Отруйні гриби
- 23-12-2021, 18:35
- 704
6 Клас , Біологія 6 клас Костіков
§ 50. Отруйні гриби
Ви дізнаєтеся про шапинкові гриби, які є небезпечними для життя та здоров'я людини.
Які гриби найнебезпечніші і скільки їх видів? Звідки з’являється отрута в грибах? Чому деякі гриби отруйні? Як уберегтися від небезпечного гриба? Чи можуть загинути гриби від забруднення навколишнього середовища? Що може трапитись, якщо з'їсти отруйний гриб? Як проявляється отруєння грибами? Чи може людина миттєво померти від контакту з отруйним грибом? Чи всі гриби мають отруту? Чому гриби не можна їсти сирими?
Плодові тіла грибів, які мають ніжку та шапинку, традиційно використовують як цінний харчовий продукт. Проте шапинкові гриби здатні спричинювати отруєння, часом навіть смертельні.
Грибні отруєння бувають двох типів: первинні та вторинні (мал. 218).
Мал. 218. Первинні та вторинні грибні отруєння
Первинні отруєння виникають тоді, коли в їжу вживають гриби, які утворюють отруйні речовини — грибні токсини. Такі гриби називають отруйними грибами.
Вторинні отруєння — це отруєння, спричинені їстівними грибами, які накопичили отруйні речовини — отрутохімікати, важкі метали та радіоактивні речовини, що містяться у забрудненому довкіллі.
Від вторинних отруєнь вберегтися досить просто: не можна збирати гриби поблизу автомобільних доріг, виробничих підприємств, поблизу місць використання отрутохімікатів, в районах, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, поблизу звалищ та смітників. Також не можна збирати старі та загниваючі гриби, порушувати правила зберігання та обробки грибів.
Первинні отруєння здатні викликати близько 90 видів різних отруйних грибів. Тяжкість отруєння залежить від двох основних факторів: від токсину, який містить даний гриб, та кількості отрути, яка потрапила в організм. При грибних отруєннях простежується наступне правило: отруєння є найтяжчим, що довшим був проміжок часу між споживанням гриба та проявом перших ознак отруєння. Тому від контакту з отруйним грибом (наприклад, при дотику) людина не помирає, а при смертельних грибних отруєннях — не помирає миттєво.
Треба пам’ятати, що простих «домашніх» тестів на виявлення грибів, які не можна споживати, не існує. Єдиний надійний спосіб убезпечити себе від первинного грибного отруєння — вміти розпізнавати їстівні та отруйні види, і ніколи не збирати незнайомих грибів. Такі способи «розпізнавання» отруйних грибів, як почорніння срібної ложки у відварі або побуріння головки цибулини, відсутність неприємного запаху — є хибними.
За ступенем небезпечності отруйні гриби поділяють на три групи: смертельно отруйні, дуже отруйні та отруйні, а також виділяють групу умовно-отруйних грибів.
Найнебезпечнішу групу складають смертельно отруйні гриби. У нашій країні ростуть три види таких грибів: бліда поганка, білий мухомор та мухомор смердючий (мал. 219). Вони викликають настільки сильне отруєння, що життя людини врятувати не вдається. Симптоми отруєння з’являються лише через кілька годин після вживання їх у їжу (інколи навіть через 2-4 доби). До того часу людина почуває себе добре, але токсини вражають печінку, викликаючи її розпад. Продукти розпаду печінки спричинюють появу перших ознак отруєння — зневоднення організму, синюшність, блювання, пронос. Людину в цей час врятувати вже неможливо. Стан хворого різко погіршується і наступає смерть.
Maл. 219. Смертельно отруйні гриби: а — бліда поганка; б — білий мухомор; в — мухомор смердючий
Токсини смертельно отруйних грибів дуже стійкі: вони не руйнуються при відварюванні або сушінні, не видаляються при вимочуванні та солінні. Смертельна доза мала — достатньо лише 10-30 г плодового тіла гриба.
Головні ознаки цих трьох найотруйніших грибів наступні: кільце на ніжці (залишки часткового покривала), біла «цибулинка» при основі ніжки (залишки загального покривала, яке захищає все плодове тіло на початку його дозрівання) та пластинчастий гіменофор білого кольору. Пластинки гіменофора приростають до шапинки і не спускаються на ніжку. У блідої поганки шапинка забарвлена у різні відтінки зеленого кольору. У білого мухомора та мухомора смердючого шапинки білі.
Бліду поганку інколи помилково приймають за зеленуху або за зелену сироїжку. Білий та смердючий мухомори найчастіше плутають з печерицями.
До дуже отруйних належать гриби, зображені на малюнку 220. Отруєння цими грибами є важкими, і, в середньому, у 15 % випадків закінчуються смертю пацієнта. Проте при своєчасній медичній допомозі людину, як правило, вдається врятувати.
Мал. 220. Дуже отруйні гриби: а — несправжній опеньок; б — павутинник оранжево-червоний; в — павутинник найкрасивіший; г — плютка Патуйяра; д — лепіота отруйна; е — лепіота коричнево-червонувата
Група отруйних грибів досить велика (мал. 221). Симптоми отруєння цими грибами наступають швидко: вже через 0,5-2 години після вживання грибів. При отруєнні такими грибами постраждалому слід зробити промивання шлунка, давати багато пити прохолодного чаю або молока, і обов’язково викликати лікаря. При своєчасному зверненні до лікаря та правильній першій допомозі хворий одужує протягом кількох днів.
Мал. 221. Деякі найвідоміші отруйні гриби: а — строчок; б — мухомор пантерний; в — говорушка білувата; г — свинуха; д — гнойовик чорнильний; е — печериця рудіюча
Деякі гриби мають «підступні» отруйні властивості. Наприклад, свинуха тонка викликає отруєння при тривалому регулярному її споживанні. При цьому в людини поступово розвивається жовтуха та анемія. Гнойовик чорнильний спричинює отруєння лише при вживанні з алкоголем.
Найбільшою за кількістю видів є група умовно-отруйних грибів. Ці гриби спричинюють дуже швидке, але «легке» отруєння, симптоми якого (блювота, пронос, слабкість, нудота, головний біль) проявляються дуже швидко — зазвичай вже через 10-30 хвилин після їх вживання. Протягом доби людина зазвичай повністю одужує. У більшості випадків такі отруєння є наслідком вживання сирих грибів, як правило — у вигляді свіжих грибних салатів. Будь-яка обробка (відварювання, смаження, сушка, вимочування) робить ці гриби безпечними. Прикладами умовно-отруйних грибів є сатанинський гриб, гриб-синяк, сироїжка блювотна, більшість хрящ-молочників, говорушка сіра.
Треба пам’ятати: навіть смертельно отруйні для людини гриби є корисними для природи. Вони допомагають рости деревам, розкладають відмерлі рештки рослин і очищають середовище від залишків загиблих організмів. Тому в природі будь-які гриби не можна знищувати. Отруйний гриб треба просто оминути, залишити рости, і не брати до кошика.
ВИСНОВКИ
- 1. Абсолютно безпечних грибів не існує. Навіть найкращі їстівні гриби можуть бути причиною вторинних отруєнь.
- 2. Простих тестів на виявлення отруйних грибів не існує. Найкращий спосіб уберегтися від отруйних грибів — збирати лише добре відомі їстівні гриби, лише в екологічно чистих місцях, і обов’язково вміти розпізнавати смертельно отруйні гриби. Незнайомі, маловідомі та сумнівні гриби не збирати ні в якому разі!
- 3. Не вживати гриби сирими, за винятком їстівних грибів 1-ї категорії, про які мова піде у наступному параграфі.
- 4. Не знищувати гриби в природі, навіть якщо вони належать до найотруйніших.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Первинні отруєння грибами, вторинні отруєння грибами, отруйні гриби, смертельно отруйні гриби, дуже отруйні гриби, умовно-отруйні гриби, загальне покривало.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- 1. Що таке первинні та вторинні отруєння грибами?
- 2. Які гриби відносяться до смертельно отруйних?
- 3. Як можна розпізнати смертельно отруйні гриби?
ЗАВДАННЯ
На малюнку 222 наведені деякі їстівні гриби, за які іноді помилково приймають смертельно отруйні гриби (мал. 219). Порівняйте ці зображення, знайдіть якомога більше ознак для їх розмежування.
Мал. 222. Їстівні гриби, за які найчастіше приймають бліду поганку та білий мухомор: а — зелена сироїжка; б — зеленуха; в — печериця звичайна
Коментарі (0)