Войти
Закрыть

Короткий термінологічний словник

10 Клас , Біологія і екологія 10 клас Царик, Царик, Вітенко (профільний рівень)

 

Короткий термінологічний словник

А

Абіотичне середовище - сили і явища природи, походження яких безпосередньо не пов’язане з життєдіяльністю існуючих організмів і людини.

Адміністративно-господарська зона - частина ботанічного саду, дендрологічного парку, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, яка виділяється для виконання ними господарських завдань і функцій.

Аерозоль - завислі в газоподібному середовищі частинки твердих або рідких речовин (радіус твердих частинок 10-8-10-2 см, крапель 10-5-10-1 см).

АЕС (атомна електростанція) - підприємство, що отримує енергію в процесі поділу атомних ядер.

Антропогенний - створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт).

Ареал - область поширення виду, у межах якої особини виду завершують свій життєвий цикл.

Артеприродне середовище (населених пунктів, техногенне) - штучне оточення людей, що складається із технічних і природних елементів.

Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу. Сучасна атмосфера - в значній мірі продукт біогенного походження.

Б

Баланс тепловий - сукупність приходу і відтоку тепла. Розрізняють б. т. атмосфери, ґрунту, землі. У б. т. землі відбуваються його порушення в результаті світового виробництва.

Бедленд - непридатні для землекористування землі.

Біогеохімічний цикл - колообіг хімічних речовин з неорганічної природи через живі організми назад у неорганічну.

Біогеоценоз - однорідна природна система функціонально взаємозв’язаних живих організмів і навколишнього абіотичного середовища (неживої природи). Б. - елементарна складова частина біосфери.

Біоекологія - наука, що вивчає взаємозв’язки організмів між собою і навколишнім середовищем.

Біологічне середовище - живі організми, в системі яких знаходиться даний організм або об’єкт.

Біом - сукупність угруповань якої-небудь зони або підзони (біом тундри, біом степу).

Біомаса - маса живої речовини тих чи інших організмів на одиницю площі або об’єму.

Біопродуктивність - приріст біомаси за одиницю часу.

Біосфера - оболонка Землі, зайнята сукупністю живих організмів. Це організована життєдіяльністю організмів земна оболонка, у формуванні компонентів якої живі організми відіграють першорядну роль. Вона охоплює нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

Біосферний заповідник (міжнародний відповідник - біосферний резерват) - природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення, що створюється з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних чинників.

Біота - сукупність видів рослин і тварин, що населяють певну територію.

Біотичне середовище - сили і явища природи, що зобов’язані своїм походженням життєдіяльності існуючих організмів.

Біотоп - однорідне за абіотичними чинниками середовище існування біоценозу (угруповання організмів).

Ботанічний сад - науково-дослідна природоохоронна установа, яка створюється з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження у спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Буферна зона - функціональна частина біосферного заповідника, що оточує заповідну зону, виділяється з метою посилення стану збереження її від зовнішніх негативних чинників, термінового запобігання зникненню окремих компонентів екосистем, уникнення чи послаблення загроз.

В

ВЕС (вітрова електростанція) - підприємство, що отримує механічну енергію від вітру та перетворює її в електричну.

Вивітрювання - руйнування матеріалів (мінералів і гірських порід) під впливом фізичних, хімічних і біогенних чинників. Розрізняють фізичне, хімічне і органічне вивітрювання.

Вид - сукупність близькоспоріднених організмів, що походять від спільного предка, під впливом середовища і боротьби за існування відособлених добором від інших живих істот. Вид - основна категорія таксономічної системи підпорядкованих одиниць.

Викиди - короткочасне або тривале (протягом певного часу) надходження в навколишнє середовище будь-яких забруднювачів.

Відновлення навколишнього середовища - комплекс заходів і їх наукове забезпечення, спрямоване на підтримання параметрів середовища життя в межах, сприятливих для існування людського суспільства.

Відновлювальна територія - структурний елемент екомережі, який забезпечує формування просторової цілісності екомережі, виконуючи першочергові завдання щодо відтворення первинного природного стану, насамперед рослинного покриву до оптимального, в інших елементах екомережі.

Водокористування - порядок, умови і форми використання водних ресурсів для потреб населення і господарства.

