Наш організм унаслідок процесів метаболізму і виконання механічної роботи виділяє величезну кількість тепла. При цьому температура тіла завжди підтримується на одному рівні. У здорової людини під пахвами температура становить +36,5-36,9 °С, в прямій кишці — +37,2-37,5 °С. Упродовж доби температура коливаєтеся в межах 0,5-0,7 °С: зранку — трохи нижча, увечері — вища. Отже, існують механізми регулювання цих показників. До цього складного процесу залучені нервова система, печінка, шкіра, м’язи, легені, сечовидільна і травна системи. Завдяки злагодженій роботі цих систем під контролем головного мозку наш організм може за потреби посилювати або послаблювати виробіток тепла. Найбільше тепла виробляє печінка, а під час руху — скелетна мускулатура. Найбільше тепла віддає шкіра, менше — легені. Періодичні втрати тепла відбуваються разом з калом і сечею.

Що тепліше повітря, то інтенсивнішою має бути тепловіддача. У випадку наближення температури повітря до температури тіла, єдиним способом віддачі тепла стає виділення поту. Висока вологість повітря погіршує випаровування поту. Саме за таких умов люди найсильніше потерпають від спеки. Якщо людина виконує фізичну роботу, тепловіддача збільшується. На це впливає ще й товщина жирової клітковини. Люди з надмірною вагою потерпають від високої температури сильніше, ніж люди нормальної статури. За низьких температур судини шкіри звужуються і тепловіддача знижується. Одночасно майже зупиняється виділення поту. Комфортна температура навколишнього середовища є різною для кожної людини. На це впливають фізична активність, харчування, фізіологічний стан, погодні умови, одяг і взуття та інші чинники. Загартовані люди звичайно легше сприймають перепади температури навколишнього середовища.

Шкіра — зовнішній бар’єр нашого організму. Вона першою сприймає зовнішні впливи середовища і мобілізує внутрішні ресурси організму в разі потреби. Забруднена шкіра функціонує значно гірше, ніж чиста. Ви пам’ятаєте, що шкіра виділяє піт і шкірне сало. Навіть у стані спокою ці речовини потроху виводяться на поверхню шкіри. Вода з поту випаровується, а речовини, що виділилися з ним, залишаються на поверхні шкіри. Так само на поверхні шкіри залишається шкірне сало. Разом ці речовини створюють чудові умови для розмноження бактерій, адже велика кількість органічних сполук — це джерело харчування бактерій. Звичайно, серед них є й такі, що спроможні спричинити запальні процеси. Що довше шкіра людини не очищується, то більшою є загроза запалень.

По змозі слід щоденно мити тіло з милом або іншими засобами. Водночас потрібно міняти натільну білизну, періодично — постільну білизну та верхній одяг.

Одяг і взуття активно впливають на регуляцію теплообміну тіла. Одяг має бути не лише красивим, а й зручним. Також він має відповідати кліматичній зоні, порі року, погодним умовам, виконуваній роботі.

Стан шкіри залежить також від матеріалів, з яких виготовлений одяг. Натільна білизна повинна бути з натурального волокна: бавовняна, вовняна, лляна, шовкова. Допускається незначний вміст у тканині синтетичних матеріалів. Сучасні синтетичні матеріали за деякими показниками відповідають натуральним, тому їх вміст у тканині, з якої виготовляють натільну білизну, можна сприймати як належне.

Верхній одяг виготовляють з матеріалів, які добре зберігають тепло: вовняних тканин, фланелі, хутра та різних синтетичних замінників. Літній одяг шиють з тонких тканин, що легко пропускають повітря. Головні убори використовують узимку для утеплення, улітку — для захисту від надмірного сонячного опромінення.

Взуття повинне відповідати розмірам і формі стопи, не ускладнювати рухи. Кращим матеріалом для нього є водонепроникна шкіра тварин, яка зберігає тепло.

Волосся вимагає особливого догляду. Воно від сонячних променів знебарвлюється, пересушується, стає ламким. Під дією сонячних променів на шкірі голови іноді з’являється лупа. Сучасні засоби догляду за волоссям за умови правильного застосування здатні забезпечити впродовж багатьох років нормальне його функціонування та відновлення (мал. 61).

В екстремальних випадках шкіра може зазнати опіків. Їх спричинюють відкритий вогонь, розпечений метал, окріп, луги, кислоти та інші речовини. Опіки може спричинити дія електричного струму. При тяжких опіках життя потерпілого залежить від того, як швидко йому буде надано першу допомогу.

Якщо опік є термічним, слід обробити обпечене місце холодною водою, звільнивши його від одягу. На опік накладають стерильну пов’язку або чисту тканину. Не можна проколювати пухирі, змазувати місця опіків олією, припікати будь-якими хімічними розчинами.

Обмороження шкіра зазнає на відкритих частинах тіла: носі, вухах, а також пальцях ніг і рук. Обморожена шкіра блідне, втрачає чутливість, потім мертвіє. Обморожені ділянки шкіри обробляють з дотриманням медичних вимог.

