Раніше ви дізналися про будову та процеси життєдіяльності різних груп рослин. Тепер розглянемо вплив умов навколишнього середовища на них.

Які чинники впливають на рослини? З власного повсякденного досвіду ви знаєте, що певну рослину можна знайти лише у відповідному місці: у лісі, на луці, болоті тощо. Тип місцевості, де поширений даний вид рослин, називають місцезростанням.

Усі чинники навколишнього середовища, які впливають на організми, називають екологічними. Серед них розрізняють чинники неживої природи - освітленість, температуру, вологість, вітер, склад ґрунту та повітря, рельєф місцевості, сніговий покрив тощо.

Чинники живої природи зумовлені взаємодією живих організмів між собою (симбіоз, хижацтво, запилення, поїдання рослин тваринами). На сьогодні особливого значення набув такий чинник, як діяльність людини, його ще називають антропогенним. За час існування людини вигляд нашої планети докорінно змінився, і переважно не на користь навколишнього природного середовища.

Найбільше рослини залежать від світла, температури, води, поживних речовин ґрунту, повітря.

Як світло впливає на рослини? Дію світла на рослину можна характеризувати його інтенсивністю (наприклад, у затінку чи на відкритому місці), тривалістю (наприклад, довжиною дня і ночі) тощо. Надмірне світло затримує ріст рослин у висоту. Тому на сонячних місцях зростають більш низькорослі рослини, ніж у тінистих. Розгляньте малюнок 186 і зробіть висновки про вплив інтенсивності світла на формування стовбура і крони сосни.

На відкритих, добре освітлених ділянках зростають світлолюбні види. Це береза, сосна, ковила та інші. Натомість тіньолюбні рослини, такі як зелені мохи, плаун булавоподібний, квасениця звичайна, смерека, часто надають перевагу затіненим місцезростанням з підвищеною вологістю.

Мал. 186. Залежність росту рослин сосни одного виду від інтенсивності світла: 1 - сосна, що виросла в лісі; 2 - сосна, що виросла на відкритому просторі

Багато рослин належать до тіньовитривалих. Це, наприклад, дуб звичайний, липа серцелиста, бузок звичайний. Вони можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку.

За вимогливістю до тривалості освітлення розрізняють рослини короткого і довгого дня. Рослини короткого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо світла частина доби становить понад 12 годин. До цієї групи належать ранні весняні рослини, а з культурних - кукурудза, соняшник, соя, рис, тобто рослини помірно теплої зони.

Рослини довгого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо довжина дня становить менш ніж 12 годин. Це переважно високогірні рослини, а з культурних - жито, овес, картопля, ячмінь, льон, тобто рослини помірно прохолодної зони.

Потреби рослин у світлі обов’язково враховують, вирощуючи овочі й декоративні рослини в оранжереях, теплицях, а також під час висаджування плодово-ягідних культур, у селекційній роботі.

Як температура впливає на рослини? Основним джерелом тепла на нашій планеті є енергія променів Сонця. В оранжереях і теплицях температуру регулюють додатковим підігрівом.

Більшість рослин пристосовується до річних періодичних коливань температури. Пригадайте, в умовах помірної зони листяні дерева і чагарники на зиму скидають листки, що дає змогу переживати періоди низьких температур.

Організми, які живуть у помірних і прохолодних зонах, часто зазнають дії температури, нижчої ніж 0 °С. Наприклад, сосна сибірська, що зростає в тайзі, витримує температуру до -50 °С. Такі рослини називають морозостійкими.

Рослини, які зростають за постійної дії помірних низьких температур, називають холодолюбними. Це мешканці тундри, високогір’я тощо. Натомість теплолюбні рослини надають перевагу місцезростанням, де не відчувається тривала дія низьких температур. Це, наприклад, рослини тропічних лісів. Деякі рослини (кактуси, рослини пустель) виробили захисні механізми, які дозволяють витримувати нагрівання до +55 ... +65 °С. Бруньки в них укриті захисними лусками і смолистими речовинами.

Цікаво знати, що температура суттєво впливає на розселення рослин по земній поверхні. Ви знаєте, що Земля має низку кліматичних зон у напрямку від полюсів до екватора. Територія України розташована здебільшого в помірно теплій зоні із жарким літом і холодною зимою. Рослинний покрив від хвойних і мішаних лісів у північно-західних областях переходить до злакових степів на півдні.