Всеєвропейська екологічна мережа - система природних територій Європи, які особливо охороняються відповідно до світового та європейського екологічного права.

Г

Генофонд - сукупність видів живих організмів із властивими їм потенційними спадковими ознаками.

Географічна оболонка (геосфера) - природний комплекс, що виник у сфері взаємодії і взаємопроникнення літосфери, гідросфери й атмосфери, сформувався під дією сонячної енергії й органічного життя.

Геоекологія - підрозділ прикладної екології, яка вивчає екологічні аспекти геосфер (атмосфери, гідросфери, літосфери, ландшафтної сфери), розглядає екологічні наслідки ендо- і екзогенних геологічних процесів, видобутку корисних копалин, займається екологічним картографуванням.

Геосистема - матеріальна система взаємозумовлених природних компонентів, взаємопов’язаних у своєму розташуванні й розвитку.

Геотермальна електростанція - підприємство, що отримує енергію від внутрішнього тепла Землі.

Геохронологія - послідовність розвитку життя і взаємодії між ним та абіотичними середовищем, що призводить до поступової зміни як живих організмів, так і абіотичної складової.

Гербіцид - речовина, яку використовують для вибіркового або повного винищення небажаних трав’янистих або деревних рослин. Небезпечна для здоров’я людей і живих організмів.

ГЕС (гідроелектростанція) - підприємство, що отримує енергію в результаті перетворення енергії падаючої води в електичну.

Гетеротроф - організм, споживач органічних речовин, не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних. До гетеротрофів належать тварини, паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів.

Гідросфера - сукупність материкових і океанічних вод Землі.

Господарська зона - частина національних природних, регіональних ландшафтних і зоологічних парків, яка виділяється для активізації та розвитку збалансованого менеджменту природними ресурсами, проведення господарської діяльності, спрямованої на виконання завдань, які покладаються на відповідну установу природно-заповідного фонду.

Гумус - органічна речовина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних решток і продуктів життєдіяльності організмів.

Д

Деградація середовища - погіршення природних умов і соціального середовища життя людини.

Дезактивація - ліквідація радіоактивного забруднення з поверхні предметів.

Дендрологічний парк - науково-дослідна природоохоронна установа, яка створюється з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних деревних видів рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного й іншого використання.

Дефляція - видування ґрунтів, обточування і шліфування гірських порід завислими в повітрі мінеральними частинками, а також перенесення тонких продуктів вивітрювання.

Децибел - десята частина Бела, виражає кількісну характеристику інтенсивності звуку щодо норми.

Е

Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення екологічних умов для формування та відновлення довкілля, підвищення його природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів і міжнародних зобов’язань підлягають особливій охороні.

Екологічна стежка - спеціальний маршрут для проведення екскурсій у природі з метою ознайомлення відвідувачів з її живими і неживими об’єктами, запровадження теоретичних і практичних занять у відповідних пунктах, конкретної природоохоронної роботи, пропаганди природоохоронних знань, інформування про стан біорізноманіття, пам’яток природи, історії та культури.

Екологія - комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв’язки полікомпонентних і багаторівневих систем «природа - суспільство» та засоби кореляції взаємного впливу техносфери і біосфери з метою збереження життя на Землі

Екосистема - будь-яке угруповання живих організмів і їх середовище існування, об’єднане в єдине функціональне ціле на основі взаємозалежності між його складовими (акваріум, космічний корабель). Термін введений англійським ученим А. Тенслі.

Екотоп - місце існування угруповання з підкресленням зовнішніх щодо угруповання чинників середовища.

Екран озоновий - шар атмосфери (стратосфери), у межах якого концентрація молекул озону (O3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е. о. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

Експертиза екологічна - оцінка впливу на середовище життя, природні ресурси і здоров’я людей комплексу господарських нововведень. Базується на екологічних нормативах. Виражається як в економічних, так і в неекономічних показниках.

Експозиційна зона - частина відповідного штучно створеного об’єкта природно-заповідного фонду, яка призначена для стаціонарного утримання тварин і рослин та використання їх у культурно-пізнавальних цілях.

Енвайронментологія - комплексна дисципліна про якість і охорону навколишнього середовища.

