Сенсорні системи рівноваги і руху
- 26-11-2021, 00:58
- 605
8 Клас , Біологія 8 клас Соболь (нова програма)
§ 46. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ РІВНОВАГИ ТА РУХУ
Основні поняття й ключові терміни: СЕНСОРНА СИСТЕМА РІВНОВАГИ. СЕНСОРНА СИСТЕМА РУХУ. Вісцеральна сенсорна система.
Пригадайте!
Що таке внутрішнє вухо?
Поміркуйте!
Гравітація, або сила тяжіння, що її першим почав вивчати Ісаак Ньютон, - це та сила, яка утримує будь-який предмет чи живий організм на Землі, не даючи йому змоги полетіти в космос. Із гравітацією нам доводиться стикатися на кожному кроці. Ходіння, їзда на велосипеді, стрибання, катання на ковзанах, плавання, біг і падіння були б неможливі без гравітації. А які сенсорні системи відповідають за орієнтацію та рухи тіла й органів у гравітаційному полі Землі?
ЗМІСТ
Яке значення має сенсорна система рівноваги?
СЕНСОРНА СИСТЕМА РІВНОВАГИ (або гравітаційна сенсорна система) - це функціональна система, що спеціалізується на сприйманні гравітаційного поля й зумовлює орієнтацію тіла в ньому. Цей аналізатор сприймає прискорення, положення тіла в просторі, зміни положення голови й тулуба, координує рухи та зберігає рівновагу тіла.
Іл. 104. Схема будови сенсорної системи рівноваги: 1 - мозочок; 2 - стовбур мозку; 3 - вестибулярний нерв; 4 - волоскові клітини вестибулярного апарату
Таблиця 33. ВІДДІЛИ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ РІВНОВАГИ
Органом рівноваги в людини є вестибулярний апарат, який є частиною внутрішнього вуха. Складається із присінка (переддвер’я), у якому розрізняють овальний і круглий мішечки та 3 півколових каналів з ампулами. Уся ця система заповнена рідиною.
Перший етап сприйняття - гравітаційну механорецепцію - здійснюють волоскові клітини, у яких виникає збудження після механічного подразнення рідиною внутрішнього вуха. Волоскові клітини отолітового апарату, що розташовані на внутрішніх ділянках присінка, сприймають прямолінійні прискорення під час горизонтальних і вертикальних рухів тіла. А в ампулах півколових каналів, розташованих взаємоперпендикулярно в 3 різних площинах, містяться гребінці. Волоскові клітини цих утворів сприймають обертальні рухи тіла й голови.
Іл. 105. І. Вестибулярний апарат: 1 - ампули; 2 - півколові канали; 3 - овальний мішечок; 4 - круглий мішечок; 5 - переддвер'я. ІІ. Отолітовий апарат: 6 - отоліти; 7 - отолітова мембрана; 8 - нервові волокна; 9 - опорні клітини; 10 - волоскові клітини. ІІІ. Гребінець: 11 - волоскова клітина
Нервове проведення збудження здійснюється гілкою присінково-завиткового нерва (вестибулярного нерва). Інформація надходить через сітчастий утвір до мозочка для забезпечення підсвідомої координації рухів. Частина сигналів надходить до гіпоталамуса, де формується відчуття закачування, і до кори півкуль, де створюються свідомі відчуття положення тіла в просторі.
Кіркове формування відчуттів, що називаються статичними (гравітаційними), відбувається разом із зоровими, слуховими та іншими відчуттями й відіграє важливу роль у пізнанні людиною просторових відношень.
Отже, сенсорна система рівноваги здійснює сприйняття гравітаційної інформації та формування відчуттів рівноваги й положення тіла в просторі.
Яка роль сенсорної системи руху у зв'язку організму із середовищем?
СЕНСОРНА СИСТЕМА РУХУ — це функціональна система, яка забезпечує сприймання, проведення та обробку інформації від рецепторів, розміщених у м’язах, сухожилках, фасціях і суглобах.
Таблиця 34. ВІДДІЛИ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ РУХУ
Рухову механорецепцію забезпечують внутрішні механорецептори м’язів, сухожилків, суглобів і фасцій.
Нервове проведення збудження від рецепторів здійснюється по висхідних шляхах спинного мозку до рухової зони кори півкуль та мозочка.
Кіркове формування відчуттів положення тіла й рухів (кінестетичні відчуття) відбувається в результаті аналізу в руховій зоні інформації від усіх рухових рецепторів. Руховими відчуттями є відчуття положення кінцівок, частин тіла чи всього тіла в просторі, відчуття переміщення, відчуття сили та ін. Пропріоцептивні (від лат. proprius - власний і receptor - той, що сприймає) відчуття разом із вестибулярними та дотиковими є відчуттями, що відіграють основну роль у розвитку дитини.
Отже, сенсорна система руху є регулятором локомоції людини та основою сприйняття простору й часу.
Які функції виконує вісцеральна сенсорна система?
Вісцеральна (інтероцептивна) сенсорна система — це функціональна система, що забезпечує сприймання, проведення та обробку інформації від внутрішніх органів і внутрішнього середовища.
Таблиця 35. ВІДДІЛИ ВІСЦЕРАЛЬНОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ
Вісцеральну рецепцію здійснюють механорецептори, терморецептори, хеморецептори, больові рецептори внутрішніх органів, тканин, судин.
Нервове проведення збудження від рецепторів до ЦНС відбувається через язикоглотковий, блукаючий, черевний і спинномозкові нерви.
Відчуття, що відображають процеси всередині організму, називаються органічними. Це відчуття голоду, спраги, ситості, втоми, бадьорості, змін у діяльності шлунка, печінки, серця та ін. Кіркове формування відчуттів здійснюється за допомогою лімбічної системи, тому органічні відчуття мають негативне чи позитивне емоційне забарвлення. І. М. Сєченов називав ці відчуття «темними чуттями», оскільки більшість із них є неусвідомленими.
Отже, вісцеральна сенсорна система здійснює формування відчуттів, що є основою пристосовуваності роботи внутрішніх органів до навколишніх умов.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Біологія + Психологія
Відчуття - це відображення в головному мозку окремих властивостей предметів навколишнього та стану внутрішнього середовища під час їхнього безпосереднього впливу на відповідні рецептори. Відчуття є рефлекторними механізмами, що виникають унаслідок дії сенсорних систем. Визначте утвори сенсорних систем, що забезпечують виникнення статичних, кінестетичних та органічних відчуттів.
Біологія + Міфологія
«Аріадна таємно від батька дала Тесею гострий меч і клубок ниток. Коли Тесея й усіх приречених на смерть відвели до Лабіринту, юнак прив’язав біля самого входу кінець нитки Аріадни й пішов заплутаними нескінченними переходами. Нарешті він дійшов до місця, де був Мінотавр, який із грізним ревом кинувся на прибульця. Під час сутички Тесею вдалося схопити чудовисько за ріг і здолати його. Після бою юнак зі своїми супутниками, слідуючи за ниткою, вийшов із Лабіринту, де біля виходу їх радісно зустріла Аріадна». Знайдіть зв’язок між цим уривком з міфів про Тесея та сенсорною системою рівноваги.
Біологія + Мандрівки
Морська хвороба - захворювання, що виникає в результаті монотонних коливальних рухів. Проявляється відчуттям заколисування, запамороченням, нудотою, втратою апетиту, а в разі ускладненого перебігу - і блюванням. На неї страждають не лише ті, хто подорожують морем, а й пасажири в автомобілях, потягах і літаках. До закачування схильна майже половина дітей, подорожуючи на автомобілях і літаках, і майже всі пасажири, які опинилися на борту суден у бурхливому морі. А яка причина морської хвороби?
РЕЗУЛЬТАТ
Коментарі (0)