Схожість видів часто вказує на спілне походження. Викопні й сучасні форми гіпотетично об’єднують у єдиний філогенетичний ряд, який відображає послідовність еволюційних змін організмів загалом чи їхніх окремих органів у межах певної систематичної групи. Тому особливе значення для наукової класифікації має принцип філогенетичності, тобто максимально точне відображення еволюційних зв’язків між організмами. Дослідження останніх десятиліть засвідчили, що споріднені види подібні на рівні генетичної інформації та структури білків, а відмінності в гомологічних генах спричинені переважно точковими мутаціями. Це дає змогу точно визначити родинні зв’язки між порівнюваними видами. Дослідження молекулярної генетики підтвердили дані про родинні зв’язки видів, що їх було отримано методами порівняльної анатомії, ембріології та палеонтології.

Нині всі організми поділяють на дві великі групи відповідно до будови їхніх клітин - Прокаріоти та Еукаріоти. Поміж прокаріотів виокремлюють царство Археї та царство Бактерії. Еукаріотичні організми об’єднують у царства Рослини, Тварини та Гриби. Одноклітинні еукаріотичні організми нерідко поєднують ознаки, властиві представникам різних царств (пригадайте особливості Евглени зеленої), тому їх вивчають як окрему групу. Представлення еволюційних взаємовідносин поміж груп організмів здійснюється за допомогою ілюстрацій, які називають філогенетичними деревами (рис. 15).

Сучасні критерії виду. Як вам відомо, уперше поняття виду ввів англійський ботанік Дж. Рей (1693). Відтак створено різні концепції виду - системи поглядів на поняття виду в біології. Найдавнішою є типологічна (морфологічна) концепція виду. Її прибічником був К. Лінней, який визначав вид як сукупність подібних за будовою особин, що схрещуються між собою, дають плідне потомство й не змінюються з часом. На думку Ч. Дарвіна та його послідовників, види реально існують у вигляді сукупності особин, які подібні за будовою, відокремлені від інших і займають певний ареал на цей момент - вид розглядається як фрагмент неперервної еволюції. Головним критерієм виду за біологічною (ізоляційною) концепцією є репродуктивна ізоляція і, відповідно, відсутність гібридів в умовах проживання на одній території близьких видів. Нові відкриття в біохімії, молекулярній біології, генетиці уможливили сучасне означення поняття вид.

Рис. 15. Схематичне відображення еволюційних зв’язків між основними групами організмів

Вид - сукупність особин, які подібні за будовою, процесами життєдіяльності, займають певний ареал, пристосовані до його умов, вільно схрещуються й дають плідне потомство.

В основу визначення виду покладено всебічне вивчення організмів за певними характеристиками - критеріями. До них належать:

• морфологічний (будова організму, тканин, органів, систем органів);

• фізіологічний (процеси життєдіяльності організму);

• генетичний (особини одного виду мають подібний геном, особини навіть близьких видів - відмінні геноми);

• біохімічний (особливості будови й складу макромолекул і перебіг біохімічних реакцій);

• цитологічний (будова клітин);

• географічний (межі ареалу - території поширення виду);

• екологічний (місце, яке займає вид в екосистемі, та особливості його взаємодії з іншими видами).

Нині описано близько 1,2 млн видів організмів (рис. 16). Ретельне вивчення наявної класифікації дозволяє передбачити, що розмаїття життя на Землі значно більше: на суходолі мешкає близько 6,5 млн видів і 2,2 млн живе в океанських глибинах. Отже, знання точної кількості мешканців Землі є питанням науки, відповідь на яке все ще не знайдено.

Рис. 16. Приклади видів організмів

Кишкова паличка

Гриб білий

Орляк звичайний

Коала сірий

Знайдіть інформацію щодо кількості описаних видів бактерій, грибів, рослин і тварин, використовуючи інтернет-джерела.