Епоха вікінгів (VIII—XI ст.)

§14. Епоха вікінгів (VIII—XI ст.)

Кам’яні монументи, могили й руїни фортець і дотепер нагадують про епоху, коли в північних морях господарювали нормани, які майже 300 років наводили жах на Західну Європу, Середземномор’я і навіть країни Близького Сходу. Чому ж нечисленні скандинавські народи у VIII—XI ст. диктували свою волю монархам великих європейських держав? Які наслідки мали нормандські завоювання? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання.

Варто повторити: §3.

1. Нормани — «північні люди».

Велике переселення народів не торкнулося Скандинавії. Тут жили відважні, мужні, але бідні германські народи: шведи, норвежці, данці. Вони називали себе вікінгами — «людьми, що перебувають у поході», а в Європі вони були відомі як нормани — «північні люди». В умовах суворого клімату й гострої нестачі родючих земель жителі Півночі займалися скотарством, рибальством і полюванням на морського звіра, городництвом.

У Ранньому Середньовіччі в скандинавських країнах майже не було міст. Нормани жили невеликими хуторами на берегах річок, морів і глибоких заток (фіордів). Археологічні розкопки свідчать, що вони зводили великі дерев’яні будинки завдовжки 27—40 метрів без вікон (рис. 2). У кожному такому будинку жили кілька сімей одного роду. Там могли розміститися до 75 осіб.

Норманські роди об’єднувалися в племена. Збори вільних чоловіків племені обирали військового вождя — конунга. Дружини конунгів вели постійні війни за пасовища, рибальські й мисливські угіддя, здійснювали далекі грабіжницькі походи. Поступово конунги перетворилися на королів, які прагнули підкорити навколишні племена й створити державу.

Рис. 1. Рунічне письмо на пергаменті, поширене серед норманів

Рис. 2. Будинок норманів. Реконструкція

У Середні віки Скандинавія стала складовою частиною цивілізованої історії Європи.

У VIII—X ст. християнські місіонери успішно проповідували свою віру в скандинавських країнах. До 1000 р. більшість норманів прийняли хрещення, хоча надовго зберегли вірність язичницьким звичаям і традиціям.

2. Підкорювачі морів і океанів.

У IX—X ст. вікінги одноосібно господарювали в північних європейських морях. Смугасті вітрила кораблів норманів повсякчасно з’являлися поблизу берегів Англії, Німеччини, Франції. Морська могутність норманів забезпечувалася майстерністю кораблебудівників. Численні кораблі вікінгів витримували далекі морські переходи. Ці швидкоплинні й легкі судна ходили під вітрилами і на веслах. Вони піднімалися вгору за течією річок і долали всі перешкоди. Якщо виникала потреба, кораблі волоком перетаскували на суходолі.

Дракар — бойовий корабель вікінгів

Розкопки скандинавських поселень, могил і підводні дослідження затонулих кораблів дали змогу вченим досить точно відтворити зовнішній вигляд і технічні можливості норманських бойових суден — дракарів. Їх вважають шедеврами корабельного мистецтва. Довжина такого судна коливалася від 17 до 36 метрів, ширина складала щонайбільше 3 метри. Норманський загін із 60—70 осіб на дракарі міг здолати до 280 кілометрів на день. Ніс бойового корабля часто прикрашала вирізьблена з дерева голова дракона — символ могутності його власника (рис. 3). Для виготовлення корабля використовували дуб, який майже не піддається гниттю.

Рис. 3. Дракон — різьблена прикраса носа корабля вікінгів

Що ж змушувало вікінгів шукати вдачі «за морем»? У IX ст. кількість населення стрімко збільшилася, і бідні землі Скандинавії уже були не здатні прогодувати всіх. Цілими родами нормани вирушали на пошук нових земель. Під час своїх походів вікінги займалися торгівлею, пограбуваннями і піратством. Приблизно у 870 р. нормани відкрили й заселили острів Ісландія («Країна льоду»). Його природа настільки сувора, що тут майже не ростуть дерева, але багато пасовищ, здатних прогодувати численні отари овець. Нормани зводили будинки з каменю й дерну, що добре захищав від вітру й холоду.

Рис. 4. Розкопки корабля норманів

Рис. 5. Дракар — бойовий корабель вікінгів. Залишки кораблів вікінгів, знайдені археологами, дали змогу створити їхні точні копії

3. Відкриття Америки норманами.

Вікінг Ерік Рудий за вчинення злочину був засуджений до вигнання з Ісландії. Разом з іншими вигнанцями він вирушив на пошук кращої долі. Після довгих поневірянь улітку 982 р. він опинився на березі невідомої землі, яку назвав Гренландією («Зелена країна»). На цьому величезному острові нормани заснували поселення. Вони займалися рибальством і полюванням на морського звіра.

