Практичне заняття. Хрестові походи. Наслідки Хрестових походів

§15. Практичне заняття. Хрестові походи. Наслідки Хрестових походів

Вчені давно шукають пояснення дивному історичному явищу, коли в XI—XIII ст. величезні маси населення Західної Європи за закликом католицької церкви добровільно вирушили на завоювання країн Східного Середземномор’я. Цю колосальну міграцію населення історики називають Хрестовими походами. Вивченню причин, результатів та наслідків Хрестових походів присвячене це практичне заняття.

Варто повторити: §6.

1. Причини Хрестових походів та їхні учасники.

У першій половині XI ст. країни й народи Західної Європи переживали важкі часи. Війни й ворожі вторгнення, неврожаї та голод охопили значну частину континенту. «Сім худих років» безпосередньо передували Хрестовим походам. Людям здавалося, що Господь відвернувся від них і карає за непрощенні гріхи. І ось наприкінці століття дійшли чутки про те, що в Палестину вдерлися турки-сельджуки, які, познущавшись із християнських святинь, переслідують прочан. Тому необхідно вирушити у Святу землю й, здійснивши подвиг благочестя, звільнити Гроб Господній у Єрусалимі. Багато людей зголосилися вирушити негайно.

За рахунок участі в Хрестових походах багато герцогів і графів прагнули збільшити свої земельні володіння й підняти авторитет у феодальній ієрархії. У Європі виник великий прошарок безземельних рицарів, яким не дісталася земля від батька. Такі рицарі не мали нічого, крім бойового коня та зброї. Їх часто називали «голяками». Вони мріяли про власний феод, а також про подвиги, славу й багатства.

Значні прошарки селянства й міської бідноти були готові вирушити «за море». Вони розраховували завоювати «свою» землю й звільнитися від феодального гноблення. Люди мали глибокі релігійні почуття, щиро вірили в Бога, бажали захистити християнські святині. Проте всі учасники Хрестових походів безсоромно грабували «нехристів» і «схизматиків».

Рис. 1. Хрестоносець

? Яку зброю мав хрестоносець-піхотинець?

Торговці й купці північноіталійських торговельних міст, що мали фінансові можливості, надавали допомогу хрестоносцям, а після завоювання Святої землі розраховували отримати привілеї у торгівлі з найбагатшими країнами Сходу.

Єдиною силою, здатною об’єднати всіх учасників походів для досягнення мети й звільнення Гробу Господнього, була католицька церква. Римські папи сподівалися підкорити собі православну церкву, що відокремилася. Це було одним із найважливіших завдань Хрестових походів.

У перших Хрестових походах брали участь представники всіх станів феодального суспільства.

Завдання

У зошиті почніть заповнювати таблицю (рядок 1) «Хрестові походи: цілі та результати».

2. Перший хрестовий похід (1096—1099) і його підсумки.

Ініціатором Першого хрестового походу став Папа Римський Урбан II. У 1095 р. на соборі в Клермоні (Франція) папа закликав християн звільнити Палестину і Єрусалим від невірних. Він обіцяв, що полеглі у святій боротьбі отримають вічне блаженство, а решта учасників — прощення гріхів. Заклик католицької церкви був почутий, розпочалася підготовка до походу.

Першими в похід рушили неорганізовані натовпи бідноти, до якої приєдналися ченці-проповідники й деякі рицарі. Найбільший, погано озброєний натовп очолювали чернець Петро Пустельник і рицар Вальтер Голяк. Вони привели людей у Константинополь. Візантійський імператор Олексій I Комнін швидко позбувся неспокійного воїнства, що займалося відвертим пограбуванням місцевих жителів. Він переправив хрестоносців через Босфор у Малу Азію. Незабаром «військо злидарів» було безжалісно перебите сельджуками. Загинуло близько 30 тис. осіб.

Феодальне військо відповідально готувалося до походу. Під прапорами хрестоносців зібралися герцоги, графи, барони й багато рицарів із Франції, Лотарингії, Італії, Німеччини та інших країн. Загального керівництва рухом хрестоносців не існувало. Кожен феодальний загін діяв відокремлено, але всі мали єдину мету. Хрестоносці зуміли домовитися з візантійським імператором і навіть присягнули йому на вірність. Таким чином, Перший хрестовий похід став спільною справою європейців і візантійців. У квітні 1097 р. хрестоносці з Константинополя переправилися через Босфор.

