Мудрий мов черепаха

Одного разу заєць зустрів біля річки черепаху й сказав: «Побіжімо наввипередки...» Так починається відома народна казка. В американському мультфільмі, знятому за її мотивами, кролик Вакс Банні вирішив побитися об заклад із черепахою Сесілом на те, хто перший дістанеться фінішної прямої. Ось Бакс Банні стартує, а Сесіл не рветься до фінішу, зате сповіщає всіх своїх знайомих черепах, щоби ті вдали з себе його. Бакс Банні біжить дорогою та зустрічає тварин, що вдають із себе Сесіла, тому щоразу прискорюється. Але це не допомагає, тому що за рогом на нього вже чекає інший «Сесіл». І так аж до фінішної прямої. Цей веселий мультик (і багато інших) зображує черепах як доволі розумних тварин. І вони справді розумні! Перевірмо це дослідним шляхом!

Познайомте домашню черепаху чи ту, яку ви зустріли під час відпочинку чи риболовлі на березі озера, з іншими тваринами, наприклад, із кішкою чи собакою. Чи тікатиме черепаха від собаки / кота? Чи ховатиметься в панцир? А може, зацікавлено досліджуватиме іншу живу істоту? «Пограйте» з черепахою в м’яча. Яку реакцію матиме тварина на неживий предмет? Чи зважатиме вона на м’яч? Чи почне з ним бавитися? Спостереження запишіть у щоденник та зніміть відео.

Головною ознакою, за якою визначаються відмінності черепах від решти рептилій, є панцир, що слугує захисним щитом цієї тварини. Панцир складається з двох частин — спинної та черевної. Спинна частина зростається з ребрами й відростками хребців, а черевна складається з дев’яти кісток, похідних від кістко-грудної клітини четвероногих. Спереду й ззаду в панцирі є отвори, у які черепаха може сховати кінцівки, якщо відчує небезпеку. Важливо зрозуміти, що панцир є частиною тіла черепахи й безпосередньо поєднується з іншими органами. Тому «відламати шматочок для спогадів» те ж саме, що й «відламування» частини тіла людини! На спинній і черевній частинах панцира утворюються щитки. Про них уже згадувалося вище, коли йшлося про визначення віку черепахи. Щитки — це рогові пластинки, здатні змінювати своє положення, пом’якшуючи (амортизуючи) навантаження. Цей механізм забезпечує стійкість поверхні під впливом зовнішніх сил. Інженери сподіваються збагнути біомеханічні властивості панцира, щоб розробити матеріал, здатний виконувати аналогічну захисну функцію. Це корисно, наприклад, для створення бронежилетів.

Завдяки такому природному бронежилету черепахам вдається успішно захищати внутрішні органи й уникати пошкоджень у разі нападу. Собаки й коти вважають черепаху здобиччю та виявляють мисливське зацікавлення нею. Тому в ситуації, коли черепаха зустрічається з представником іншого виду тварин, який здаватиметься їй небезпечним, вона сховає кінцівки та голову в панцир. Але під час знайомства з м’ячиком захисна реакція не спостерігатиметься. Швидше за все, черепаха просто проігнорує предмет або спробує його скуштувати. Завдяки органам чуття та складному мозку тварина здатна відрізняти живе від неживого!

Панцир черепахи

Картонний лабіринт у коробці

Хоча багато років вважалося, що черепахи, ящірки та змії не володіють високорозвиненим інтелектом, в останні роки репутація рептилій починає змінюватися. Експерименти, пов’язані з визначенням їхніх інтелектуальних здібностей проливають дедалі більше світла на їхні справжні «таланти». На думку вчених, вони є своєрідним ключем до розуміння процесів еволюції пам’яті та здатності до навчання.

Прикладом дослідження інтелектуальних здібностей рептилій є тест із лабіринтом. Для проведення експерименту потрібні картон, канцелярський ніж, лінійка, клей. Виготови з картону нескладний лабіринт із одним входом і виходом. Для цього приклей картонні перегородки до основи й таким чином створи заплутаний прохід. У окремому куточку можеш насипати камінчиків, аби подивитися, чи забиратиметься на них черепашка. На підлогу лабіринту бажано постелити повстяну тканину, яка полегшуватиме пересування тварини. Біля єдиного виходу поклади щось смачненьке для черепахи — наприклад, кульбабу.

Тепер запускай черепаху в лабіринт і спостерігай за тим, як вона його подолає. Потрібно засікти час, який вона витратить на це. Зафільмуй процес, а згодом зроби прискорене відео. Після успішного завершення «мандрівки» поверни черепаху в домівку (акваріум чи тераріум). Спробуй через кілька годин ще раз запустити черепаху в лабіринт (не пересувай його до тих пір!) і знову зафіксуй час. Спостерігай, чи скорочується час проходження лабіринту порівняно з першим разом. Згодом повтори дослід і зафіксуй час проходження втретє. Не засмучуйся, якщо черепаха не зацікавиться лабіринтом, — значить, їй не до вподоби ця «гра». Відпусти її та спробуй повторити вправу іншим разом. До речі, ти можеш також провести подібний дослід з ящіркою.

Мабуть, через неквапливі рухи багато хто вважає черепах не надто розумними. Однак це враження, вочевидь, хибне. Ці рептилії швидко навчаються та володіють довготривалою пам’яттю. Коли черепаха проходить лабіринт уперше, вона дізнається, що може отримати щось смачненьке, якщо пройде до кінця. І коли тварина потрапляє в лабіринт вдруге, вона здатна обрати правильний шлях, аби швидше дістати «приз» знову. Скорочення часу на проходження лабіринту за другої спроби свідчить, що тварині не потрібно наново вирішувати, куди повернути в пошуках виходу — спрацьовує пам’ять! Важливо, що для навчання достатньо одного проходження і, як правило, решта тривають приблизно однаково. Цікаво, що навіть за кілька місяців черепахи здатні успішно виконати поставлене перед ними завдання з проходження того самого лабіринту.

При цьому черепахи — тварини з високим рівнем соціалізації. Тож якщо в лабіринт запустити відразу двох черепах, одна з яких уже його проходила, друга черепаха може скопіювати поведінку першої і таким чином навчитися швидше проходити лабіринт. Позаяк імітація лежить у основі соціального навчання та є базою для поширення культури, упродовж тривалого часу вважалося, що здатність набувати новий досвід зі спостережень за поведінкою представників свого виду властива лише людині.

Черепаха під час поїдання смаколика

В інтернеті ви можете побачити, як коти, активно полюють на рухливу пляму від лазерної указки, намагаючись її спіймати. «Мисливський інстинкт», — скажете ви. І матимете рацію! Розгляньмо, як він виявляється у черепахи.

Для цього погодуй тварину живими креветками. Найкраще взяти спеціальні для акваріума, різнокольорові, добре помітні у воді. Такі можна купити в зоомагазині. Спершу вилий креветок у миску й злий воду. Одразу після цього налий до креветок воду з акваріума з черепахою. Це потрібно для того, щоб склад води не відволікав тварину від процесу полювання. Тепер акуратно перенеси кілька креветок в акваріум до черепахи. Що стається далі? Як зреагує черепаха на креветки? Чи прокинеться її мисливський інстинкт?

Черепахи харчуються як рослинами, так і дрібними тваринами. Попри те, що у всіх представників цього виду відсутні вушні раковини та слухові проходи, чують вони так само добре, як і коти. Очі в черепах розвинуті достатньо, тому ці організми мають гострий зір. Якщо запустити в акваріум креветок, у черепахи прокинеться мисливський інстинкт. Вона вловлює сліди запаху здобичі та переслідує її. Якщо жертва починає віддалятися, то в черепахи спрацьовує так званий інстинкт гонитви. До речі, полювання не обов’язково має виявитися успішним, але саме вже переслідування може принести тварині задоволення. А щойно жертва стає недоступною, черепаха припиняє полювання.

• 1. Як ти думаєш, як черепаха визначає, чи становить для неї загрозу об’єкт? Запропонуй дослід, що міг би допомогти перевірити твоє припущення.
• 2. Чи самі лише плазуни здатні вчитися у своїх родичів? Чи є така здатність у простіших хребетних і безхребетних тварин? Як вона проявляється?
• 3. Чому червоновуха черепаха віддає перевагу тваринній їжі, навіть за наявності рослинної?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Тварини лікують 7 клас Драгулян", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)