Войти
Закрыть

Німеччина

7 Клас

Виникнення Німецького королівства. За Верденською угодою 843 р. «землі східних франків» отримав Людовік Німецький. Саме на цих землях згодом постало Німецьке королівство. Спершу воно мало нагадувало єдину державу. Тут існувало п’ять герцогств, володарі яких майже не підкорялися королям із династії Каролінгів. Знатні роди постійно боролися за владу. Це протистояння феодалів, герцогів і королів часто мало збройний характер і тому дістало назву міжусобних війн. Разом із міжусобними війнами землі Східнофранкського королівства потерпали від нападів вікінгів, а з кінця Х ст. — угрів (мадярів), що осіли в Паннонії. Це спонукало герцогів до об’єднання в єдине королівство. У 919 р. місцева знать проголосила королем Східнофранкського королівства саксонського герцога, який увійшов в історію під ім’ям Генріх І Птахолов. Від цієї події бере початок нова європейська держава — Німецьке королівство. Генріх I посилив владу і поклав край постійним чварам і суперечкам німецької знаті. Для боротьби проти угорців і захисту населення він наказав будувати невеликі фортеці — бурги. Як і в інших країнах тогочасної Європи, у Німеччині було створено численну важку кінноту — рицарів. Саме з її допомогою в 955 р. син Генріха I Оттон I (936—973) завдав нищівної поразки угорцям у вирішальній битві на річці Лех у Баварії, і вони назавжди припинили напади....

Англія

7 Клас

Від середини V ст. розпочалося масове вторгнення на територію Британії англосаксонських завойовників. Англи та юти походили з Ютландського півострова (сучасна Данія), а сакси — із земель між річками Ельба та Рейн (сучасна Німеччина). Захопивши Британію, завойовники утворили сім королівств. Королівствами англів були Ост-Англія, Мерсія і Нортумбрія; саксів — Ессекс, Уессекс, Сассекс; ютів — Кент. Усі германські племена розмовляли різними говірками, але поступово поширювався і почав переважати діалект англів із Мерсії. Мову, якою розмовляли завойовники, стали називати англійською, а саму країну — Англією. Залишки підкореного населення і завойовники поступово об’єдналися в один народ, який дістав назву англосакси. Англосакси принесли із собою традиції правління германських племен. Після завоювання германські вожді стали королями. Король спирався на дружину. Водночас при королі існувала створена із представників знаті «рада мудрих», або «тих, хто знає звичаї», які обмежували королівську владу. Вона затверджувала нові закони і в разі необхідності могла усунути старого та обрати нового короля. У результаті англосаксонського завоювання Британія перетворилася на Англію: кельтів було знищено або поневолено; римська культура і звичаї зникли. В англосаксонських королівствах також почало поширюватися християнство. В Англії було створено церковну організацію, що підпорядковувалася Риму. Унаслідок діяльності ірландських і римських проповідників в Англії утвердилося християнство. 2. Англія і вікінги. Англосаксонське завоювання Британії стало для неї не останнім. Англія першою зазнала руйнівних нападів вікінгів і постраждала від них найбільше. Перший такий напад датується, як ви вже знаєте, 793 роком. На початку правління короля Альфреда Великого (871—900) становище Англії було дуже тяжким. Данці захопили Лондон, і король був змушений утекти на південь, де почав збирати сили для боротьби. У 879 р. король Альфред, відкинувши данців за Темзу, підписав із ними мирну угоду....

Франція

7 Клас

У ці часи Франція переживала період феодальної роздробленості. Перші Капетинги майже не мали влади і були лише «першими серед рівних». Представники нової династії не бажали визнавати таке становище, і в першій половині XII ст. королі почали поступово посилювати свою владу, спираючись на підтримку різних верств населення Франції. Період правління Капетингів припав на часи, коли Франція, як і вся Європа, переживала господарське піднесення. Успішно розвивалися сільське господарство, ремесла, зростали міста. Проте розвиток стримували міжусобні війни і свавілля феодалів. Тому селяни, ремісники й купці були зацікавлені в сильній королівській владі, яка б об’єднала країну. Королі вміло використовували такі ситуації та підтримували міста, захищали їх у боротьбі проти феодалів. Міста, у свою чергу, допомагали королю приборкувати непокірних васалів. Із розвитком господарства відносини між феодалами і селянами швидко змінювалися. Одні феодали намагалися примусити селян платити більше, і невдоволені селяни тікали до міст, інші — звільняли селян від залежності й вимагали лише регулярної сплати грошей. Для того щоб утримати в покорі вільних селян і відшукати втікачів, дрібним і середнім феодалам була потрібна сильна центральна влада, тому вони почали підтримувати короля. Дехто з дрібних рицарів, невдоволених своїми сеньйорами, також шукав справедливості в короля....

Держава в середньовічній Європі

7 Клас

Ранньосередньовічне королівство. Початок Середніх віків відзначився тим, що у Європі постали принципово нові форми держави. Свій початок вони беруть із союзів германських племен, що рушили в межі Західної Римської імперії. Проте зруйнувавши імперію та підкоривши її територію і населення, вожді племен не могли управляти цими територіями. Римська система влади фактично була знищена і відродитися вже не могла. До того ж вожді зустрічали опір одноплемінників, які не розуміли, чому руйнуються старі традиції племінної влади. Зрештою окремим вождям вдавалося приборкувати опір, а свою владу зміцнити настільки, що її вже ніхто не міг заперечувати. Спочатку, як і раніше, така могутня влада трималася на силі (воєнній дружині) та авторитеті. Особливо яскраво це видно на прикладі вождя франків Хлодвіга. Проте, як вам уже відомо, він знайшов для своєї влади й інші опори: закони, гроші (скарбниця), апарат управління і церкву, яка стверджувала, що «влада від Бога». Фактично Хлодвіг створив державу, у якій він був не просто вождем племені, а монархом, королем, який правив одноосібно і передавав свою владу у спадок....

Хрестові походи

7 Клас

Причини хрестових походів. Хрестові походи — це військові експедиції, які організовував західний християнський світ проти мусульман. Їхньою метою було завоювання Єрусалима і Палестини. Усього з 1095 до 1291 р. було здійснено вісім хрестових походів до Святої Землі. Для того щоб зрозуміти, чому розпочалися хрестові походи, необхідно подивитися, яким був християнський світ наприкінці XI ст. Завдяки реформам папи Григорія VII католицька церква мала великий вплив на європейські справи. Заклик, що лунав із Риму від папи, вважався обов’язковим для всіх католиків. Європейське рицарство перебувало в досить складній ситуації. За правом майорату (першості в успадкуванні) маєток феодала успадковував лише його старший син, а молодші змушені були самі шукати засоби до існування. Безземельні рицарі, що грабували та влаштовували криваві війни зі слабшими сусідами, перетворилися на справжнє лихо. Вільних земель на цей час у Європі вже не було, а працювати чи торгувати вважалося для рицаря ганьбою. Протягом семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. До цього додалися незвично суворі зими і повені 1089—1094 рр. Серед людей стали поширюватися чутки про наближення кінця світу. Усі чекали на Божу кару за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом до Святої Землі або отримати спасіння іншим подвигом за віру. Паломники, що поверталися з Єрусалима, відвідавши Гроб Господній (місце поховання Ісуса Христа), розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Із цих повідомлень народилася ідея особливого паломництва — війни за Христа і визволення Гробу Господнього з-під влади невірних....

Північна Європа наприкінці VIII—у XV ст.

7 Клас

Нормани, вікінги, варяги. Початок IX — першу половину XI ст в історії Європи називають «епохою норманів». У той час германські племена, які жили на півночі Європи, на Ютландському Скандинавському півостровах і деяких островах Балтики, рушили на завоювання нових земель. У країнах Європи їх називали норманами — «північними людьми». Звичною молитвою тоді було прохання до Бога врятувати від люті норманів, коли зненацька біля берегів з’являлися їхні довгі безпалубні кораблі — дракари — зі страхітливими різьбленими головами драконів на носах. У Скандинавії тих, хто не хотів працювати вдома, а віддавав перевагу життю, сповненому небезпек і пригод, називали вікінгами. Вікінги плавали не лише на захід, а й на схід. Балтійським морем і далі Західною Двиною діставалися вони земель, де жили східні слов’яни, які називали чужинців варягами. Тут вони торгували з місцевим населенням, засновуючи свої факторії (торговельні поселення), або рухалися шляхом «із варягів у греки» далі, до Константинополя. Варязькі дружини наймалися служити до візантійських імператорів, які високо цінували хоробрість і військову майстерність норманів. Походи вікінгів були останньою хвилею Великого переселення народів. Вікінги — учасники морських походів скандинавів наприкінці VIII — у середині XI ст. На Русі були відомі як варяги; на Заході — як нормани, «північні люди»....

Середньовічне місто

7 Клас

Виникнення середньовічного міста. У X—XI ст. у Європі почалося відродження деяких старих і виникнення нових міст. Які причини зумовили відродження міського життя? Насамперед процеси в економіці, розвиток сільського господарства. Так, у X—XI ст. збільшилося виробництво зерна, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво тощо. У селян поступово виникає надлишок сільськогосподарських продуктів, які можна було обміняти на ремісничі вироби. У свою чергу, зросла майстерність сільських ремісників. Вони вже не встигали займатися сільським господарством, це тільки відволікало їх від основної роботи. Зрештою ремісництво відокремилося від сільського господарства. Для збуту своєї продукції ремісники зосереджувалися в тих місцях, де були значні скупчення людей: на перехресті важливих шляхів, річкових переправах, під стінами замків та резиденцій єпископів і королів. Поступово в цих місцях мали формуватися постійні поселення ремісників. Із розповіді про виникнення міста Брюгге (IX ст.) ...для потреб мешканців замку почали сходитися до воріт його мосту торговці або продавці цінних речей, згодом крамарі, потім власники заїжджих дворів для харчування і притулку тих, хто вів торговельні справи в присутності володаря, який часто там бував, почали зводити будинки й готелі, де розміщувалися ті, хто не міг жити всередині замку. І стало їхнім звичаєм говорити: «Ідемо до мосту». Тут поселення настільки розрослося, що невдовзі утворилося велике місто, яке дотепер простою мовою має назву «Міст», бо їхньою говіркою «Брюгге» означало «міст». 1. Як виникло місто Брюгге? 2. Якими були головні причини виникнення цього міста? Отже, завдяки розвитку сільського господарства, поширенню ремесла та його відокремленню від сільського господарства і виникали середньовічні міста....

Християнська церква в V—XI ст.

7 Клас

Середньовічна людина і Бог. Релігія і церква в Середні віки відігравали величезну роль. Усе життя людини, її свідомість були сповнені вірою. Уявлення жителя Середньовічної Європи про Бога, світ і людину впродовж багатьох віків формувалися на основі християнства. Згідно з християнською традицією, людину створив Бог, наділивши її особливими якостями: душею, розумом, мовою, почуттями, красою, силою. Сама природа, живі істоти були створені Богом заради людини. Проте перші люди — Адам і Єва — ослухалися Бога, вчинивши гріх — перший, або первородний. За це вони були вигнані з раю. Людина стала смертною, слабкою, нещасною. Душа будь-якої людини страждає, бо ув’язнена в гріховному тілі. Добрі якості, почуття, вчинки людей називали чеснотами, погані — гріхами. Ворогами людини були сім її «смертних гріхів»: гординя, заздрість, гнів, лінощі, жадібність, марнотратство, обжерливість. Ці гріхи штовхали людину на брехню та злочини. Усі віруючі мали приходити до священика на сповідь. Ідеалом середньовічної людини був аскет. Так називали людей, які заради любові до Бога відмовлялися від рідних, усіх задоволень і багатств. Люди вірили, що після смерті душа може потрапити або в пекло, або в рай. Усі дуже боялися пекла. На Заході поступово склалося уявлення про чистилище — місце, де душа може очиститися від дрібних гріхів і потрапити в рай. Середньовічна людина вважала, що час створений Богом, і тому все життя проходило за дзвоном церкви. Сам відлік часу вівся від народження Христа....

Людина в Середньовіччі. Середньовічне європейське суспільство

7 Клас

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: як у Середні віки складалися відносини між людиною і природою; яким було населення Середньовічної Європи; що таке внутрішня колонізація; як народилося феодальне суспільство; які стани існували в Середні віки; чому селяни змушені були виконувати повинності; що таке селянська община. 1. Взаємодія людини і природи в Ранньому середньовіччі. Населення середньовічної Європи. У Ранньому Середньовіччі (V—Х ст.) більшу частину Європи вкривали ліси. Ліс у ті часи був основним джерелом існування і доходів. Там випасали худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготовляли дрова для опалення й виготовляли деревне вугілля — важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці та зброї. Ліс також забезпечував і будівельними матеріалами. У лісі збирали всілякі смолисті речовини для виготовлення смолоскипів. Тут також заготовляли кору дуба, без якої неможливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того, у лісі й на галявинах збирали лікарські рослини — єдині в той час лікувальні засоби. Ліс був також місцем полювання. Проте ліс для середньовічної людини являв собою й небезпеку. Він був кордоном між володіннями сеньйорів. Із лісу з’являлися голодні вовки, розбійники і завойовники. Недивно, що в казках і легендах тих часів ліс і його мешканці були обов’язковими персонажами....

Навігація