§ 22. Зміни структури промислового виробництва України та їх прояв на стані довкілля

• Структура промислового виробництва. Вона поділяється на галузеву та територіальну. Галузева структура відображає процеси суспільного поділу праці, що вказують на функціональні відмінності між окремими галузями або групами галузей. Водночас територіальна структура відображає просторові особливості організації промислового виробництва.

Основними показниками розвитку галузі промисловості є її частка в загальному обсязі промислового виробництва, темпи розвитку, валовий прибуток, вартість виробничого потенціалу, виробництво продукції на особу тощо. Галузі промисловості традиційно поділяють на дві групи: А і Б. До групи А віднесені галузі, що виготовляють засоби виробництва (чорна і кольорова металургії, хімічна, лісова промисловість, машинобудування тощо). До групи Б належать галузі, що виробляють предмети споживання (легка і харчова промисловість тощо).

З усіх промислових підприємств України 64 % належать базовим галузям промисловості, 36 % - тим, що виробляють предмети споживання. Така галузева структура промисловості України є неефективною, оскільки не задовольняє повного мірою ні потреб економіки, ні потреб населення. Галузева структура промисловості України в загальному обсязі промислової продукції відображена на малюнку 29.

• Зміни в галузевій структурі промисловості. Порівняно з відповідною галузевою структурою України 1989 року відбувся ряд негативних змін. Так, з 30,5 до 14,4 % скоротилася частка машинобудування, катастрофічних змін зазнала легка промисловість, частка якої скоротилася з 11,3 до 0,9 %. Водночас майже подвоїлася частка продукції металургії з 12,9 до 24,7 %, зросла частка гірничовидобувних галузей до 8,5%. Такі тенденції свідчать про сировинну спрямованість промисловості України і зростання частки екологічно «брудних» виробництв (гірничовидобувні галузі, металургія, хімія і нафтохімія, електроенергетика), що негативно позначиться на стані екологічної ситуації в Україні.

• Екологічна ситуація в промислових районах України. У територіальному відношенні розвиток промисловості сприяє формуванню таких форм просторової організації, як промислові пункти, центри, вузли, райони. Найбільшими промисловими районами України є Донецький, Придніпровський, Прикарпатський. З найпотужніших промислових вузлів України виділяються Харківський, Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакіївський, Маріупольський, Запорізький, Київський. Понад 250 міст України виконують функції промислових центрів, найбільшими серед яких є Керч, Сімферополь, Стрий, Івано-Франківськ, Чернівці тощо.

Мал. 29. Частка (%) галузей промисловості у загальному обсязі промислового виробництва, 2007 р.

Серед екологічних особливостей промислових районів, центрів, вузлів слід зазначити високу частку атмосферних забруднень від стаціонарних джерел (до 75 %) та найбільші абсолютні величини забруднень (мал. 30, 31). Найбільш високий рівень забруднення відмічено в Кривому Розі, Маріуполі, Макіївці, Горлівці, Красноперекопську, Дніпродзержинську, Донецьку, Лисичанську, Єнакієвому, Дзержинську, Армянську, Краматорську, Рубіжному, Сєвєродонецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі.

Структура викидів, особливості екологічної ситуації території значною мірою зумовлені її функціональним використанням. У промислових районах спостерігається найвища частка забруднень від стаціонарних джерел (Кривий Ріг, Маріуполь, Горлівка). У транспортних вузлах (Жмеринка, Знам’янка, Ковель), адміністративних центрах (Київ, Тернопіль, Ужгород, Вінниця, Полтава, Херсон), курортно-рекреаційних центрах (Моршин, Яремча, Миргород, Ялта, Бердянськ) частка від мобільних забруднювачів є домінуючою у загальній структурі забруднень атмосфери.

Аргументи і факти

Мал. 30. Динаміка шкідливих викидів у атмосферне повітря її утворення відходів в Україні за роками (млн т)

Мал. 31. Динаміка загального відведення зворотних вод, обсяг забраних і забруднених вод України

Ключові категорії і поняття

• промисловість

• галузева і територіальна структура промисловості

• промислові пункти

• центри

• вузли

• райони

ВИСНОВКИ

1. Неефективність галузевої структури виробництва та концентрація промисловості у трьох основних районах (Донецькому, Придніпровському, Прикарпатському) є причиною складної екологічної ситуації на цих територіях.

2. Масштаби і структура забруднень навколишнього середовища залежать від функціонального призначення і використання тих чи інших територій. Для індустріально розвинутих територій у загальній структурі забруднень висока частка викидів від стаціонарних джерел. Для транспортних вузлів, туристсько-рекреаційних центрів основна частка забруднень атмосфери припадає на мобільні джерела забруднення (транспортні засоби).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягають відмінності галузевої і територіальної структур промисловості?

2. Як галузева структура промисловості України відбивається на екологічному стані?

3. Як територіальна структура промисловості України впливає на просторову диференціацію забруднень?

4. *Доведіть залежність структури і загального обсягу викидів від функціонального призначення і використання території.

5. *За матеріалами статистичного довідника проранжуйте основні промислові центри за обсягами викидів забруднювальних речовин в атмосферу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно