Паразитичні черви – гельмінти
- 10-12-2021, 22:15
- 485
7 Клас , Біологія 7 клас Остапченко, Балан
§ 14. ПАРАЗИТИЧНІ ЧЕРВИ – ГЕЛЬМІНТИ
Пригадайте, які організми називають паразитами. Який тип розвитку називають непрямим?
Серед безхребетних тварин є чимало видів, які ведуть паразитичний спосіб життя. Як ви пригадуєте, паразитами називають організми, що тривалий час використовують істот інших видів як місце оселення та джерело живлення. Паразитичні червоподібні істоти мають назву гельмінти. Багато паразитичних видів є серед представників плоских червів та нематод (або круглих червів). Різні види плоских червів паразитують лише в людини та тварин, а нематоди - ще й у рослин.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ ПАРАЗИТИЧНІ ПЛОСКІ ЧЕРВИ? Тіло плоских червів має форму листка або стрічки. Звідси й походить їхня назва. Найбільша кількість видів паразитичних плоских червів належить до сисунів і стьожкових червів. Сисуни мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини і різних видів тварин. Вони мають два присоски - ротовий і черевний, якими прикріплюються до тканин хазяїна.
В Україні, зокрема в басейнах річок Дніпро, Сейм, Південний Буг, поширений котячий сисун (мал. 77). Його розвиток відбувається за участі двох проміжних хазяїв: прісноводного молюска бітинії та різних видів коропових риб. Проміжні хазяї - організми, у тілі яких паразит розвивається і часто розмножується нестатевим шляхом. Покинувши тіло молюска, личинки котячого сисуна потрапляють в організм другого проміжного хазяїна - риби. Остаточний хазяїн (людина або рибоїдна тварина) заражається котячим сисуном, споживши сиру або недостатньо просолену чи просмажену рибу з личинками паразита. Остаточні хазяї - організми, у тілі яких паразит розмножується статевим шляхом.
Мал. 77. Цикл розвитку котячого сисуна: 1 - яйце; 2 - стадія розвитку в тілі молюска; 3 - перший проміжний хазяїн - молюск бітинія; 4 - другий проміжний хазяїн - прісноводні риби; 5 - остаточний хазяїн - рибоїдні ссавці та людина; 6 - доросла особина котячого сисуна
Мал. 78. Цикл розвитку печінкового сисуна: 1 - яйце; 2 - личинка з війками; 3 - проміжний хазяїн - молюск малий ставковик; 4 - личинка з м'язовим хвостом; 5 - личинка, укрита щільною оболонкою; 6 - остаточний хазяїн; 7 - дорослий черв
Для печінкового сисуна (мал. 78) хребетні тварини також слугують остаточними хазяями. У мілких водоймах з яйця паразита виходить вкрита війками личинка. Вона потрапляє в організм проміжного хазяїна - прісноводного молюска малого ставковика. Личинки сисуна наступного покоління з м’язовим хвостом залишають тіло молюска. Вони певний час плавають, потім вкриваються щільною оболонкою та осідають на прибережній рослинності. Остаточний хазяїн заражується при споживанні рослин або сирої води з личинками паразита. Тож у жодному разі не можна пити некип’яченої води, особливо зі стоячих водойм!
Стьожкові черви паразитують у кишечнику людини та різних видів хребетних тварин. Вони мають вузьке стрічкоподібне тіло, завдовжки від кількох міліметрів до 30 м. На передньому кінці їхнього тіла розташована головка з органами прикріплення: присосками, хоботком з гачками тощо. За головкою розташована непочленована шийка, а за нею - тіло, поділене на окремі членики. Паразит росте протягом усього життя, тому в ділянці шийки постійно утворюються нові членики, їхня кількість у різних видів може коливатися від 3-4 до декількох тисяч. Заповнені яйцями дозрілі членики відриваються від заднього кінця тіла черва та виводяться назовні.
Стьожкові черви не мають кишечнику. Поживні речовини з порожнини кишечнику хазяїна вони вбирають через покриви. В Україні найпоширеніші бичачий та свинячий ціп’яки, ехінокок, стьожак широкий. Проміжний хазяїн для бичачого ціп’яка - це велика рогата худоба, а для свинячого - свині. Але для обох видів ціп’яків остаточним хазяїном є людина.
Заповнені яйцями дозрілі членики ціп’яків виводяться назовні через кишечник людини (мал. 79). Для подальшого розвитку яйця паразитів повинні потрапити з їжею у кишечник проміжного хазяїна. Там з яєць виходять маленькі личинки, які з током крові потрапляють до скелетних м’язів чи різних внутрішніх органів (серця, легенів, печінки тощо).
Мал. 79. Цикл розвитку бичачого ціп’яка: 1 - зрілі членики; 2 - яйця з личинками; 3 - проміжний хазяїн; 4 - фіни; 5 - остаточний хазяїн; 6 - дорослий черв
Личинки ростуть і перетворюються на фіну (мал. 79, 4). Ця личинкова стадія має вигляд невеликого (розміром з горошину) міхурця, заповненого рідиною. Усередину міхурця вивернута зачаткова головка паразита. Остаточний хазяїн - людина - заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене м’ясо проміжного хазяїна, яке містить фіни. Потрапивши у кишечник людини, оболонка фіни руйнується, головка паразита вивертається та прикріплюється до стінки кишечнику. Після цього починається утворення члеників і ріст паразита.
Запам’ятайте! М’ясо можна купувати лише в магазинах чи спеціально призначених для цього місцях на ринках. Перед продажем м’ясо повинно пройти санітарний контроль на наявність у ньому личинок паразитів. Заражене м’ясо вилучають і знищують. Купуючи м’ясо в не призначених для цього місцях, ви ризикуєте заразитися різними паразитами. Перед споживанням м’ясо потрібно ретельно проварити чи просмажити.
Небезпечним паразитом людини є також ехінокок. Проміжними хазяями для нього слугують людина та різні види рослиноїдних свійських тварин (велика рогата худоба, вівці, кози, свині тощо). Остаточні хазяї - це хижі тварини (собаки, вовки, лисиці), які заражуються ехінококом, поїдаючи м’ясо інших тварин з фінами.
Людина найчастіше заражується ехінококом під час необережного поводження із собаками. На шерсті тварин можуть міститися мікроскопічні яйця паразита. З брудними руками через рот вони потрапляють до кишечнику людини. Личинка виходить з яйця і з кров’ю потрапляє до різних органів (насамперед до печінки або легенів). На відміну від бичачого та свинячого ціп’яків, фіни ехінокока здатні до необмеженого росту. Вилікувати хвору людину можна тільки видаливши фіну хірургічним шляхом.
Запам’ятайте! Обов’язково мийте руки після спілкування з домашніми тваринами! Тварини - не іграшки, тому не слід брати їх із собою в ліжко.
У басейнах Дніпра та Дністра поширене захворювання людини і рибоїдних тварин (собак, котів, лисиць), спричинене стьожаком широким. Паразит розвивається у водоймах за участю двох проміжних хазяїв: першого - рачка циклопа і другого - різних видів прісноводних риб, які живляться цими рачками або іншими рибами. Людина заражується, вживаючи недостатньо оброблену рибу з личинками паразита.
Запам’ятайте! Джерелом зараження стьожаком широким може стати не тільки м’ясо риби, а й недостатньо просолена ікра прісноводних риб (наприклад, щуки або судака).
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ ПАРАЗИТИЧНІ КРУГЛІ ЧЕРВИ, АБО НЕМАТОДИ? Тіло нематод за формою нагадує веретено або нитку, у поперечному перерізі має округлу форму. Саме це й зумовило одну з назв цих тварин - Круглі черви. Небезпечні нематоди - паразити рослин: галова, бурякова, стеблова, пшенична. Галові нематоди виділяють особливі речовини, що посилюють поділ і ріст рослинних клітин. Це призводить до утворення на коренях і підземних стеблах рослин пухлин - галів, у яких розвиваються тисячі паразитів (мал. 80). Галові нематоди ушкоджують багато видів культурних рослин: огірки, помідори, картоплю, моркву, перець, цукровий буряк, кавуни, дині тощо.
Серед нематод - паразитів людини в Україні поширені аскарида людська, гострик і трихінела. Самки аскарид надзвичайно плодючі: кожна із них здатна виділяти щодоби в просвіт кишечнику хазяїна до 270 тис. яєць. Людина заражається, коли з немитими овочами, фруктами, сирою водою, брудними руками до кишечнику потрапляють яйця аскарид (мал. 81). У шлунку з яєць виходять личинки аскариди. Спочатку вони проникають у кровоносні судини стінок кишечнику, а далі - з током крові через печінку та серце потрапляють у легені. Через деякий час вони руйнують стінки легеневих пухирців і по повітроносних шляхах через глотку потрапляють знову до кишечнику людини, де й стають статевозрілими.
