Войти
Закрыть

Болгарія

10 Клас

ВЛАДАЙСЬКЕ ПОВСТАННЯ (РАДОМИРСЬКИЙ БУНТ). НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. Перша світова війна спричинила гостру політичну та економічну кризу. Масового характеру набули виступи проти продовження війни («жіночі бунти»). Цар Фердінанд, замінивши в червні 1918 р. уряд, намагався виправити становище, але марно. У вересні 1918 р. війська Антанти прорвали фронт болгарської армії в районі Доброполе. Під час відступу в її частинах почалися стихійні виступи проти армійського командування та уряду. Солдати захопили генеральний штаб болгарської армії і рушили на Софію. За таких складних умов уряд, не маючи сил, розпочав переговори з повстанцями, включивши до складу делегації популярних діячів Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) Александра Стамболійського і Райко Даскалова. Водночас тривали переговори з Антантою про укладення перемир’я. Александр Стамболійський (1879—1923) — видатний сильний ідеолог, блискучий оратор і полеміст. Він був сповнений рішучості запровадити диктатуру села й селянства в Болгарії та Східній Європі, знищити домінуючу роль міст. Виступав за створення «Зеленого Інтернаціоналу» аграрних партій, який мав протиставити селянську ідеологію впливу Заходу і комуністичному Сходу. У міжнародних відносинах закликав до створення болгарсько-югославського союзу. Не заперечував відокремлення Македонії, вважаючи це кроком до перебудови всіх відносин на Балканах. Прагнув усунути македонських болгар від їхнього впливу на політичне життя в країні. Для реалізації своїх планів використовував будь-які засоби: підтасовував результати виборів, нищив лідерів опозиції тощо. Втілення селянської концепції А. Стамболійського в країні вилилось у низку соціальних і політичних експериментів....
0 Переглянути

Румунія

10 Клас

РУМУНІЯ В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ. У серпні 1916 р. король Румунії Фердінанд І, заручившись обіцянками країн Антанти про передачу його країні частини територій Австро-Угорщини, оголосив про вступ у Першу світову війну. На такий крок його спонукав успішний наступ російських військ (Брусиловський прорив). Проте слабо озброєна румунська армія зазнала поразки, і 6 грудня війська Центральних держав вступили до Бухареста. Лише підтримка Росії, яка спрямувала 500-тисячну армію, урятувала Румунію від повного розгрому. У 1917 р. революційні події в Росії, заворушення серед солдатів Румунського фронту, повстання селян проти поміщиків поставили румунський уряд перед необхідністю пошуку виходу зі складного становища. У грудні 1917 р. було укладено угоду з Німеччиною та Австро-Угорщиною про припинення бойових дій. Цим уряд виконав одну з вимог населення — завершити війну. Одночасно Румунія домоглася виведення з її території російських частин, деморалізованих революційною агітацією більшовиків. Скориставшись розпадом Російської імперії, у січні 1918 р. румунські війська окупували Бессарабію під гаслом об’єднання всього румунського народу. Поразка УНР у Першій війні з більшовицькою Росією наблизила Червону армію до кордонів Бессарабії. Уряд Румунії, побоюючись агресії з боку радянської Росії, у березні 1918 р. уклав угоду про виведення військ із Бессарабії протягом двох місяців. Проте ця угода не була реалізована. Скориставшись підписанням Брестського миру між Росією та Центральними державами, а також вступом німецьких та австро-угорських військ в Україну, Румунія анулювала договір із радянською Росією та анексувала Бессарабію. У той самий час Румунія уклала із Центральними державами Бухарестський мир, за яким вона передавала Болгарії Південну Добруджу, а Німеччині в користування на 50 років — усі природні багатства, порти, залізниці, дороги....
0 Переглянути

