§ 22. Значення і будова шкіри

Функції шкіри. Шкіра є одним з найбільших органів в організмі людини, її маса в дорослої людини сягає 5 кг, а площа — 1,5-2 м2. І це не дивує, адже вона є оболонкою, що відмежовує майже весь організм людини від зовнішнього середовища.

Шкіра захищає внутрішні органи від механічних ушкоджень, від проникнення різних речовин і мікроорганізмів, від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання. Із секретом потових залоз шкіри виділяється вода й певні продукти метаболізму.

Працює шкіра і як орган чуттів. Відчуття дотику, тиску, вібрації, болю виникають у вас унаслідок подразнення відповідних нейронів, нервові закінчення яких містяться в шкірі. Завдяки терморецепторним нейронам шкіри ви сприймаєте зміни температури навколишнього середовища. Шкіра відіграє важливу роль у терморегуляції: через неї відбувається майже 82 % всієї тепловіддачі організму.

Шкіра — депо крові й сховище запасних речовин. Розгалужена мережа її судин може вмістити до 1 л крові, а в підшкірній жировій тканині накопичується жир. Роль шкіри в обміні речовин є унікальною: лише в її клітинах під дією ультрафіолетового випромінювання синтезується вітамін D. Які особливості будови дають шкірі змогу виконувати всі ці функції?

Будова шкіри (мал. 22.1). Шкіра утворена трьома шарами тканин: зовнішній шар — це епідерміс, під ним розташована дерма, найглибший шар — підшкірна клітковина.

Епідерміс є різновидом епітеліальної тканини. Зовнішній шар епідермісу — це мертві зроговілі клітини. Вони безперервно злущуються: щохвилини ви втрачаєте близько 50 тис. «лусочок». Проте товщина епідермісу не зменшується. Чому?

Верхній шар епідермісу постійно оновлюється за рахунок клітин нижнього шару, які мають кубічну форму й постійно діляться. Частина клітин залишається в нижньому шарі, а інші формують верхній шар. Ці клітини втрачають здатність ділитися, сплощуються, накопичують білок кератин і, як наслідок, роговіють, мертвіють і злущуються. У нижньому шарі епідермісу весь час продукуються нові клітини. Так за 10-30 днів відбувається повне його оновлення. Зазвичай товщина епідермісу становить 0,03-1,5 мм, але на ділянках тіла, що зазнають сильного тертя (долоні, стопи), він у декілька разів товщий.

Мал. 22.1. Будова шкіри: 1 — епідерміс; 2 — дерма; 3 — підшкірна клітковина; 4 — волосина; 5 — волосяний фолікул; 6 — потова залоза; 7 — м’яз, що піднімає волосину; 8 — кровоносні судини; 9 — нервові закінчення; 10 — сальна залоза

Дерма. У міжклітинній речовині сполучної тканини, яка утворює дерму, містяться колагенові й еластичні волокна. Завдяки їм шкіра пружна й легко розтягується: відтягніть її на тильному боці долоні і відпустіть — вона відразу повернеться в початковий стан.

Товщина дерми — 0,5-5 мм, найтовстішою вона є на спині, плечах, стегнах. Дерма впинається в епідерміс безліччю сосочків, які трохи піднімають епідерміс, утворюючи гребінці й борозенки. їхній малюнок у кожної людини різний. У дермі розташовані кровоносні й лімфатичні капіляри, м’язові та нервові волокна, нервові закінчення, пігментні клітини, потові та сальні залози, волосяні фолікули.

Шкірні залози — це залози зовнішньої секреції, що виділяють секрети на поверхню шкіри. Потова залоза має вигляд трубочки діаметром 0,3-0,4 мм, закрученої клубочком. Один її кінець сполучений з порою в епідермісі. У людини, на відміну від інших ссавців, потові залози розташовані на всій поверхні тіла, але найбільше їх на долонях, ступнях, у пахвах. Секретом потових залоз є піт, який утворюється з міжклітинної рідини. Він на 98 % складається з води, решта — це розчинені в ній солі, сечовина та інші кінцеві продукти метаболізму.

На відміну від потових, сальні залози розгалужені, а їхні протоки відкриваються у волосяний фолікул. Більшість сальних залоз розташовані на голові, обличчі, верхній частині спини. їхній секрет містить жироподібні речовини. Вони потрапляють на волосся та поверхню шкіри й пом’якшують її. Водонепроникний шар, утворений цими речовинами, захищає шкіру від пилу та мікроорганізмів, а також перешкоджає її висиханню. За добу сальні залози виділяють близько 20 г секрету.

Підшкірна клітковина — нижній шар шкіри, утворений жировою тканиною завтовшки 3-10 мм. Підшкірна клітковина працює як амортизатор, що гасить механічні дії на поверхні тіла. Недарма найтовщий шар цієї тканини міститься на сідницях і підошвах: вони весь час зазнають великого тиску. Жирова тканина є гарним теплоізолятором, тому худенькі зазвичай мерзнуть більше, ніж товстунчики.

Мал. 22.2. Будова волосини: 1 — корінь; 2 — волосяна цибулина; 3 — волосяний фолікул; 4 — сальна залоза; 5 — стрижень

Похідними епідермісу, що виконують додаткову захисну функцію, є волосся й нігті. Волосся вкриває майже всю поверхню шкіри, за винятком долонь, підошов, бічних поверхонь пальців. На голові людини в середньому росте близько 100 тис. волосин, і хоча 75-100 з них людина щодня втрачає, їх кількість у нормі відновлюється.

У волосині (мал. 22.2) розрізняють стрижень, який виступає над шкірою, і корінь, розміщений у дермі. Корінь розташовується у волосяному фолікулі й починається з потовщення — волосяної цибулини.

Основа фолікули з’єднана з гладеньким м’язом, під час скорочення якого волосина піднімається. Волосяна цибулина складається з епітеліальних клітин, які діляться, за рахунок чого волосина росте. Просуваючись до поверхні шкіри, ці клітини наповнюються кератином і роговіють. За місяць волосина виростає приблизно на 1 см. Клітини волосяної цибулини здатні до поділу протягом 2-4 років, потім ріст волосини припиняється і вона випадає. Через певний час волосяна цибулина може відновити свою активність. Колір волосини зумовлений кількістю пігменту меланіну, що міститься в її зовнішньому шарі. З віком синтез меланіну знижується, й волосся сивіє.

Ніготь (мал. 22.3) — це щільна рогова пластинка, яка лежить на нігтьовому ложі. Ложе з боків обмежене шкірними складками — нігтьовими валиками. Росте ніготь унаслідок поділу клітин кореня нігтя так само, як росте волосся. Швидкість росту нігтя становить близько 0,3 мм на день на руках і 0,15 мм на день на ногах.

Мал. 22.3. Будова нігтя: 1 — рогова пластинка; 2 — нігтьове ложе; 3 — фаланга пальця; 4 — корінь нігтя; 5 — нігтьовий валик

1. Спробуйте викласти зміст частини параграфа «Функції шкіри» у формі таблиці за наданим зразком. Обговоріть цю роботу з товаришем, аби врахувати всі відомості про функції шкіри, наведені в тексті.

Функції шкіри

2. Покажіть товаришеві на мал. 22.1 усі складові шкіри, запропонуйте знайти їхні назви в тексті параграфа.

3. Звірте короткий виклад змісту параграфа з його текстом. Обговоріть із товаришем, чи всі твердження в наведеному нижче тексті правильні. Шкіра — багатофункціональний орган. Головною його функцією є захисна, яка здійснюється завдяки епідермісу. Епідерміс увесь час оновлюється за рахунок клітин дерми. Шкіра утворена трьома шарами тканин: епідермісом, дермою й жировою тканиною. У дермі містяться судини, залози, волосяні фолікули. Жирова тканина — це головний теплоізолятор організму.

1. Поясніть, чому шкіра є одним з найбільших органів в організмі людини. 2. До якого типу тканин належить епідерміс? дерма? 3. У який спосіб відбувається оновлення епідермісу? 4. У чому полягають функції потових залоз? сальних залоз? 5. Чому нервові закінчення чутливих нейронів шкіри розташовані саме в дермі? 6. Поясніть, чому волосся й нігті вважають похідними дерми. 7*. Чому детективи на місці злочину шукають відбитки пальців? 8*. Як, на вашу думку, пов'язана розгалуженість кровоносних капілярів шкіри з її захисною функцією?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Базанова, Павіченко, Кузнецова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)