§ 33. Гірські та приморські території України як основні регіони розвитку рекреації і туризму

• Чинники формування рекреаційно-туристських регіонів України. Основними рекреаційно-туристськими регіонами України є ті, що забезпечені природно-кліматичними, історико-культурними та соціально-економічними ресурсами. Безумовно, визначальними у цій тріаді є природно-кліматичні рекреаційні ресурси. Дві інші категорії рекреаційних ресурсів є допоміжними. За особливостями поширення наявних природно-рекреаційних ресурсів в Україні виділяється Карпатський регіон, Причорноморсько-Приазовський, Полісся і Поділля.

Кожен із названих туристсько-рекреаційних регіонів оцінюється певним туристсько-рекреаційним потенціалом — максимальною сукупною продуктивною спроможністю його рекреаційних ресурсів. Реалізація природно-рекреаційного потенціалу залежить від низки соціально-економічних чинників: наявності надійних під’їзних шляхів, облаштованих туристсько-рекреаційних закладів, якості надання і вартості рекреаційних послуг, інфраструктурній привабливості території тощо.

• Карпатський рекреаційно-туристський регіон. Це один із найперспективніших туристсько-рекреаційних регіонів. Має екологічно сприятливі природні умови, добре забезпечений бальнеологічними, лісовими, водними, гірськолижними ресурсами. Він займає вигідне прикордонне положення, що сприятиме зміцненню його міжнародного іміджу. У регіоні сформувались такі курорти та курортні райони, як Моршинський, Трускавецький, Славський, Яремчанський, «Буковель», Свалявський, Воловецький, Шаянський, Солотвинський, Ворохтинський, Міжгірський тощо.

Мал. 48. Карпатський біосферний заповідник (1), Національний парк «Синевир» (2)

У межах туристсько-рекреаційного регіону створені Карпатський біосферний заповідник і низка природних національних парків (мал. 48): «Синевир», Ужанський, «Зачарований край», «Сколівські Бескиди», Карпатський, «Гуцульщина», Вижницький. Це забезпечує цілеспрямований розвиток туристсько-рекреаційної інфраструктури.

• Причорноморсько-Приазовський туристсько-рекреаційний регіон добре забезпечений унікальними кліматичними ресурсами. їх органічне поєднання з морськими акваторіями є одним із найпривабливіших чинників. Серед найскладніших проблем регіону варто назвати екологічну. Так, надмірне забруднення приморських територій та акваторій зумовлене рекреаційним господарством, надходженням забруднювачів з річковим стоком і скидами каналізаційних вод прибережних міст, використанням значної кількості мінеральних добрив і отрутохімікатів у сільському господарстві. Тому освоєні, забудовані і забруднені рівнинні приморські території є несприятливими, з екологічної точки зору, для розвитку рекреації і цей чинник негативно впливає на формування туристсько-рекреаційної привабливості краю. У межах регіону сформувались такі приморські курорти та курортні райони: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Бердянський, Маріупольський, Євпаторійський, Ялтинський, Феодосійський, Керченський тощо.

Ці регіони України приваблюють туристів і відпочивальників з Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини тощо.

• Українське Полісся. Наділене унікальними природними рекреаційними ресурсами, продуктивними лісами, плесами численних озер, ягодами, грибами, рибою, мальовничими краєвидами, Українське Полісся вважалось одним із найперспективніших туристсько-рекреаційних регіонів України. Однак тривале вирубування лісів, осушення боліт, розробка торфовищ, кар’єрів, інтенсивне радіаційне забруднення позбавили серйозних перспектив розвитку рекреації у Рівненській, Житомирській, Київській областях. Винятком є рекреаційні ресурси Волинської області з розвинутим Шацьким (мал. 49) туристсько-рекреаційним комплексом та ресурси Чернігівської і частини Сумської областей з перспективними Деснянсько-Старогутським та Середньосеймським природними рекреаційними комплексами.

• Подільський регіон наділений меншими, але особливими туристсько-рекреаційними ресурсами. Це горбогірні заліснені території природних районів Опілля, Розточчя, Вороняк, Кременецьких гір, Товтрового кряжу, природні комплекси каньйоноподібних річкових долин лівих приток Дністра, сотні унікальних печерних комплексів Подільського Подністров’я. Регіон перспективний для розвитку санаторно-лікувальної рекреації у санаторних центрах Гусятина, Микулинців, Заліщиків (мал. 50), Сатанова, Хмільника, розвитку пізнавального туризму у сформованих туристських центрах: Львові, Золочеві, Кременці, Збаражі, Кам’янці-Подільському, сакрального туризму в Почаєві і Зарваниці. Гальмом розвитку туристсько-рекреаційної сфери цього регіону є відставання розвитку рекреаційної інфраструктури, під’їзних шляхів.

Мал. 49. Шацькі озера

Туристсько-рекреаційні заклади представлені в усіх адміністративних областях України, вони певною мірою використовуються в наданні туристко-рекреаційних послуг. Їх значна кількість представлена в Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях, однак переважна їх більшість орієнтована на місцевого рекреанта і туриста.

Мал. 50. Заліщики

Аргументи і факти

Рекреаційно-туристичні заклади за регіонами України

Ключові категорії і поняття

• туристсько-рекреаційний потенціал

• туристсько-рекреаційний регіон

• курортний комплекс

• рекреаційний комплекс

ВИСНОВКИ

1. Наявний туристсько-рекреаційний потенціал України використовується не повноцінно. Карпатський і Причорноморсько-Азовський туристсько-рекреаційні райони мають міжнародне значення, і їх міждержавна спеціалізація потребує істотного розвитку туристсько-рекреаційної інфраструктури та суттєвого поліпшення якості надання туристсько-рекреаційних послуг.

2. Поліський і Подільський туристсько-рекреаційні регіони є перспективними і молодими в розвитку цієї галузі, її окремих напрямків, а тому потребують розробки загальної стратегії розбудови рекреації та розвитку її найперспективніших підрозділів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка відмінність між природними ресурсами і природно-ресурсним потенціалом?

2. У чому проявляються особливості розвитку Карпатського туристсько-рекреаційного району, його екологічні проблеми?

3. Чому екологічний чинник є гальмом розбудови рекреаційної сфери у Причорноморсько-Приазовському туристсько-рекреаційному комплексі?

4. У чому полягає перспектива розвитку Поліських туристсько-рекреаційних комплексів?

5. Чому низьким є ступінь використання туристсько-рекреаційного комплексу Поділля?

6. *Порівняйте співвідношення місць у санаторно-лікувальних та відпочинкових закладах основних туристсько-рекреаційних регіонів України.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно