Риби

Риби — найрізноманітніша за видами група хребетних тварин. Середовище існування риб — водне (прісні чи солоні водойми). Тому цілком природно, що фізіологічна будова цих істот має ознаки пристосованості саме до водної стихії. Риби мають парні та непарні плавці, зябра та шкіру, укриту лускою. На відміну від суходільних хребетних, крім вух, органів рівноваги та очей, вони мають ще й бічну лінію для сприймання потоків і коливань води. Розмножуються риби викиданням ікри — нерестом. Існують також живородні риби (акули, окремі коралові риби тощо). За основою тканини скелета поділяють риб на дві великі групи: хрящових (примітивніших) та кісткових (досконаліших).

Риби лікують

У пошуках нового засобу для лікування опіків лікарі звернули увагу на властивості риб’ячої шкіри, що дають змогу використовувати її як пластир. Деякі дослідження свідчать, що такий риб’ячий пластир полегшує біль, захищає шкіру людини від інфекції та сприяє швидшому видужанню.

Риби також є джерелом незамінних жирів, необхідних людині для нормального росту й розвитку, а також для підтримання здоров’я. Усупереч загальній жирофобії, ВОЗ радить регулярно вживати жирну рибу. Рекомендується раз чи двічі на тиждень їсти рибу, особливо морську, таку як скумбрія, лосось і оселедець. Вони містять незамінні (так їх називають тому, що вони не утворюються в організмі) довголанцюгові ненасичені жирні кислоти (які іноді називають омега-3, омега-6 та омега-9), які мають надходити з їжею. Ці кислоти потрібні нашому організмові як важливий будівельний матеріал для клітинних мембран, для утворення тканинних гормонів, для роботи нервів, м’язів та очей.

Застосування шкіри риб як пластиря під час лікування опіків

Інший спосіб медичного використання риб — іхтіотерапія. У ній окремі види риб використовують для лікування захворювань шкіри, таких як псоріаз. Назва іхтіотерапія походить від грецької назви риби — «іхтіс». Історія такого лікування в традиційній медицині мало задокументована. Хоча є свідчення з одного з китайських музеїв, тематика якого — історії життя японських військовополонених у китайських таборах, де висить ескіз, виконаний в’язнем. На малюнку він зобразив себе по пояс у воді, в якій плавають маленькі рибки-лікарі (Garra rufa), нині широко застосовувані для педикюру та масажу, — вони очищують шкіру від шматочків, які відмерли, та поліпшують кровообіг.

Ти також можеш відчути подібне на «роботу» рибок-лікарів: на березі озера, річки чи моря, у тому місці, де ростуть водорості, опусти ноги у воду. Щойно це зробиш й за водоростями не стане видно пальців, з’явиться відчуття легкого лоскоту. По нетривалому звиканні (не бійтеся сміятися, якщо лоскотно, — сміх подовжує життя!) це дуже розслаблює. Насправді через коливання води відбувається мікромасаж, який стимулює кровообіг у шкірі.

Ці риби-лікарі уже кілька століть використовуються у високогірних районах Туреччини, де вони живуть зграями в проточній прісній воді. У риби немає зубів, лише рогові пластинки, схожі на мікротертки, якими вона мовби підхоплює та знімає свою їжу — нарости водоростей на камінні.

За відсутності природної їжі в акваріумі вони обходяться мертвими й мозолястими частинками шкіри людини, яка опускає ноги в акваріум. Риби просто «відкушують» їх! Процедура з рибою-лікарем займає від 15 до 45 хвилин. Лікування особливо рекомендується пацієнтам із псоріазом та іншими захворюваннями шкіри. На відміну від більшості видів риб, які дуже лякливі, риба-лікар наближається до людини без жодного страху.

Риби-лікарі за роботою

Риба-зебра, або даніо pepio

Поступово іхтіотерапія завойовує популярність у всьому світі, здебільшого як спапроцедура. Проте в деяких штатах США така послуга заборонена. Медики вважають, що риби можуть переносити віруси. Крім того, самі риби-лікарі є носіями бактерій, здатних викликати тяжкі інфекції. Які ж переваги рибо-процедур перед звичайним педикюром? Просто твої ноги лікуються в надзвичайно обережних «терапевтів»! Риба не може ні розрізати надто глибоко, ні стерти забагато мозолів. І після процедури шкіра стає дививижно гладенькою та свіжою.

Як ви пам’ятаєте, риби — наші еволюційні предки. У нас є схожі з їхніми гени (ділянки ДНК, відповідальні за кодування певних ознак організму). Тому деякі риби (наприклад, риби-зебри — Danio rerio) стали модельними організмами для наукових досліджень: перш ніж проводити медичні дослідження на жабах, приматах чи людині, їх проводять на рибці. І якщо медична процедура не становить небезпеки для риб, переходять до роботи зі складнішими організмами. Модельні організми швидко розмножуються, вони прості й недорогі в утриманні, а їхні гени добре вивчені. Тож завдяки маленьким рибкам-зебрам учені роблять відкриття в різноманітних біологічних і медичних дисциплінах: від проблем розвитку організму до лікування раку, діабету й ожиріння.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно