Войти
Закрыть

Риби

7 Клас

ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ ТВАРИН ВІДНОСЯТЬ ДО ХРЕБЕТНИХ? Вам добре відомі такі хребетні тварини, як риби, жаби, ящірки, птахи, ссавці. Вони дуже різні, поширені в усіх середовищах життя: наземно-повітряному, ґрунтовому, морських і прісних водоймах. Об’єднує всіх цих різних тварин в одну групу єдиний план будови. Насамперед усім їм притаманний внутрішній осьовий скелет - хорда (мал. 92). Саме тому всіх хребетних відносять до типу Хордові. Хорда має вигляд суцільного тяжа і слугує опорою для м’язів, а також надає тілу певної пружності. У більшості тварин цього типу хорда в дорослому стані замінюється на хребет (хрящовий або кістковий) і лише в небагатьох форм залишається протягом усього життя (наприклад, осетрові риби). Хребет - осьовий скелет, що складається з послідовності коротеньких хребців, утворених з хрящової чи кісткової тканини. У більшості хребетних тварин розвинений скелет голови - череп. Нервова система складається з двох частин: передня частина розширена в головний мозок і захищена черепом, а задня має вигляд видовженої трубки. Її називають спинним мозком. У глотці хордових тварин є зяброві щілини. У видів, що виникли у водному середовищі та ніколи його не залишали (риби), вони зберігаються впродовж усього життя. У решти тварин, що перейшли до життя на суходолі або знову повернулися до існування у водному середовищі (крокодили, тюлені, кити, дельфіни), зяброві щілини закладаються тільки під час зародкового розвитку (мал. 92) і ніколи не функціонують як органи дихання в дорослому стані. Замість них газообмін забезпечують легені — парні органи, які дають змогу дихати атмосферним повітрям....

Паразитичні та кровосисні членистоногі

7 Клас

Ви ознайомилися з різноманіттям членистоногих. Серед усіх груп членистоногих трапляються паразитичні та кровосисні види. Ознайомимося з найвідомішими серед них. ЯКІ ПАРАЗИТИЧНІ ВИДИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ СЕРЕД РАКОПОДІБНИХ? У прісних водоймах України поширені невеликі рачки коропоїди, що живляться кров’ю риб (мал. 84). Зверніть увагу на пристосування цих тварин до паразитичного способу життя. Сплощена форма тіла сприяє кращому прикріпленню до тіла хазяїна. Перша пара нижніх щелеп перетворена на присоски, а за допомогою верхніх щелеп у вигляді хоботка коропоїди проколюють покриви риби та висмоктують її кров. ЯКІ ПАРАЗИТИ ВІДОМІ СЕРЕД ПАВУКОПОДІБНИХ? Паразитичний і кровосисний спосіб життя можуть вести різні представники кліщів. Так, іксодові кліщі, зокрема собачий (мал. 85), тайговий, бичачий кліщі, мають на голівці хоботок з гачками. За допомогою хеліцер кліщ розрізає шкіру живителя, а за допомогою гачків хоботка - прикріплюється до неї й висмоктує значну порцію крові. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від організму-живителя. Іксодові кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, як-от кліщовий енцефаліт - смертельно небезпечне вірусне захворювання. Під час засмоктування крові кліщі передають вірус енцефаліту від тварин до людини. Якщо людина планує поїздку в райони, де є осередки кліщового енцефаліту, їй слід зробити профілактичне щеплення....

Паразитичні черви – гельмінти

7 Клас

Серед безхребетних тварин є чимало видів, які ведуть паразитичний спосіб життя. Як ви пригадуєте, паразитами називають організми, що тривалий час використовують істот інших видів як місце оселення та джерело живлення. Паразитичні червоподібні істоти мають назву гельмінти. Багато паразитичних видів є серед представників плоских червів та нематод (або круглих червів). Різні види плоских червів паразитують лише в людини та тварин, а нематоди - ще й у рослин. ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ ПАРАЗИТИЧНІ ПЛОСКІ ЧЕРВИ? Тіло плоских червів має форму листка або стрічки. Звідси й походить їхня назва. Найбільша кількість видів паразитичних плоских червів належить до сисунів і стьожкових червів. Сисуни мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини і різних видів тварин. Вони мають два присоски - ротовий і черевний, якими прикріплюються до тканин хазяїна. В Україні, зокрема в басейнах річок Дніпро, Сейм, Південний Буг, поширений котячий сисун (мал. 77). Його розвиток відбувається за участі двох проміжних хазяїв: прісноводного молюска бітинії та різних видів коропових риб. Проміжні хазяї - організми, у тілі яких паразит розвивається і часто розмножується нестатевим шляхом. Покинувши тіло молюска, личинки котячого сисуна потрапляють в організм другого проміжного хазяїна - риби. Остаточний хазяїн (людина або рибоїдна тварина) заражається котячим сисуном, споживши сиру або недостатньо просолену чи просмажену рибу з личинками паразита. Остаточні хазяї - організми, у тілі яких паразит розмножується статевим шляхом....

Молюски, або м’якуни

7 Клас

ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ МОЛЮСКАМ? Молюски - безхребетні тварини з м’яким несегментованим тілом, яке часто вкрите захисною черепашкою. Вони мешкають у прісних (ставковики, жабурниці) та солоних (мідії, устриці, восьминоги, кальмари) водоймах або на зволожених ділянках суходолу (виноградний слимак, голі слизуни). Більшість молюсків повільно повзає або веде прикріплений спосіб життя, однак деякі види здатні швидко плавати (як-от, кальмари). В Україні найпоширеніший виноградний слимак (мал. 70). Його тіло складається з трьох відділів: голови, тулуба та ноги. На голові є органи чуття (пара очей та дві пари щупалець). Нога - мускулястий орган руху, розташований на черевному боці тіла. Більшість внутрішніх органів міститься в тулубі - мішкоподібному вирості спинного боку тіла. Тулуб з боків оточений складкою шкіри - мантією. Між мантією та тулубом розміщена мантійна порожнина, сполучена із зовнішнім середовищем. У більшості молюсків тулуб захищений мушлею. Її виділяють клітини покривного епітелію мантії. Ззовні мушля вкрита шаром рогоподібної органічної речовини. Але її основна маса складається з кристалів кальцій карбонату, що утворюють середній і внутрішній шари. Середній шар - порцеляноподібний - має сніжно-білий колір. Внутрішній шар - перламутровий — виграє всіма барвами веселки, оскільки в його пластинках світло розкладається на окремі кольори спектра....

Різноманітність комах

7 Клас

• Прямокрилі. Ви добре знаєте таких комах, як коники, цвіркуни, сарана. У них вузенькі прямі шкірясті надкрила захищають широкі перетинчасті задні крила, які в польоті віялоподібно розгортуються. Задні ноги видовжені й призначені для стрибків. Мають органи слуху, а самці - ще й органи стрекотіння. Коник зелений (мал. 59,1), стрекотіння якого зазвичай можна почути надвечір і вночі, живиться листками рослин, іншими комахами. Особливо ненажерливі личинки коника: одна личинка за добу може з’їсти до 7 комах. У степах України поширена хижа дибка степова (мал. 59, 2). Цей вид занесено до Червоної книги України. Сарана перелітна (мал. 59, 3) здатна до масових розмножень. Тоді особини сарани збираються у велетенські зграї і летять на далеку відстань (до кількох тисяч кілометрів), виїдаючи всю зелену рослинність на своєму шляху. В Україні місця розмноження сарани відомі в дельтах великих річок (Дунай, Дністер, Дніпро). Власники городів і садових ділянок добре знають вовчка, або капустянку (мал. 59, 4), - небезпечного шкідника культурних рослин. Ця комаха має копальні передні ноги, за допомогою яких проробляє довгі ходи в ґрунті. Вовчок також добре літає та плаває. Своїми міцними щелепами він підгризає підземні частини городніх культур (огірків, картоплі, моркви тощо)....

Будова комах

7 Клас

З різноманітними комахами: жуками, мухами, бджолами, метеликами, комарами та іншими - ви стикаєтеся повсякчас. Це й не дивно, адже цих тварин майже втричі більше, ніж усіх інших живих істот. Науку, яка вивчає комах, називають ентомологія (від грец. ентома - комахи і логос - наука). Комахи заселили всі середовища життя: наземно-повітряне, ґрунт, водойми, організми інших істот. Досить різноманітні розміри цих тварин. Серед них відомі «карлики» завдовжки частки міліметра (деякі їздці та жуки) і «велетні». Наприклад, вусач-титан велетенський, який мешкає в Південній Америці, сягає до 17 см завдовжки, а нічний метелик агрипіна (Південна Америка) - до 30 см у розмаху крил. Рекордсменом серед комах є один з видів паличників, що мешкає на острові Калімантан (Індонезія). Довжина його тіла становить майже 36 см. ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ КОМАХАМ? Тіло комах чітко поділене на три відділи: голову, груди та черевце (мал. 53). Голова зовні вкрита суцільною капсулою з кутикули. З боків голови розташована пара складних очей, між якими в багатьох комах (бджоли, бабки тощо) містяться ще 1-3 маленькі прості вічка. На відміну від ракоподібних, комахи мають лише одну пару вусиків. Це органи чуття комах, передусім нюху та дотику....

Павукоподібні

7 Клас

Ще однією групою членистоногих є павукоподібні. На відміну від ракоподібних, вони не мають жодної пари вусиків. Тіло павукоподібних зазвичай поділене на головогруди та черевце (мал. 47). На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг. Черевце або взагалі не має кінцівок, або на ньому розташовані видозмінені кінцівки (павутинні бородавки, легеневі мішки тощо). Павукоподібні поширені переважно на суходолі, але серед них є й мешканці водойм - прісних і навіть морів (переважно це різні види кліщів). ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ ПАВУКАМ? У всіх павуків головогруди зверху вкриті міцним щитом, на передньому краю якого розташовані прості очі, зазвичай їх 4 пари. Ротові кінцівки - хеліцери закінчуються рухомим кігтиком і слугують для вбивання, утримання та розривання здобичі, а також захисту від ворогів. Ногощупальця в самок схожі на ходильні ноги, але значно коротші. Головна функція цих кінцівок - чутлива: вони рясно вкриті чутливими щетинками. За допомогою ногощупалець павук обмацує й перевертає здобич, очищує хеліцери після споживання їжі тощо. Ці кінцівки беруть участь і в побудові кокона. Головогруди та черевце з’єднані між собою за допомогою тоненького стебельця. Воно надає черевцю рухливості. На нижньому боці черевця є отвори органів дихання. Вони забезпечують дихання атмосферним повітрям....

Ракоподібні

7 Клас

ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ РАКОПОДІБНИМ? Ракоподібні - переважно мешканці водойм, тому дихають за допомогою зябер. Їхня кутикула не має зовнішнього шару із жироподібної речовини, тому ці тварини не витримують пересихання. На голові розташовані дві нари чутливих вусиків. В Україні поширені різні представники ракоподібних. Найвідоміші з-поміж них - довгопалий і широкопалий річкові раки. Широкопалий річковий рак потребує охорони. Цей вид занесено до Міжнародної Червоної книги та Червоної книги України. Тіло річкового рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і черевце, що складається з окремих рухливих сегментів, укритих щитками (мал. 42). У самок черевце ширше за головогруди, у самців - вужче. У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі. На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, що утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), та п’ять пар ходильних ніг. На першій парі ходильних ніг добре розвинені клешні. Раки використовують їх для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Ходильні ноги слугують річковому раку для повзання по дну. Ще шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені й разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець. Підгрібаючи під себе воду, рак здатний швидко плавати, пересуваючися заднім кінцем уперед....

Членистоногі

7 Клас

ЯКІ ТВАРИНИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЧЛЕНИСТОНОГИХ? Членистоногі - унікальна група тварин. Їх відомо в десятки разів більше, ніж представників усіх інших типів тварин, узятих разом. Розміри коливаються від мікроскопічних (частки міліметра, як у деяких ракоподібних чи багатьох кліщів) до десятків і більше сантиметрів. Наприклад, довжина тіла омара може сягати 70 см, а розмах ніг японського краба - до 3 м 75 см. Членистоногі заселили різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Одні з них повзають по землі чи рослинах, інші - літають, плавають або прокладають ходи в ґрунті. Членистоногі - це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту. До членистоногих належать мухи, жуки, метелики, оси, павуки, кліщі, річкові раки, краби тощо (мал. 38). Що об’єднує всіх цих тварин? ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ ЧЛЕНИСТОНОГИМ? Усі представники типу Членистоногі, як і кільчасті черви, мають сегментоване тіло. Але їхні сегменти не всі однакові. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце (мал. 39). У деяких випадках сусідні сегменти (наприклад, сегменти голови і грудей) можуть зростатися між собою, утворюючи головогруди....

Кільчасті черви

7 Клас

Тіло кільчастих червів поділене на окремі сегменти-кільця, від чого й походить їхня назва (мал. 31). Сегменти - це частини тіла деяких тварини (кільчастих червів, членистоногих), розташовані вздовж тіла один за одним. Завдяки поділу на сегменти тіло набуває значної гнучкості. Переконатися в цьому можна, поспостерігавши за рухами дощового черв’яка. Зовнішню будову й характер руху кільчастих червів вивчимо під час виконання лабораторного дослідження. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Зовнішня будова і характер руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника) Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі дощові черв’яки або трубочник (за вибором учителя), фіксований матеріал, макропрепарати, чашки Петрі, фільтрувальний папір, пінцети, лупи. Хід роботи 1. За допомогою лупи розгляньте особливості зовнішньої будови дощового черв’яка або трубочника. 2. Покладіть живого дощового черв'яка на аркуш паперу. Простежте за його рухом. Прислухайтеся до шурхоту, який чути під час рухів дощового черв’яка. 3. Доторкніться пінцетом до живого дощового черв’яка або трубочника. Як тварина відреагувала на дотик? Покриви тіла кільчастих червів - шкірно-м’язовий мішок. Так називають сукупність покривного епітелію та розташованих під ним двох шарів м’язів - кільцевих і поздовжніх (мал. 32). Клітини епітелію виділяють назовні тоненький шар щільної неклітинної речовини — кутикулу. У покривах багато слизових залоз. Слиз виконує захисну функцію та, зволожуючи покриви, забезпечує крізь них газообмін....

Навігація