Ж-З

Жива речовина - сукупність тіл живих організмів, що населяють Землю.

Заболочення - підвищення вологості ґрунту в результаті зарегульованості стоку, утворення плужної підошви, погіршення умов випаровування, інтенсивного випадання опадів, гідромеліоративних робіт.

Забруднення - привнесення в природно-антропогенне середовище, виникнення в ньому нових, нехарактерних для середовища фізичних, хімічних, біологічних речовин, агентів, які негативно впливають на людину і живі організми.

Заказний режим - система обмеженої господарської діяльності на відповідних територіях (частинах, функціональних зонах) природно-заповідного фонду (переважно заказників), що забезпечує збереження і відтворення їх окремих компонентів екосистем.

Заказник - природна територія чи акваторія, що виділяється і створюється з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, через що буває ботанічний, лісовий, ландшафтний, загальнозоологічний, орнітологічний, ентомологічний, іхтіологічний, гідрологічний, загальногеологічний, палеонтологічний і карстово-спелеологічний.

Залуження - система заходів, спрямованих на створення або поліпшення продуктивного трав’яного покриву на схилах балок, горбів, річкових терас з метою закріплення поверхні і запобігання ерозії.

Замкнутість системи - повна реутилізація речовин у межах системи з практичною відсутністю їх виходу за межі системи (за винятком енергії та інформації).

Запас біопродукції - кількість накопиченої в угрупованнях органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або обсягу.

Заповідання - процес вилучення природної території чи акваторії зі сфери усталеного господарського використання для природоохоронних та інших еколого-соціальних цілей.

Заповідна зона - частина біосферного заповідника, національного природного, регіонального ландшафтного і дендрологічного парку, ботанічного саду, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, яка призначена для збереження найбільш цінних природних і мінімально порушених антропогенними чинниками природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Заповідне урочище - лісовий, степовий, болотний чи інший відокремлений цілісний контур ландшафту, що має важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення і створюється з метою збереження його у недоторканному природному стані.

Заповідний режим - система заходів, спрямованих на збереження в недоторканному або рідше слабо регульованому стані унікальних і типових природно-територіальних комплексів чи їхніх компонентів, що охороняються у межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, здебільшого природних заповідників.

Зарезервована природна територія - природна місцевість з особливою екологічною цінністю, яка офіційно правовим шляхом оголошена в резерв для наступного перспективного заповідання.

Захист середовища - комплекс міжнародних, державних, регіональних і локальних адміністративних, правових, технологічних, планових, соціально-економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на охорону природного середовища існування людей.

Збереження природи - організаційна, переважно прикладна (геосозотехнічна чи геосозотехнологічна) форма охорони природи як комплексної сфери людської діяльності.

Землі еродовані - порушені в процесі ерозії земельні угіддя, що втратили частину природної родючості.

Зона антропогенних ландшафтів - частина біосферного заповідника, до якої включаються території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації, а також виділяється для активізації та розвитку збалансованого менеджменту природних ресурсів та інших видів господарської діяльності.

Зона водоохоронна - територія вздовж русла річки, зайнята рослинністю, яка охороняє воду від прямих надходжень поверхневих стоків, забруднення долини ріки. У межах З. в. заборонена або обмежена господарська діяльність.

Зона зелена - територія за межами границі міста, охоплена лісами і лісопарками, яка виконує захисні, санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції.

Зона регульованого заповідного режиму (регульованої заповідності) - частина біосферного заповідника, до якої можуть включатися регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ймовірно, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їхньої охорони, встановлених для цих категорій, а також особливо цінні природні комплекси, що знаходяться в усіх функціональних зонах, опріч заповідної.

Зона регульованої рекреації - частина національного природного парку (регіонального ландшафтного парку), яка призначена для короткострокового відпочинку й оздоровлення населення, огляду особливо мальовничих і пам’ятних місць, а також для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних чинників на екосистеми заповідної зони.

Зона стаціонарної рекреації - частина національного природного парку (регіонального ландшафтного парку), яка призначена для розміщення об’єктів рекреаційної інфраструктури, сфери послуг готелів, мотелів, кемпінгів тощо.

Зоологічний парк - природоохоронна культурно-освітня та науково-дослідна установа, яка створюється з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних і місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

І

Індекс якості середовища - чисельний показник, який показує сприятливість середовища для існування організмів. Може бути виражений як у балах, так і в абсолютних одиницях (у тому числі ГДК речовин - гранично допустимі концентрації).

Індекси забруднення - кількісна і якісна характеристика забруднювача, яка включає обсяги речовин забруднювачів і ступінь їх впливу на об’єкти, в тому числі і на людину.

Індикація - кількісне і якісне визначення хімічних речовин в об’єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин.

К

Кадастр - систематизований реєстр даних, який включає якісний і кількісний опис об’єктів і явищ (інколи з економічною оцінкою). Розрізняють кадастр водний, земельний, лісовий, ґрунтовий, рекреаційний.

Канцероген - речовина або фізичний агент, які гнітюче діють на еритроцити крові і сприяють розвитку злоякісних утворень.

Квазіприродне середовище - перетворені людиною природні ландшафти і створені нею агроландшафти, у тому числі садово-паркового типу, не здатні до самопідтримки.

Ключова територія - структурний елемент екомережі спеціального призначення, який забезпечує збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття, відрізняється від сполучної чи відновлювальної території за значенням, функціями, більшою науковою цінністю та високою концентрацією біотичного різноманіття, а також виконує основну роль в екологічній стабілізації ландшафтів екомережі.

Колообіг речовин і енергії - багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети. Розрізняють геологічний колообіг планетарного характеру і біологічний колообіг, який відбувається між організмами і середовищем існування. Особливе значення для біосфери мають колообіги біофільних елементів - азоту, фосфору, сірки і т. п.

Комплекс природно-територіальний - взаємозумовлене поєднання природних компонентів даної території. Синоніми - геосистема, ландшафт.

Консументи - організми, що споживають органічну речовину (всі тварини, частина мікроорганізмів, паразитичні та комахоїдні рослини).

Концентрація гранично допустима - кількість шкідливої речовини в середовищі, яка практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків. Установлюється в законодавчому порядку.

Криза екологічна - несприятливий стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

Культура екологічна - стан, складова частина загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В її основі - етичне ставлення до живої і неживої природи.

Л

Ландшафт - складний природно-географічний комплекс, у якому всі основні компоненти - рельєф, клімат, вода, ґрунти, рослинність і тваринний світ - перебувають у складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему. Ландшафти поділяються на природні й антропогенні.

Лісокористування - регламентована сукупність форм і методів комплексного використання лісових багатств.

Літопис природи - безперервне ведення наукових досліджень у заповідниках і національних природних парках за спеціальною програмою у формі методичного посібника, результати яких публікуються у щорічних томах.

Літосфера - верхня (тверда) оболонка Землі, що включає земну кору і верхню мантію потужністю від 50 до 200 км.

М

Марикультура - розведення корисних організмів у морському середовищі - водоростей, молюсків, риб.

Мегатонна - 106 тонн.

Мережа «Натура-2000» - сукупність природних територій, які визначені для збереження спеціальними директивами Європейського Союзу для країн, які входять до нього.

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду - система просторово-територіального розміщення в межах природного чи адміністративного регіону окремих ділянок земної поверхні чи водного простору, що підлягають особливій охороні відповідно до законодавства про природно-заповідний фонд.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) - міжнародна неурядова природоохоронна організація, яка об’єднує держави, державні організації та установи, а також широкий спектр неурядових громадських організацій у світове співтовариство для розроблення стратегії охорони природи, а також координації дій між країнами в цій галузі.

Моніторинг навколишнього середовища - система спостережень за станом навколишнього середовища (процесами і явищами). Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний і імпактний (локальний).

Н

Навантаження антропогенне - ступінь прямого й опосередкованого впливу людей, господарства на природу загалом та на окремі її компоненти й елементи.

Навколишнє середовище - сукупність абіотичного (неживої природи), біотичного і соціального середовища, які разом і безпосередньо впливають на людей і господарство.

Національний природний парк (міжнародний відповідник національний парк, категорія МСОП) - природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення й ефективного використання пскачать dle 11.0фильмы бесплатно

 
Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія і екологія 10 клас Царик, Царик, Вітенко (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду

Навігація