Гренландія стала базою для подальших морських подорожей. Приблизно в 1000 р. син Еріка Рудого Лейв Еріксон під час свого плавання на захід знайшов землю, що вразила його приємним кліматом, великою кількістю дичини, риби й природних багатств. Так він став першовідкривачем Північної Америки, яку вікінги назвали Вінланд («Земля винограду»). Археологи встановили, що поселення норманів проіснувало в Америці близько 100 років. Вікінги ворогували з місцевими жителями й були змушені залишити чужу землю. Європейці про відкриття не довідалися, а нормани невдовзі забули про нього. Наприкінці XV ст. іспанський мореплавець Христофор Колумб ще раз відкрив Америку для європейців.

Відкриття Лейва Еріксона не вплинуло на життя народів Америки та Європи.

4. Походи вікінгів.

Від кінця VIII ст. грабіжницькі походи норманів стали справжнім лихом для населення європейських країн. Будь-яке західноєвропейське місто, розташоване на морському узбережжі або березі річки, могло бути розграбоване і спалене вікінгами. Їхні кораблі могли підніматися вгору за течією річок на сотні кілометрів у глиб континенту. Нормани грабували Париж і Лондон, Кельн і Марсель. Їхня жорстокість не знала меж.

Рис. 6. Походи вікінгів

Рис. 7. Набіг вікінгів. Сучасний малюнок

Рис. 8. Кнорр — 16-метрове судно норманів із 20 тоннами вантажу — занурювалося у воду лише на 1,3 метра

Писемні джерела повідомляють нас про напади норманів на слов’янські землі. Розбійницькі загони варягів стояли біля стін Константинополя та Єрусалима. Волгою вікінги спускалися до Каспійського моря й вдиралися на територію Ірану та Азербайджану.

Англійські й французькі хроніки про вторгнення норманів у IX ст.

Послав усемогутній Бог навалу лютих язичників — данців, шведів, норвежців; вони спустошували грішну Англію від одного морського берега до іншого, убивали народ і худобу, не жаліли ні жінок, ні дітей, поки не почують слова пощади. Один із них часто примушує тікати десятьох. Бідність вселяє їм сміливість; їхні блукання не дають змоги боротися з нею; розпач робить їх непереможними.

...Лють язичників породжує загальне лихо і руйнування. Величні королівства втратили свою славу; сильні королі позбавлені колишньої могутності. Води річок ще забарвлені кров'ю жертв і вкриті трупами; кістки бранців норманських гниють без поховання на островах Сени; мальовничі береги зовсім спустошені вогнем і мечем.

Здобиччю завойовників ставали золото й срібло, коштовне каміння й зброя, зерно, худоба, вино і, звісно, бранці, яких вони продавали в рабство або повертали рідним за викуп. Особливо страждали від навал норманів монастирі. Сотні будинків було пограбовано, спалено, а ченців убито. У вогні згоріли монастирські бібліотеки, де зберігалися найцінніші книги й рукописи.

Рис. 9. Ювелірна прикраса з норманських поховань

В англосаксонських і франкських правителів не було флоту, здатного відбити атаку супротивника на морі. Роздроблені королівства не могли захистити свої землі від зовнішнього ворога.

Грабіжницькі походи варягів завдали численних страждань народам Західної Європи й країн Сходу.

5. Морські розбійники перетворюються на європейських монархів.

Наприкінці IX ст. норманів уже не влаштовували лише здобич і слава. Вони прагнули значніших завоювань. У країнах Європи з’явилися постійні поселення норманів. Французькі королі, київські князі й візантійські імператори наймали загони норманів, щоб вони боронили їхні землі від своїх же родичів.

Після тривалих грабіжницьких і завойовницьких походів данців на Британські острови наприкінці IX ст. вони остаточно закріпилися на північному сході Англії. Тут виникла держава Область Данського права. У 911 р. постало герцогство Нормандське у Франції. Перше королівство в Скандинавії з’явилося за Гаральда I Синьозубого. У 965 р. він прийняв християнство й об’єднав землі данців і норвежців під своєю владою.

В XI ст. нормани захопили візантійські володіння в Італії, вигнали арабів із Сицилії. Таким чином, силою норманської зброї було створене Сицилійське королівство, що відіграло важливу роль в історії Європи.

У результаті завоювань норманів у країнах Західної Європи виникло кілька нових феодальних держав.

Запитання й завдання

1. Які заняття скандинавських народів варто вважати основними? 2. Чи могла Скандинавія в умовах Середньовіччя прогодувати все населення, кількість якого постійно збільшувалася? 3. Чи міг у цих умовах з'явитися прошарок дуже багатих людей? 4. Чому нормани були змушені залишати рідні землі й шукати вдачі «за морем»? 5. Які географічні відкриття здійснили норманські мореплавці? 6. Із якою метою нормани здійснювали свої морські походи? 7. Як хроніки висвітлюють наслідки норманських вторгнень для європейців? 8. Чому європейським державам було важко боротися з набігами норманів? 9. Як змінився характер завоювань норманів у X—XI ст.? 10. Які держави утворили нормани? Випишіть у зошит назви цих держав.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно