§ 58. Цілісність організму людини. Поведінка, гомеостаз і взаємодія регуляторних систем

Цілісність організму є його важливою системною властивістю, що дає йому змогу адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні впливи. Вона відображається в механізмах, завдяки яким його регуляторні системи налагоджують дії робочих фізіологічних систем.

Життєдіяльність організму регулюють, діючи узгоджено, нервова, гуморальна та імунна системи. Кожна з них має з іншими регуляторними системами як керівні, так і підпорядковані зв'язки. Ці системи доповнюють одна одну, утворюючи єдиний механізм нейрогуморально-імунної регуляції. Проте їхня злагоджена робота була б неможливою, якби кровоносна система не виконувала роль тієї ланки, що забезпечує саму можливість взаємозв'язку регуляторних систем.

Нейрогуморальні взаємодії. Будь-яка складна дія організму у відповідь на зовнішній подразник — перемогу в шкільній олімпіаді або зустріч із незнайомим собакою у дворі — розпочинається з регуляторних впливів ЦНС. У формування такої реакції робить свій внесок кожна з її структур.

Збудження ретикулярної формації приводить усі структури ЦНС у стан готовності до дій. Активація лімбічної системи пробуджує певну емоцію — здивування, радість, тривогу або страх — залежно від того, як оцінюється подразник. Робота центрів кори великих півкуль забезпечує нас програмами розумових і рухових дій. Мотонейрони передають команди рухових центрів м'язам, які виконують їх, здійснюючи рухи.

У той самий час активізується гіпоталамус і гіпоталамо-гіпофізарна система. Під їхнім впливом вегетативна нервова система змінює режим роботи внутрішніх органів.

Мозкова речовина надниркових залоз і щитоподібна залоза підвищують секрецію гормонів. Вони надходять у кров і з нею — до печінки, де посилюється вироблення глюкози. Кров збагачується глюкозою і транспортує її до всіх клітин, що активно працюють. Завдяки цьому зростає рівень енергетичного обміну в клітинах. Відбувається мобілізація внутрішніх ресурсів організму, необхідних для того, щоб ефективно прореагувати на подразник, який діє на організм.

Отже, цілісну відповідь організму забезпечує взаємодія систем нервової і гуморальної регуляції. Розпочинає регуляторний процес нервова система, а через гіпоталамо-гіпофізарну систему до неї приєднується ендокринна. Кров відіграє в цих процесах інтегруючу роль.

Проте в разі дії внутрішнього подразника діяльність нервової системи може підпорядковуватися гуморальним впливам. У цьому разі інформація про зміни в стані організму за допомогою гуморальних чинників через кров передається структурам нервової системи. Вона, у свою чергу, стимулює реакції, спрямовані на відновлення гомеостазу.

Кожний з вас відчував голод і знає, як діє людина, коли хоче їсти. Як виникає відчуття голоду? Центри голоду і насищання розміщуються в гіпоталамусі. За зниження концентрації глюкози й підвищення рівня інсуліну нейрони, чутливі до їх вмісту в крові, активуються, і ми відчуваємо, що зголодніли. Інформація від гіпоталамуса надходить до кори великих півкуль. За її участю формується харчова поведінка, і ми швиденько біжимо до холодильника або здобуваємо їжу в інший спосіб.

Відчуття насищання виникає, коли рівень глюкози й жирних кислот у крові підвищується, а вміст інсуліну знижується. Усі ці сигнали активують центр насищання гіпоталамуса, харчова мотивація зникає — і харчова поведінка гальмується.

Статева поведінка — ще один приклад взаємозв’язку регуляторних систем. З початком статевого дозрівання в організмі збільшується вироблення статевих гормонів (див. § 50). Досягаючи разом з кров’ю структур нервової системи, ці гормони впливають на них. У гіпоталамусі розташовані центри, нейрони яких мають рецептори до статевого гормона тестостерону. Унаслідок дії тестостерону і в жінок, і в чоловіків виникає статевий потяг — одна з найважливіших мотивацій людини, без якої реалізація репродуктивної функції неможлива. Статеві рефлекси є вродженими, проте статева поведінка формується внаслідок засвоєння моделей поведінки, прийнятих у суспільстві. Фізіологічною основою цього процесу є складні зв’язки лімбічної системи зі структурами кори великих півкуль.

Нейроімунна взаємодія. Імунна система, знищуючи чужорідні агенти і пошкоджені клітини самого організму, тим самим сприяє збереженню гомеостазу. Між імунною і нервовою системою, що координує роботу всіх фізіологічних систем, спрямовану на підтримку гомеостазу, є взаємозв’язок. Один зі способів їхньої координації вам уже відомий (див. § 53). Проте існують й інші види їх взаємодій.

У лімфоцитів, які дозрівають в органах імунної системи, є рецептори до медіаторів вегетативної нервової системи. Отже, ці клітини здатні сприймати сигнали, які надходять з нервових центрів, і реагувати на них. Гіпоталамус через кров одержує тривожні гуморальні сигнали — антиген проник в організм. Він активізує вегетативну нервову систему. Парасимпатичні нейрони, збуджуючись, викидають медіатор ацетилхолін, який прискорює дозрівання В-лімфоцитів. Як тільки стан внутрішнього середовища повертається до норми, активізуються симпатичні нейрони. По них до лімфоїдних тканин проходять імпульси, і викидається медіатор норадреналін. Під його впливом збільшується кількість тих Т-лімфоцитів, що стримують активність В-лімфоцитів. Отже, симпатична нервова система здатна пригнічувати імунну реакцію, а парасимпатична — стимулювати її.

1. Прочитайте уважно наведені в тексті приклади. Обговоріть з товаришем, у яких з них нервова система відіграє керівну роль, а в яких — підпорядковується гуморальним впливам.

2. Випишіть з тексту ключові слова, за допомогою яких можна розповісти про нейрогуморальну регуляцію. Наприклад:

гуморальні чинники (глюкоза, інсулін) — центр голоду — харчова мотивація — нервова регуляція (програми харчової поведінки) — смачний обід.

3. З'ясуйте, як інформація про зв'язок нервової й імунної регуляції, про яку йдеться в цьому параграфі, доповнює ту, з якою ви ознайомилися раніше (див. § 53).

1. Яку роль відіграє кров у забезпеченні цілісності організму? 2. Як взаємодіють нервова й ендокринна системи під час відповіді організму на зовнішній подразник? 3. Проаналізуйте процес регуляції харчової поведінки людини. 4. Яким є взаємозв'язок між нервовою системою і системою гуморальної регуляції в процесі формування статевої поведінки? 5. Розкажіть про участь ВНС у регуляції імунної відповіді організму. 6. Яку роль відіграють парасимпатична і симпатична системи у виникненні і зникненні відчуття голоду?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Базанова, Павіченко, Кузнецова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)