Рис. 2. Штурм Єрусалима хрестоносцями в 1098 р.

? Які облогові знаряддя використовували хрестоносці під час штурму Єрусалима?

Завоювання Малої Азії, країн і міст Близького Сходу було важким випробуванням для європейського рицарства. Наприклад, захоплення багатої та добре укріпленої Антіохії тривало довгих сім місяців. Мусульмани чинили запеклий опір завойовникам. У червні 1099 р. хрестоносці взяли в облогу Єрусалим. Суттєву допомогу їм надавали італійські купці, що доставляли необхідні матеріали для будівництва облогових і метальних машин. Через п’ять тижнів кровопролитної облоги Єрусалим здався. «Захисники християнських святинь», що вдерлися в місто, влаштували страшну різанину мусульман та іудеїв.

Під час Першого хрестового походу утворилися чотири держави хрестоносців: графства Едесське й Триполітанське, а також князівство Антіохійське. Їхні правителі були васалами правителя Єрусалимського королівства. Успіхи хрестоносців пояснюються відсутністю організованої відсічі завойовникам, оскільки мусульманські держави в цей час були роз’єднаними й ослабленими внаслідок вторгнення турків-сельджуків. Релігійні суперечності між християнами, мусульманами й іудеями на Близькому Сході вкрай загострилися.

Тепер хрестоносцям потрібно було підкорити своїй владі місцеве населення й утримати завойовані території. Держави хрестоносців потребували допомоги європейських правителів і Візантії.

Перший хрестовий похід завершився перемогою християн й утворенням держав хрестоносців на Близькому Сході.

Запитання для обговорення

1. Які держави виникли на Близькому Сході після Першого хрестового походу? 2. Чому цей похід мав успіх?

3. Герої Третього хрестового походу (1189—1192).

Через 50 років після Першого хрестового походу сельджуки захопили графство Едесса. Європейські королі організували Другий хрестовий похід, але він завершився безславно. Незабаром на Близькому Сході утворилася сильна мусульманська держава, яку очолив сміливий, мудрий і рішучий султан Саладін (1171—1193). Він відібрав у хрестоносців багато земель і захопив Єрусалим. Третій хрестовий похід був неминучий. Його очолили наймогутніші монархи Європи.

Німецький імператор Фрідріх I Барбаросса («Руда Борода»)

(1152—1190) був одним із найвизначніших державних діячів європейського Середньовіччя. Його вважали вченою людиною і бездоганним рицарем. Фрідріх І створив величезну для свого часу армію, головну силу якої становила важка, закута в сталеві обладунки кіннота. Із таким військом Барбаросса в 1189 р. вирушив звільняти Гроб Господній. Однак улітку 1190 р. в Малій Азії він потонув під час переправи через швидку річку.

Рис. 3. Церква в Середньовічній Європі. Хрестові походи

Рис. 4. Річард I левове Серце

Король Франції Філіпп II Август (1179— 1223) зі своїм військом воював із невірними, але при цьому поспішав повернутися додому, щоб відібрати в англійців їхні володіння у Франції.

Король Англії Річард I Левове Серце (1189—1199) мав добру освіту й рицарське виховання. Він полюбляв полювання й небезпечні пригоди. Річард майстерно володів зброєю, завжди перемагав на турнірах. Про нього казали, що він «не програв жодного бою, але не виграв жодної війни».

Ціною неймовірних зусиль англійському й французькому королям удалося лише відвоювати кілька фортець. Саладін дозволив прочанам відвідувати Єрусалим. Таким чином, Третій хрестовий похід порівнюють із пострілом горохом із дуже великої гармати в кам’яну стіну, що навіть не похитнулася.

Третій хрестовий похід не зумів відновити владу християн над Єрусалимом, призвів до нових жертв і викликав суперечки між європейськими правителями.

Запитання для обговорення

Чому правителі сильних європейських держав «шукали вдачі» в Палестині?

4. Утворення духовно-рицарських орденів.

Завоювання хрестоносців на Близькому Сході потребували постійного військового захисту й підтримання серед християн високого релігійного духу. Незабаром після перших завоювань на Сході виникли духовно-рицарські ордени. Член ордену мав служити Господу проповіддю, молитвою і силою зброї. Ченці-рицарі давали обітниці слухняності, бідності, безшлюбності й присягали зі зброєю в руках захищати християнські святині.

На початку XII ст. виник Орден госпітальєрів. У захопленому Єрусалимі ченці-хрестоносці організували госпіталь Святого Іоанна (друга назва ордену — іоанніти). Орден очолював гросмейстер. Характерною рисою ордену став білий восьмиконечний хрест, що нашивався на чорні або червоні куртки рицарів. Частина ченців-госпітальєрів зі зброєю в руках захищала Єрусалим від турків, інші ж служили справі Христовій молитвою й турботою про хворих і немічних.

Рис. 5. Духовно-рицарські ордени — головна сила католицької церкви

Рис. 6. Захоплення Константинополя хрестоносцями в 1204 р. Мініатюра XV ст.

Прочан, що йшли у Святу землю, охороняли рицарі, які розмістилися на Храмовій горі в Єрусалимі. Тут і виник Орден тамплієрів. В історію Середніх віків тамплієри вписали багато сторінок, що оповідають про військові подвиги та нечувані багатства, які вони зібрали, займаючись фінансовими й торговельними справами, а також лихварством.

Під час Хрестових походів виник і Тевтонський орден, що складався переважно з німецьких рицарів. Пізніше тевтонці залишили Близький Схід, продовживши служіння католицькій церкві у країнах Східної Європи.

Духовно-рицарські ордени відіграли важливу роль в історії Хрестових походів і християнських держав Близького Сходу.

5. Розгром Константинополя хрестоносцями.

Папа Римський Інокентій III активно проповідував необхідність нового походу на Схід із метою повернути християнській церкві Єрусалим. На заклик папи в Четвертий хрестовий похід (1202—1204) вирушили хрестоносці із Франції, Фландрії, Англії, Італії. Морські кораблі, спорядження й гроші хрестоносцям надала влада Венеції. Із допомогою воїнів «святого хреста» венеціанці намагалися послабити Візантію, що була їхнім головним конкурентом у морській торгівлі.

Рис. 7. Дитячий хрестовий похід. Сучасний малюнок

Рис. 8. Фортеця тамплієрів Крак де Шевальє. Сучасний вигляд

У квітні 1204 р. військо хрестоносців взяло в облогу й штурмом захопило Константинополь. У столиці колись могутньої імперії не знайшлося людей, готових захищати місто. Свій «релігійний» запал хрестоносці спрямували на пограбування Константинополя.

Із хроніки візантійського історика Нікіти Хоніата (ХІІІ ст.)

Жителі Константинополя, передаючи себе в руки долі, вийшли назустріч латинянам із хрестами й зображеннями Христа; однак і це видовище не пом'якшило душу латинян... вони не пощадили не тільки власне майно, але, оголивши мечі, ограбували святині Господні... Деякі з них розбивали чаші: їх прикраси ховали за пазуху, а з них пили, як із келихів. Про розгарбування Святої Софії неможливо й слухати байдуже. Коли їм було потрібно винести з храму священні чаші, предмети великого мистецтва й надзвичайної рідкості, срібло й золото. вони ввели в притвори храмів мулів і коней із сідлами.

Хто хоч щось їм суперечив або відмовляв у вимогах, тому загрожував меч; і не було нікого, хто б не звідав у той день плачу. На перехрестях, у провулках, у храмах — усюди скарги й плач, ридання, стогін, лемент чоловіків, виття жінок, грабежі, полон, розлука друзів. Шляхетні покривалися безчестям, старці плакали, багатії блукали пограбованими. Усе це повторювалося на площах, у завулках, у храмах, у підвалах.

? 1. Як жителі Константинополя намагалися вплинути на дії хрестоносців? 2. Що ставили собі за мету хрестоносці у столиці Візантії? 3. Якими словами Нікіта Хоніат передає жахи завоювання міста латинянами?

Візантійська імперія на певний час припинила існування як єдина держава. На землях Візантії виникло кілька слабких держав хрестоносців. Хрестоносці втратили останнього союзника на Сході.

