Фітогормони виробляються секреторними клітинами рослинних тканин. Спеціальних органів у рослин немає, однак секреторні клітини можуть концентруватися в різних частинах рослини — на верхівках, у коренях, листках, насінні.

Ауксини й цитокініни стимулюють поділ, ріст і диференціювання клітин, регулюють формування крони (ауксини) й форми кореня (цитокініни). Ауксини формуються на верхівці пагона, а цитокініни — у верхівці кореня. Ауксини відповідальні за процеси гео- і фототропізму рослин. Це необхідно для правильної орієнтації рослини щодо зовнішніх факторів — гравітації й світла. Цитокініни також беруть участь у регуляції цвітіння й утворенні насіння.

Абсцизова кислота гальмує процеси життєдіяльності, зокрема регулює стан фізіологічного спокою дерев і насіння. У несприятливих умовах (у разі похолодання, нестачі вологи) зупиняє ріст рослини й розкриття бруньок, закриває продихи, стимулює опадання листя.

Етилен сприяє формуванню захисних реакцій; гальмує процеси росту наприкінці вегетаційного періоду, стимулює руйнування хлорофілу, старіння листків, процеси дозрівання плодів.

Гібереліни синтезуються в молодих листках. Вони сприяють росту й поділу клітин, у першу чергу стимулюючи ріст у довжину меживузлів. Гібереліни стимулюють також цвітіння, утворення плодів і проростання насіння.

Саліцилова та жасмонова кислоти активують механізми захисту рослини від патогенних мікроорганізмів та шкідливих комах.

Збереження гомеостазу в несприятливих умовах

Рослини переносять екстремальні умови по-різному. Багато видів на час дії несприятливого фактора (посухи, знижених температур) упадають у стан глибокого спокою (на зиму — у помірному кліматі, на літо — у сухих тропіках). Інші рослини переносять несприятливі умови в активному стані, але змінюють процеси життєдіяльності. Наприклад, в умовах водного дефіциту гальмується клітинний поділ, що призводить до вповільнення росту рослин. За нестачі води рослини можуть згортати або навіть утрачати листки.

Через несприятливі умови прискорюються процеси старіння й опадання нижніх листків. Рослини формують такий мінімум органів, який вони в змозі забезпечити необхідними речовинами.

Механізми захисту від шкідників

Проникненню патогенів (бактерій, вірусів, мікроскопічних грибів) усередину рослини перешкоджають механічні бар'єри. Захисну роль відіграє здерев'яніння пагонів. Віск, що відкладається на кутикулі, погано змочується водою, необхідною для проростання грибних спор. До того ж речовини кутикули мають антигрибкові та антибактеріальні властивості.

Патогени долають зовнішні покриви рослин через продихи і рани. Чим менше число продихів припадає на одиницю поверхні, тим менше в патогена шансів на зараження і тим вище стійкість рослини.

У разі захворювання в рослинах накопичуються речовини, що підвищують їхню стійкість до патогенів, наприклад фітонциди — речовини з антибіотичною активністю, здатні затримувати розвиток або вбивати мікроорганізми.

Ключова ідея