У випадку переохолодження людину слід помістити в тепле приміщення, надати тепле взуття і одяг, відправити до лікарні.

Куріння тютюну і вживання спиртних напоїв на холоді не зігрівають. Навпаки, це призводить до застійних явищ у капілярах і прискорює переохолодження.

Бувають також електричні опіки. їх спричинюють технічно-побутові випадки впливу струму, дуже рідко — удари блискавки та вплив електричних органів деяких тварин. При цьому можуть спостерігатися зупинка дихання та серця, опіки тощо.

Мал. 61. Сучасні засоби догляду за волоссям

Тепловий удар виникає при перегріванні на сонці чи в інших випадках. З’являються головний біль, задишка, запаморочення, шум у вухах, слабкість, частішає пульс, а температура тіла може досягати +40-41 °С. Якщо людина не втратила свідомості, їй дають випити прохолодної води. Щоб знизити температуру тіла, потерпілого обгортають мокрою тканиною і створюють рух повітря. Якщо в людини зупинилося дихання і не відчувається пульс, потрібно зробити їй штучне дихання й непрямий масаж серця. Слід негайно викликати лікаря.

Сонячний удар — результат тривалої дії сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову, не захищену головним убором. При цьому виникають загальна слабкість, спітнілість, нудота, блювання, головний біль, відчуття шуму у вухах, запаморочення, носова кровотеча, підвищення температури тіла до +40 °С і вище, пригнічення серцево-судинної діяльності, розлади дихання тощо. Іноді розвивається кома.

Часом серед населення трапляються випадки педикульозу — захворювання, спричиненого вошами. Фурункульоз виникає у людей, що зазнали стафілококової інфекції шкіри. Причиною себореї є грибкові інфекції. У таких хворих шкіра на голові злущується окремими лусками. Лишай — захворювання шкіри, спричинене грибковими інфекціями. Родимки — вроджені утворення на шкірі переважно темного кольору, різної форми. Екзема розвивається в людей зі спадковою схильністю до цієї хвороби. Уражається передусім шкіра на ліктьових і колінних згинах.

Шкіра — передовий загін загартовування. Для цього застосовують комплекс процедур, які підвищують опірність організму до впливів несприятливих умов середовища. Застосування процедур загартовування потребує порад лікаря. Загартовування захищає від застудних захворювань, поліпшує кровообіг, обмін речовин, підвищує тонус нервової системи, покращує розумову та фізичну працездатність. Порушення режиму загартовування може супроводжуватись погіршенням самопочуття, працездатності, апетиту, сну тощо. Під час гострих захворювань та загострення хронічних загартовування є протипоказаним. Гігієнічні вимоги до загартовування: врахування індивідуальних особливостей, регулярність, поступовість нарощування тривалості й сили процедур, контроль.

Найбільш сприятливим є загартовування за допомогою повітряних ванн. Починати його слід із 20-30 хв перебування в оголеному або напівоголеному вигляді в провітрюваному приміщенні, а потім — на відкритому повітрі, у затінку, за температури повітря +15-20 °С. Щодня тривалість процедур треба збільшувати на 10 хв, доводячи її до 2 год. Поступово можна переходити до нижчої температури — +10-15 °С, за тривалості перебування 15-20 хв. Під час процедур слід обов’язково здійснювати активні рухи. Покращує процес загартовування контрастний душ. Його застосовують у випадках цілковитої відповідності показників внутрішнього середовища стандартним показникам.

• 1. Що відбувається зі шкірою під час зниження температури навколишнього середовища?
• 2. Що відбувається зі шкірою під час підвищення температури навколишнього середовища?
• 3. Сформулюйте мінімальні вимоги до виробників взуття.
• 4. Що таке загартовування?
• 5. Поясніть, чим зумовлена величезна різноманітність засобів індивідуальної профілактики шкірних захворювань.

ПРОЕКТ

Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою.

Мета: визначити особисті правила догляду за шкірою обличчя з метою профілактики захворювань та негативних змін стану шкіри.

Хід виконання

Проект виконується під керівництвом учителя, по змозі супроводжується консультуванням у лікаря-дерматолога.

1. Ознайомлення з літературними джерелами про шкіру та її проблеми в підлітків та юнаків; почати ведення робочого журналу, де реєструються результати дослідження.

2. Опис типів шкіри: нормальна, жирна, суха, комбінована.

3. Оволодіння методикою визначення типу шкіри обличчя.

4. Огляд сучасних засобів догляду за шкірою.

5. Огляд сучасної лікувальної та декоративної косметики: плюси та мінуси.

6. Визначення відмінностей по догляду за шкірою у дівчат та хлопців.

7 Розробка рекомендацій по догляду за шкірою.

8. Публічний захист проекту.

• Чому, готуючи ванну для немовляти, мати перевіряє температуру води, опустивши в неї лікоть, а не кисть?

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!