ЯКІ КОМАХИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З НЕПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ?

• Прямокрилі. Ви добре знаєте таких комах, як коники, цвіркуни, сарана. У них вузенькі прямі шкірясті надкрила захищають широкі перетинчасті задні крила, які в польоті віялоподібно розгортуються. Задні ноги видовжені й призначені для стрибків. Мають органи слуху, а самці - ще й органи стрекотіння.

Мал. 59. Різноманітність прямокрилих; 1 - коник зелений; 2 - дибка степова; 3 - сарана перелітна; 4 - вовчок, або капустянка

Коник зелений (мал. 59,1), стрекотіння якого зазвичай можна почути надвечір і вночі, живиться листками рослин, іншими комахами. Особливо ненажерливі личинки коника: одна личинка за добу може з’їсти до 7 комах. У степах України поширена хижа дибка степова (мал. 59, 2). Цей вид занесено до Червоної книги України. Сарана перелітна (мал. 59, 3) здатна до масових розмножень. Тоді особини сарани збираються у велетенські зграї і летять на далеку відстань (до кількох тисяч кілометрів), виїдаючи всю зелену рослинність на своєму шляху. В Україні місця розмноження сарани відомі в дельтах великих річок (Дунай, Дністер, Дніпро).

Власники городів і садових ділянок добре знають вовчка, або капустянку (мал. 59, 4), - небезпечного шкідника культурних рослин. Ця комаха має копальні передні ноги, за допомогою яких проробляє довгі ходи в ґрунті. Вовчок також добре літає та плаває. Своїми міцними щелепами він підгризає підземні частини городніх культур (огірків, картоплі, моркви тощо).

• Таргани — одна з найдавніших груп комах, які існували на нашій планеті. У цих тварин гризучий ротовий апарат, передні крила перетворилися на шкірясті надкрила, а задні крила - перетинчасті. В Україні поширений тарган рудий (мал. 60). Його оселення в житлі завдає людині багато клопоту. Таргани псують продукти харчування, розносять різні види бактерій і яйця паразитів, здатні виводити з ладу побутові прилади: комп’ютери, телевізори тощо.

Мал. 60. Тарган рудий

Мал. 61. Різноманітність жуків: 1 - жук-гнойовик; 2 - сонечко; 3 - колорадський жук; 4 - жук-вусач

ЯКІ КОМАХИ РОЗВИВАЮТЬСЯ З ПОВНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ?

• Жуки. Найбільше видів серед комах - це жуки. Вони мають гризучі ротові органи, передня пара крил перетворилася на надкрила, задня пара - перетинчаста (мал. 53). Жуки поширені в найрізноманітніших умовах суходолу та в прісних водоймах. Жуки-гнойовики та їхні личинки живляться послідом тварин, а гробарики - трупами тварин (мал. 61, 1). Вони закопують гній або трупи в землю та відкладають на них яйця, з яких вилуплюються личинки, що швидко перетворюють ці залишки на гумус, сприяючи ґрунтоутворенню.

Сонечка (мал. 61, 2) та їхні личинки винищують попелиць, а жуки-красотіли (див. мал. 38, 2) - гусінь шкідливих метеликів. Багато видів жуків шкодять культурним рослинам, продовольчим запасам, виробам з деревини тощо. Усім відомо, якої шкоди картоплі завдає колорадський жук, завезений до нас із Америки (мал. 61, 3). В Україні шкодять: цукровому буряку - буряковий довгоносик; зерновим культурам - жук-кузька та багато інших. Короїди виточують ходи під корком та в лубі цінних порід дерев, а личинки златок і вусачів живуть в мертвій деревині, завдаючи значної шкоди зрубаному для господарських потреб лісу (мал. 61, 4).

Багато видів жуків живе у прісних водоймах. В Україні найбільші з них - це хижий жук-ппавунець (мал. 62, 1) і рослиноїдний вид - водолюб чорний (мал. 62, 2). Личинки водолюба - хижаки. Вони полюють на різних безхребетних тварин.

• Метелики. У дорослих особин метеликів ротові органи — сисний хоботок (див. мал. 54, 2). Дві пари перетинчастих крил вкриті лусочками, які здатні заломлювати світло. Багато видів метеликів, насамперед денних, мають надзвичайно гарне забарвлення. В Україні це, наприклад, махаон (мал. 63. А) та аполлон. Ці та багато інших видів метеликів потребують охорони, тому занесені до Червоної книги України.

Личинки метеликів, або гусінь, мають гризучий ротовий апарат і видовжене червоподібне тіло. Слинні залози гусениці виділяють шовкові нитки, з яких вона перед заляльковуванням плете захисну оболонку - кокон (шовкопряди, коконопряди) або якими прикріплює лялечку до різних предметів. Личинки метеликів переважно рослиноїдні, хоча є такі, що живляться вовною або хутром (наприклад, шубна, платтяна, меблева молі). Гусінь деяких видів (білан капустяний, яблунева міль, золотогуз, шовкопряд-недопарка тощо) шкодить різним сільськогосподарським культурам і лісовим насадженням.

Мал. 62. Жуки - мешканці водойм: 1 - жук-плавунець; 2 - водолюб чорний

Мал. 63. Метелики. А. Махаон: 1 - доросла особина; 2 - гусениця. Б. Шовковичний шовкопряд: 1 - дорослі особини; 2 - гусениці

Людина здавна розводить шовковичного шовкопряда (мал. 63. Б), гусінь якого споживає виключно листки шовковиці (тутового дерева), а дорослі особини взагалі не живляться. Ці комахи стали свійськими тваринами, у природі вони не трапляється. Одна гусениця шовкопряда при заляльковуванні утворює кокон із єдиної шовкової нитки близько 2 км завдовжки. З неї виготовляють шовкові тканини, які дуже цінуються. Галузь промисловості, що має назву шовківництво, зародилася в Стародавньому Китаї 5 тис. років тому.

• Перетинчастокрилі. Медоносні бджоли (мал. 64. А) виробляють мед - винятково корисний продукт харчування. Це нектар квіток, змінений під дією особливих речовин, які виробляють залози розширення передньої частини кишечнику бджіл-робітниць. Бджоли запасають мед у стільниках з воску й використовують для власного живлення взимку. Бджіл утримують у штучних гніздах - вуликах (мал. 64. Б). Сучасний розбірний рамковий вулик винайшов на початку XIX сторіччя український бджоляр П.І. Прокопович. Конструкція вулика дає змогу заміняти рамки з медовими стільниками новими, не порушуючи життя бджолиної родини.

Бджолина родина складається з однієї цариці (матки), кількох десятків самців - трутнів і десятків тисяч робочих особин (нездатних до розмноження самок). Личинок майбутніх робочих особин і трутнів перші чотири дні після вилуплення з яйця робочі особини вигодовують виділеннями залоз — «молочком», а потім — пергою (сумішшю пилку та нектару). Личинки, з яких розвинуться майбутні цариці, отримують «молочко» до заляльковування.

Мал. 64. А. Медоносна бджола: 1 - робоча особина; 2 - матка (цариця); 3 - трутень. Б. Вулик

Мал. 65. Джміль земляний

Джмелі (мал. 65) мешкають у гніздах із трави, моху тощо, розміщених у дуплах, покинутих норах тварин-землериїв та ін. Ці комахи запилюють багато дикорослих і культурних рослин, причому деякі з них (наприклад, конюшину) запилюють виключно джмелі.

Гнізда мурашок називають мурашниками.

Під час будівництва гнізд мурашки перемішують ґрунт, збільшують його шпаристість, збагачують органічними речовинами. Руді лісові мурашки (мал. 66) винищують значну кількість шкідників лісу.

Личинки різноманітних видів їздців (мал. 67) паразитують у яйцях, личинках і лялечках різних видів комах. Так вони регулюють чисельність комах-шкідників.

• Двокрилі. Цікава група комах, у яких є лише одна (передня) пара перетинчастих крил, а задня перетворена на булавоподібні утвори - дзижчальця (мал. 68. А). Ротові органи в більшості мух - це м’який лижучий хоботок, у кровосисних і хижих видів - колючо-сисні ротові органи, як-от у комарів (мал. 54, 3, 4). Поблизу осель та в житлі людини трапляється муха кімнатна (мал. 68. А). Вона живиться різними речовинами, зокрема харчовими продуктами людини. Її червоподібні личинки розвиваються на смітниках, скупченнях органіки тощо. Мухи розповсюджують збудників інфекційних захворювань та яйця паразитичних червів. Тому боротьба з мухами та запобігання їхнім контактам з продуктами харчування - необхідна умова гігієни людини.

Мал. 66. А. Руда лісова мурашка. Б. Мурашник

Мал. 67. 1. Їздець відкладає яйця в тіло гусениці. 2. Личинки їздця виходять з гусениці

Мал. 68. Двокрилі: А. Дзижчальця Б. Муха кімнатна: 1 - доросла особина; 2 - личинка. В. Ктир велетенський

Ктир у польоті здатний наздоганяти свою здобич - інших комах. Своїм потужним хоботком він пробиває покриви здобичі та висмоктує її вміст. Ктир велетенський занесений до Червоної книги України (мал. 68. В).

Біологічний словничок: дзижчальця.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Серед комах, розвиток яких відбувається з неповним перетворенням, в Україні найбільш поширені коник зелений, дибка, сарана, тарган рудий, а серед комах, розвиток яких відбувається з повним перетворенням, - жуки, метелики, джмелі, мухи.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які характерні риси представників прямокрилих ви знаєте? 2. Чим характеризуються представники жуків? Яка роль жуків у природі та господарстві людини? 3. Які характерні ознаки метеликів вам відомі? Яка роль цих комах у природі та житті людини? 4. Які особливості будови перетинчастокрилих вам відомі? 5. Що ви знаєте про життя бджолиної сім’ї? 6. Які особливості будови притаманні двокрилим комахам? Поясніть роль медоносної бджоли в природі й житті людини.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

Яка роль комах у природі й житті людини?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Чому самці перетинчастокрилих не мають жала?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

Тема: Виявлення прикладів пристосування до способу життя у комах

Мета: навчитися виявляти особливості будови комах у зв’язку з їхнім способом життя.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: ручні лупи, препарувальні набори, лінійки, колекції комах.

Хід роботи

1. Розгляньте фіксованих хрущів травневих (колекційний матеріал). Зверніть увагу на їхній колір і форму.

2. Знайдіть відділи тіла: голову, груди та черевце.

3. Користуючись лупою, знайдіть органи, розміщені на голові: вусики, складні очі, ротові органи.

4. Роздивіться тверді надкрила і перетинчасті крила.

5. Підрахуйте кількість пар ходильних ніг жука.

6. Зробіть висновки, які особливості зовнішньої будови хруща пов’язані з пристосуванням до наземно-повітряного середовища.

7. Розгляньте за такою самою схемою колекційні екземпляри комах, які пристосувалися до життя у водоймі (водолюб), ґрунті (вовчок), на інших організмах (воша людська).

Цікаво!

• Гуляючи спокійного літнього вечора, ви можете побачити серед рослин яскраві вогники. Це світяться безкрилі самки жуків-світляків, таким чином приваблюючи крилатих самців. Свічення відбувається завдяки тому, що в тілі комахи є особлива жироподібна речовина, здатна окиснюватися з виділенням великої кількості світлової енергії. Явище свічення живих організмів називають біолюмінісценцією.