Основними причинами порушення травлення є:

• порушення цілісності органів системи, неякісна їжа, сухоїдіння, споживання дуже гарячої або холодної їжі;
• збудники низки інфекцій (черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції та ін.);
• потрапляння в травний тракт отрут (солі важких металів, отрути рослинного походження та ін.);
• зловживання алкоголем та нікотином;
• психічні травми, негативні емоції;
• природжені аномалії шлунково-кишкового тракту.

Спробуймо розглянути ці причини безпосередньо. Почнемо з ротової порожнини. Хворі зуби є осередком інфекції, що може викликати алергічні враження серця, нирок, суглобів. Такі зуби також можуть стати причиною патологічних рефлексів. Під час експерименту в пульпову камеру зуба вводили подразнювальні речовини (формалін тощо), що викликало у тварин розвиток дистрофічних процесів у різних органах, виникали паралічі кінцівок.

Найпоширенішим захворюванням зубів є порушення цілісності емалі — карієс. Якщо його не лікувати, то в подальшому це може призвести до пульпіту — запалення пульпи, у результаті проникнення в неї хвороботворних мікроорганізмів. Це спричинює руйнування і випадання зубів, що своєю чергою погіршує пережовування їжі, а отже, - і процеси травлення. Серед захворювань дітей шкільного віку карієс посідає перше місце. Причиною цього є недотримання гігієни ротової порожнини, вживання великої кількості солодощів, споживання гарячої і холодної їжі майже одночасно. Мікроорганізми ротової порожнини починають розщеплювати дисахариди, викликаючи їх бродіння, що підвищує рівень кислот, які призводять до руйнування зубної емалі. Мікротріщини, що виникають у результаті швидкої зміни температури, також є місцем проникнення мікроорганізмів.

Простий і ефективний спосіб профілактики карієсу — регулярне чищення зубів перед сном і після сніданку, використання зубної нитки, полоскання ротової порожнини, по змозі, після кожного прийому їжі.

Унаслідок поганого розжовування їжі зменшується рефлекторне виділення шлункового та підшлункового соків. Погано подрібнена їжа травмує слизову оболонку стравоходу, шлунка. Великі харчові грудки повільніше піддаються процесу травлення і довше затримуються в шлунку, викликаючи зміни слизової оболонки.

Нестача слини викликає сухість у роті, що ускладнює жування і ковтання їжі. Погано змочена слиною їжа травмує слизову оболонку ротової порожнини. При цьому знижується секреторна функція шлунка.

В умовах нестачі слини інтенсивно розмножується мікрофлора ротової порожнини, що призводить до багатьох патологічних явищ у ній.

У слизових оболонках органів шлунково-кишкового тракту в результаті дії зовнішніх чинників або порушень регуляції функцій можуть виникати запальні процеси. Запалення слизової шлунка — гастрит, дванадцятипалої кишки — дуоденіт, тонкого кишечнику — ентерит, товстого кишечнику — коліт, підшлункової залози — панкреатит, жовчного міхура — холецистит тощо.

Виразка (виразкова хвороба) — запальна хронічна хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки. Виникає здебільшого в людей віком від 25 до 50 років, частіше у чоловіків. Розвиткові хвороби сприяє багато різних чинників, серед яких провідне місце посідають порушення функції нервової системи (тяжкі психічні переживання), перевтома, порушення режиму харчування, паління, зловживання алкоголем, спадкова схильність.

Основними ознаками виразкової хвороби є болі, печія, відрижка, нудота і блювання. При виразці, особливо дванадцятипалої кишки, спостерігається підвищення кислотності шлункового соку. Для перебігу захворювання характерна сезонність — загострення настає навесні чи восени.

Апендицит — запалення червоподібного відростка, що пов’язане із запаленням лімфатичних вузлів, розташованих у ньому. Захворювання спричинює гострий біль, чутливість у нижній правій частині живота, втрату апетиту, нудоту, блювання, незначну лихоманку. Лікування зазвичай полягає в хірургічному видаленні апендикса. Якщо запалення не лікувати, апендикс може розірватись, що спричинить перитоніт (запалення очеревини).

Цироз печінки — хронічна хвороба печінки. Характеризується розростанням сполучної тканини та накопиченням жиру в клітинах. Здебільшого цироз виникає внаслідок гострих чи хронічних запалень печінки (при вірусному гепатиті, малярії та інших інфекційних хворобах), хронічного алкоголізму, отруєнь, нераціонального харчування. Ознаки цирозу печінки: загальна кволість, нудота, втрата апетиту, проноси або запори, носові кровотечі, печінка та селезінка збільшуються і ущільнюються.

Ураження підшлункової залози може спричиняти цукровий діабет і порушення травлення.

Отруєння харчовими продуктами може виникнути тоді, коли вживаються зіпсовані харчові продукти (зберігання без холодильника, у теплому приміщенні тощо).

Перша допомога повинна бути спрямована на видалення з організму людини недоброякісної їжі. Що швидше це зробити, то менше отрути потрапить у кров. До прибуття лікаря слід промити шлунок — дати людині випити підряд до шести склянок слабкого (рожевого) розчину калій перманганату (марганцівки), а потім викликати блювання. Так варто зробити кілька разів.

У разі порушення режиму харчування (сухоїдіння, великі перерви між прийомами їжі, вживання їжі на ніч, зловживання жирною їжею) у людини може виникнути запалення жовчного міхура, або холецистит. Його прояви — нудота, блювання, печія, біль у правому підребер’ї, проноси, лихоманка,а з часом через згущення жовчі в міхурі утворюються камінці. їх поява є проявом жовчнокам’яної хвороби. Вона виникає переважно в жінок середнього віку з надмірною масою тіла. Камені з жовчного міхура можуть потрапити в міхурову протоку та закупорити її. Проходячи через цю протоку, камені спричиняють сильний біль. Закупорення супроводжує жовтяниця. Закупорення основної протоки підшлункової залози може спричинити панкреатит — запалення підшлункової залози.

Інфекційні хвороби. Дизентерія — гостре інфекційне захворювання товстого кишечнику, яке спричиняють дизентерійна амеба або деякі бактерії. У хворого з’являються гострі ознаки захворювання: надзвичайна кволість, млявість, озноб, підвищення температури тіла, болісні спазми в животі. Частота випорожнень збільшується до 10-25 разів на добу. Кал — рідкий, з великим вмістом слизу і з домішками крові.

Вірусний гепатит — гостре інфекційне захворювання, яке переважно вражає печінку. Спричиняють цю хворобу віруси гепатиту А, В або С. Вірус гепатиту А найчастіше передається через їжу та воду. Вірус гепатиту В передається під час переливанні крові, вживання ліків, статевих відносин, а також від інфікованої матері до дитини під час пологів. Хронічний гепатит В або С може призводити до цирозу; він підвищує також ризик виникнення раку печінки. Гепатитам А та В можна запобігти імунізацією.

Людина заражається вірусним гепатитом через забруднені випорожненнями харчові продукти, воду, домашні речі, брудні руки. Захворювання починається через 40 днів з моменту потрапляння збудника до організму і виявляється болем у горлі, кволістю, появою нудоти, блюванням, підвищенням температури тіла. Сеча темнішає, а кал знебарвлюється, за декілька днів з’являється жовтяниця. Ця хвороба дуже небезпечна, бо призводить до загибелі клітин печінки і порушення всіх її функцій. Це захворювання досліджував російський лікар і вчений С. П. Боткін.

Ботулізм — гостра інфекційно-токсична хвороба, спричинена токсином бактерії Клостридіум. Люди отруюються, споживаючи інфіковані м’ясні продукти, овочеві та рибні консерви, ковбаси, солону та копчену рибу, що містять токсини. Дуже небезпечними є консерви домашнього приготування (через недостатню їх стерилізацію). Споживання навіть 5 г інфікованого продукту може призвести до смерті людини. Хвороба характеризується переважним ураженням нервової системи. Починається ботулізм раптово — загальною кволістю, блюванням, нерідко — здуттям. Згодом виникають запаморочення, порушення зору, труднощі при ковтанні; можливі розлади дихання, іноді — судоми. Смерть може настати від паралічу серця або дихального центру.

Сальмонельоз — гостра інфекційна хвороба, що спричинюється бактеріями роду Сальмонела. Джерелом інфекції є хворі та здорові бактеріоносії — тварини та людина. Сальмонели — постійні мешканці кишечнику багатьох тварин. Людина заражується під час вживання забрудненої їжі (здебільшого м’яса і м’ясних продуктів, молока і молочних продуктів, яєць) або води. Хвороба починається вже у першу добу після вживання недоброякісного продукту. Виникає тяжке блювання, пронос, значно підвищується температура тіла, з’являється сильний озноб. Організм зневоднюється.

Холера — гостра інфекційна хвороба людини. Характеризується ураженням тонкого кишечнику, загальним тяжким станом і зневодненням організму. Збудником холери є холерний вібріон. Збудники холери тривалий час залишаються життєздатними. Так, у молоці та інших продуктах холерний вібріон зберігає життєздатність до 7-14 діб, у відкритих водоймах — кілька місяців.

Зараження холерою відбувається при вживанні води, рідше — харчових продуктів, що забруднені вібріоном.

Захворювання починається раптово проносом. До нього незабаром приєднується нестримне блювання. Організм втрачає воду та мінеральні солі. Унаслідок цього шкіра стає зморшкуватою, кров’яний тиск падає, температура тіла знижується, з’являються болючі корчі тощо.

Усі інфекційні хвороби шлунково-кишкового тракту лікуються тільки в інфекційних відділеннях лікарень.

Потрапляння отрут у кишковий тракт. Отруєння можуть спричинити отруйні гриби, що утворюють небезпечні для життя людини речовини. Це бліда поганка, мухомор червоний, опеньок несправжній, сатанинський гриб.

Під час збирання грибів слід дотримуватися таких правил: не беріть старих, уражених черв’яками грибів; не збирайте грибів, навіть добре відомих їстівних, поблизу автотрас, промислових об’єктів, бо вони мають властивість нагромаджувати шкідливі речовини з довкілля (наприклад, важкі метали).

Ураження отруйними рослинами часто трапляються в дітей, коли вони вживають отруйні ягоди (вовче лико, вороняче око, конвалія, беладона, паслін солодко-гіркий, дурман звичайний, мак снодійний, блекота), сприймаючи їх за їстівні.

Побутові хімічні препарати (наприклад, фосфорорганічні сполуки — інсектициди) також можуть спричинити отруєння.

Перша допомога в усіх цих випадках має бути спрямована на видалення з організму людини залишків отруйних грибів, рослин або хімічних речовин. Це необхідно зробити так само, як і при отруєнні неякісними продуктами.

Вплив алкоголю та нікотину на органи травлення. У людей, які палять, отруйні речовини тютюнового диму знижують шлункову секрецію, призводять до запальних хвороб шлунка, виникнення печії, болю у шлунку.

Вживання спиртних напоїв може призвести до подразнення шлунка та запалення його слизової оболонки. Це сприяє розвитку гастриту, виразки, раку шлунка та інших хвороб.

У тих, хто палить або зловживає алкоголем і наркотиками, зникає апетит, що призводить до виникнення багатьох хвороб.

• 1. Схарактеризуйте хвороби органів травлення та їх причини.
• 2. Чому необхідно дотримуватися гігієни ротової порожнини? До чого може призвести недотримання гігієнічних навичок?
• 3. Дайте характеристику інфекційним захворюванням органів травної системи. У чому полягає їх профілактика?
• 4. Назвіть причини харчових отруєнь. Якою є перша допомога при них?

• Чому в багатьох народів існують правила поведінки під час прийому їжі?

• Чому жири під час розщеплення виділяють більше енергії, ніж вуглеводи або білки?

• Людина вживає 2-3 кг їжі на добу. Уявіть, що для неї характерне безкисневе дихання. Яку кількість їжі необхідно було б вживати людині в такому разі?

• Чому їжа повинна бути різноманітною, повноцінною та вживатися у певний час?

• Яке значення мають перистальтичні рухи кишечнику?

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!