Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
- 21-04-2022, 20:59
- 7 479
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Альбігойські війни — боротьба папства, баронів, рицарів проти руху катарів протягом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. Боярська дума в Московській державі — постійний дорадчий орган при московському Великому князі. До її складу входили бояри, які відали княжим господарством, та тисяцькі, окольничі й інші, що відали адміністративним управлінням. Боярська республіка — система республіканського олігархічного управління, де вищим органом влади були народні збори — віче, а правлячу верхівку складали великі бояри (у Новгороді, Пскові). Варварські королівства — держави, створені варварськими племенами на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V ст. Варни — великі соціальні стани традиційного індійського суспільства, приналежність до яких визначалася народженням. Васалітет — система взаємних прав і обов'язків феодалів, особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів). Василевс (або басилевс) — назва правителя у Стародавній Греції; титул імператорів Ромейської (Візантійської) імперії. Відродження, або Ренесанс — доба в розвитку культури, що тривала в різних країнах Європи із середини XIII ст. до початку XVII ст. Відродження ґрунтувалося на ідеалах гуманізму та кращих традиціях античності. Вікінги — воїни в Скандинавії, які здійснювали походи в інші країни у VIII—ХІ ст. Вітраж — декоративні композиції, виконані із кольорового скла. Віче — загальні збори слов'ян, на яких вирішувалися найважливіші питання.... |
... |
Важливі винаходи було здійснено у військовій справі. Утім, передова військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі. 2. БОРОТЬБА КИТАЮ ПРОТИ МОНГОЛЬСЬКОГО ПОНЕВОЛЕННЯ. ДИНАСТІЯ МІН У XIII ст. Китай завоювали монголи, які встановили тут свою династію — Юань (1271-1368 рр.). Для того щоб упоратися з управлінням великої захопленої території, монголи були змушені прийняти китайську систему — від імператора до найнижчого чиновника. Проте найвищі посади в державі посіли монголи. Їхня політика викликала загальне обурення. У 1368 р. одного з керівників повстання проти монгольського поневолення Чжу Юань-чжана проголосили імператором нової династії Мін (1368-1644 рр.).... |
Значні зміни в житті Індії розпочалися з XII ст., коли її північні землі захопили мусульмани. У 1206 р. намісник Кутб-уд-дін Айбек заснував самостійну державу на півночі Індії з центром у м. Делі (сучасна столиця Індії). Нова держава була названа Делійським султанатом. Султанат швидкими темпами збільшував свою територію і до початку XIV ст. захопив майже весь півострів Індостан. Та завойовницька політика підірвала внутрішню міць держави. Наприкінці XIV ст. Делійському султанатові вже самому доводилося відбиватися від вторгнень могутніх сусідів. Цим скористалися монголи, які почали здійснювати набіги на Північну Індію, грабуючи міста і села. Остаточного удару Делійському султанатові в 1398 р. завдали війська Тимура (Тамерлана) — правителя м. Самарканд із Середньої Азії. Місто Делі, яке здалося на милість переможців, грабували кілька днів. За наказом жорстокого полководця було перебито 100 тис. полонених.... |
Турки належать до тюркських племен, які ще в V ст. заснували державу кочових народів у Східному Сибіру. У Х ст. вони підкорили нинішню територію Туркменії, південну частину нинішнього Узбекистану й частину південного Казахстану, а на початку ХІ ст. завоювали Іран та Афганістан. Тоді ж турки на чолі із султаном Сельджуком захопили Багдадський халіфат і частину Вірменії та наблизилися до кордонів Візантійської імперії. Вирішальна битва з візантійцями відбулася в 1071 р. Турки розгромили армію імператора (василевса) та його самого захопили в полон. Протягом кількох наступних років вони підкорили майже всю Малу Азію. У Візантії залишилися тільки прибережні території. Поступово сельджуки перейшли до осілого способу життя, прийняли іслам. У 1070-1080-х рр. виникла могутня держава Сельджуцький султанат, який стрімко розвивався. Проте в середині ХІІІ ст. султанат був знищений монголо-татарами, і у 1243 р. він розпався на окремі князівства. Варто запам'ятати! Султан — титул монарха, правителя в ісламських державах. Турки-сельджуки — тюркські кочові племена, що прийшли із Середньої Азії. Названі за іменем султана Сельджука (або Маліка ал-Газі), який очолював одне із тюркських племен.... |
Саме з Московського князівства виросла Російська держава. Радянські, російські історики здавна намагалися представити Москву як «історичного наступника» Києва й Русі. Проте до ІХ—Х ст. територію басейну річки Москва та прилеглі землі населяли здебільшого фіно-угорські племена (мурома, весь, мокша, печора, мордва, марі та ін.). Слов’яни цю територію почали освоювати лише в Х ст. Датою заснування міста Москва російські історики традиційно вважають 1147 рік. Літопис згадує зустріч двох князів — Юрія Долгорукого та Святослава Сіверського — у садибі Юрія Долгорукого, що розташовувалася на лівому березі Москви-ріки. Історичні подробиці Український історик Ярослав Дашкевич пише: «За часів існування держави Київська Русь про Московську державу не було ні згадки. Відомо, що Московське князівство як улус (володіння монгольського хана) Золотої Орди засноване ханом Менгу Тимуром тільки в 1277 р. До того часу Київська Русь уже існувала понад 300 років». Після того, як у ХІІІ ст. Русь підкорили монголи, між руськими князями тривав розбрат. Князі боролися за отримання ярлика на князювання і права на збір данини, яку відправляли ординським ханам. Часто вони намагалися залучити монгольські війська для війн один проти одного. Це, насамперед, стосується володимиро-суздальських, а згодом і московських князів.... |
Є історики, які виводять походження слова «Русь» від назви сарматського племені роксолан. Слово «рокс» іранськими мовами означало світлий, білий, головний. Натомість Нестор Літописець у ХІІ ст. писав, що назва «Русь» прийшла від варягів (або норманів, вікінгів). Плем'я естів (предки естонців) називало норманів-вікінгів-варягів Rootsi, а фіни — Ruotsi. Можливо, саме через ці мови до нас прийшло слово «Русь», яким і позначали сусідні народи предків сучасних шведів, норвежців, данців. У будь-якому разі руси другої половини ІХ — середини Х ст. були княжою дружиною, що складалася здебільшого з норманів-вікінгів-варягів. Русь у X—XII ст. перебувала в межах сучасних Київської, Чернігівської, Житомирської, частини Черкаської, Полтавської, Сумської, Вінницької областей. Жителів цієї території, тобто представників племінних союзів полян, сіверян, деревлян, називали русами. З ХІІІ ст. Руссю, крім території сучасної Центральної і Північної України, називають і західноукраїнські землі. Приблизно у цей самий час словом «Русь» почали позначати й північні землі, які сьогодні входять до складу Росії. Давня Русь була країною багатьох етносів (народів): окрім слов'ян — ще й фіно-угрів, балтів, татар (тюрків) та ін.... |
Учені вважають, що предковічна прабатьківщина угорців (за самоназвою — мадяри) розташовувалася за Уральськими горами. Під час Великого переселення народів угорські племена разом із гунами рушили до Європи. У 895 р., рятуючись від набігів печенігів, угорські племена під керівництвом свого вождя Арпада, взявши з собою жінок, дітей і худобу, вирушили в бік Карпат. Історичні подробиці Про великий похід угорців у Карпати є давня легенда. Угорці досі називають це «завоюванням батьківщини на Дунаї», або «здобуттям батьківщини». Обраний князь Арпад установив суворий порядок і дисципліну. Завдяки цьому похід був успішним. До Карпат дісталося майже пів мільйона угорців. Знайдіть на картині елементи, які вказують на те, що перехід угорців через Карпати поєднував ознаки воєнного походу та міграції. Осівши на зайнятій території, угорські племена випасали худобу, займалися землеробством. Угорські воїни, подібно до вікінгів, протягом багатьох десятиліть здійснювали грабіжницькі набіги. Вони тривали доти, доки німецький король Оттон І не завдав угорцям поразки в битві під Аугсбургом у 955 р. Для нащадків Арпада, щоб закріпитися в Європі, важливо було прийняти християнство та створити державу. 2. УГОРЩИНА ЗА ІШТВАНА І ТА ЙОГО СПАДКОЄМЦІВ За правління першого угорського короля Іштвана І (997-1038 рр.) у країні здійснювалося навернення язичників у християнство. Будівництво церков і єдиний адміністративний розподіл території держави на церковні округи сприяли об'єднанню розрізнених племен. Поселенці-ченці навчали людей садівництва, виноградарства й різних ремесел. Ченцями були закладені основи угорської писемності. [quote][/quote]... |