§ 47. Сон. Біоритми

Сон. Сон здається нам станом повної бездіяльності, що супроводжується гальмуванням складових головного мозку, які відповідають за психічні процеси. Проте це не так — під час сну всі ці структури працюють, але в іншому, ніж під час неспання, режимі. Сон — це не лише відпочинок для мозку, але й активна перебудова його роботи, необхідна для впорядкування інформації, одержаної під час неспання.

Біологічні ритми чергування сну та неспання пов’язані зі зміною дня і ночі. Бажання спати таке ж природне, як і відчуття голоду, спраги, втоми тощо. Як не можна наїстися й напитися «про запас», так і виспатися наперед не можна. Біологічні ритми природжені та є однією зі сторін адаптації організму до навколишнього середовища. Вони допомагають заздалегідь підготуватися до передбачуваних змін.

Особливості функціонування мозку вві сні вчені досліджували методом електроенцефалографії (ЕЕГ), що дає змогу вимірювати електричну активність головного мозку (мал. 47.1). Це його біопотенціали, які є сумарним показником, пов’язаним з імпульсною активністю нейронів під час сну. Виявилося, що головний мозок функціонує у двох різних фазах, які чергуються.

У фазі повільного сну реєструються повільні хвилі коливань електричної активності (мал. 47.2 а). Це відносно глибокий сон, для якого характерні зниження тонусу м’язів, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, дихання тощо. У цій фазі сну чутливість аналізаторів зменшується в кілька разів. На фази повільного сну припадає близько 70 % усього часу сну.

Мал. 47.1. Зняття ЕЕГ під час сну

Мал. 47.2. ЕЕГ під час сну: повільний (а) і швидкий (б) сон

Через кожні 1-1,5 год настає фаза швидкого сну, яка триває близько 20 хв, ЕЕГ у цій фазі (мал. 47.2 б) подібна до тієї, що характерна для неспання. У цей час очні яблука за стуленими повіками швидко рухаються, частішають серцеві скорочення і дихальний ритм, а тонус скелетних м’язів різко знижується. Зменшується у сотні разів і чутливість аналізаторів. Саме ця фаза сну супроводжується сновидіннями, які запам’ятовуються, якщо прокинутися в цей час.

Учені вважають, що фаза повільного сну необхідна для відновлення функціональної активності й метаболічних ресурсів організму. У фазі швидкого сну відбувається переведення інформації з короткочасної пам’яті в довготривалу, а під час сновидінь відтворюється важлива для організму інформація й інколи навіть виникають способи розв’язання суттєвих для людини проблем.

Сновидіння. Сновидіння виникають у фазі швидкого сну як результат обробки головним мозком інформації, отриманої людиною під час неспання. Сновидіння — не таємниче явище, воно спричинене психофізіологічними процесами в мозку. З настанням швидкого сну ці процеси переходять із підсвідомого рівня на свідомий. Оскільки загальмована кора великих півкуль не може забезпечити аналіз інформації, у сновидіннях події можуть відбуватися в довільних комбінаціях. Іноді бачене в сновидіннях виглядає цілком логічним і зрозумілим, а іноді — неймовірним. Проте ніякого підґрунтя, щоби бачити в сновидіннях будь-які знаки або натяки, немає.

Однак характер сновидінь може вказувати на деякі порушення стану психіки. Так, якщо людина перебуває у депресії, вона бачить тривожні, навіть страшні сновидіння. Якщо людина здорова, то у снах вона зазвичай знаходитиме вихід з усіх, навіть неймовірних ситуацій. Буває й так, що наяву ми зазнали невдачі, опинилися в неприємному становищі. Переживши таке, ми можемо знайти необхідну відповідь, дібрати вдалу репліку уві сні — пережити певну ситуацію ще раз і вийти з неї переможцем.

Біоритми. Чергування сну та неспання є проявом біологічного ритму. Життєдіяльність усіх живих організмів на Землі підпорядкована ритмічним коливанням — чергуванням фаз різної активності організму. Ритмічні зміни можуть мати різний період, оскільки пов’язані з добовим ритмом обертання Землі, зміною фаз Місяця, пір року. Найчастішими в організмі є добові зміни. Ці ритми дуже стійкі й зберігаються під час повної ізоляції людини від зовнішнього світу. До них належить і цикл сон-неспання. У межах цього ритму змінюється активність роботи мозку, інших внутрішніх органів, температура тіла людини (уранці вона на 1-1,5 °С нижча).

1. Звертаючись до тексту, з'ясуйте, навіщо потрібний сон. Знайдіть у тексті інформацію про те, які чинники впливають на чергування сну та неспання.

2. Відзначте в тексті 3-4 найцікавіші для вас факти. З'ясуйте у товариша, що зацікавило його. Використайте їх під час підготовки короткого усного реферату «Біоритми людського організму: сон і неспання».

1. Що відрізняє стан сну від стану неспання? 2. Якими є відмінності між фазами сну? 3. Яке значення мають сновидіння? 4. До яких змін у стані організму може призвести переліт із Києва до Лос-Анджелеса? 5*. Обґрунтуйте значення сну для функціонування організму. 6*. Запропонуйте певні заходи для запобігання безсонню.

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Біоритми і їхній вплив на психічний тонус людини

«Ранок від вечора мудріший» — учить нас народна приказка. Використовуючи знання про природу й функції сну, ви можете пояснити це спостереження з наукової точки зору. А як зрозуміти вираз «Понеділок — день важкий»? Чому так важко збиратися на навчання саме в понеділок уранці?

Порушення біоритмів призводять до погіршення самопочуття: людина скаржиться на втому і дратівливість, на розлади травлення, розумову й фізичну розбитість. Урешті-решт, ритми нормалізуються й синхронізуються. Одні ритми відновлюються раніше, інші — пізніше, проте для повної їх синхронізації завжди потрібний час. Далеко не всі люди потребують 8 годин нічного сну. Дехто чудово почувається після 4-5 годин, а інші не відчувають, що відпочили, якщо не посплять 8-9 годин.

Усі люди схильні дотримуватися саме свого розпорядку сну й неспання, і цей режим важливо не порушувати. У певний час ми їмо, йдемо до школи або на роботу, повертаємося додому. Рівень нашої розумової активності програмується розкладом навчальних занять.

Ритми організму людини пристосовуються до таких зовнішніх тимчасових сигналів. Збої в цій програмі (пропуски вранішнього часу підйому, перших уроків, запізнення на заняття) вимагають від організму додаткових зусиль і часу для повторного входження в заданий ритм. Не варто сподіватися, що пропущений день занять дасть вам змогу як слід відпочити: це просто виб’є вас із робочої колії.

Ви помічали, що одні люди активніші в першій половині дня, пік їхньої бадьорості й енергійності припадає на неї, їм легше рано вставати. Іншим зручно вставати пізніше й пізніше лягати спати, вони активніші в другій половині дня. Таких людей називають, відповідно, «жайворонками» й «совами», маючи на увазі схожість їхніх біоритмів з активністю в природі цих птахів. Схильність до вранішнього або вечірнього типу активності передається не лише генетично, але й формується під впливом життєвих умов. З того, що ви знаєте про біоритми людини, випливає, що природнішим для будь-якої людини є режим «жайворонка», саме до цього пристосовані наші біологічні функції. Потрібно бути досить обережним у зарахуванні себе до категорії «сов», виправдовуючи цим пізній відхід до сну. Часто належність людини до «сов» або «жайворонків» залежить від її поведінки і способу життя, а не від біологічних схильностей.

Наша лабораторія

Як розвинути спостережливість?

Дуже небагато людей є уважними спостерігачами. Проте вміння помічати деталі можна розвивати так само, як ми тренуємо м’язи,— за допомогою спеціальних вправ.

Вправа 1. Поставте перед собою будь-який предмет яскравого кольору (гребінець, фломастер, брелок тощо). Дивіться на нього протягом деякого часу, прагнучи запам’ятати його детально. Заплющте очі й пригадайте предмет якнайточніше. Погляньте на нього ще раз і з’ясуйте, про які деталі ви забули.

Вправа 2. Замалюйте детально з пам’яті предмети, які ви запам’ятовували під час виконання першої вправи. Порівняйте їх із малюнками.

Вправа 3. Ви будете здивовані, дізнавшись, наскільки приблизним є ваше уявлення про обличчя знайомих, якщо спробуєте їх описати. І це тому, що ви жодного разу уважно не вдивлялися в їхні риси. Почніть із розгляду деталей обличчя: придивіться до носа, очей, рота, підборіддя, форми обличчя й подумки складіть їхній опис. Ви можете також придивлятися до будинків, які ви щодня бачите, йдучи до школи, а потім подумки відтворювати їхні деталі.

Вправа 4. Цю вправу зробіть разом з товаришами. Покладіть на стіл сім будь-яких предметів і накрийте їх хусткою. Заберіть хустку, щоб товариші побачили предмети, полічіть до десяти, закрийте предмети знову. Запропонуйте друзям зробити якомога детальніший опис кожного предмета. Перевірте, як це їм удалося. Поступово збільшуйте кількість предметів.

Вправа 5. Насипте на стіл купку сірників і спробуйте без підрахунку назвати їх кількість. Перевірте точність своєї оцінки, а потім насипте нову купку і продовжте вправу.

Вправа 6. Увійдіть до кімнати, швидко огляньте обстановку. Вийдіть і запишіть, що ви побачили, а потім порівняйте опис із оригіналом. Згодом ви навчитеся описувати будь-яке місце, де ви побували, з фотографічною точністю.

Підсумки

До важливих функцій нервової системи належить забезпечення вищої нервової діяльності. Під нервовою діяльністю розуміють сукупність процесів, які відбуваються в головному мозку й впливають на формування поведінки людини.

Поведінка людини може бути природженою й набутою. Формою вродженої поведінки є безумовні рефлекси, а набутої — умовні рефлекси.

Набуті форми поведінки в людини з’являються протягом усього життя і є результатом навчання. Розрізняють кілька форм навчання: когнітивне, активне, через спостереження тощо. Навчання можливе завдяки пам’яті — здатності відтворювати набуте в нашому досвіді.

До видів вищої нервової діяльності належать мовлення — здатність висловлювати думки й судження, і мислення — здатність оперувати образами у свідомості.

Проявом вищої нервової діяльності в людини є свідомість — здатність ставитися до всього навколишнього світу й до себе з позицій засвоєних знань і набутого досвіду. У свідомості розрізняють усвідомлюване й несвідоме. До змінених станів свідомості належать сон і гіпноз.

Працюємо разом

У додатковій літературі й Інтернеті знайдіть рекомендації щодо розвитку психічних процесів сприйняття і пам’яті. Створіть декілька груп і підготуйте завдання для занять (тренінгів), що допоможуть вам ознайомитися з прийомами, які спрямовані на розвиток цих процесів. Проконсультуйтеся зі шкільним психологом, проведіть у класі декілька таких тренінгів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Базанова, Павіченко, Кузнецова", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)