіцист Іітіро Токутомі, вітали цей процес, вбачали в ньому засіб політичного й культурного прогресу, інші висловлювали застереження, що європеїзація негативно вплине на розвиток національної культури й свідомості та країни в цілому.

Рабіндранат Тагор

Нічна прогулянка. Картина X. Ейсі

Після поезії Да Мей. Картина Ж. Сюн

Проте з роками японці навчилися прилаштовувати досягнення сучасної науки й техніки до своїх потреб, використовувати найцінніше, розвиваючи в той же час національну культуру, дотримуючись національних традицій. Так, один з найвідоміших письменників того часу Рока Токутомі отримав визнання завдяки своїм соціальним романам, де засуджував феодальні пережитки в суспільних і сімейних відносинах («Куросіво», «Краще не жити»).

Європейські традиції вплинули на японський театр. У виставах національного театру брали участь лише чоловіки, які, коли треба, переодягалися в жіночий одяг і виступали безпосередньо перед глядачами, що сиділи на циновках. У 70-80-х роках XIX ст. в Японії починають будуватися театри європейського зразка, де існувала глядацька зала з рядами стільців, стаціонарна сцена, куліси. Одночасно продовжується розвиток національного театру, зокрема кабукі.

В африканських країнах вплив європейської культури був менш значним, тому там продовжували розвиватися традиційні види мистецтва.

Перевірте себе

1. Простежте процес технічного вдосконалення промислового виробництва з кінця XVIII ст. протягом XIX ст.

2. Поміркуйте, на якому історичному тлі виникає реалізм і яке його значення у XIX ст.

3. Поясніть на прикладах, який вплив мали європейська література і мистецтво на країни Азії.

Виконайте завдання

Заповніть у зошиті таблицю «Основні напрями розвитку літератури і мистецтва у XIX ст.».

Творчо попрацюйте

Напишіть есе про свого улюбленого письменника або художника XIX - початку XX ст. Які твори цього митця вам знайомі, чим вони приваблюють вас?

Матеріали до практичних та творчих завдань

Для якісного проведення заняття бажано заздалегідь ознайомитися із темою, об’єднатись у групи, які зроблять презентації з окремих питань, наприклад: «Поява джазу на півдні США», «Найпопулярніші герої детективних розповідей та романів початку XX ст.»,«Кіно - наймасовіше мистецтво: жанри, теми, актори», «Оперета, мюзикл - найпопулярніші жанри європейського музичного мистецтва» тощо. Свої презентації бажано проілюструвати уривками з фільмів, популярних у той час книжок та музичних творів.

Урок починається з вступного слова вчителя і читання учнями тексту параграфа. Далі заслуховуються підготовлені презентації. Після презентацій учитель ставить питання про роль і значення масової культури в житті європейських країн і США в перші десятиріччя XX ст. Розпочинається дискусія, або вчитель використовує метод «вільного мікрофона» і дає можливість усім учням висловити власну точку зору.

У кінці уроку підбиваються підсумки.

Важливим новим явищем початку XX ст. стало народження масової культури внаслідок тих різноманітних змін, що розпочалися наприкінці XIX ст. Більша частина населення європейських країн стала писемною, а відтак - «споживачем» культурної продукції. Здається переконливою думка, що масова культура починається із загальної письменності. Днем її народження іноді називають прийняття Великою Британією закону про загальну грамотність. Потенційно всім став доступний головний жанр художньої творчості XIX ст. - роман. Однак ледве навчившись читати, маси «замовили» свою літературу: детектив Ната Пінкертона і популярну белетристику, а пізніше комікси, які стрімко завойовували ще не обжиті культурою території.

Так виглядають прояви «пінкертонівщини» в масовій культурі

Прокоментуйте побачене. Висловіть своє особисте ставлення до масової культури. Чи це, на вашу думку, є явищем позитивним? Чому? Аргументуйте.

Сходинкою в подальшому розвитку стало кіномистецтво, адже кіно найчастіше не потребує для сприймання навіть простої письменності. У цьому виді мистецтва є чимало шедеврів, якими теж насолоджуються маси людей, але найбільшу аудиторію мають саме розважальні жанри.

З іншого боку, під впливом промислової революції руйнувався старий життєвий уклад, мільйони людей залишили село і стали мешканцями міста. На їхнє мислення й поведінку почали впливати вже не традиції, а інші фактори, зокрема нівелювання соціальних розмежувань, розвиток сфери послуг, розширення сфери відпочинку населення, розвиток засобів масової інформації і комунікації тощо. З появою радіо розпочалася епоха масової естрадної музичної культури, пісень, що буквально одразу ж, завдяки виконанню по радіо, а після цього - тиражуванню на грамплатівках, ставали надбанням мільйонів, що перетворювало виконавців на «зірок».

Творчо попрацюйте

1. Підготуйте презентацію «Повсякденне життя людей на початку XX ст.».

2. Складіть таблицю з переліком фактів, які би свідчили про зародження в XIX ст. масової культури і масового виробництва.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно