Водорості є групою, до якої відносились попередники наземних рослин. Водорості живляться завдяки фотосинтезу, а їхні клітини мають хлоропласти. Проте у багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи — листки, стебла, корені.

Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини — від невеличких мохів до велетенських дерев — вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, — водоростями.

Водорості дуже різноманітні. Наприклад, серед них є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. Виключно одноклітинними є діатомові (навікула) та евгленові (евглена) водорості, з якими ви вже познайомилися при вивченні одноклітинних організмів. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як одноклітинних (хламідомонада, хлорела), так і багатоклітинних представників (приклад — хара). До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно — морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п’ять груп водоростей — евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені — є найпоширенішими та найвідомішими. Розглянемо детальніше ті групи, в яких представлені багатоклітинні водорості.

Бурі водорості живуть переважно у морях, особливо — холодних, на глибинах до 30 м. Подібно до діатомових, у бурих водоростей хлоропласти забарвлені у різні відтінки жовтого кольору. Зазвичай бурі водорості мають великі розміри і добре помітні без збільшувальних приладів. Вони є багатоклітинними організмами. Донні зарості бурих водоростей часто називають «лісами моря». Ці «ліси» у північній півкулі найчастіше утворює морська капуста — ламінарія.

Ламінарія виглядає як широка жовто-коричнева стрічка, довжина якої може сягати 5-7 м (мал 166, а). У нижній частині вона звужується і переходить у циліндричну ніжку, яка закінчується розгалуженнями — ризоїдами. За їх допомогою ламінарія міцно прикріплюється до кам’янистого ґрунту.

Ламінарія є їстівною водорістю. Її не лише збирають, але й штучно вирощують на морських фермах у багатьох країнах. Ламінарія багата на йод, вітаміни та різноманітні корисні речовини.

Червоні водорості також є переважно морськими багатоклітинними організмами. Хлоропласти червоних водоростей забарвлені найчастіше у червоний колір. Таке забарвлення дозволяє червоним водоростям уловлювати світло на досить великих глибинах — до 70 м. Деякі червоні водорості, наприклад, червоний морський салат — порфіра, є їстівними (мал. 166, б). З багатьох червоних водоростей людина отримує цінну речовину — агар-агар. Його додають у розчини для перетворення їх на желе. Агар-агар широко використовується при виготовленні фарб, косметичних гелів, у кондитерській промисловості (наприклад, при виробництві пастили та зефіру). На поживних середовищах, виготовлених з додаванням агар-агару, дослідники вирощують культури бактерій, мікроскопічних грибів та водоростей тощо.

Мал. 166. Їстівні бурі, червоні та зелені водорості: а — морська капуста — ламінарія; б — червоний морський салат — порфіра; в — зелений морський салат — ульва

Зелені водорості є найчисленнішою та найрізноманітнішою групою водоростей, представники якої зустрічаються майже всюди — у прісних водоймах та морях, у ґрунті та на корі дерев, навіть на снігу та льоду. Вже відомими вам прикладами зелених водоростей є хламідомонада, хлорела та хара. Іншими прикладами є прісноводна водорість спірогіра та морська водорість ульва.

Спірогіра має вигляд нитки, що складається з однакових клітин, розташованих одна за одною. У кожній клітині є зелені спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти. Середину клітини займає велика вакуоля, в центрі якої на цитоплазматичних тяжах розташоване ядро (мал. 167). Спірогіра часто утворює у річках зелене м’яке та слизьке на дотик жабуриння. Якщо забарвити мікроскопічний препарат спірогіри розчином туші, то стає зрозумілим, чому жабуриння слизьке — кожна нитка оточена шаром слизу.

Мал. 167. Зелена нитчаста водорість спірогіра

Ульва, або зелений морський салат, виглядає як зелена пластинка розміром приблизно з долоню, і зовні нагадує порфіру (мал. 166, в). Зазвичай ульва росте на дні на відносно невеликих глибинах — до 5 м. Подібно до червоного морського салату, ульва є їстівною водорістю, яку в ряді країн вирощують на спеціальних морських фермах.

На прикладі зелених водоростей можна простежити основні етапи поступового ускладнення будови тіла фотосинтезуючих організмів: від рухливих одноклітинних (хламідомонада) до одноклітинних нерухомих (хлорела). Далі — до нерухомих багатоклітинних організмів з простою будовою тіла у вигляді нитки (спірогіра) або пластинки (зелений морський салат — ульва) і, нарешті, до таких зелених водоростей, які навіть зовні нагадують вищі рослини (хара).

Саме від зелених водоростей, споріднених із спірогірою та харою, походять вищі рослини.

ВИСНОВКИ

• 1. Водорості живляться як рослини, але їхнє тіло не має коренів, стебла та листків.
• 2. Водорості різноманітні за будовою (одноклітинні та багатоклітинні), своїми розмірами (мікроскопічні та макроскопічні), забарвленням хлоропластів (жовті або коричневі, червоні, зелені), середовищем існування (моря та прісні водойми, суходоли).
• 3. Основні групи водоростей, де є багатоклітинні представники, — це бурі, червоні та зелені водорості.
• 4. Від багатоклітинних зелених водоростей походять вищі рослини.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Водорості, вищі рослини, бурі водорості, червоні водорості, агар-агар, зелені водорості.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Що спільного мають водорості з традиційними рослинами, які ми називаємо вищими?
• 2. Які водорості (евгленові, діатомові, бурі, червоні або зелені) представлені виключно одноклітинними, а які — виключно багатоклітинними організмами?
• 3. В межах якої групи водоростей можна прослідкувати перехід від простої одноклітинної до складної багатоклітинної будови тіла?

ЗАВДАННЯ

• 1. Охарактеризуйте практичне значення водоростей різних груп.
• 2. Наведіть назви їстівних водоростей.