Макроскопічні гриби можуть бути сапротрофами, симбіотрофами або паразитами. Вони можуть використовувати рівні джерела органічних речовин, але найчастіше поживні речовини їм постачають рослини, особливо — деревні. Тому в лісах макроскопічних грибів зазвичай набагато більше, ніж в степах, на луках або в пустелях. Рівні групи грибів пов’язані між собою (мал. 211). Вони підвищують родючість бідних лісових ґрунтів і сприяють появі нових поколінь рослин.

Мал. 211. Макроскопічні гриби та їх роль у природі

Мікоризні гриби. Макроскопічні гриби-симбіотрофи ростуть переважно на ґрунті. Саме до них належить більшість їстівних та отруйних шапинкових грибів. Поживні речовини такі гриби отримують не безпосередньо з ґрунту, а від кореневих систем рослин, з якими їх міцелій вступає у взаємовигідний симбіоз. Цей симбіоз називається мікориза (від грецького «мікос» — гриб, та «ризос» — корінь). При утворенні мікоризи гіфи гриба щільно оплітають корені рослини (мал. 212). Гіфами міцелію гриб поглинає з великої площі воду та мінеральні речовини, які спрямовуються до коренів рослини і виділяються в зоні контакту гриба з кореневими волосками. У такий спосіб гриб підживлює рослину. Натомість рослина виділяє в зоні кореневих волосків розчинені у воді цукри та деякі інші органічні речовини, які вона утворила в результаті фотосинтезу. Ці органічні речовини поглинають гіфи гриба. Таким чином, співжиття гриба та рослини є взаємно корисним.

Мал. 212. Мікориза (а, б — корінь, оплетений гіфами гриба, вигляд збоку та на зрізі)

Певні види грибів утворюють мікоризу з певними видами рослин. Ця особливість знайшла своє відображення у назвах деяких їстівних грибів (наприклад, підберезник утворює мікоризу з березами, підосичник — о осикою, піддубник — із дубом). Ліси, де багато мікоризних грибів, швидше ростуть, ніж ті, де таких грибів мало.

Паразитичні гриби. У старих або дуже загущених лісах на деревах оселяється багато грибів, яких зазвичай називають трутовиками (мал. 213). У плодових тіл трутовиків, як правило, немає чіткого поділу на ніжку та шапинку, і вони не загнивають. Міцелій трутовиків поширюється в стовбурі по провідній системі рослини, розкладає деревину, і спричиняє її суху гниль (мал. 214). Як наслідок, уражені дерева гинуть. Проте гриб деякий час продовжує рости, живлячись мертвою органічною речовиною колишнього дерева-хазяїна, тобто перетворюється на сапротрофа.

Мал. 213. Трутовик звичайний

Мал. 214. Руйнування деревини під дією трутовика

Трутовики є прикладом макроскопічних паразитичних грибів, які викликають хвороби рослин.

Сапротрофні гриби. Відмерла деревина стає джерелом поживних речовин не лише для трутовиків, але й для багатьох інших грибів, які називають дереворуйнуючими грибами (мал. 215).

Мал. 215. Дереворуйнуючі гриби: а — трутовик паркановий; б — несправжній опеньок; в — чортові роги, або пальці мерця (ксилярія); г — іудине вухо; д — глива звичайна; е — грибна локшина (рамарія) (червоним кружечком позначено отруйні, жовтим — неїстівні, зеленим — їстівні гриби)

Врешті-решт стовбури та гілки повністю трухлявіють, розсипаються, потрапляють на ґрунт і поступово засипаються опалим листям та іншими рештками. Сильно розкладені органічні рештки стають джерелом їжі для грибів — ґрунтових сапротрофів. Серед макроскопічних ґрунтових сапротрофів переважають шапинкові гриби, дощовикові та веселкові гриби (мал. 216). Ґрунтові сапротрофи, розкладаючи залишки органічної речовини, беруть участь у процесах утворення ґрунтів та підвищення їх родючості. Тим самим ці гриби сприяють появі нових поколінь рослин, а разом з ними — і нових поколінь мікориз.

Мал. 216. Гриби ґрунтові сапротрофи: а — печериця польова; б — говорушка запашна; в, г — веселка звичайна (в — молода, г — доросла); д — дощовик (жовтим кружечком позначено неїстівні, зеленим — їстівні гриби)

ВИСНОВКИ

• 1. Макроскопічні гриби отримують поживні речовини з різних джерел: мікоризні гриби — від кореневих систем рослин, трутовики — з живих клітин рослин, дереворуйнуючі гриби та ґрунтові сапротрофи — з решток організмів.
• 2. Усі групи грибів у природі взаємопов’язані.
• 3. Гриби допомагають рослинам у живленні, знищують старі дерева та розкладають відмерлі рештки, беручи участь у процесі утворення та збагачення ґрунтів.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Мікориза, трутовики, дереворуйнуючі гриби, ґрунтові сапротрофи.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

• 1. Яким чином пов’язані між собою мікоризні, трутові та сапротрофні гриби?
• 2. Як взаємодіють дерева та мікоризні гриби?
• 3. Чим корисні та шкідливі трутовики?

ЗАВДАННЯ

Дайте відповіді на запитання школярів, наведені на початку параграфа.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Гриб китайського імператора та деякі інші лікарські гриби

Люди здавна знали про надзвичайно цілющі властивості деяких трутовиків. Одним з них є трутовик лакований, який в Китаї називається «Гриб безсмертя» (лінь-чжи), в Японії — «Гриб духовної сили» (рей-ши) (мал. 217).

У Стародавньому Китаї лінь-чжи вважався ліками від усіх хвороб, найдорожчим подарунком небес, грибом довголіття та еліксиром пам’яті.

Такий високий статус гриба у Стародавньому Китаї цілком виправданий: він містить біологічно активні речовини, які підвищують імунітет, захищають клітини від кисневого ураження та пов'язаного з ним старіння, пригнічують розвиток вірусів та хвороботворних бактерій, покращують роботу серця та кровоносної системи, підвищують мозкову активність та увагу, стимулюють пам'ять. Крім того, лінь-чжи містить речовини, які мають протипухлинну дію.

Проте лікарські протиракові властивості трутовиків перевершив інший гриб — ґрунтовий сапротроф веселка звичайна. Наразі веселка є об’єктом інтенсивних біологічних, біохімічних та фармакологічних досліджень.

Мал. 217. Лікарський гриб трутовик лакований (лінь-чжи, рейши)