Войти
Закрыть

Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

7 Клас

Після народження й укріплення міст значно зросла потреба в освічених людях. Образно кажучи, грамотії вийшли за монастирські стіни «в люди». Поява університетів стала нагальною справою. Саме освічені люди наблизили суспільство до Нових часів. На практичному занятті про школи та університети Середньовіччя ми попрацюємо з писемними джерелами й текстом параграфа. 1. Освіта в Ранньому Середньовіччі. У Ранньому Середньовіччі більшість дітей не вміли ні писати, ні читати. Казки, легенди й розповіді заміняли книгу та підручник. Бути розумним і тямущим означало мати гарну пам’ять, зберігати в ній знання звичаїв, переказів давнини тощо. В умовах загального політичного та економічного занепаду школи частково збереглися лише при соборах і монастирях. Тут вивчали латинський алфавіт, читання, письмо, основні молитви, а також навчалися співу й участі в богослужінні. Із виникненням імперії Карла Великого зросла потреба в освічених людях. З’явилися нові школи. Карл Великий писати не вмів, але, на відміну від більшості мирян того часу, міг читати. Він надавав великого значення розвитку освіти. Королівський двір називали «Палацовою академією», оскільки він став прихистком для поетів, філософів, істориків, богословів. Придворний історик так характеризує Карла Великого: «З усіх государів він був найбільш жадібним у пошуках людей тямущих і у спонуканні їх до осягнення мудрості». З указу Карла Великого 789 р....
0 Переглянути

Наукові і технічні досягнення Середньовіччя. Друкарство

7 Клас

У розвитку техніки Середньовічна Європа тривалий час відставала від країн Сходу. Знаряддя праці, технічні прилади, навички роботи століттями не змінювалися. Проте селяни винайшли хомут, що дозволяв використовувати для оранки поля коней, які були витриваліші за биків. Плуг, лопата, граблі та інші інструменти, що мали залізні деталі, переходили від батька до сина, передавалися у спадщину. Ченців зобов’язували дбати про залізні знаряддя праці, які належали монастирю. Абат намагався довіряти їх лише тим ченцям, «спосіб життя і руки яких забезпечать їм цілість». Учений чернець у своєму трактаті стверджував: «Із багатьох причин залізо більш корисне для людини, ніж золото, хоча скупі душі бажають золота більше, ніж заліза». Найважливішим двигуном у Середні віки залишалося водяне колесо, що використовувалося переважно як млин. Водяні колеса, винайдені ще в Римській імперії, у Середні віки широко застосовувалися в більшості країн Європи. Наприклад, в Англії під час перепису населення 1086 р. в «Книзі Страшного суду» згадуються 5624 млини. У деяких випадках водяні колеса не просто опускали в річку або струмок, але й направляли воду по ринві, щоб вона потрапляла на лопаті колеса, що робило її роботу більш ефективною. В XI ст. європейці запозичили в арабів Іспанії вітряні млини. Помітні технічні винаходи були зроблені також у будівництві, де використовували підйомні механізми й різноманітні пристрої, необхідні для спорудження величних соборів і палаців....
0 Переглянути

Італія та Іспанія в Середні віки

7 Клас

Країни Південної Європи Іспанія та Італія свою середньовічну історію пройшли різними шляхами. Обидві держави вели постійні війни із зовнішніми ворогами, обидві переживали часи розквіту й занепаду. Наприкінці Середньовіччя Іспанія була згуртованою єдиною державою із сильною королівською владою, а Італія залишилася багатою, але політично роздробленою країною, чим приваблювала завойовників. На сторінках цього параграфа ми спробуємо пояснити, чому історія склалася саме так. Варто повторити: §7, 14. 1. Розквіт і занепад Сицилійського королівства. Ми пам’ятаємо, що Сицилійське королівство виникло в 1130 р. на півдні Італії у результаті завоювань норманів. Правителі королівства поширили свою владу на весь південь Апеннінського півострова. Особливого розквіту й могутності Сицилійське королівство досягло за правління Фрідріха II Штауфена (1197—1250), що став у 1212 р. імператором Священної Римської імперії. У своїх італійських володіннях Фрідріх II установив одноосібну владу, намагаючись не допустити роздробленості держави. Він наказав зруйнувати замки всіх великих феодалів. Король-імператор утримував сильне наймане військо із сарацинів, які без вагань захищали його інтереси. Фрідріх II обклав підданих податками, загнав селян у ярмо кріпосного права. Фрідріх II продовжив справу свого діда Фрідріха Барбаросси та не припиняв війни з містами Північної Італії і папською державою (про те, як виникла папська держава та що вона собою являла, ми дізнаємося з §23). Він мріяв підкорити своїй владі всю Італію і відновити Римську імперію (рис. 2). Імператор потребував підтримки німецьких князів, надавав їм усілякі пільги, поглиблюючи цим роздробленість Священної Римської імперії....
0 Переглянути

Священна Римська імперія

7 Клас

Середньовічна історія Німеччини розвивалася ніби у зворотному напрямку. Якщо сусідня Франція пройшла шлях від роздробленості до сильної єдиної держави, то Священна Римська імперія у своїх спробах завоювати народи на півдні та сході Європи поступово втратила єдність. Наприкінці епохи Середньовіччя Німеччина перебувала в стані повної політичної роздробленості. Особливостям німецької історії цього періоду присвячений параграф. Варто повторити: §4. 1. Утворення Священної Римської імперії. Німецька держава утворилася в результаті розпаду Франкської імперії. За Верденським договором 843 р. до складу Східнофранкської держави увійшли чотири герцогства — Швабія, Баварія, Франконія і Саксонія, а також велика частина Тюрингії, згодом Фризія і Лотарингія. Як і решта країн колишньої імперії Карла Великого, Німеччина перебувала в стані глибокої феодальної роздробленості. Герцоги прагнули незалежності й дивилися на короля як на першого серед рівних. Їм підкорялися васали й ополчення племен. Жителі німецьких країн мали помітні відмінності в мовах, звичаях і традиціях. Проте зовнішня загроза з боку норманів й угорців змусила німецькі феодальні держави об’єднати свої зусилля в боротьбі проти спільного ворога. У німецьких хроніках зазначається, що в 919 р. «за згодою франків, алеманів, баварів, тюрингів і саксів» королем обрали герцога саксонської династії Генріха I Птахолова (919—936). Новий німецький король придушив опір знаті, здобув славетні перемоги над угорцями й слов’янами і створив сильне Німецьке королівство....
0 Переглянути

Франція у X—XV ст.

7 Клас

У X ст. після розпаду імперії Карла Великого почалася самостійна історія Франції. В історії цієї країни вчені зафіксували найбільш ранній випадок феодальної роздробленості. В XI—XV ст. Франція подолала величезний шлях від невеликої роздробленої країни до сильної централізованої держави зі станово-представницькою монархією. Зміцненню Франції істотно перешкоджали правителі Англії, адже багато французьких земель перебували у феодальному володінні англійців. Суперечності між монархіями призвели до нескінченно довгої і кровопролитної війни, що тривала понад 100 років. Чому саме Столітню війну та її результати вважають важливою межею в історії Європи? У 987 р. королівську владу у Франції захопив Гуго Капет, що став засновником нової династії Капетингів (987—1328). Він спробував поширити владу за межі королівського домена. Проте великих успіхів у цій справі він не досяг. Володіння французького короля обмежувалися вузькою смугою землі від Парижа до Орлеана. На території Франції існували численні герцогства, графства, баронства, які не підкорялися королю. У відносинах між феодалами діяв принцип: «Васал мого васала — не мій васал». У країні не припинялися міжусобні війни, що призводили до розорення селян і завдавали страждань простим людям. У XIII ст. французькі королі почали боротьбу за об’єднання країни. Рицарі були збройною опорою королівської влади, а міста надавали необхідну фінансову допомогу, а також загони міського ополчення. Католицька церква підтримувала прагнення королів до встановлення порядку й законності. Проте папи побоювалися надмірного посилення королівської влади, яке могло спричинити ослаблення позицій церкви....
0 Переглянути

Англія в XI—XV ст.

7 Клас

Середньовіччя, перебували ніби осторонь європейської історії. Головні її події (хвилі міграцій, нові держави й народи, війни й великі імперії) не торкалися Англії. Однак після нормандського завоювання англійці рішуче втручаються й суттєво впливають на перебіг історичних процесів у Європі та за її межами. 1. Нормандське завоювання Англії. У 1066 р. помер англійський король Едуард Сповідник з англосаксонської династії, що звільнила країну від панування данців. Боротьба за трон розгорнулася між представником англосаксонської знаті Гарольдом і герцогом Нормандії Вільгельмом (1066—1087), якого підтримував Папа Римський Олександр III. Вирішальний бій між супротивниками відбувся в 1066 р. під Гастінгсом. Добре підготовлені, закуті в панцирі кінні нормандські рицарі зломили мужній опір англосаксонського ополчення. Ось що про це розповідає хроніка. З обох сторін було все підготовлено. Англи... пішими, озброєні сокирами й зблизивши щити. утворили непроникну стіну. Гарольд також піший стояв разом із братами біля свого прапора, щоб. ніхто навіть не подумав про втечу. Вільгельм озброїв свій передовий загін із піхотинців луками й дротиками, рицарі. йшли за ними. Билися несамовито. жодна зі сторін не бажала йти на поступки. Раптом здався Вільгельм і дав своїм військам сигнал до вдаваної втечі. Побачивши це, англи розімкнули свої щільні ряди й погналися за втікачами. Тим часом нормани, обернувшись проти ворога, напали на нього й, у свою чергу, змусили тікати англів....
0 Переглянути

Середньовічна держава

7 Клас

Верденський договір 843 р. поділив імперію Каролінгів між онуками Карла Великого, що стало початком самостійної історії багатьох європейських держав. У Середні віки ці держави пройшли кілька важливих етапів розвитку. Зі спадкоємців варварських королівств вони перетворилися на сильні держави, правителі яких спиралися на підтримку значної частини народу й станів. Варто повторити: §3. 1. Феодальна роздробленість. У IX—XII ст. більшість країн Європи переживали період феодальної роздробленості. Виникла велика кількість герцогств, графств, баронств. Феодали у власних володіннях перетворилися на практично незалежних правителів, які не визнавали владу навіть своїх сеньйорів. Чому ж так трапилося? Річ у тому, що в епоху Середніх віків в економічному житті країн і народів панувало натуральне господарство. Усе необхідне для життя феодальної вотчини вироблялося на місці: продукти харчування, одяг, взуття, зброя. Селяни, а також інші залежні від феодала люди повністю утримували сеньйора та задовольняли його і свої потреби. Тому господарських зв’язків між окремими областями великих країн не існувало або вони були дуже незначними....
0 Переглянути

Практичне заняття. Хрестові походи. Наслідки Хрестових походів

7 Клас

Вчені давно шукають пояснення дивному історичному явищу, коли в XI—XIII ст. величезні маси населення Західної Європи за закликом католицької церкви добровільно вирушили на завоювання країн Східного Середземномор’я. Цю колосальну міграцію населення історики називають Хрестовими походами. Вивченню причин, результатів та наслідків Хрестових походів присвячене це практичне заняття. Варто повторити: §6. 1. Причини Хрестових походів та їхні учасники. У першій половині XI ст. країни й народи Західної Європи переживали важкі часи. Війни й ворожі вторгнення, неврожаї та голод охопили значну частину континенту. «Сім худих років» безпосередньо передували Хрестовим походам. Людям здавалося, що Господь відвернувся від них і карає за непрощенні гріхи. І ось наприкінці століття дійшли чутки про те, що в Палестину вдерлися турки-сельджуки, які, познущавшись із християнських святинь, переслідують прочан. Тому необхідно вирушити у Святу землю й, здійснивши подвиг благочестя, звільнити Гроб Господній у Єрусалимі. Багато людей зголосилися вирушити негайно. За рахунок участі в Хрестових походах багато герцогів і графів прагнули збільшити свої земельні володіння й підняти авторитет у феодальній ієрархії. У Європі виник великий прошарок безземельних рицарів, яким не дісталася земля від батька. Такі рицарі не мали нічого, крім бойового коня та зброї. Їх часто називали «голяками». Вони мріяли про власний феод, а також про подвиги, славу й багатства. Значні прошарки селянства й міської бідноти були готові вирушити «за море». Вони розраховували завоювати «свою» землю й звільнитися від феодального гноблення. Люди мали глибокі релігійні почуття, щиро вірили в Бога, бажали захистити християнські святині. Проте всі учасники Хрестових походів безсоромно грабували «нехристів» і «схизматиків»....
0 Переглянути

Епоха вікінгів (VIII—XI ст.)

7 Клас

Кам’яні монументи, могили й руїни фортець і дотепер нагадують про епоху, коли в північних морях господарювали нормани, які майже 300 років наводили жах на Західну Європу, Середземномор’я і навіть країни Близького Сходу. Чому ж нечисленні скандинавські народи у VIII—XI ст. диктували свою волю монархам великих європейських держав? Які наслідки мали нормандські завоювання? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання. Варто повторити: §3. 1. Нормани — «північні люди». Велике переселення народів не торкнулося Скандинавії. Тут жили відважні, мужні, але бідні германські народи: шведи, норвежці, данці. Вони називали себе вікінгами — «людьми, що перебувають у поході», а в Європі вони були відомі як нормани — «північні люди». В умовах суворого клімату й гострої нестачі родючих земель жителі Півночі займалися скотарством, рибальством і полюванням на морського звіра, городництвом. У Ранньому Середньовіччі в скандинавських країнах майже не було міст. Нормани жили невеликими хуторами на берегах річок, морів і глибоких заток (фіордів). Археологічні розкопки свідчать, що вони зводили великі дерев’яні будинки завдовжки 27—40 метрів без вікон (рис. 2). У кожному такому будинку жили кілька сімей одного роду. Там могли розміститися до 75 осіб. Норманські роди об’єднувалися в племена. Збори вільних чоловіків племені обирали військового вождя — конунга. Дружини конунгів вели постійні війни за пасовища, рибальські й мисливські угіддя, здійснювали далекі грабіжницькі походи. Поступово конунги перетворилися на королів, які прагнули підкорити навколишні племена й створити державу....
0 Переглянути

Повсякденне життя людей у Середні віки

7 Клас

У Середні віки здавалося, що час минає повільно, оскільки умови життя людей майже не змінювалися. Повсякдення простої людини в Середні віки помітно відрізнялося від сучасного життя. У чому ж полягають ці відмінності? Щоб відповісти на це питання, ми попрацюємо з писемними джерелами й текстом підручника. 1. Життя й смерть людини Середньовіччя. Епоха Раннього Середньовіччя супроводжувалася численними стражданнями й загибеллю мільйонів людей, тому кількість населення зростала дуже повільно. Приріст населення в Європі почався лише в XI—XIII ст. У цей період на європейські землі припинилися вторгнення зовнішніх ворогів. Учені стверджують, що в той час у Європі поліпшився клімат. Люди почали краще харчуватися й менше хворіти. Європейців стало значно більше. Зросла тривалість життя. Збільшення кількості населення Європи почалося в період Зрілого Середньовіччя (XI—XIII ст.). Що ж впливало на тривалість життя людини в Середні віки? Насамперед вона залежала від умов життя, належності до того або іншого стану й від занять людей. Наприклад, середня тривалість життя французьких королів династії Капетингів (X—XIV ст.) склала 56 років, а рицарі — учасники Хрестових походів у середньому жили лише 48 років. Як бачимо, старість і хвороби приходили до людей рано. До наших днів зберігся перепис населення одного французького села XIII ст. Із 60 жителів села тільки двоє дожили до 60-літнього віку. Труднощі середньовічного життя не сприяли довголіттю, бабусі й дідусі в цей час зустрічалися рідко....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 167 168 169 170 171 172 173 174 175 ... 317
Назад

Навігація