Войти
Закрыть

Основні групи постійних тканин у рослин

6 Клас

Покривні тканини. Молоді пагони та корені рослин вкриті шкірочкою — це покривна тканина, яка складається з одного шару живих клітин, що захищають рослину від несприятливих впливів середовища, забезпечують поглинання одних речовин і виділення інших (мал. 65, а, б). У старих стебел і коренів утворюється ще один тип покривної тканини — корок. Він, переважно, складається з декількох шарів відмерлих клітин і виконує захисну функцію (мал. 65, в). Зріз саме через корок зображений на малюнку Роберта Гука — автора терміна «клітина» (мал. 3, с. 15). До провідних тканин у рослин належать деревина і луб (мал. 66). До складу деревини входять заповнені водою мертві клітини із потовщеними здерев’янілими (жорсткими) оболонками. Ділянки оболонок таких клітин, якими вони відділені одна від одної, руйнуються і ці клітини утворюють довгі суцільні трубки — судини. По судинах деревини рослина транспортує воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами у висхідному напрямку — від кореня до листків. Одночасно деревина виконує механічно-опорну функцію....
0 Переглянути

Тканини рослин

6 Клас

У попередніх параграфах ми з'ясували, що живі організми складаються з клітин. Клітини багатоклітинних організмів можуть відрізнятися за формою, розмірами, будовою, функціями, але не існують самі по собі, а об’єднуються в окремі групи, утворюючи певну тканину. Тканина рослини — це сукупність клітин, які виконують спільну функцію або функції. Об’єднання клітин у тканини відбувається завдяки міжклітинній речовині, яка склеює їх, заповнюючи проміжки між оболонками сусідніх клітин. Там, де контактують кути кількох клітин, відстань між їхніми оболонками більша. Тому залишаються повітряні міжклітинні простори — система провітрювання тіла рослини (мал. 61). Деякі розчинені у воді речовини можуть рухатися від цитоплазми однієї клітини до цитоплазми іншої через клітинні оболонки і міжклітинну речовину (мал. 62). Ділянки клітинних оболонок, через які проходить особливо багато тяжів цитоплазми, що з’єднують сусідні клітини між собою, називають порами. Вони добре помітні під оптичним мікроскопом. Отже, пори рослин — не отвори....
0 Переглянути

Основні процеси життєдіяльності квіткової рослини

6 Клас

Кожній квітковій рослині властивий ріст і розвиток, завдяки яким вона збільшується, утворює нові корені, пагони та інші органи. Для цього рослина повинна отримувати іззовні необхідні їй речовини і енергію тобто живитися (мал. 59). Рослина здатна поглинати речовини виключно у вигляді розчину або газу. Джерелом води і розчинених у ній мінеральних речовин є ґрунт. Функцію їх поглинання, мінерального живлення, виконують корені, які водночас закріплюють рослину в ґрунті. Ґрунт складається із нерозчинних неорганічних часток, органічних часток (гумусу), повітря і води, в якій розчинені мінеральні речовини. У найбільшій кількості рослина поглинає сполуки Нітрогену, Фосфору і Калію. Особливо важливими для рослини є сполуки Нітрогену, які вона здатна засвоювати тільки з ґрунту, хоча в повітрі його частка складає близько 78 % від об’єму. В достатньо великій кількості рослина поглинає Кальцій і Форум. Багато інших елементів, хоча і містяться в рослині у дуже невеликій кількості, але також необхідні для її життя....
0 Переглянути

Будова молодої рослини

6 Клас

Квіткові рослини (ті, які утворюють квітки) складаються з різноманітних органів. Основні органи, які забезпечують їх життя є вже у проростка — молодої рослини, яка щойно розвинулася із насінини (мал. 56). Наприклад, у квасолі під час проростання (мал. 57) добре помітні дві овальні частинки насінини — сім’ядолі, які розміщені одна навпроти одної. Між сім'ядолями знаходяться два ще не розгорнуті листки першого пагона. Вони розгорнуться згодом, водночас із видовженням пагона. Циліндрична частина проростка під сім'ядолями — це підсім'ядольне коліно. В нижній частині воно переходить у перший корінь рослини. Орган — це частина тіла, яка виконує певну функцію. Якщо у квасолі звичайної сім'ядолі розгортаються над поверхнею ґрунту і зеленіють, то в інших рослин, наприклад у бобів і гороху, залишаються у шкірці насінини в глибині ґрунту. Дві сім’ядолі розвиваються у багатьох, але не в усіх рослин. Часто, як у цибулі, пшениці тощо, проросток має лише одну сім'ядолю, а у хвойних їх буває більше десяти....
0 Переглянути