Угорщина

10 Клас

УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1918 р. Восени 1918 р. Австро-Угорщина була охоплена демонстраціями й мітингами, учасники яких висували антивоєнні, антиурядові та національні гасла. Уряд фактично втратив можливість управляти країною. Угорщина також переживала революційну кризу. Її причинами були прагнення виходу країни з війни, важке соціально-економічне становище, бажання відновити національну угорську державу в межах «історичної Угорщини». Лідером угорської ліберальної опозиції став граф Міхай Карої. У ніч на 31 жовтня 1918 р. у Відні та Будапешті одночасно розпочалися революції. Правління династії Габсбургів в Австрії та Угорщині було повалено. В Угорщині було сформовано новий уряд, який очолив М. Карої. Програмою його діяльності став Маніфест 25 жовтня. Одним із його перших заходів було підписання перемир’я з країнами Антанти. 16 листопада 1918 р. в ситуації загального піднесення через повалення влади Габсбургів було оголошено про утворення Угорської республіки. Уряд М. Карої розпочав здійснення низки реформ. Було оголошено свободу спілок і зборів, загальне виборче право, створення політичних організацій. Надавалася автономія всім національним меншинам. Було розроблено проект земельної реформи, за якою держава могла вилучати без компенсації в поміщиків маєтки від 200 до 500 хольдів (1 хольд — 0,57 га) і розподіляти ці землі ділянками в 5—20 хольдів між селянами на умовах вічної оренди або викупу протягом 50 років. Запроваджувався 8-годинний робочий день....
0 Переглянути

Чехословацька республіка

10 Клас

УТВОРЕННЯ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ. Т. МАСАРИК. Чеський національний рух був одним із найпотужніших в Австро-Угорщині. Початок Першої світової війни його лідери сприйняли як реальний шанс для виборювання національної свободи. Свої сподівання вони переважно покладали на перемогу країн Антанти. Чеські й словацькі солдати були найменш боєздатною частиною австро-угорської армії. Вони не бажали воювати за інтереси імперії, яка їх поневолювала. Натомість створені на території Франції, Італії та Росії підрозділи чеської армії (легіонери) показали себе з позитивного боку. У 1918 р. чеському корпусу довелося відіграти консолідуючу роль для сил, які зі зброєю в руках виступили проти влади більшовиків у Росії. В умовах розпаду Австро-Угорської монархії збори чеських депутатів австрійського парламенту й земських сеймів ухвалили декларацію (30 травня 1917 р.). Посилаючись на принцип національного самовизначення, вони зажадали утворення суверенної, демократичної та соціально справедливої держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості». Влітку 1918 р. Чехословацький національний комітет у Парижі, який очолював Томаш Масарик, спочатку Франція, а потім Велика Британія та США визнали «першоосновою майбутнього чехословацького уряду». Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, який об’єднав усі чеські політичні партії. Під керівництвом празького...
0 Переглянути

Друга Річ Посполита

10 Клас

ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Ю. ПІЛСУДСЬКИЙ. Із моменту втрати державності польський народ вів наполегливу боротьбу за відновлення своєї державності. У роки Першої світової війни склалися два політичні табори, які у своїй боротьбі покладали надії на одну з ворогуючих сторін. Сили, що об’єдналися навколо Партії народної демократії (ендеків) на чолі з Р. Дмовським, спиралися на підтримку Антанти. У Парижі вони створили Польський національний комітет (ПНК), який восени 1917 р. було визнано представником польського народу. На території Франції було сформовано польську армію, якою командував генерал Ю. Галлер. Також польські національні збройні формування створювалися на території Російської імперії. Інші політичні сили на чолі з Юзефом Пілсудським виступали за співробітництво із Центральними державами, зокрема з Австро-Угорщиною. Ще на початку війни Ю. Пілсудський за сприяння австрійського генштабу створив польський легіон, що взяв участь у боротьбі проти російської армії. Наприкінці 1917 р. між Ю. Пілсудським та німецьким командуванням виник конфлікт. Тоді Ю. Пілсудський відмовився включити польський легіон до складу німецької армії, після чого опинився у в’язниці. Тим часом Німеччина та Австро-Угорщина, які окупували польські землі, що входили до складу Російської імперії, 5 листопада 1916 р. проголосили створення на цих територіях Регентського Королівства Польського. Метою появи маріонеткової польської держави було прагнення залучити додаткові сили до боротьби з Росією. Проте створити повноцінну армію не вдалося. Було мобілізовано лише 5 тис. осіб. Єдиним досягненням Регентської ради, яка мала формальне право на управління цими землями до виборів короля, стало відновлення польської мови в освіті та запровадження власної грошової одиниці — польської марки....
0 Переглянути

Виклики міжвоєнного часу

10 Клас

ЗМІНИ В РОЗВИТКУ КАПІТАЛІЗМУ. Після завершення Першої світової війни країни Заходу увійшли в період тривалої перебудови класичного буржуазного суспільства з наявністю численних варіантів розвитку. Це спричиняло гострі зіткнення різних політичних сил щодо шляху, який має обрати суспільство. У дискусіях і суперечках між ними вироблявся новий напрямок розвитку Західної цивілізації. У післявоєнний період країни Заходу охопили проблеми, пов’язані з подоланням розрухи й відновленням господарства. У 1924 р. становище загалом покращилося й розпочалося піднесення економіки. Особливо швидко розвивалися нові галузі промисловості — електротехнічна, радіотехнічна, хімічна, літакобудівна й автомобільна. У виробничому процесі стали застосовувати наукові методи організації праці, нові технічні винаходи, конвеєрне виробництво тощо. Усе це сприяло зростанню обсягів виробництва товарів і продуктивності праці. Збільшення заробітної плати, зниження рівня безробіття й зростання рівня життя населення сприяло зменшенню соціального напруження, що відображалося у скороченні кількості соціальних протестів. Світова економічна криза 1929—1933 рр. була масштабною щодо глибини, тривалості та впливу на тогочасне суспільство. Одним із головних проявів кризи стало перевиробництво товарів. Це призвело до банкрутства величезної кількості підприємців у країнах, охоплених кризою, скорочення промислового виробництва майже на 80 %, сільськогосподарського — на 30 %, торгівлі — майже на 70%. Загальна кількість безробітних у країнах Заходу перевищила 30 млн осіб. Були зруйновані цілі галузі економіки. Надзвичайно болючого удару криза завдала дрібним і середнім підприємцям. Через різке падіння рівня життя населення стало більш прихильним до радикальних дій і сил, що до них закликали. Шукаючи шлях подолання кризи, правлячі кола багатьох західних держав зрозуміли, що необхідно посилювати роль держави в процесах регулювання економіки. США, Велика Британія, Франція, Канада й скандинавські країни в результаті ліберальних реформ зробили державне регулювання постійним елементом соціально-економічної сфери суспільства й заклали підвалини «держави добробуту»....
0 Переглянути

Радянський Союз

10 Клас

ВПЛИВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА СТАНОВИЩЕ В РОСІЇ. Росія не входила до першої десятки найбільш постраждалих у війні країн, незважаючи на величезну кількість людських жертв (друге місце після Німеччини). Вона втратила близько 1,8 млн загиблими й 5 млн осіб пораненими та полоненими. За непрямими підрахунками, серед загиблих у складі російської армії було близько 400 тис. осіб, мобілізованих на українських землях. У селах залишилося до 40% працездатних чоловіків. Погіршення через війну соціально-економічної ситуації в країні викликало величезне незадоволення населення. Людські втрати, нестача озброєння, боєприпасів і спорядження для армії породжували в російському суспільстві розмови про «шпигунів і зраду». Це прямо пов’язували з нездатністю політичного й військового керівництва країни домогтися перемоги у війні. Царизм критикували ліві революційні партії, праві консервативні сили та навіть монархісти. Державний апарат країни був уражений корупцією. Чиновники та великі підприємці й фінансисти збагачувалися за рахунок постачання військового спорядження в армію, не піклуючись про захист національних інтересів. На початок 1917 р. викликана війною криза охопила всі сфери життя російського суспільства й сприяла активізації суспільних процесів. Це призвело до краху імперії та встановлення нового режиму в результаті Російської революції 1917 р. Фактичним продовженням процесу зміни влади в країні стала громадянська війна 1917—1922 рр. між більшовиками («червоними», як їх називали) та їхніми противниками («білими»). З обох сторін відбувалося фізичне винищення тих, кого підозрювали в прихильності до противника. Протистояння в роки війни ускладнювалося тим, що його частиною була боротьба бездержавних народів, які намагалися сформувати на руїнах імперії свої національні держави. Відображенням цього процесу стали Білоруська Народна Республіка, Молдавська Народна Республіка, Українська Народна Республіка, Бухарське та Хівінське ханства та інші утворення....
0 Переглянути

Німеччина

10 Клас

НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ НІМЕЧЧИНИ. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни, яка програла війну, закріпили умови Версальського мирного договору з переможцями. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими і 4 млн осіб пораненими й скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні. Тривала війна викликала глибоку соціально-економічну кризу. Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25 % довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. У країні було запроваджено карткову систему розподілу продуктів для міського населення. Наприкінці війни денна норма городянина в Німеччині становила 116 г борошна, 18 г м’яса та 7 г жирів. Намагаючись подолати нестачу продовольства, влада налагодила промислове виробництво ерзац-продуктів. Для більшості населення виникла загроза голоду. На виробництві з 20 до 30% зросла кількість жінок і підлітків, які замінили мобілізованих чоловіків. Із 1916 р. в Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах. Видатки на війну досягли 186 млрд марок, що розхитувало фінансову систему. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні запозичення, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не могли витримувати її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводилися під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!». Це унаочнювало, що патріотичне піднесення початку війни змінилося моральною втомою від неї. Німеччина тривалий час перебувала у протистоянні з усім світом і тепер була знесилена....
0 Переглянути

Італія

10 Клас

НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ІТАЛІЇ. Італія була середньорозвиненою аграрно-індустріальною країною Європи. У Першій світовій війні загинуло понад 600 тис. осіб, 1 млн було поранено і 700 тис. осіб залишилися інвалідами. Загальні збитки від війни склали третину національного багатства країни. Численні демобілізовані з армії особи не змогли знайти роботу й поповнили лави безробітних, яких в Італії налічувалося понад 2 млн осіб. Зовнішній борг країни за роки війни зріс у 4,5 разу, і віддавати його було нічим. Мобілізація сільського населення в роки війни призвела до скорочення рівня виробництва сільськогосподарської продукції та перетворення країни з експортера на імпортера продовольства. Італія приєдналася до Антанти, сподіваючись задовольнити свої територіальні претензії. Однак держави Антанти оцінили її внесок у війну як дуже низький і не дотрималися своїх обіцянок, наданих напередодні вступу країни у війну. Отримавши лише західну частину Істрії з портом Трієст, Південний Тироль, Пулу і Горіцію, Італія стала «переможеною серед переможців». Післявоєнне італійське суспільство охопили зневіра й розчарування у «вкраденій перемозі». 2. ІТАЛІЯ в 1919—1922 рр. ВИНИКНЕННЯ ФАШИЗМУ. У 1919—1920 рр. країну охопила глибока криза, що увійшла в історію як «червоне дворіччя». Учасниками страйкового руху стали понад 2 млн осіб. Вони вимагали 8-годинного робочого дня, збільшення зарплати, укладення колективних договорів з адміністрацією. У деяких містах через високі ціни на продукти страйкарі захоплювали продовольчі магазини й за допомогою профспілок розподіляли конфісковані продукти за низькими цінами. Робітництво для захисту від поліції створювало загони Червоної гвардії, для виконання функцій місцевої влади — фабрично-заводські ради. У Флоренції, Генуї, Болоньї та Мілані робітники захопили муніципалітети. Серед страйкарів переважали прибічники радикальних поглядів, що й обумовлювало їхні симпатії до перетворень у радянській Росії. Цей рух охоплював північні промислово розвинені регіони. Державна влада тут майже не діяла....
0 Переглянути

Франція

10 Клас

НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ФРАНЦІЇ. 11 листопада 1918 р. у Парижі 101 гарматний постріл сповістив населенню країни, що Перша світова війна завершилася. Вона дорого коштувала країні: 1,315 млн французів загинули, 2,8 млн було поранено, із них 600 тис. осіб мали каліцтва. Десять найбільш розвинених північно-східних департаментів було спустошено бойовими діями. До цього додалася висока смертність серед мирного населення від невідомого раніше вірусу грипу («іспанка»), що уразив Європу в 1918—1919 рр. Усе це призвело до втрати понад 11% працездатного населення. Країна втратила половину торговельного флоту, було зруйновано понад 10 тис. підприємств, 1500 мостів і 265 тис. житлових будинків. Витрати на війну становили 200 млрд франків. Борг союзникам досяг 60 млрд франків, із яких дві третини припадало на США. У результаті революцій у Росії, Туреччині та Австро-Угорщині було втрачено 40% закордонних інвестицій. Загальна сума збитків від війни становила 134 млрд франків, що складало чверть національного багатства Франції. Складність ситуації обумовлювала популярність серед населення Франції закликів примусити Німеччину відшкодувати військові витрати. Рішення Паризької конференції певною мірою компенсували їх, хоча й недостатньо. 2. РОЗВИТОК ФРАНЦІЇ в 1919—1929 рр. У 1919 р. відбулися перші повоєнні парламентські вибори. Перемогу на них здобула правоцентристська коаліція «Національний блок», гаслом якої було «Єднання, праця, солідарність між класами, економічний лібералізм, умиротворення релігійних суперечок»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 271 272 273 274 275 276 277 278 279 ... 317
Назад

Навігація