Скіфи не знали писемності й не залишили після себе рукописних пам’яток. Утім, скіфська історія оживає в писемних творах інших народів, насамперед працях давньогрецького історика-мандрівника Геродота. У 464 р. до н.е. він вирушив у тривалу подорож, протягом якої відвідав і докладно описав Передню Азію, Єгипет, острівну й материкову Грецію, а також Північне узбережжя Чорного моря. Наслідком цих мандрівок стала його знаменита праця в 9-ти книгах — «Історія». Об’єднайтесь у малі групи, оберіть фрагмент для вивчення. Прочитайте його, роздивіться ілюстрації й обговоріть відповіді на поставлені запитання. Представте класу результати роботи у вигляді опису вашої уявної подорожі Стародавньою Скіфією. (З одним фрагментом можуть працювати кілька груп.) Завдання для І групи Обговоріть, як природні умови впливали на життя скіфів. Геродот про природні умови Скіфії В усій цій країні, яку я описав, зима настільки сувора, що нестерпний мороз триває вісім місяців, так що коли проллєш воду, то від цього на землі не буває болота, але коли розпалиш вогонь, може бути багнюка. Море замерзає, а також і ввесь Кімерійський Боспор. І скіфи, що живуть по цей бік рову, переїжджають по льоду цілими громадами на своїх возах через протоку... А зима в тих краях несхожа на зиму, яка буває в усіх інших краях, бо там у добу дощів не випадає багато опадів, але влітку весь час ідуть дощі. І на той час, коли в інших краях гримить грім, у них його не буває, а влітку часто гримить грім... Унаслідок такої суворої зими північні області цього материка не населені. Земля їх, являючи собою рівнину, багата травою і добре зрошена......
|