Після Четвертого хрестового походу рух хрестоносців почав слабшати. Наступні чотири походи здійснювалися незначними силами й закінчилися цілковитою поразкою. Віра в ідеали руху хрестоносців була втрачена.

Розгром Константинополя та розпад Візантійської імперії під час Четвертого хрестового походу сприяли зміцненню мусульманських держав Сходу.

Дитячий хрестовий похід

Хрестовий похід дітей відбувся в посушливе літо 1212 р. У Франції та Німеччині з'явилися діти-пророки, які стверджували, що тільки чисті й безгрішні дитячі серця можуть перемогти нечестивих сарацинів і Божим словом звільнити Гроб Господній. Розсудливі священики й королівська влада намагалися зупинити божевілля й запобігти походу дітей, але сліпа віра виявилася сильнішою. У Франції та Німеччині виникли дві великі групи дітей із кількох тисяч осіб, які під наглядом ченців, а також різних пройдисвітів вирушили до моря. Німецьких дітей, що вижили після переходу через Альпи, італійці зустріли з неприхованою злістю, що було пов'язано з італійськими походами німецьких імператорів. У Генуї переправляти німецьких дітей у Святу землю було нікому. Частину дітей взяли слугами в місцеві родини, а решта поповнила лави місцевих бурлак і жебраків.

Французькі діти дійшли до Марселя. Тут їх посадили на кораблі й відправили... на невільницькі ринки Північної Африки. Так ганебно й трагічно завершився дитячий Хрестовий похід.

? Дитячі Хрестові походи: це безумство чи релігійний подвиг?

6. Підсумки й наслідки руху хрестоносців.

Хрестові походи супроводжувалися величезними людськими втратами ворогуючих сторін. На організацію походів та облаштування хрестоносців на Сході було витрачено неймовірні кошти. Західноєвропейські феодали поспішили збудувати на завойованих землях неприступні замки-фортеці. Вони стали оплотом панування хрестоносців. Деякі із цих споруд можна віднести до шедеврів середньовічного мистецтва.

Неприступна фортеця

Хрестоносці, щоб захиститися від ворогів, будували потужні кам'яні фортеці, здатні витримати тривалі облоги. Найбільш відома серед них — Крак де Шевальє, розташована в Сирії (рис. 8). Їй належало особливе стратегічне положення. Фортецю захищали дві високі стіни, що охоплюють великий простір. Дев'ять веж гарантували високу обороноздатність фортеці.

Гарнізон Крака налічував дві тисячі осіб. Система глибоких колодязів (до 27 м) і дев'ять водозбірних цистерн забезпечували гарнізон водою. У фортеці були вітряки, печі, давильні, система водогону. Кількаразові спроби мусульман захопити Крак були марними.

Проте завоювання хрестоносців виявилися недовгочасними. Серед великих європейських феодалів-завойовників не існувало єдності, часто спалахували усобиці. Війни з мусульманами були вкрай виснажливими. Хрестоносці не мали надійних союзників, а місцеві жителі чинили рішучий опір завойовникам. Одна за одною держави хрестоносців припиняли існування. У 1291 р. мусульмани захопили Акру — останню християнську фортецю на Близькому Сході.

В XI—XIII ст. помітно змінилося становище в європейських державах. Тепер більшість рицарів воліли служити королю, а не ризикувати життям за морем. Зміцніли європейські міста, які звільнилися від опіки своїх сеньйорів, що вирушили на «Божий подвиг». Багато міст розбагатіли на заморській торгівлі, отримавши торговельні привілеї від правителів хрестоносців. Завдяки Хрестовим походам європейці запозичили у східних країн вітряки, водяне колесо; навчилися вирощувати баштанні культури, гречку, абрикоси, лимони.

Хрестові походи сприяли зміцненню могутності й авторитету католицької церкви. Проте християнським державам не вдалося підкорити країни Близького Сходу.

Запитання для обговорення

1. Які наслідки для країн Європи й Візантії мали результати Четвертого хрестового походу? 2. Чому правителям християнських держав не вдалося зберегти свою владу на Близькому Сході? 3*. Які результати й наслідки Хрестових походів, на ваш погляд, є найбільш важливими?

Завдання

Закінчіть заповнення таблиці, що наведена на с. 89 (рядок 2).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно