Будова ротової порожнини та травлення в ній. Ротова порожнина є початковим відділом травної системи. У ротовій порожнині їжа перебуває короткий час, тому власне травлення як ферментативний процес тут є неістотним. У ній їжа подрібнюється, змочується слиною, формується харчова грудочка готова до ковтання. Наявність великої кількості рецепторів (смакових, механічних, температурних) забезпечує інформативну функцію. Інформація, яка надходить від рецепторів до мозку, істотно змінює перебіг процесів травлення. Смакові рецептори дають змогу оцінити їжу, забезпечують відчуття солоного, солодкого, кислого та гіркого. Подразнення цих рецепторів активізують механічні процеси в роті та виділення слини.

Спереду порожнина рота обмежена губами, з боків — щоками, зверху — піднебінням, знизу — діафрагмою рота, утвореною м’язами, які розташовані вище під’язикової кістки. Через широкий отвір, зів, порожнина рота сполучається з ротовою частиною глотки.

Верхня і нижня губи є складками, в основі яких залягає м’язовий шар — переважно коловий м’яз рота. Його волокна розташовані циркулярно і радіально.

Як і губи, щоки ззовні вкриті шкірою, а зсередини — слизовою оболонкою. Переходячи на щелепи, слизова оболонка разом з підслизовим прошарком стає товстою, щільною і нерухомою; тут вона дістала назву ясен.

Власне порожнина рота обмежена спереду та з боків яснами і зубними дугами, згори — піднебінням, знизу — язиком. Коли рот закритий, верхня поверхня язика торкається піднебіння, і власне порожнина рота набуває вигляду щілини між ними. Піднебіння роз’єднує порожнину носа й власне порожнину рота, утворюючи її верхню стінку.

Механічне подрібнення та перемішування їжі в ротовій порожнині. У ротовій порожнині здійснюються такі механічні акти: смоктання, жування й ковтання.

Смоктання є першим етапом самостійного харчування, характерного для немовлят.

Жування забезпечує подрібнення їжі й змішування її зі слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та виділення шлункового соку. Акт жування є рефлекторним. Рецептори ротової порожнини, подразнення яких спричиняє цей рефлекс, — смакові, тактильні, температурні. Якщо їжа пережована погано, це негативно позначається на її обробці в шлунку.

Будова зубів, їхні функції. Зуби в людини розташовані і закріплені в зубних альвеолах щелеп. Вони утворюють верхньощелепну та нижньощелепну зубні дуги.

Кількість зубів у дорослої людини зазвичай становить 32 (часто 28). Вони називаються постійними зубами. Діти мають молочні зуби, максимальна кількість яких — 20.

Зуб складається (мал. 21) з коронки, шийки і кореня. Основна маса зуба (коронка, корінь) складається з дентину. Дентин коронки вкритий емаллю, а дентин кореня (коренів) — цементом.

Усередині зуба міститься невелика порожнина — пульпа, форма якої залежить від форми зуба. Вона продовжується у вигляді каналу кореня, який закінчується на верхівці отвором, через який усередину зуба входять артерії та нерви, і назовні виходять вени.

Мал. 21. Будова зуба: 1 - коронка; 2 - корінь; 3 - пульпа; 4 - емаль; 5 - дентин; 6 - цемент; 7 - шийка

Зміна зубів у людини відбувається один раз. Перша генерація зубів — це тимчасові, або молочні, які починають прорізуватись (як правило на нижній щелепі) на 6-7-му місяці життя і закінчують у 2 роки. Ці зуби не мають коренів. Друга генерація зубів — 32 постійних зуби, починають прорізуватись у 5-6 років життя і закінчують у 16-18 років. Серед постійних зубів на верхній та нижній щелепі розрізняють по 4 різці (різці верхньої щелепи ширші), 2 ікла, 4 малих кутніх (моляри) і 6 великих кутніх. Диференціація зубів відбулася у зв’язку з їх спеціалізацією. Різці відділяють шматочки, ікла захоплюють і розривають, кутні подрібнюють їжу.

Третій великий кутній, або зуб мудрості, мінливий як за формою і розмірами, так і за терміном прорізування.

Зуби верхніх і нижніх щелеп під час змикання їх перебувають у певному співвідношенні. Горбки малих і великих кутніх зубів однієї щелепи відповідають заглибинам на однойменних зубах другої.

Роль язика в перемішуванні їжі та сприйнятті її смаку. Язик міститься на дні порожнини рота. Це м’язовий орган, укритий зверху, з боків і частково знизу слизовою оболонкою. Язик має сосочки різної форми (мал. 22).

Мал. 22. Будова язика: 1 — корінь язика; 2 — піднебінні мигдалини; 3 — сліпий отвір язика; 4 — листоподібні сосочки; 5— сосочки, оточені валом; 6 — грибоподібні сосочки; 7 — спинка язика; 8 — верхівка язика

М’язи язика є посмугованими. Вони виконують дуже складні рухи, особливо під час мовлення. Складаються з пучків м’язових волокон, які проходять у трьох взаємно перпендикулярних напрямках: поперечному, поздовжньому і вертикальному.

Рухова функція язика є різноманітною. Передусім язик бере участь у сприйманні, жуванні та ковтанні їжі й очищенні слиною порожнини рота. Крім того, язик виконує рухові елементи виразного мовлення, що є якісним надбанням людини. Язик є органом смаку й дотику, виконує функцію слиновиділення (слинні залози язика), загальну захисну функцію (язиковий мигдалик).

Утворення, склад та роль слини в травленні. Розрізняють малі (розташовані в порожнині рота) й великі (розташовані за межами ротової порожнини: привушна, піднижньощелепна і під’язикова) слинні залози. Вони продукують три види секрету: 1) серозний (містить багато ферментів; привушна, язикові залози); 2) слизовий (язикові, під’язикова, піднебінні); 3) змішаний (щічні, язикові, губні, піднебінні, піднижньощелепна). Потрібно наголосити, що людина відчуває смак тільки змоченої їжі, а це відбувається завдяки слинним залозам. Вони функціонують безперервно, але під час сну їх продуктивність зменшується. Майже на 98 % слина складається із води. На органічні та неорганічні речовини (аніони, катіони, сечова кислота, амінокислоти, альбуміни, глобуліни тощо) припадає лише 2 % . Слина має слабколужну реакцію.

Фермент лізоцим має бактерицидну дію. Під впливом ферментів слини, птіаліну і мальтази (амілази), відбувається розщеплення крохмалю до моноцукрів. Цим ферментам властива висока активність, проте в порожнині рота під їхньою дією не відбувається повного розщеплення крохмалю, бо їжа тут перебуває мало часу (15-18 с).

Ковтання їжі як рефлекторна реакція та механізми його здійснення. Ковтання є комплексом рухових реакцій, які забезпечують перехід їжі через глотку й стравохід до шлунка. Підготовлена в роті харчова грудка рухом язика проштовхується до його кореня, де розташовані рецептори. Зупинити процес ковтання, після потрапляння харчової грудки на корінь язика, неможливо. Щелепи при цьому стискаються, м’яке піднебіння підіймається й перекриває прохід між ротом і носовою порожниною. Язик продовжує проштовхувати їжу в глотку. Вхід до гортані затуляє надгортанник, отвір стравоходу розширюється. Цьому сприяє різке підвищення тиску в порожнині глотки, у той час як у стравоході він знижується. У ковтальному рефлексі беруть участь численні рецептори язика, м’якого піднебіння, глотки, центри довгастого мозку. Оскільки центр ковтання розміщується поблизу дихального, під час ковтання дихання припиняється.

Будова та функції глотки і стравоходу. Глотка — лійкоподібна, трохи сплюснута спереду назад трубка. Довжина глотки в дорослої людини становить близько 12 см. Порожнину глотки поділяють на носову, ротову і гортанну. У носовій частині розташоване лімфоїдне глоткове кільце, представлене мигдаликами. Його основна функція — нейтралізація токсичних речовин та захист від збудників інфекції, які потрапляють у травний канал та органи дихання. Лімфоїдне глоткове кільце добре розвинуте в дитячому віці. Вважають, що воно сприяє створенню активного імунітету.

Глотка є важливим органом травної системи, бере активну участь у ковтанні. Глотка як резонатор має суттєве значення для виразного мовлення й особливо співу. Нарешті, з порожнини глотки через слухову трубу надходить повітря в барабанну порожнину, завдяки чому в ній підтримується однаковий із зовнішнім середовищем тиск.

Стравохід розташований між глоткою і шлунком (мал. 23). Має вигляд сплюснутої спереду назад трубки 25-20 см завдовжки і близько 3 см завширшки. Стінка стравоходу досить товста і складається з трьох оболонок: слизової з підслизовою основою, м’язової і зовнішньої.

Мал. 23. Стравохід: 1 - гортань; 2 - стравохід; 3 - шлунок

Функція стравоходу полягає в механічному проведенні харчової грудки або рідини з порожнини рота до шлунка. Рух їжі по стравоходу здійснюється за допомогою його перистальтичних скорочень — хвилеподібних, скоординованих скорочень м’язів органів шлунково-кишкового тракту.

• 1. Дайте характеристику процесу травлення в ротовій порожнині.
• 2. Схарактеризуйте будову та функції зубів.
• 3. Схарактеризуйте будову та функції глотки й стравоходу.
• 4. Поясніть, як рефлекси сприяють травленню у верхніх органах травного каналу.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчення зовнішньої будови зубів

Мета дослідження: Вивчити зовнішню будову зубів різних типів (різці, ікла, кутні) та зіставити їх форму та виконувані функції.

Матеріали та обладнання: муляжі зубів, ілюстративний матеріал з підручників та посібників, інтернет-ресурсів.

Хід дослідження

1. Запишіть у зошиті дату виконання, укажіть матеріали, якими користуєтесь при цьому.

2. На муляжі чи за допомогою ілюстративного матеріалу ретельно вивчіть зовнішню будову зубів.

3. Опишіть побачене, заповнивши таблицю:

Яку функцію виконують різці, ікла та кутні зуби під час вживання їжі?

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ

Дія ферментів слини на крохмаль

Мета: визначити роль ферментів слини у процесах травлення

Обладнання та матеріали: пробірки у штативі, лійка, склянки, мірна піпетка, пінцет, дистильована вода, лід, спиртовий розчин йоду, крохмальний клейстер, розчин оцтової кислоти.

Хід роботи

1. Додати у чотири пронумеровані пробірки по 3 мл крохмального клейстеру.

2. Ретельно сполоснути рот, почекати хвилину, набрати в рот води, сполоснути і виплюнути її у склянку; за допомогою лійки вилити розчин слини у п’яту пробірку.

3. У пробірки 1-3 додати по 1 мл розчину слини, у четверту — 1 мл дистильованої води; у пробірку 3 додати 4 краплі оцтової кислоти.

4. У склянку покласти лід і долити її на три чверті холодною водою; у цю склянку помістити пробірку 1; пробірки 2-4 помістити у склянку з теплою водою (не вище +38 °С).

5. За 15 хв пробірки перенести у штатив і в кожну додати 2 краплі розчину йоду.

6. За результатами практикуму заповнити таблицю:

• Твердість зубної емалі та дентину наближається до твердості кварцу та чавуну. Чому ж тоді так часто виникають пошкодження зубів?

• Чому, якщо деякий час жувати хліб, можна відчути солодкий смак?

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!