Запам’ятайте! Щоб запобігти зараженню аскаридами, не слід вживати в їжу немиті овочі, фрукти, пити сиру воду. Також потрібно завжди мити руки перед їдою.
Мал. 80. Галова нематода
Мал. 81. Цикл розвитку аскариди: 1 - яйце з личинкою на різних стадіях розвитку; 2 - личинка; 3 - статевозрілі черви
Мал. 82. Личинка трихінели в м’язах
Інший поширений паразит людини - гострик - також мешкає в кишечнику. Запліднені самки гострика вночі відкладають яйця на згортки шкіри навколо анального отвору, подразнюючи її своїми виділеннями. Людина відчуває сильний свербіж. Гострик найчастіше паразитує в дітей. Хворі діти можуть розчісувати ці місця, на їхніх руках залишаються яйця паразита, які можуть знову потрапляти до кишечнику. Так відбувається багаторазове самозараження, і захворювання триває досить довго.
Запам’ятайте! Щоб запобігти поширенню гострика, слід дотримуватися правил гігієни (мити руки, регулярно підстригати нігті), кип’ятити білизну хворих.
Трихінела поширена переважно в місцевостях з розвиненим свинарством. Людина заражається, споживши недостатньо проварене чи просмажене м’ясо свині, заражене личинками трихінели (мал. 82).
Запам’ятайте! Щоб запобігти зараженню трихінелою, слід дотримуватися певних правил. М’ясо, призначене для їжі, має пройти дослідження санітарними службами на наявність личинок паразита. Тому купуйте його лише в призначених для цього місцях: на ринках, у магазинах. М’ясо також потрібно достатньо проварити чи просмажити.
Біологічний словничок: гельмінти, остаточний хазяїн, проміжний хазяїн, фіна.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
У різних внутрішніх органах людини і свійських тварин здатні паразитувати сисуни (наприклад, котячий та печінковий) та стьожкові черви (бичачий та свинячий ціп’яки, ехінокок, стьожак широкий).
Паразитичні нематоди шкодять культурним рослинам, паразитують в організмах людини й різних видів тварин. Небезпечними паразитами людини є аскарида людська, гострик і трихінела.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
1. Якої шкоди організму людини можуть завдавати печінковий і котячий сисуни? 2. Які особливості циклів розвитку котячого та печінкового сисунів? 3. Чим цикл розвитку ехінокока відрізняється від циклу розвитку бичачого ціп'яка? 4. Який цикл розвитку стьожака широкого? 5. Якої шкоди нематоди завдають культурним рослинам? 6. Якої шкоди людська аскарида, гострик і трихінела завдають організму людини? Як можна запобігти зараженню аскаридою, гостриком і трихінелою?
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
Які є заходи профілактики зараження гельмінтами?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ
1. Чому паразитичним червам притаманна висока плодючість? 2. Яка роль проміжних хазяїв у життєвому циклі паразитів?
Цікаво!
• Стьожковим червам притаманна висока плодючість. В одному дозрілому членику бичачого ціп'яка, який відокремлюється від його тіла, може міститися до 175 000 яєць. За рік один ціп'як продукує понад 2500 члеників - це майже 450 млн яєць!
• Дозрілі членики бичачого ціп'яка з яйцями в зовнішньому середовищі здатні деякий час рухатися та можуть навіть заповзати на рослини, що збільшує ймовірність зараження великої рогатої худоби. До активного пересування здатні й дозрілі членики паразита кишечнику собак - ціп’яка гарбузового (членики зовні нагадують насіння гарбуза).
• У порожнині тіла прісноводних коропових риб можна натрапити на паразитичних стьожкових червів - ремінців (мал. 83). Риба - це проміжний хазяїн цих паразитів, а остаточний - різні види рибоїдних птахів. В організмі людини ремінці не паразитують. Тому рибу, після видалення з її тіла ременеподібних личинок паразита, можна споживати в їжу.
Мал. 83. Риба, заражена личинками ремінця
Коментарі (0)