Підіб'ємо підсумки. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

6 Клас

1. Ми усвідомили, що окрім рослин, тварин та грибів, нас оточують ще два світи живих організмів: світ прокаріот (бактерій та ціанопрокаріот) та світ одноклітинних еукаріот (у першу чергу, одноклітинних твариноподібних організмів та водоростей). Вони зазвичай не помітні без збільшувальних приладів, але є майже скрізь. 3. На прикладі бактерій, одноклітинних твариноподібних організмів та водоростей ми переконалися, що всім живим організмам для росту необхідно отримувати із зовнішнього середовища речовини — живитися та використовувати енергію. Ми поглибили уявлення про способи живлення та джерела отримання енергії і запам'ятали, що: — живлення буває автотрофним та гетеротрофним. Автотрофи (ціанопрокаріоти та водорості) та гетеротрофи (більшість бактерій та одноклітинних твариноподібних організмів) відомі як серед прокаріот, так і серед одноклітинних еукаріот; — гетеротрофне живлення може здійснюватися шляхом всмоктування розчинених простих органічних речовин або шляхом захоплення твердих часток їжі — фаготрофно;...
0 Переглянути

Багатоклітинні водорості: ульва, хара

6 Клас

У водоростей перехід від одноклітинної до багатоклітинної будови майже завжди супроводжувався втратою здатності до активного руху, внаслідок чого ці організми переходили до осілого, суто рослинного способу існування. Ульва — це морська зелена водорість, тіло якої утворене двома шарами схожих за будовою та функціями клітин (мал. 54). Спочатку тіло ульви прикріплене до дна кількома короткими нитками. Згодом воно відривається від ґрунту і далі може вільно плавати у товщі води. Ульва зростає у морях помірного поясу, зокрема, в Чорному та Азовському, і досягає розмірів до 50 см завдовжки. Вона є їстівною і містить багато поживних та біологічно активних речовин. У деяких країнах ульву як харчову водорість штучно вирощують на спеціальних морських фермах. Хара. На дні озер та приморських лиманів, де зупиняються на прольоті качки, майже завжди можна знайти щільні зарості багатоклітинної зеленої водорості хари, яка виглядає як невеличка «справжня» рослина. Її тіло складається з довгого ниткоподібного «стебельця» , від якого на певній відстані один від одного кільцями відходять промені голкоподібних «листків» (мал. 55)....
0 Переглянути

Губка — багатоклітинний організм, що походить від одноклітинних твариноподібних організмів

6 Клас

Серед багатьох різних способів виживання у світі одноклітинних еукаріот одним з головних був захист від поїдання іншими організмами. Щоб не стати здобиччю, потрібно бути більшим від хижака. Одним зі способів збільшення розмірів тіла став перехід до багатоклітинної будови. Багатоклітинність призводить до того, що врешті-решт клітини спеціалізуються за функціями і втрачають здатність до існування як окремі організми. За розмноження у багатоклітинних організмів відповідають лише спеціальні клітини — репродуктивні. На них «працює» решта клітин: забезпечує поживними речовинами, закріплює на поверхні, збільшує розміри самого організму, захищає від ворогів та зовнішніх несприятливих впливів і т. д. Організмом, який одночасно поєднує в собі риси одноклітинних і багатоклітинних організмів, є губка. У чистих річках і струмках можна знайти на каменях або на інших твердих поверхнях нерухомі організми, які виглядають як пористі сіро-коричнюваті або зелені нарости, подушки, трубки чи навіть розгалужені кущики. Якщо обережно перенести такий організм у посудину з водою та додати до неї туші, то стане помітно, що з невеликої верхівкової воронки (устя) виходить струмінь води. Це найпростіші за будовою багатоклітинні тварини — губки (мал. 52)....
0 Переглянути

Одноклітинні водорості

6 Клас

Евглена. Серед одноклітинних фотосинтезуючих еукаріот найбільш схожою на одноклітинні твариноподібні організми здається евглена. Клітини евглени поодинокі й рухливі. В процесі руху евглени можуть змінювати форму — витягуватися, скорочуватися, вигинатися. В центрі клітини знаходиться велике добре помітне ядро (мал. 46). В цитоплазмі також чітко розрівняється від одного до кількох зелених хлоропластів: за їх допомогою на світлі евглена здійснює фотосинтез. В темряві евглена здатна переходити до гетеротрофного живлення, поглинаючи всією поверхнею клітини розчинені у воді органічні речовини. Рух відбувається за допомогою довгого джгутика, який виходить із заглибини — глотки. У глотці у евглени є ще один, потовщений при основі, короткий джгутик, який, на відміну від довгого, не виходить назовні. Біля цього джгутика в цитоплазмі розташовано велике червоне вічко. Разом з джгутиковим потовщенням вічко утворює систему, завдяки якій евглена визначає напрям падіння світла й обирає маршрут свого руху. До глотки прилягає кілька скоротливих вакуолей, які виплескують у неї зайву воду, що постійно надходить у клітину через м’який клітинний покрив. Таким чином, глотка не лише не приймає участі у живленні, а навпаки, здійснює функцію виділення, оскільки з водою за допомогою скоротливих вакуоль клітина позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності. Розмножується евглена поздовжнім поділом клітини навпіл у рухливому стані....
0 Переглянути

Твариноподібні одноклітинні організми

6 Клас

Якщо розглянути під мікроскопом зразки осаду, зібрані з дна водойми, то ми обов'язково побачимо мікроскопічні рухливі одноклітинні безбарвні організми, які набагато більші за бактерій. Це одноклітинні твариноподібні організми. До них належить і амеба протей, яка дуже поширена у прісних, переважно — проточних водоймах. Амеба протей. Тіло амеби являє собою одну клітину до 0,25 мм завдовжки (мал. 41, а). Її форма постійно змінюється, завдяки чому клітина повільно рухається. Під час руху на передньому боці клітини утворюються випини, у які поступово перетікає цитоплазма з центральної та задньої частин клітини. ЦІ випини називаються несправжніми ніжками. Коли на шляху амеби трапляються скупчення бактерій або дрібні рештки інших організмів, несправжні ніжки повільно оточують їх і замикають у собі. Утворюється травна вакуоля. Травна вакуоля — це органела, у яку з цитоплазми виділяється травний сік, який розкладає складні органічні речовини здобичі на простіші. Продукти травлення всмоктуються з травної вакуолі у цитоплазму і використовуються амебою для синтезу власних органічних речовин та забезпечення клітини енергією. Спосіб живлення амеби називається фагоцитозом. Згодом травна вакуоля з неперетравленими рештками опиняється біля клітинної мембрани, зливається з нею, і неперетравлений вміст вакуолі виводиться назовні. Фагоцитоз (від грецького «фаген» — їсти, та «цитос» — клітина) — спосіб живлення клітини шляхом активного захоплення часток їжі з подальшим їх перетравленням у цитоплазмі. Саме фагоцитоз називають тваринним способом живлення....
0 Переглянути

Одноклітинні еукаріоти

6 Клас

Евглена зелена — це тварина чи рослина? Які малі організми та водорості важливі для нашого життя? До еукаріот відносяться більшість видів, які населяють нашу планету і відрізняються від бактерій тим, що їхні клітини мають ядро. Ядро еукаріот містить молекули ДНК, організовані у хромосоми. Характерною ознакою еукаріот є також наявність мітохондрій. В еукаріот, які здатні до фотосинтезу, є хлоропласти. Цитоплазма саме еукаріотичних клітин містить більшість інших органел, зокрема лізосоми та різноманітні вакуолі. Еукаріоти можуть бути як одноклітинними, так і багатоклітинними. Прикладами еукаріот є всі ті тварини, гриби, рослини, яких ви бачите без використання збільшувальних приладів. Одноклітинні еукаріоти — це організми, що складаються з однієї еукаріотичної клітини, яка часто зовсім не схожа на клітини багатоклітинних рослин, тварин або грибів. Хоча всі багатоклітинні еукаріоти походять від одноклітинних. Інколи багатоклітинні еукаріоти, пристосовуючись до особливих умов середовища, «повертались» до одноклітинної будови. Прикладом таких організмів є відомі кожній господині одноклітинні гриби — звичайні пекарські дріжджі (мал. 39, є, ж). Наразі відомо понад 100 тис. видів одноклітинних еукаріот....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 19
Назад

Навігація